Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" березня 2016 р. м.Київ К/800/47559/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Заяць В.С.,

Стрелець Т.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську Івано-Франківської області на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09 червня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську Івано-Франківської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2015 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську Івано-Франківської області, в якому просив визнати незаконними дії щодо незарахування періодів роботи вахтовим методом з 22 січня 1983 року по 01 грудня 1994 року в пільговому обчисленні за 1 рік роботи - 1 рік 6 місяців та зобов'язати відповідача зарахувати періоди роботи з 22 січня 1983 року по 01 грудня 1994 року за роботу в місцевостях, прирівняній до районів Крайньої Півночі та районах Крайньої Півночі в пільговому обчисленні з розрахунку один рік роботи за один рік шість місяців, та здійснити перерахунок пенсії та виплату із врахуванням пільгового стажу з 14 січня 2015 року та в подальшому проводити виплату з врахуванням пільгового стажу.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що з 2008 року перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську Івано-Франківської області та отримує пенсію за віком. Дії відповідача щодо відмови зарахувати роботу в районах Крайньої Півночі та в місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі в період з 22 січня 1983 року по 31 січня 1986 року, з 01 лютого 1986 року по 01 грудня 1994 року у співвідношенні один рік і шість місяців за повний рік роботи вважає неправомірними та такими, що порушують його пенсійні права.

Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09 червня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року, задоволено адміністративний позов; визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську Івано-Франківської області та зобов'язано здійснити ОСОБА_2 обчислення пільгового стажу із розрахунку: один рік роботи в районах Крайньої Півночі за один рік і шість місяців відповідно до поданої довідки про період роботи з 22 січня 1983 року по 31 січня 1986 рік та з 01 лютого 1986 року по 01 грудня 1994 рік; зобов'язано відповідача сплатити позивачу недоотримані ним кошти, починаючи з 14 січня 2015 року та проводити виплати перерахованої пенсії у подальшому.

При прийнятті рішень суди першої та апеляційної інстанції виходили із наявності у позивача права на обчислення пільгового страхового стажу роботи за період роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями, Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську Івано-Франківської області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати судові рішення, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовної заяви у повному обсязі.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 з 2008 року перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську Івано-Франківської області та отримує пенсію за віком.

Відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_2 працював в Івано-Франківському управлінні бурових робіт на посаді слюсаря по ремонту автомобілів з 22 січня 1983 року по 01 грудня 1994 року вахтово-експедиційним методом в Західному Сибіру, а саме в Ханти-Мансійському автономному окрузі і Ямало-Ненецькому автономному окрузі, що також підтверджується довідкою Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» від 14 січня 2015 року №10-40.

На звернення позивача про нарахування пенсії з урахуванням пільгового обчислення стажу роботи в місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі та в районах Крайньої Півночі Управлінні Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську Івано-Франківської області із заявою листом від 02 лютого 2015 року за №35/П-8 повідомило позивача про відсутність підстав для зарахування в пільговому обчисленні за 1 рік - 1 рік і 6 місяців період роботи вахтовим методом в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі та в районах Крайньої Півночі з 22 січня 1983 року по 31 грудня 1990 рік (а не по 1994 рік).

Відповідно до абз.1, 2 п.5 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року. Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року №1908-VІІ «Про розширення пільг на осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі і у місцевостях, що прирівнюються до районів Крайньої Півночі».

Статтями 1-4 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» передбачено надання всім робітникам і службовцям державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій таких пільг: виплату надбавок до заробітної плати, надання додаткових відпусток, можливість об'єднання відпусток, але не більш як за три роки, виплату різниці між розміром допомоги по соціальному страхуванню і фактичним заробітком (включаючи надбавки) у разі тимчасової втрати працездатності.

Статтею 5 цього Указу встановлено надання додаткових пільг, зокрема, зарахування одного року роботи у вказаних районах за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності працівникам, які переводились, направлялись або запрошувались на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей країни, за умови укладення ними трудових договорів про роботу в цих районах строком на п'ять років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки.

Аналогічні умови щодо застосування пільг, передбачених статтею 5 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», передбачені й Інструкцією про порядок надання пільг особам, які працюють у районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, затвердженою постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати та Президії ВЦРПС від 16 грудня 1967 року № 530/П-28.

Згідно п.6 Інструкції пільги, передбачені Указами Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» та від 26 вересня 1967 року №1908-VІІ «Про розширення пільг на осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі і у місцевостях, що прирівнюються до районів Крайньої Півночі», надаються працівникам експедицій, цілорічних партій, нафторозвідок, загонів, які розташовані (базуються) у районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, а також працівникам експедицій та інших геологорозвідувальних і топографо-геодезичних організацій, які розташовані (базуються) поза районами Крайньої Півночі і місцевостями, прирівняними до районів Крайньої Півночі, направленим на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі, в цілорічні партії, нафторозвідки, загони.

