Історія справи

Постанова ВАСУ від 07.07.2014 року у справі №800/188/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2014 року м. Київ справа № 800/188/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Конюшка К.В.

суддів Гончар Л.Я.

Єрьоміна А.В.

Цуркана М.І.

Черпіцької Л.Т.

секретар судового засідання Левіна А.А.

за участю:

позивача ОСОБА_5

представника відповідача Бриндак А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_5 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання рішення незаконним та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2014 року ОСОБА_5 звернувся до Вищого адміністративного суду України як до суду першої інстанції з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - Комісія, ВККС України) про визнання рішення незаконним та зобов'язання вчинити певні дії.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що ВККС України, прийнявши рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи щодо судді Решетилівського районного суду Полтавської області ОСОБА_9, за наслідками розгляду скарги позивача, допустила службову недбалість, а саме несумлінно виконала вимоги частин 1-6 статті 86 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», оскільки прийняла рішення без дослідження матеріалів справи.

Таким чином, Комісія на зазначені у заяві (скарзі) обставини відповідним чином не відреагувала, чим допустила бездіяльність.

Вважаючи, що відповідач безпідставно відмовив в порушенні дисциплінарного провадження щодо судді ОСОБА_9, позивач просить:

- визнати незаконним рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України № 8вк-5579/13 від 17.09.2013 стосовно судді ОСОБА_9;

- зобов'язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України повторно розглянути скаргу ОСОБА_5 від 24.07.2013 на дії судді ОСОБА_9;

- зобов'язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України розглянути питання про притягнення судді ОСОБА_9 до відповідальності, встановленої Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (Розділ 6 «Дисциплінарна відповідальність»), за надання завідомо неправдивої інформації ВККС України.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні надав пояснення, аналогічні викладеним у письмових запереченнях, в яких зазначив, що, розглядаючи скаргу позивача та приймаючи оспорюване рішення, Комісія виходила з того, що обставини, які викладені у скарзі, не можуть слугувати підставами дисциплінарної відповідальності судді, передбаченими законодавством. Даних щодо розголошення суддею таємниці нарадчої кімнати не установлено. Будь-яких інших доводів в розумінні статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» позивачем у зверненні не було зазначено. Таким чином, представник відповідача просив у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, колегія суддів встановила наступне.

05.08.2013 до ВККС України надійшла скарга (заява) ОСОБА_5 № 8вк-5579/13, в якій він просив притягнути суддю Решетилівського районного суду Полтавської області ОСОБА_9 до дисциплінарної відповідальності.

Вказана заява була обґрунтована серед іншого тим, що під час розгляду кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 122 Кримінального Кодексу України, суддя ОСОБА_9 вчинив дії, що не тільки не личать судді та порушують КПК України, але й належать до дисциплінарного та кримінального проступків.

Зокрема, суддя, розглядаючи кримінальну справу, всупереч вимогам чинного законодавства України вперше призначив слухання справи з порушенням установлених процесуальних строків, викликав свідків, пропустивши стадію попереднього розгляду. Вказане, на думку ОСОБА_5, обмежило його та його сина у доступі до правосуддя (неможливість подання заяв, які підлягають вирішенню на стадій попереднього розгляду справи).

Крім того, у скарзі ОСОБА_5 зазначив, що в ході розгляду кримінальної справи суддя неодноразово відмовляв у задоволенні заяв, які мали бути розглянуті під час попереднього розгляду справи та чисельних клопотань, зокрема про фіксацію судового засідання за допомогою аудіо пристроїв.

Також свої доводи стосовно порушень з боку судді у скарзі заявник обґрунтував тим, що суддя ОСОБА_9 за наслідками поданого в кримінальній справі цивільного позову жодних ухвал про забезпечення позову не приймав, тоді як підсудному був наданий цілий місяць для його вивчення, що дало можливість позбавитись частини свого майна. Суддя при видаленні до нарадчої кімнати дозволяв собі її покидати, для того щоб поспілкуватись з прокурором або з адвокатом підсудного та з самим підсудним, виходячи на ганок суду палити. З прокурором суддя спілкувався у своєму кабінеті, зазвичай, за 10-15 хвилин до початку кожного судового засідання, що призводило до беззаперечного задоволення його клопотань, зокрема, клопотання про повернення справи до стадії попереднього розгляду, хоча таке клопотання заявлялось ОСОБА_5 та його сином, однак було залишене суддею поза увагою.

