Історія справи

Постанова ВАСУ від 07.07.2015 року у справі №2а-16991/10/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2015 року м. Київ К/800/62390/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В., Цвіркуна Ю.І.

при секретарі: Ігнатенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві, до якої приєдналось Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві,

на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 28 січня 2011 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року

по справі №2а-16991/10/2670

за позовом Закритого акціонерного товариства «Холдингова компанія «Бліц-Інформ» (надалі - ЗАТ «ХК «Бліц-Інформ»)

до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м.Києва, Головного управління Державного казначейства України у м.Києві (надалі ДПІ у Деснянському районі м.Києва, ГУ ДК України у м.Києві)

за участю прокуратури Деснянського району м.Києва,

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ у Деснянському районі міста Києва, ГУ ДКУ в м.Києві та з урахуванням уточнень позовних вимог, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Деснянському районі м.Києва від 08.11.2010р. №00000492303/0, винесене на підставі акта про результати позапланової виїзної перевірки ЗАТ «Холдингова компанія «Бліц-Інформ» від 26.10.2010 № 6884/07-0/20050164;

- стягнути з Державного бюджету України на користь ЗАТ «Холдингова компанія «Бліц-Інформ» відшкодування податку на додану вартість за липень 2010р. в сумі 3212355,00грн. та зобов'язати головне управління Державного казначейства України у м.Києві перерахувати на рахунок позивача - ЗАТ «Холдингова «Бліц-Інформ» бюджетне відшкодування податку на додану вартість в сумі 3212355,00грн.;

- відшкодувати ЗАТ «Холдингова компанія «Бліц-Інформ» належні йому суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів за січень 2010р. суму в розмірі 1083393,00грн., за лютий 2010р. суму у розмірі 353365,00грн., за березень 2010р. суму у розмірі 3144717,00грн., за квітень 2010р. суму у розмірі 930018,00грн., за травень 2010р. суму у розмірі 1793600,00грн., за червень 2010р. суму у розмірі 1686187,00грн.;

- зобов'язати ДПІ у Деснянському районі м.Києва здійснити зарахування вказаних сум бюджетного відшкодування ЗАТ «Холдингова компанія «Бліц-Інформ» у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів згідно з поданими податковими деклараціями.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 28.01.2011р. позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Деснянському районі м.Києва від 08.11.2010р. №00000492303/0, винесене на підставі акта про результати позапланової виїзної перевірки ЗАТ «Холдингова компанія «Бліц-Інформ» від 26.10.2010р. №6884/07-0/20050164.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ЗАТ «Холдингова компанія «Бліц-Інформ» відшкодування податку на додану вартість за липень 2010р. в сумі 3212355,00грн.

Відшкодовано ЗАТ «Холдингова компанія «Бліц-Інформ» належні йому суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів: за січень 2010р. суму у розмірі 1083393грн., за лютий 2010р. суму у розмірі 353365грн., за березень 2010р. суму у розмірі 3144717грн., за квітень 2010р. суму у розмірі 930018грн., за травень 2010р. сумі у розмірі 1793600грн., за червень 2010р. суму у розмірі 1686187грн. шляхом зобов'язання ДПІ у Деснянському районі м.Києва здійснити зарахування вказаних сум бюджетного відшкодування ЗАТ «Холдингова компанія «Бліц-Інформ» у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів згідно з поданими податковими деклараціями.

Зобов'язано ДПІ у Деснянському районі м.Києва надати висновок до органів Державного казначейства України відносно сум податку на додану вартість, що заявлені до відшкодування ЗАТ «Холдингова компанія «Бліц-Інформ».

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Зазначене рішення суду першої інстанції в апеляційному поряду переглядалось неодноразово.

За наслідками останнього перегляду ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2014р. постанову Окружного адміністративного суду від 28.01.2011р. залишено без змін.

Не погодившись з постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 28.01.2011р. та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2014р, до Вищого адміністративного суду України звернулась ДПІ у Деснянському районі м.Києва із касаційною скаргою, до якої приєдналось ГУ ДК України у м.Києві, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу позивач зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Відповідно до ч.2 ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, представника податкової інспекції та Генеральної прокуратури України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скаргах, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Як встановлено судами попередніх інстанції ДПІ у Деснянському районі м.Києва проведено виїзну позапланову перевірку ЗАТ «Холдингова компанія «Бліц-Інформ» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень - липень 2010р., за результатами якої складено акт №6884/07-0/20050164 від 26.10.2010р.

