Історія справи
Постанова ККС ВП від 25.07.2024 року у справі №Постанова ВАСУ від 05.02.2014 року
Постанова ККС ВП від 21.05.2018 року
Постанова ВП ВС від 14.05.2020 року
Постанова КЦС ВП від 10.06.2020 року
Постанова ВАСУ від 15.01.2014 року
Постанова КАС ВП від 05.06.2018 року
Постанова ВАСУ від 20.08.2015 року
Постанова ВП ВС від 12.06.2018 року
Постанова ВП ВС від 06.06.2019 року
Постанова ВП ВС від 12.06.2018 року
Постанова ВП ВС від 14.06.2018 року
Постанова ВП ВС від 14.06.2018 року
Постанова ВП ВС від 21.06.2018 року
Постанова ВП ВС від 21.06.2018 року
Постанова ККС ВП від 25.06.2018 року
Постанова КЦС ВП від 12.06.2019 року
Постанова ВП ВС від 21.05.2020 року
Постанова ВП ВС від 05.07.2018 року
Постанова ККС ВП від 31.07.2018 року
Постанова ВП ВС від 19.06.2019 року
Постанова ВП ВС від 23.08.2018 року
Постанова КЦС ВП від 12.09.2018 року
Постанова КЦС ВП від 19.09.2018 року
Постанова КЦС ВП від 19.09.2018 року
Постанова ВАСУ від 12.02.2014 року
Постанова ККС ВП від 24.09.2018 року
Постанова ВАСУ від 25.05.2016 року
Постанова ККС ВП від 01.10.2018 року
Постанова ВАСУ від 24.03.2015 року
Постанова ККС ВП від 16.07.2018 року
Постанова ВАСУ від 16.12.2014 року
Постанова ВП ВС від 18.10.2018 року
Постанова ККС ВП від 24.10.2018 року
Постанова ВП ВС від 01.11.2018 року
Постанова КЦС ВП від 07.11.2018 року
Постанова ВП ВС від 12.12.2019 року
Постанова КЦС ВП від 15.11.2018 року
Постанова ККС ВП від 19.11.2018 року
Постанова ВП ВС від 22.11.2018 року
Постанова ВП ВС від 12.12.2019 року
Постанова ВП ВС від 20.02.2020 року
Постанова ВП ВС від 06.12.2018 року
Постанова ККС ВП від 10.12.2018 року
Постанова ВП ВС від 13.12.2018 року
Постанова ВП ВС від 13.12.2018 року
Постанова ККС ВП від 15.01.2019 року
Постанова ВП ВС від 17.01.2019 року
Постанова ВП ВС від 17.01.2019 року
Постанова ВП ВС від 24.01.2019 року
Постанова ККС ВП від 05.06.2018 року
Постанова ВП ВС від 07.02.2019 року
Постанова ВП ВС від 07.02.2019 року
Постанова ККС ВП від 15.03.2019 року
Постанова ВАСУ від 27.02.2014 року
Постанова ВП ВС від 28.03.2019 року
Постанова ВП ВС від 28.03.2019 року
Постанова ВП ВС від 04.04.2019 року
Постанова ВП ВС від 11.04.2019 року
Постанова КЦС ВП від 29.05.2019 року
Постанова ККС ВП від 31.05.2019 року
Постанова ВП ВС від 06.06.2019 року
Постанова ВП ВС від 06.06.2019 року
Постанова ВП ВС від 20.06.2019 року
Постанова ВАСУ від 15.01.2015 року
Постанова ВАСУ від 16.12.2015 року
Постанова ВП ВС від 21.11.2019 року
Постанова ВП ВС від 14.03.2019 року
Постанова ККС ВП від 21.02.2020 року
Постанова ВП ВС від 12.05.2022 року у справі №
Постанова ККС ВП від 24.02.2020 року
Постанова ВП ВС від 06.02.2020 року
Постанова ВП ВС від 20.02.2020 року
Постанова КЦС ВП від 21.02.2020 року
Постанова ВП ВС від 04.04.2019 року
Постанова КЦС ВП від 26.09.2018 року
Постанова КЦС ВП від 28.04.2020 року
Постанова ВП ВС від 07.05.2020 року
Постанова ККС ВП від 21.07.2020 року
Постанова ВП ВС від 07.05.2020 року
Постанова ККС ВП від 28.05.2020 року
Постанова ВАСУ від 24.09.2015 року