За результатами перевірки скарги (заяви) ОСОБА_5 11.09.2013 членом ВККС України Марцинкевичем А.М. був складений висновок, яким запропоновано відмовити у відкритті дисциплінарної справи щодо судді Решетилівського районного суду Полтавської області ОСОБА_9

Відповідно до змісту вказаного висновку перевіркою викладених у скарзі (заяві) фактів було установлено, що на час звернення ОСОБА_5 до ВККС України кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_7 знаходилась на розгляді судді, кінцеве рішення у цій справі прийнято не було.

17.09.2013 ВККС України прийнято рішення № 2677/дп-13 (матеріали справи від 05.08.2013 №8вк-5579/13), пунктом 21) якого відмовлено у відкритті дисциплінарної справи за зверненням ОСОБА_5 на дії судді Решетилівського районного суду Полтавської області ОСОБА_9, оскільки у вказаному зверненні відсутні підстави для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, передбачені статтею 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Не погоджуючись із бездіяльністю ВККС України (відмовою у відкритті дисциплінарного провадження) та самим рішенням, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів виходить з такого.

Спірні правовідносини регулюються Законом України від 07.07.2010 № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 2453) та Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженим рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 08.06.2011 № 1802/зп (далі - Регламент).

Частиною першою статті 83 Закону № 2453 визначено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав:

1) істотні порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя, пов'язані, зокрема, з відмовою у доступі особи до правосуддя з підстав, не передбачених законом, порушення вимог щодо розподілу та реєстрації справ у суді, правил підсудності чи підвідомчості, необґрунтоване вжиття заходів забезпечення позову;

2) невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом;

3) порушення вимог щодо неупередженого розгляду справи, зокрема порушення правил щодо відводу (самовідводу);

4) систематичне або грубе одноразове порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя;

5) розголошення таємниці, що охороняється законом, в тому числі таємниці нарадчої кімнати або таємниці, яка стала відомою судді під час розгляду справи у закритому судовому засіданні;

6) неподання або несвоєчасне подання для оприлюднення декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік за формою і в порядку, що встановлені Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», зазначення в ній завідомо неправдивих відомостей.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 84 Закону № 2453 дисциплінарне провадження - це процедура розгляду органом, визначеним законом, звернення, в якому містяться відомості про порушення суддею вимог щодо його статусу, посадових обов'язків чи присяги судді.

Дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за заявою чи повідомленням, що не містять відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді, а також за анонімними заявами та повідомленнями.

Порядок дисциплінарного провадження щодо судді врегульований, зокрема, статтею 86 Закону № 2453, відповідно до частини першої якої дисциплінарне провадження щодо судді передбачає здійснення перевірки даних про наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, відкриття дисциплінарної справи, її розгляд і прийняття рішення органом, що здійснює дисциплінарне провадження.

Повноваження ВККС України встановлені статтею 91 Закону № 2453, згідно з пунктом восьмим частини першої якої Комісія розглядає заяви та повідомлення про дисциплінарну відповідальність суддів місцевих та апеляційних судів та за наявності підстав порушує дисциплінарні справи і здійснює дисциплінарне провадження.

Згідно з частиною першою статті 86 Закону № 2453 дисциплінарне провадження щодо судді передбачає здійснення перевірки даних про наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, відкриття дисциплінарної справи, її розгляд і прийняття рішення органом, що здійснює дисциплінарне провадження.

Згідно з частиною другою статті 86 Закону № 2453 перевірка даних про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи та притягнення судді місцевого чи апеляційного суду до дисциплінарної відповідальності здійснюється членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною третьою статті 86 Закону № 2453 передбачено, що під час здійснення перевірки член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України має право ознайомлюватися з матеріалами судових справ, робити з них копії, опитувати суддів та інших осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадян та їх об'єднань необхідну для проведення перевірки інформацію.

Відповідно до частин шостої та сьомої статті 86 Закону № 2453 член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України за результатами перевірки складає висновок з викладенням фактів та обставин, виявлених у ході перевірки, та пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи. Висновок члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та зібрані у процесі перевірки матеріали передаються на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову в її відкритті вирішує Вища кваліфікаційна комісія суддів України.