В згаданому акті, на думку податкового органу, встановлено порушення позивачем вимоги п.п.7.2.3, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого позивачем завищено суму податкового кредиту на загальну суму 371762,00грн., у тому числі по періодам: січень - липень 2010р.; абз. «а» п.п.7.7.2, п.п.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено заявлену суми бюджетного відшкодування за лютий - липень 2010р. на відповідні суми.

Крім того, позивачу підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 9138927,00грн. з період січень-липень 2010р.

На підставі зазначеного акта відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення №0000492303/0 від 08.11.2010р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, зокрема, по періодам за: 2 міс. 2010р. - на суму 12329,00грн., за 3 міс. 2010р. на суму 74992,00грн., за 4 міс. 2010р. на суму 68500,00грн., за 5 міс. 2010р. на суму 12663,00грн., за 6 міс. 2010р. на суму 87135,00 грн., за 7 міс. 2010р. на суму 68464,00грн.

Надаючи оцінку обставинам у справі, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

В силу п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

В силу п.п.7.7.3. п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Відповідно до п.п.7.7.5 п.7.5. ст.7 вищевказаного Закону, протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підтвердження формування позивачем податкового кредиту за період січень-липень 2010р. позивачем було надано первинні документи, а саме: договори, податкові накладні, рахунки на оплату товарів, платіжні доручення, акти здачі-прийняття виконаних робіт, податкові накладні, витяги з особових рахунків про перерахування коштів контрагентам, реєстри податкових накладних, накопичувальні картки зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов'язаних з перевезенням вантажів та інші.

Перевіркою встановлено, що податкові накладні контрагентів-постачальників були надані позивачу та включені до реєстру податкових накладних у відповідних звітних періодах, згідно з вимогами податкового законодавства, порушень ведення реєстру податкових накладних не встановлено.

При цьому, податковим органом не встановлено недійсності первинних документів, які стали підставою для нарахування податкового кредиту, обставин безтоварності операцій та нікчемності укладених угод.

Отже, як вірно зазначено попередніми судовими інстанціями, висновки податкового органу щодо порушення позивачем п.п.7.2.3, 7.2.6., п.п.7.5.1 п.7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та завищення позивачем сум податкового кредиту за січень-липень 2010р. є безпідставними.

Судами також встановлено та вбачається з акту перевірки, що позивачем, за висновками податкової інспекції, до податкової декларації за лютий 2010р. зайво включено суму податку на додану вартість сплачену митним органам в сумі 55486,00грн. на підставі ВМД типу ІМ-40 від 12.02.2010р. №100000032/2010/862885 та безоплатно отримано вали ротогравюрні сталеві на виконання контракту від 19.05.2008р. №190508 та додаткової угоди до контракту від 28 грудня 2009 року № 1, сторонами якого є ЗАТ «Холдингова компанія «Бліц-Інформ» (замовник) та компанія ТОВ «Заурезиг KG» (Німеччина, виконавець).

Предметом вищевказаного контракту є здійснення замовником відновлення ротогравюрних валів на території Німеччини та їх повернення замовнику в режимі «переробка за межами митної території України» на умовах FCA-Вреден, Німеччина.

Аналогічного висновку перевіряючи дійшли висновку по декларації щодо зайво включеної суми податку на додану вартість, сплаченої митним органам в сумі 37332,86 грн. на підставі ВМД типу ІМ-40 від 29.04.2010р. №100000032/2010/865590 та декларації за червень 2010р. щодо зайво включеної суми податку на додану вартість, сплаченої митним органам, в сумі 11765,80 грн.

Відповідно до ст. 237 Митного кодексу України, переробка за межами митної території України - це митний режим, відповідно до якого товари, що перебувають у вільному обігу на митній території України, вивозяться без застосування заходів тарифного та нетарифного регулювання з метою їх переробки за межами митної території України та наступного повернення в Україну.

Згідно ст.242 Митного кодексу України, продукти переробки, що ввозяться на митну територію України, оподатковуються відповідно до Закону.