Постанова ВАСУ від 12.03.2015 року
Постанова ВАСУ від 01.04.2015 року
Постанова ВАСУ від 18.01.2016 року
Постанова ВАСУ від 20.04.2016 року
Постанова ККС ВП від 29.08.2018 року
Постанова ККС ВП від 09.11.2018 року
Постанова ККС ВП від 06.11.2018 року
Постанова ВП ВС від 22.11.2018 року
Постанова КЦС ВП від 29.05.2019 року
Постанова ВАСУ від 14.01.2014 року
Постанова ВП ВС від 15.03.2018 року
Постанова ВП ВС від 01.11.2018 року
Постанова ВАСУ від 06.04.2016 року
Постанова ВАСУ від 23.03.2016 року
Постанова ВП ВС від 06.02.2020 року
Постанова ВАСУ від 27.01.2016 року
Постанова ВАСУ від 27.01.2016 року
Постанова ВАСУ від 21.01.2016 року
Постанова ВП ВС від 13.02.2020 року
Постанова ВАСУ від 24.09.2015 року
Постанова ВАСУ від 09.09.2015 року
Постанова ВАСУ від 30.06.2015 року
Постанова ВАСУ від 24.06.2015 року
Постанова ВАСУ від 24.06.2015 року
Постанова ВАСУ від 17.06.2015 року
Постанова ВАСУ від 03.06.2015 року
Постанова ВАСУ від 15.04.2015 року
Постанова ВАСУ від 26.01.2016 року
Постанова ВАСУ від 26.02.2015 року
Постанова ВП ВС від 07.02.2019 року
Постанова ВАСУ від 17.03.2015 року
Постанова ВАСУ від 24.02.2015 року
Постанова ВАСУ від 09.02.2015 року
Постанова ВАСУ від 21.01.2015 року
Постанова ВАСУ від 10.12.2014 року
Постанова ВАСУ від 05.11.2014 року
Постанова ВАСУ від 28.10.2014 року
Постанова ВАСУ від 23.10.2014 року
Постанова ВАСУ від 21.10.2014 року
Постанова ВАСУ від 14.10.2014 року
Постанова ВАСУ від 22.07.2014 року
Постанова ВАСУ від 03.07.2014 року
Постанова ВАСУ від 12.06.2014 року
Постанова ВАСУ від 12.06.2014 року
Постанова ВАСУ від 28.05.2014 року
Постанова ВАСУ від 29.05.2014 року
Постанова ВАСУ від 29.05.2014 року
Постанова ВАСУ від 29.05.2014 року
Постанова ВАСУ від 23.04.2014 року
Постанова ВАСУ від 10.04.2014 року
Постанова ВАСУ від 26.03.2014 року
Постанова ВАСУ від 25.03.2014 року
Постанова ВАСУ від 19.02.2014 року
Постанова ВАСУ від 06.02.2014 року
Постанова ВАСУ від 04.02.2014 року
Постанова ВАСУ від 22.01.2014 року
Постанова ВАСУ від 19.03.2015 року
Постанова ВАСУ від 12.03.2015 року
Постанова ВАСУ від 05.03.2015 року
Постанова ВАСУ від 12.12.2014 року
Постанова ВАСУ від 12.12.2014 року
Постанова ВАСУ від 06.07.2016 року
Постанова ККС ВП від 05.04.2018 року
Постанова ВАСУ від 22.12.2015 року
Постанова ККС ВП від 18.02.2020 року
Постанова ВАСУ від 30.01.2014 року
Постанова ВАСУ від 19.01.2016 року
Постанова ККС ВП від 12.02.2018 року
Постанова ВАСУ від 21.01.2016 року
Постанова ВП ВС від 05.07.2018 року
Постанова ВАСУ від 14.01.2016 року
Постанова ВАСУ від 16.11.2016 року
Постанова ВАСУ від 05.03.2015 року
Постанова ВАСУ від 12.12.2014 року
Постанова ВАСУ від 12.12.2014 року
Постанова ВАСУ від 12.12.2014 року
Постанова ВАСУ від 23.02.2015 року
Постанова КЦС ВП від 19.09.2018 року
Постанова ВАСУ від 06.07.2016 року
Постанова ВАСУ від 10.02.2016 року
Постанова ВП ВС від 13.12.2018 року
Постанова ВАСУ від 29.01.2015 року
Постанова ВАСУ від 10.06.2014 року
Постанова ВАСУ від 06.03.2015 року
Постанова ВП ВС від 12.12.2019 року