Як установлено під час дослідження доказів у справі, позивач у своїй скарзі на дії судді ОСОБА_9 посилався на допущені суддею порушення процесуального законодавства при розгляді кримінальної справи, зокрема, на підстави, передбачені статтею 83 Закону № 2453. Так, наприклад, скарга ОСОБА_5 містила дані, які вказували на підставу, передбачену пунктом 2 частини першої статті 83 Закону № 2453, у зв'язку з чим суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження.

У свою чергу, для перевірки даних про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи законодавець наділив ВККС України та її члена, зокрема, рядом повноважень, які забезпечують можливість збору відповідачем необхідної інформації для прийняття об'єктивного та обґрунтованого рішення за результатами розгляду заяв (скарг) на дії судді.

Відповідно до частини другої статті 3 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною другою статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У цьому випадку суб'єкт владних повноважень правомірності оспорюваного рішення не довів.

Ураховуючи, що член ВККС України, на розгляді у якого перебувала заява (скарга) ОСОБА_5, не вжив жодних заходів, передбачених статтею 86 Закону № 2453, для перевірки відображених у заяві (скарзі) даних про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи щодо судді ОСОБА_9, колегія суддів дійшла висновку про те, що оспорюване рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи за зверненням позивача прийнято передчасно, необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

У свою чергу, колегія суддів не бере до уваги доводи представника відповідача стосовно права, а не обов'язку, ВККС України вживати передбачених законодавством заходів для перевірки даних про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1.1 Регламенту у своїй діяльності Комісія керується Конституцією України, Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Основними засадами діяльності Комісії є: відкритість, гласність, законність, рівність прав учасників засідань, право на оскарження рішень Комісії у передбачених Законом випадках, право на захист, колегіальність прийняття рішень, незалежність, об'єктивність, повне з'ясування обставин, обов'язковість рішень Комісії.

Частиною першою статті 91 Закону № 2453 передбачено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України, зокрема, розглядає заяви та повідомлення про дисциплінарну відповідальність суддів місцевих та апеляційних судів та за наявності підстав порушує дисциплінарні справи і здійснює дисциплінарне провадження.

Згідно з частиною другою статті 91 цього Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України для здійснення своїх повноважень має право витребовувати та одержувати необхідну інформацію від суддів, Державної судової адміністрації України, органів суддівського самоврядування та інших судових органів, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, об'єднань громадян та окремих фізичних осіб, ненадання якої тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Отже, виходячи з викладених норм права, ВККС України зобов'язана використовувати передбачені законодавством України інструменти для забезпечення реалізації повноважень як суб'єкт владних повноважень, на якого покладено обов'язок шляхом повного з'ясування обставин приймати об'єктивні рішення за результатами розгляду заяв та повідомлень про дисциплінарну відповідальність суддів місцевих судів.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині визнання незаконним (протиправним) оспорюваного рішення відповідача та зобов'язання ВККС України повторно розглянути скаргу ОСОБА_5 від 24.07.2013 на дії судді ОСОБА_9 підлягають задоволенню.

Стосовно решти позовних вимог суд виходить з наступного.

Частиною п'ятою статті 86 Закону № 2453 установлено, що ненадання члену Вищої кваліфікаційної комісії суддів України інформації, а також надання завідомо недостовірної інформації тягне за собою притягнення винних осіб до відповідальності, встановленої законом.

Згідно з частиною першою статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оскільки жодних доказів щодо надання суддею ОСОБА_9 завідомо недостовірної інформації члену Вищої кваліфікаційної комісії суддів України позивачем суду не надано, а таких даних у ході судового розгляду справи не встановлено, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність позовних вимог в частині зобов'язання відповідача розглянути питання про притягнення судді ОСОБА_9 до відповідальності за надання завідомо неправдивої інформації ВККС України.

Таким чином, вищезазначені позовні вимоги ОСОБА_5 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі наведеного, керуючись статтями 18, 159 - 163, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_5 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання рішення незаконним та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 17 вересня 2013 року №2677/дп-13 в частині відмови у відкритті дисциплінарної справи за зверненням ОСОБА_5 на дії судді Решетилівського районного суду Полтавської області ОСОБА_9 визнати протиправним.

Зобов'язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України повторно розглянути скаргу ОСОБА_5 від 24 липня 2013 року на дії судді ОСОБА_9

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_5 судовий збір в розмірі 73 (сімдесят три) гривні 08 копійок.

Постанова може бути переглянута Верховним Судом України у строк та у порядку, визначеними статтями 237 - 2391 КАС України.

Повний текст постанови буде виготовлений протягом п'яти днів відповідно до положень частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.