Згідно п.п.7.3.6. п. 7.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення податкових зобов'язань при імпорті є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті. Датою виникнення податкових зобов'язань при імпортуванні робіт (послуг) є дата списання коштів з розрахункового рахунку платника податку в оплату робіт (послуг) або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом залежно від того, яка з подій відбулася першою.

Позивач здійснив вивезення ротогравюрних валів виконавцю - ТОВ «Заурезиг KG» на умовах експорту в режимі переробки, після чого виконавець повернув ці вали позивачу на митну територію України в режимі імпорту після завершення робіт по їх відновленню.

На підтвердження обґрунтованості сплати податку на додану вартість при митному оформленні ротогравюрних сталевих валів позивачем надано контракт, додаткову угоду, копії специфікацій, акти виконаних робіт, митні декларації, якими підтверджується вивезення валів, за межі митної території України, митні декларації, які підтверджують ввезення валів на митну територію України та копії платіжних доручень про перерахування Київський регіональній митниці коштів за митне оформлення товарів.

Нарахування митних платежів та податку на додану вартість здійснено позивачем на підставі митних декларацій, виходячи з митної вартості відновлювальних робіт та інших сум, які включаються до їх вартості (перевезення, тощо).

В акті перевірки зазначено, що сплата ЗАТ «Холдингова компанія «Бліц-Інформ» податку на додану вартість перевірена митним органом та підтверджена платіжними дорученнями.

Таким чином, позивачем дотримано порядок визначення податкових зобов'язань при імпортуванні ротогравюрних валів сталевих, ввезених на підставі вищезазначених митних декларацій та визначення права на податковий кредит на підставі даних митних декларацій.

Враховуючи викладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками попередніх судових інстанцій про протиправність податкового повідомлення-рішення №0000492303/0 від 08.11.2010р.

Перевіркою також встановлено неможливість підтвердження бюджетного відшкодування ЗАТ «Холдингова компанія «Бліц-Інформ» на загальну суму 2740973,00 грн., відображене у податкових деклараціях за період січень-липень 2010 року, що пов'язано з ненадходженням відповідей на запити щодо проведення зустрічних перевірок постачальників по ланцюгу постачання.

При цьому, перевіркою встановлено підтвердження заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на загальну суму 9138927,00 грн., у тому числі за період січень-липень 2010 року у сумі 2465024,00 грн., однак вказані суми бюджетного відшкодування позивачу не відшкодовані.

Щодо посилань податкової інспекції на те, що право позивача на відшкодування не підтверджено результатами зустрічних перевірок постачальників, слід зазначити, що нормами Закону України «Про податок на додану вартість» право платника податку на бюджетне відшкодування не залежить від проведення або не проведення зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника. Позивач не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання обов'язків щодо сплати податків іншими контрагентами. Якщо інші контрагенти не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки виключно для них.

З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає правильним, висновок судів попередніх інстанцій, щодо стягнення з Державного бюджету України на користь позивача відшкодування з податку на додану вартість за липень 2010р. у спірній сумі та відшкодування належних позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з цього податку за період січень-червень 2010р.

Водночас колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання податкового органу надати органу державного казначейства висновок щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету, оскільки така вимога не є належним способом захисту прав платника податку на додану вартість.

Так, у разі невідшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, тому належним способом захисту є стягнення зазначених коштів (відшкодування заборгованості).

Відповідна вимога про стягнення спірної суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість задоволена судом, що повністю відновлює порушене право позивача з метою захисту якого подано цей позов.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції скасовує постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 28.01.2011р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2014р. в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання ДПІ у Деснянському районі міста Києва надати висновок до органів Державного казначейства України відносно сум податку на додану вартість, що заявлені до відшкодування ЗАТ «Холдингова компанія «Бліц-Інформ» на підставі ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволені позовних вимог.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві, до якої приєдналось Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві, - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 28 січня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року скасувати в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання Державної податкової інспекції у Деснянському районі м.Києва надати висновок до органів Державного казначейства України відносно сум податку на додану вартість, що заявлені до відшкодування Закритим акціонерним товариством «Холдингова компанія «Бліц-Інформ» та відмовити в цій частині позовних вимог.

В решті постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 28 січня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року - залишити без змін.

Постанова вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: Н.Є. Маринчак

Судді: О.В. Вербицька

Ю.І. Цвіркун