Постанова ВП ВС від 06.12.2018 року
Постанова ВАСУ від 31.03.2015 року
Постанова ВАСУ від 27.08.2015 року
Постанова ВП ВС від 18.06.2020 року
Постанова ВП ВС від 23.08.2018 року
Постанова ВАСУ від 09.07.2015 року
Постанова ВАСУ від 04.02.2015 року
Постанова ВП ВС від 06.02.2020 року
Постанова ВП ВС від 07.06.2018 року
Постанова ВП ВС від 18.06.2020 року
Постанова ВАСУ від 17.06.2015 року
Постанова ВАСУ від 24.06.2015 року
Постанова ВАСУ від 21.01.2015 року
Постанова ВАСУ від 30.11.2015 року
Постанова ВАСУ від 04.06.2014 року
Постанова ВАСУ від 15.04.2015 року
Постанова ВАСУ від 18.05.2015 року
Постанова ВАСУ від 04.11.2014 року
Постанова ККС ВП від 11.02.2020 року
Постанова ККС ВП від 02.05.2019 року
Постанова ВАСУ від 07.08.2014 року
Постанова ВАСУ від 21.07.2014 року
Постанова ВАСУ від 05.06.2014 року
Постанова ВАСУ від 17.09.2014 року
Постанова ВАСУ від 08.04.2014 року
Постанова ВАСУ від 13.02.2014 року
Постанова ВАСУ від 06.02.2014 року
Постанова ВАСУ від 20.01.2014 року
Постанова ВАСУ від 06.04.2016 року
Постанова ВАСУ від 02.03.2016 року
Постанова КАС ВП від 16.05.2018 року
Постанова ВАСУ від 10.08.2016 року
Постанова ВАСУ від 13.07.2016 року
Постанова ВАСУ від 30.04.2014 року
Постанова ВАСУ від 12.06.2014 року
Постанова ККС ВП від 13.06.2019 року
Постанова ККС ВП від 02.03.2018 року
Постанова КАС ВП від 16.05.2018 року
Постанова ВАСУ від 22.09.2015 року
Постанова ВП ВС від 15.03.2018 року
Постанова ВАСУ від 16.09.2014 року
Постанова ВП ВС від 12.12.2019 року
Постанова ВАСУ від 22.05.2014 року
Постанова ККС ВП від 02.01.2018 року
Постанова ККС ВП від 09.01.2018 року
Постанова ВАСУ від 15.07.2015 року
Постанова ВП ВС від 23.01.2020 року
Постанова ВП ВС від 11.04.2019 року
Постанова ВАСУ від 12.12.2014 року
Постанова ВАСУ від 26.11.2014 року
Постанова КЦС ВП від 18.07.2019 року
Постанова КАС ВП від 22.05.2018 року
Постанова ВАСУ від 11.03.2014 року
Постанова ВАСУ від 14.01.2015 року
Постанова ВАСУ від 19.03.2015 року
Постанова ВП ВС від 07.05.2020 року
Постанова КЦС ВП від 12.06.2020 року
Постанова ККС ВП від 13.05.2020 року
Постанова ВАСУ від 28.05.2014 року
Постанова ВАСУ від 18.02.2014 року
Постанова ВП ВС від 21.05.2020 року
Постанова ВП ВС від 25.06.2020 року
Постанова ВАСУ від 05.11.2015 року
Постанова ВАСУ від 16.12.2015 року
Постанова ККС ВП від 08.05.2018 року
Постанова ВАСУ від 08.04.2014 року
Постанова ВАСУ від 31.03.2015 року
Постанова ВП ВС від 20.02.2020 року
Постанова ВАСУ від 04.02.2015 року
Постанова ВАСУ від 04.02.2015 року
Постанова ВАСУ від 17.06.2015 року
Постанова ВП ВС від 23.08.2018 року
Постанова КАС ВП від 27.02.2018 року
Постанова ВП ВС від 20.06.2019 року
Постанова ВАСУ від 21.10.2014 року
Постанова ККС ВП від 10.09.2018 року
Постанова КЦС ВП від 29.01.2020 року
Постанова ВП ВС від 20.02.2020 року
Постанова ВП ВС від 13.12.2018 року
Постанова ВАСУ від 29.09.2014 року
Постанова ВП ВС від 13.02.2020 року
Постанова ВАСУ від 31.03.2015 року
Постанова ВАСУ від 13.07.2016 року
Постанова ВАСУ від 28.10.2015 року
Постанова ВАСУ від 26.03.2015 року