Абзацом 1 п.5.9 Основних положень про вахтовий метод організації робіт, затверджених постановою Державного комітету СРСР з праці і соціальних питань, Секретаріату ВЦРПС та Міністерства охорони здоров'я СРСР від 31 грудня 1987 року №794/33-82, встановлено, що працівникам підприємств та організацій, які виїжджають для виконання робіт вахтовим методом у райони Крайньої Півночі або в прирівняні до них місцевості з інших районів держави, надаються пільги, передбачені статтями 1- 4 Указу від 10 лютого 1960 року, з врахуванням змін та доповнень, внесених статтями 1 та 2 Указу від 26 вересня 1967 року.

Таким чином, пільги, передбачені ст.5 Указу від 10 лютого 1960 року, в тому числі зарахування одного року роботи у районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності, не поширюються на працівників, що працювали вахтовим методом.

З довідки Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» від 14 січня 2015 року №10-40 вбачається, що ОСОБА_2 працював слюсарем по ремонту автомобілів з 22 січня 1983 року (наказ на прийом від 18 січня 1983 року №43) по 01 грудня 1994 рік (наказ на звільнення від 01 грудня 1994 рік №340-к) вахтово-експедиційним методом в Західному Сибіру, а саме в Ханти-Мансійському автономному окрузі Тюменської області і Ямало-Ненецькому автономному окрузі Тюменської області, до його заробітної плати виплачувався районний коефіцієнт і північна надбавка, а також надавалась додаткова відпустка в кількості 12 днів за роботу в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та 18 днів за роботу в районах Крайньої Півночі. Режим роботи - 15 робочих днів у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та районах Крайньої Півночі в місяць по 12 год. за добу + К1, К2 (дні перельоту літаком на роботу і назад на відпочинок) і з таким же періодом відпочинку по місцю постійного проживання (прописки) з відпрацюванням місячної та річної норм робочого часу.

Таким чином, на працівників, які працювали вахтовим методом в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, поширюються пільги, передбачені статтями 1- 4 Указу від 10 лютого 1960 року, а додаткові пільги, передбачені статтею 5 цього ж Указу, зокрема зарахування одного року роботи у районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності, не поширюються.

Вищевказані висновки відповідають правовій позиції, висловленій Верховним Судом України у постановах від 27 жовтня 2015 року у справі № 21-3324а15 та від 13 січня 2016 року у справі №21-5592а15.

З урахуванням вищенаведеного, підстави для зарахування позивачу в пільговому обчисленні за 1 рік - 1 рік і 6 місяців період роботи вахтовим методом в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі та в районах Крайньої Півночі, з 22 січня 1983 року по 31 грудня 1990 рік - відсутні.

Щодо періоду стажу після 1991 року, то чинним законодавством не передбачено врахування цих періодів роботи в пільговому обчисленні.

Відповідно до ст.3 Тимчасової угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, які прирівняні до даних районі, в галузі пенсійного забезпечення від 19 січня 1993 року при призначенні пенсії у відповідності із статтею 1 цієї Тимчасової Угоди на території України, компетентні органи Російської Федерації відшкодують витрати на виплату цієї пенсії у тій її частині, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або в місцевостях, які прирівнені до районів Крайньої Півночі, починаючи з 1 січня 1991 року. У цьому випадку частина пенсії, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або в місцевостях, які прирівнені до районів Крайньої Півночі, обчислюються за нормами законодавства Російської Федерації. Порядок відшкодування витрат на виплату зазначених вище пенсій регулюються спеціальною Угодою між компетентними органами Сторін. Відшкодування витрат у відповідності із пунктом 1 цієї статті здійснюється до виникнення права на пенсійне забезпечення згідно законодавства України (з врахуванням Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року).

Тобто, вказана Тимчасова угода надає громадянам Сторін цієї угоди право на достроковий вихід на пенсію по старості (за віком) за вказаних у статті 1 угоди умов, а також визначає порядок реалізації цього права.

Проте, ні в зазначеній Тимчасовій угоді від 15 січня 1993 року, ні в Угоді про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, не передбачено пільг при обчисленні стажу роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Виходячи з наведеного колегія суддів вважає, що підстави для зарахування в пільговому обчисленні і стажу роботи позивача після 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі і в прирівняних до них місцевостях відсутні.

Відповідно до ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновків, що обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій при ухваленні судових рішень при задоволенні позовних вимог порушили норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення необґрунтованих рішень, які підлягають скасуванню з винесенням нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську Івано-Франківської області задовольнити.

Постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09 червня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року скасувати; ухвалити нове рішення.

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених ст.ст.237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді