Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" вересня 2014 р. м. Київ К/800/14559/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Ситникова О.Ф.(суддя-доповідач),

Малиніна В.В.,

Щвець В.В.,

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області про визнання незаконним рішення та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області на постанову Селидівського міського суду Донецької області від 24 січня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2013 року, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4 звернувся до Селидівського міського суду Донецької області з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області про зарахування до стажу його роботу на ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидівввугілля» за період з 1 березня 2010 року по 31 грудня 2010 року та з 1 серпня 2012 року по 31 жовтня 2012 року, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії, згідно ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» врахувавши при цьому вказані періоди його роботи згідно його заяви від 15 листопада 2012 року.

Постановою Селидівського міського суду Донецької області від 24 січня 2013 року позов задоволено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2013 року постанову Селидівського міського суду Донецької області від 24 січня 2013 року залишено без змін.

Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області не погодилось з постановою Селидівського міського суду Донецької області від 24 січня 2013 року та ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2013 року і звернулось до суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, суд, в межах ст. 220 КАС України, прийшов до висновку про часткове задоволення касаційної скарги з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлені наступні обставини:

Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Селидове Донецької області як пенсіонер, отримує пенсію за віком призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» та перераховану з 2 квітня 2010 року з урахуванням заробітної плати та напрацьованого стажу роботи після призначення пенсії по 31 жовтня 2010 року.

Рішенням № 838 від 20 листопада 2012 року ОСОБА_4, відповідно до поданої заяви від 12 листопада 2012 року, Управління Пенсійного фонду України в м.Селидове Донецької області відмовило у здійсненні перерахунку пенсії за віком, посилаючись на ту обставину, що страховий стаж позивача після попереднього перерахунку пенсії становить 01 рік 08 місяців, замість необхідних двох років, що обумовлено несплатою страхових внесків з 1 березня 2010 року по 31 грудня 2010 року та з 1 серпня 2012 року по 31 жовтня 2012 року підприємством ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля».

Задовольняючи позовні вимоги щодо зарахування до стажу роботи позивача, роботу на ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидівввугілля» за період з 1 березня 2010 року по 31 грудня 2010 року та з 1 серпня 2012 року по 31 жовтня 2012 року, суди попередніх інстанцій виходи з того, що дії відповідача щодо відмови у зарахуванні вказаного періоду роботи позивача на підприємстві до страхового стажу є неправомірними.

З таким висновком суду попередніх інстанцій в цій частині погоджується і суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - це період, протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом, і за який сплачено страхові внески.

Згідно з ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок провадиться не раніше як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.

За приписами ст. 113 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» держава створює умови для функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.

Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне Рівненської області як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення, перерахунку і виплати пенсій та доплат до них, повинно діяти відповідно до вимог закону і здійснювати позивачу відповідні перерахунки, але таких перерахунків не проводило, чим допустило протиправну бездіяльність.

Отже, наявність заборгованості ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидівввугілля» перед Пенсійним фондом України по страховим внескам не може бути підставою для відмови у здійсненні перерахунку пенсії, оскільки відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, в якому працює застрахована особа.

Крім того за приписами ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію; їх виконання для боржника є обов'язковим, але пеня, штраф та інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що застосовуються до платника податків за порушення податкового законодавства не нараховуються, оскільки ця норма визначає конкретний проміжок часу, який відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, але ніяк не пов'язаний із його суттю.

Однак, суд касаційної інстанції не погоджується з тим, що позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із урахуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки Україні за 2010 рік, на підставі наступного.

Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регулюються відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України та страхового стажу регулюється ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058, частина 4 якої передбачає, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через 2 роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсій. Перерахунок пенсій здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону.

Така редакція існує після визнання неконституційними змін, внесених підпунктом «б» підпункту 10 пункту 35 Розділу 2 Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-6 і визнаних такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.

Скасовані зміни надавали можливість перераховувати пенсію із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

Аналіз відновленої (діючої) норми абзацу 3 ч. 4 ст. 42 Закону №1058 доводить, що перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

Тобто, правила частини першої ст. 40 при перерахунку пенсії, застосовуються виключно з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід).

Частина перша ст. 40 передбачає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення. Такими законами є Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-12 та Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 9 липня 2003 року.

З огляду на зазначене та керуючись положеннями принципу законності закріпленого в ст. 9 КАС України, колегія суддів вважає, що правові підстави для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні так і середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки, що передує року звернення за перерахунком пенсії, відсутні.

Отже вимоги про застосування таких показників при перерахунку пенсії за рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії, є безпідставними, оскільки вказані показники застосовуються виключно для призначення пенсії.

Зважаючи на те, що по справі не потрібно збирати або додатково перевіряти докази, обставини справи з'ясовані повно, але висновки не відповідають встановленим обставинам та допущені помилки в застосуванні норм матеріального права, колегія суддів вважає можливим ухвалити нове рішення.

За правилами частини першої статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 229, 230, 232 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області задовольнити частково.

Постанову Селидівського міського суду Донецької області від 24 січня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2013 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в м.Селидове Донецької області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_4 стаж роботи набутий на ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидівввугілля» за період з 1 березня 2010 року по 31 грудня 2010 року та з 1 серпня 2012 року по 31 жовтня 2012 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Судді О.Ф. Ситников

В.В. Малинін

В.В. Швець