Постанова ВАСУ від 24.03.2015 року
Постанова ВП ВС від 07.06.2018 року
Постанова ВАСУ від 01.04.2014 року
Постанова ВАСУ від 03.07.2014 року
Постанова ВАСУ від 17.09.2015 року
Постанова ВАСУ від 14.09.2015 року
Постанова ККС ВП від 04.06.2020 року
Постанова ВАСУ від 24.06.2015 року
Постанова ВАСУ від 24.06.2015 року
Постанова ВАСУ від 17.06.2015 року
Постанова ВАСУ від 17.06.2015 року
Постанова ВП ВС від 06.02.2020 року
Постанова ВП ВС від 19.12.2019 року
Постанова ВАСУ від 09.07.2014 року
Постанова ВАСУ від 29.04.2015 року
Постанова ВАСУ від 15.04.2015 року
Постанова ВАСУ від 06.03.2015 року
Постанова ВАСУ від 24.02.2015 року
Постанова ВАСУ від 04.02.2015 року
Постанова ВАСУ від 04.02.2015 року
Постанова ВАСУ від 04.02.2015 року
Постанова ВАСУ від 04.02.2015 року
Постанова ВАСУ від 14.01.2015 року
Постанова ВАСУ від 22.10.2014 року
Постанова ВАСУ від 10.11.2014 року
Постанова ВАСУ від 11.02.2015 року
Постанова ВАСУ від 03.11.2014 року
Постанова ВАСУ від 03.06.2015 року
Постанова ВП ВС від 06.06.2019 року
Постанова ВАСУ від 25.11.2014 року
Постанова ВП ВС від 27.05.2020 року
Постанова ВАСУ від 21.10.2014 року
Постанова ВАСУ від 22.05.2014 року
Постанова ВАСУ від 11.06.2014 року
Постанова ВАСУ від 29.05.2014 року
Постанова ВАСУ від 12.05.2016 року
Постанова ВАСУ від 12.12.2014 року
Постанова ВП ВС від 23.01.2020 року
Постанова ВАСУ від 28.10.2014 року
Постанова ВАСУ від 01.04.2014 року
Постанова КЦС ВП від 20.06.2019 року
Постанова ВАСУ від 26.01.2016 року
Постанова КАС ВП від 26.06.2018 року
Постанова ККС ВП від 13.12.2018 року
Постанова КЦС ВП від 12.08.2019 року
Постанова ВАСУ від 03.06.2015 року
Постанова ККС ВП від 18.04.2018 року
Постанова КАС ВП від 05.06.2018 року
Постанова ВАСУ від 01.04.2014 року
Постанова ВП ВС від 31.01.2019 року
Постанова КЦС ВП від 01.07.2019 року
Постанова ККС ВП від 15.03.2018 року
Постанова ККС ВП від 17.02.2020 року
Постанова ВАСУ від 15.04.2015 року
Постанова ВАСУ від 21.10.2014 року
Постанова ВП ВС від 16.05.2019 року
Постанова ККС ВП від 27.04.2018 року
Постанова ВАСУ від 25.03.2014 року
Постанова ВАСУ від 25.03.2014 року
Постанова ВАСУ від 25.03.2014 року
Постанова ВАСУ від 25.03.2014 року
Постанова ВАСУ від 25.03.2014 року
Постанова ВАСУ від 24.07.2014 року
Постанова ККС ВП від 27.02.2019 року
Постанова ВАСУ від 05.06.2014 року
Постанова КАС ВП від 25.04.2018 року
Постанова КАС ВП від 13.03.2018 року
Постанова ВАСУ від 30.01.2014 року
Постанова ВАСУ від 11.12.2014 року
Постанова ВАСУ від 22.01.2015 року
Постанова ККС ВП від 10.05.2018 року
Постанова ККС ВП від 17.05.2018 року
Постанова ВП ВС від 24.05.2018 року
Постанова ВП ВС від 24.05.2018 року
Постанова ВП ВС від 07.06.2018 року
Постанова ВП ВС від 07.06.2018 року
Постанова ВП ВС від 14.06.2018 року
Постанова ВП ВС від 14.06.2018 року
Постанова ККС ВП від 12.10.2018 року
Постанова ВП ВС від 31.01.2019 року
Постанова ВП ВС від 31.01.2019 року
Постанова ВП ВС від 31.01.2019 року
Постанова ВАСУ від 02.04.2015 року
Постанова ККС ВП від 08.10.2018 року
Постанова ВП ВС від 23.08.2018 року
