Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" вересня 2015 р. м. Київ К/800/66665/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Лосєва А.М.,

Бухтіярової І.О.,

Приходько І.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постановуХерсонського окружного адміністративного суду від 27 червня 2013 рокута ухвалуОдеського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2013 рокуу справі№2а-2206/12/2170за позовомПублічного акціонерного товариства «Херсонський суднобудівний завод» доДержавної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській областіпровизнання нечинними та скасування податкових повідомлень - рішень, стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Херсонський суднобудівний завод» (далі по тексту - позивач, ПАТ «Херсонський суднобудівний завод») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби, правонаступником якої є Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі по тексту - відповідач 1, ДПІ у м. Херсоні) та Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області (далі по тексту - відповідач 2, ГУ ДКСУ у Херсонській області), в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просило визнати нечинним та скасувати податкові повідомлення - рішення від 24 травня 2012 року №0000431504 та № 0000441504 і стягнути з Державного бюджету на користь ПАТ «Херсонський суднобудівний завод» бюджетний борг з невідшкодованого податку на додану вартість у сумі 2169507,00 грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 27 червня 2013 року, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2013 року, позов задоволено повністю.

Вважаючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач 1 звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27 червня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2013 року і постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Позивач надав письмові заперечення на касаційну скаргу, в яких просить у її задоволенні відмовити.

На підставі пункту 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вирішила розглядати справу у порядку письмового провадження.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в травні 2012 року фахівцями податкового органу було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2012 року на рахунок платника у банку.

За наслідками проведеної перевірки складений акт за №895/15-4/14308500 від 21 травня 2012 року, в якому зазначено про порушення позивачем вимог пунктів 200.1, 200.2, 200.3, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що виразилося в тому, що ПАТ «Херсонський суднобудівний завод» завищено суму бюджетного відшкодування з ПДВ по декларації за березень 2012 року у сумі 2169507,00 грн. та занижено суму бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за лютий 2012 року у сумі 2169507,00 грн.

У зв'язку з виявленням відповідних порушень відповідачем 1 прийнято податкові повідомлення - рішення від 24 травня 2012 року:

№0000431504 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування на 2169507,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у сумі 1084753,00 грн.;

№0000441504 щодо заниження суми бюджетного відшкодування у розмірі 2169507,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з безпідставності встановлених за висновками акта перевірки порушень позивачем статті 200 Податкового кодексу України, а тому вимоги позивача про скасування податкових повідомлень-рішень, стягнення з Державного бюджету України суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню за декларацією з ПДВ за березень 2012 року є належним способом захисту порушеного права позивача, який відповідає об'єкту порушеного права і у спірних правовідносинах є достатнім та необхідним.

З такими висновками суду погодився і Одеський апеляційний адміністративний суд.

Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Як вірно встановлено судами, Публічне акціонерне товариство «Херсонський суднобудівний завод» включено до Переліку суднобудівних підприємств, для яких запроваджуються заходи державної підтримки суднобудівної промисловості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року №1256.

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків визначені у статті 200 Податкового кодексу України в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - ПК України). Саме нормами зазначеної статті регулюються всі питання, пов'язані із порядком визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

За загальним правилом, встановленим пунктом 200.3 статті 200 ПК України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Наступним пунктом названої статті закріплено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Тим часом пунктом 14 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України встановлено, що при від'ємному значенні сум податку на додану вартість, обрахованого в порядку, передбаченому в пункті 200.1 статті 200 цього Кодексу, по підприємствах суднобудування і літакобудування відшкодування з бюджету здійснюється у податковому періоді, наступному за звітним періодом, у якому виникло від'ємне сальдо податку в порядку і строки, передбачені статтею 200 цього Кодексу.

Однак, зі змісту наведеної правової норми не вбачається обмеження права платників податків, які відносяться до галузі суднобудування та літакобудування, користуватися загальним порядком отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначеним статтею 200 ПК України.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з акту перевірки, відхилення між даними платника податку та даними перевірки при визначення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість поточного звітного періоду відсутні. Перевіркою правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість порушень не встановлено.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, що діючим законодавством України не обмежено право платників податків, які відносяться до галузі суднобудування та літакобудування, користуватися загальним порядком отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначеним статтею 200 ПК України, а тому податкові повідомлення - рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів не може погодитися з правомірністю рішень судів першої та апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог ПАТ «Херсонський суднобудівний завод» щодо стягнення з Державного бюджету на користь ПАТ «Херсонський суднобудівний завод» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2169507,00 грн.

Так відповідно до пункту 200.14 статті 200 ПК України встановлено, що якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Пунктом 200.15 статті 20 ПК України також передбачено, що у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що до моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, складених за результатами проведення перевірки щодо визначення достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування, у платника податків не виникає права на отримання відповідної суми бюджетного відшкодування.

Отже вимога про стягнення з Державного бюджету на користь ПАТ «Херсонський суднобудівний завод» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2169507,00 грн. є передчасною та задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини 1 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Згідно з частинами 3 та 6 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції або Верховний Суд України, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи вищевикладене, постанова Херсонського окружного адміністративного суду від 27 червня 2013 року, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2013 року, підлягає скасуванню також в частині стягнення з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Херсонський суднобудівний завод» (ідентифікаційний код 14308500) судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 32,82 грн.

Керуючись статтями 210, 214, 215, 220, 222, 223, 224, 226, 230, 231 частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області задовольнити частково.

2. Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27 червня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2013 року у справі №2а-2206/12/2170 скасувати в частині задоволення адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Херсонський суднобудівний завод» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області про стягнення з Державного бюджету на користь ПАТ «Херсонський суднобудівний завод» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2169507,00 грн.

У відповідній частині прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Херсонський суднобудівний завод» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області про стягнення з Державного бюджету на користь ПАТ «Херсонський суднобудівний завод» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2169507,00 грн. відмовити.

3. Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27 червня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2013 року у справі №2а-2206/12/2170 скасувати в частині стягнення з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Херсонський суднобудівний завод» (ідентифікаційний код 14308500) судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 32 (тридцять дві) грн. 82 коп.

4. В решті постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27 червня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2013 року у справі №2а-2206/12/2170 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: А.М. Лосєв

Судді: І.О. Бухтіярова

І.В. Приходько