Постанова ВАСУ від 18.06.2014 року
Постанова КАС ВП від 20.03.2018 року
Постанова ВАСУ від 25.11.2014 року
Постанова ВАСУ від 24.07.2014 року
Постанова ВАСУ від 07.12.2016 року
Постанова ККС ВП від 22.05.2018 року
Постанова ВАСУ від 29.06.2016 року
Постанова ВАСУ від 23.03.2016 року
Рішення ВССУ від 21.12.2016 року
Постанова КЦС ВП від 03.04.2019 року
Постанова ВАСУ від 24.06.2015 року
Постанова ВАСУ від 24.06.2015 року
Постанова ВАСУ від 05.02.2015 року
Постанова ВАСУ від 01.02.2016 року
Постанова ВАСУ від 10.12.2014 року
Постанова ВАСУ від 03.12.2014 року
Постанова ВАСУ від 20.05.2015 року
Постанова ВАСУ від 08.06.2015 року
Постанова ВАСУ від 15.04.2015 року
Постанова ВАСУ від 15.04.2015 року
Постанова ВАСУ від 17.03.2015 року
Постанова ВАСУ від 24.03.2015 року
Постанова ВАСУ від 01.04.2015 року
Постанова ВАСУ від 24.02.2015 року
Постанова ВАСУ від 26.03.2015 року
Постанова ВАСУ від 18.03.2015 року
Постанова ВАСУ від 04.03.2014 року
Постанова ВАСУ від 24.07.2014 року
Постанова ВАСУ від 11.06.2014 року
Постанова ВАСУ від 05.06.2014 року
Постанова ВАСУ від 05.06.2014 року
Постанова ВАСУ від 16.04.2014 року
Постанова ВАСУ від 25.03.2014 року
Постанова ВАСУ від 12.12.2014 року
Постанова ВАСУ від 16.10.2015 року
Постанова ВАСУ від 12.03.2014 року
Постанова ВАСУ від 04.06.2014 року
Постанова ВАСУ від 26.03.2014 року
Постанова ВАСУ від 23.01.2014 року
Постанова ВАСУ від 16.10.2015 року
Постанова ВАСУ від 15.06.2016 року
Постанова ВАСУ від 29.10.2015 року
Постанова КЦС ВП від 20.06.2019 року
Постанова ККС ВП від 31.05.2019 року
Постанова КЦС ВП від 20.09.2018 року
Постанова КЦС ВП від 15.11.2018 року
Постанова ВП ВС від 12.12.2018 року
Постанова ВАСУ від 12.03.2015 року
Постанова ВАСУ від 27.11.2014 року
Постанова ВАСУ від 15.03.2016 року
Рішення ВССУ від 01.06.2016 року
Постанова ВАСУ від 16.09.2014 року
Постанова ВП ВС від 07.05.2020 року
Постанова ВП ВС від 05.12.2019 року
Постанова ВАСУ від 08.10.2014 року
Постанова ВАСУ від 29.05.2014 року
Постанова ВАСУ від 08.10.2014 року
Постанова ВАСУ від 01.04.2014 року
Постанова ВАСУ від 17.03.2015 року
Постанова ККС ВП від 30.07.2019 року
Постанова ВАСУ від 19.01.2016 року
Постанова ККС ВП від 13.08.2018 року
Постанова ВАСУ від 10.04.2014 року
Постанова ККС ВП від 20.08.2018 року
Постанова ВАСУ від 29.05.2014 року

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"10" квітня 2014 р. м. Київ К/800/28904/13
К/800/27044/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Черпака Ю.К. (судді-доповідача), Головчук С.В., Іваненко Я.Л.,розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді,
за касаційними скаргами ОСОБА_4 і Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області на постанову Ленінського районного суду м. Луганська від 15 березня 2013 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2013 року,
встановив:
У січні 2013 року ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області (далі- УПФУ в Станично-Луганському районі) та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 15.03.2013 р. просила: визнати неправомірною відмову відповідача у проведенні перерахунку і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90% грошового утримання працюючого на відповідній посаді судді, починаючи з грудня 2012 року; зобов'язати відповідача здійснити з грудня 2012 року перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 90% грошового утримання працюючого на відповідній посаді судді, з урахуванням підвищення місячного грошового утримання судді, згідно з довідками Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області (далі - ТУ ДСА в Луганській області).
Позов обґрунтувала тим, що у 2006 році вона вийшла у відставку з посади судді Станично-Луганського районного суду, маючи стаж роботи на посаді судді понад 26 років. З 18.11.2006 р. їй призначено щомісячне довічне грошове утримання, перерахунок якого до теперішнього часу не проводився, незважаючи на підвищення заробітної плати працюючим суддям з 01.01.2012 р. відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Вважала неправомірною відмову відповідача у проведенні перерахунку довічного грошового утримання та просила зобов'язати його здійснити відповідний перерахунок, виходячи з розміру 90% грошового утримання працюючого на відповідній посаді судді без обмеження граничного розміру, посилаючись на непоширення положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" в редакції Закону України від 08.07.2011 р. № 3668-VI на суддів, які пішли у відставку до набрання чинності вказаним Законом.
Постановою Ленінського районного суду м. Луганська від 15 березня 2013 року позов задоволено частково: визнано неправомірними дії УПФУ в Станично-Луганському районі щодо відмови в перерахунку, нарахуванні і виплаті щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_4 в розмірі 80% місячного грошового утримання (заробітку) судді, працюючого на відповідній посаді, відповідно до довідок ТУ ДСА в Луганській області про підвищення заробітку судді, працюючого на відповідній посаді; зобов'язано УПФУ в Станично-Луганському районі здійснити перерахунок, нарахування і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_4 в розмірі 80% заробітку судді, працюючого на відповідній посаді, з урахуванням всіх доплат та надбавок, без обмеження граничного розміру, починаючи з грудня 2012 року, та виплатити заборгованість, що виникне на день такого перерахунку, з урахуванням раніше проведених виплат.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2013 року змінено постанову суду першої інстанції в частині встановлення граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, що не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. В решті постанову залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_4, повністю не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції та частково - з рішенням суду першої інстанції з підстав, зазначених у позовній заяві, просить змінити постанову районного суду шляхом встановлення грошового утримання в розмірі 90%, скасувавши постанову апеляційного суду.
У касаційній скарзі УПФУ в Станично-Луганському районі просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позову. Посилається на те, що чинним законодавством передбачено проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання лише суддям Конституційного Суду України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню.
Судами встановлено, що ОСОБА_4 є суддею у відставці зі стажем роботи на посаді судді 26 років 7 місяців 23 дні. З 18.11.2006 р. позивачу призначено щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 90% заробітку працюючого на відповідній посаді судді.
21.01.2013 р. ОСОБА_4 звернулась до УПФУ в Станично-Луганському районі із заявою про перерахунок її щомісячного довічного грошового утримання з грудня 2012 року на підставі довідки ТУ ДСА в Луганській області від 26.12.2012 р. № 161, згідно з якою заробітна плата за посадою судді Станично-Луганського районного суду станом на 26.12.2012 р. становить 14 515,20 грн.
Листом від 23.01.2013 р. № 4/3-5 відповідач відмовив у задоволенні заяви, посилаючись на те, що в силу статті 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання проводиться тільки суддям Конституційного Суду України, а суддям судів загальної юрисдикції - за постановою Кабінету Міністрів України, яка наразі відсутня.
Згідно з частиною четвертою статті 43 Закону України від 15.12.1992 р. № 2862-XII "Про статус суддів" (чинній на момент виходу позивача у відставку) судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.
Аналогічна норма була закріплена і в частині третій статті 138 Закону України від 07.07.2010 р. № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів", який набрав чинності з 30 липня 2010 року.
Разом з тим, Законом України від 08.07.2011 р. № 3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, частину третю і п'яту статті 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" викладено в новій редакції, згідно з якою щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді (частина третя статті 138 Закону). Максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність (частина п'ята статті 138 Закону).
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.
Таким чином, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, призначеного до 1 жовтня 2011 року, проводиться в разі зміни суддівської винагороди працюючого судді, виходячи з розміру, встановленого на час призначення довічного грошового утримання, з урахуванням визначеної законом граничної межі.
Статтею 12 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" встановлено, що з 01.12.2012 р. прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить 884 гривні.
Отже, максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.12.2012 р. не міг перевищувати 8 840 грн.
Зробивши правильний висновок про необхідність перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_4 та врахування при цьому встановленого законом максимального розміру, суд апеляційної інстанції не виправив допущену судом першої інстанції помилку щодо здійснення такого перерахунку з розрахунку 80% заробітної плати працюючого судді, оскільки змінений Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" порядок обчислення довічного грошового утримання застосовується при його призначенні після 1 жовтня 2011 року, а не під час перерахунку.
Зважаючи на те, що довічне грошове утримання було призначено позивачу в розмірі 90% заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді, то і перерахунок утримання має проводитись виходячи з цього розміру.
Окрім того, суди не врахували, що із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивач звернулась до органу Пенсійного фонду 21.01.2013 р., тому саме з цієї дати необхідно провести відповідний перерахунок.
Згідно зі статтею 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Оскільки суди повно і правильно встановили обставини справи, однак допустили порушення норм матеріального права при визначення розміру, з якого необхідно провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивачу, а зміна формулювання резолютивної частини постанови суду апеляційної інстанції є неможливою внаслідок відсутності чіткого висновку про задоволені позовні вимоги, то прийняті судами обох інстанцій рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.
Керуючись статтями 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
Касаційні скарги ОСОБА_4 і Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області задовольнити частково.
Скасувати постанову Ленінського районного суду м. Луганська від 15 березня 2013 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2013 року.
Ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області щодо відмови у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_4.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області здійснити перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_4 в розмірі 90% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, але не більше десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 21 січня 2013 року, та виплатити заборгованість, що виникне на день такого перерахунку, з урахуванням раніше проведених виплат
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Судді:Черпак Ю.К. Головчук С.В. Іваненко Я.Л.