Історія справи

Постанова ВАСУ від 06.10.2014 року у справі №875/178/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2014 року м. Київ справа № 875/178/14

вх. №А/800/149/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - судді Кобилянського М.Г.,

суддів: Амєліна С.Є., Юрченка В.В.,

секретар судового засідання: Пилипчук Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії про визнання протиправною та скасування постанови від 30 вересня 2014 року №1364 в частині, зобов'язання вчинити дії

за апеляційною скаргою Центральної виборчої комісії на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року,

в с т а н о в и л а:

01 жовтня 2014 року ОСОБА_1 звернулася в суд із вказаним позовом.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що Центральна виборча комісія постановою від 30 вересня 2014 року № 1364 відмовила їй в реєстрації кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №170 на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року в зв'язку з встановленням невідповідності поданих нею документів вимогам Закону України «Про вибори народних депутатів України» від 17 листопада 2011 року № 4061-VI (далі - Закон № 4061-VI). Відповідач обґрунтовує свою відмову в реєстрації ОСОБА_1 кандидатом у народні депутати України, посилаючись на те, що в порушенням вимог пункту 2 частини другої статті 55 Закону № 4061-VI автобіографія позивача не містить відомостей про громадську роботу (у тому числі на виборних посадах). На думку позивача, її автобіографія містить відомості про громадську роботу. Вважає, що зазначення нею в автобіографії тексту : «Громадська діяльність.» свідчить про те, що громадська робота нею не здійснюється. Зазначала, що жодним нормативно-правовим актом не встановлюється імперативна вимога щодо обов'язковості здійснення кандидатом в народні депутати громадської діяльності, тим більше не передбачено такої підстави для відмови в реєстрації кандидата у народні депутати.

Позивач просила скасувати постанову Центральної виборчої комісії «Про відмову в реєстрації кандидатів у народні депутати України ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11» від 30 вересня 2014 року № 1364 в частині відмови їй у реєстрації кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 170 на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року; зобов'язати Центральну виборчу комісію здійснити реєстрацію ОСОБА_1 , як кандидата у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 170 на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову Центральної виборчої комісії «Про відмову в реєстрації кандидатів у народні депутати України ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11» від 30 вересня 2014 року № 1364 в частині відмовив реєстрації кандидатом у народні депутати України ОСОБА_1 в одномандатному виборчому окрузі №170 на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року.

Зобов'язано Центральну виборчу комісію зареєструвати ОСОБА_1 кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №170 на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

В апеляційній скарзі відповідачем зазначено, що позивачем в порушення вимог Закону № 4061-VI не подано до Центральної виборчої комісії автобіографії кандидата у народні депутати України, що передбачена статтею 55 Закону, а поданий нею документ з такою назвою не відповідає законодавчо встановленим вимогам. Крім того, прийняття рішення про реєстрацію кандидата у народні депутати України відноситься до виключної компетенції Центральної виборчої комісії.

У запереченнях на апеляційну скаргу позивач апеляційну скаргу не визнала та просила залишити оскаржуване судове рішення без змін, посилаючись на його законність і обґрунтованість.

Заслухавши доповідь судді, пояснення позивача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги.

Судом встановлено, що 25 вересня 2014 року для реєстрації кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 170 відповідно до частини другої статті 55 Закону № 4061-VI ОСОБА_1 подано, а Центральною виборчою комісією прийнято такі документи:

- заява про самовисування кандидатом у народні депутати України;

- автобіографія кандидата в депутати (на паперовому носії, в електронному вигляді);

- документ про внесення грошової застави;

- 4 фотографії кандидата у депутати 4 х 6 см (на паперовому носії, в електронному вигляді);

- ксерокопії першої та другої сторінок паспорта громадянина України кандидата у депутати;

- передвиборна програма кандидата у депутати (на паперовому носії, в електронному вигляді).

За результатами розгляду поданих документів постановою Центральної виборчої комісії «Про відмову в реєстрації кандидатів у народні депутати України ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11» від 30 вересня 2014 року № 1364 позивачу відмовлено в реєстрації кандидатом у народні депутати України у виборчому окрузі №170.

В автобіографії кандидата в депутати ОСОБА_1 зазначені слова : «Громадська діяльність.»

Оскаржувана постанова Центральної виборчої комісії від 30 вересня 2014 року №1364 в частині відмови в реєстрації позивача кандидатом у народні депутати України мотивована тим, що автобіографія ОСОБА_1 не містить відомостей щодо громадської роботи (у тому числі на виборних посадах), що є порушенням вимог пункту 2 частини другої статті 55 Закону № 4061-VI.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з наступного.

Системний аналіз положень частини другої статті 55, пункту 2 частини першої статті 60, частини третьої статті 60 Закону № 4061-VI свідчить про те, що однією з обставин, з якою закон пов'язує наявність підстав для відмови у реєстрації кандидатом у народні депутати України, є неподання визначених законом документів; у випадку ж наявності помилки і неточності у змісті поданого документа, зазначене може бути усунено шляхом внесення відповідних виправлень та не може бути підставою для відмови в реєстрації кандидата в депутати.

Таким чином, підставою для відмови в реєстрації позивача кандидатом у депутати міг бути факт неподання заяви про самовисування чи автобіографії, а не їх оформлення із порушенням вимог пункту 2 частини другої статті 55 Закону № 4061-VI.

Скасування оскаржуваного рішення не призведе до повного захисту прав позивача, враховуючи, що реєстрація кандидатів у народні депутати України закінчилася 30 вересня 2014 року, тому необхідно зобов'язати Центральну виборчу комісію зареєструвати ОСОБА_1 кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 170 на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року.

Проте такі висновки суду не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права.

Відповідно до частини третьої статті 77 Конституції України порядок проведення виборів народних депутатів України встановлюється законом.

Частиною шостою статті 59 Закону № 4061-VI передбачено, що Центральна виборча комісія не пізніш як на п'ятий день з дня прийняття документів, передбачених частинами першою або другою статті 55 цього Закону, приймає рішення про реєстрацію кандидата у депутати в одномандатному окрузі або про відмову в його реєстрації.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 60 Закону № 4061-VI Центральна виборча комісія відмовляє в реєстрації кандидата (кандидатів) у депутати в разі відсутності документів, зазначених у частині першій статті 54 чи частинах першій або другій статті 55 цього Закону.

Частиною другою статті 55 Закону № 4061-VI встановлено, що Центральна виборча комісія реєструє кандидата у депутати, який балотується в одномандатному окрузі в порядку самовисування, за умови пред'явлення ним особисто одного із документів, передбачених пунктами 1 або 2 частини третьої статті 2 цього Закону, та отримання нею таких документів:

1) заяви про самовисування, датованої днем подання документів для реєстрації його кандидатом у депутати до Центральної виборчої комісії, із зобов'язанням у разі обрання депутатом припинити діяльність чи скласти представницький мандат, які відповідно до Конституції України та законів України несумісні з мандатом народного депутата України, та згоду на оприлюднення біографічних відомостей у зв'язку з участю у виборах, а також із зобов'язанням у разі обрання депутатом протягом місяця після офіційного оприлюднення результатів виборів передати в управління іншій особі належні йому підприємства та корпоративні права у порядку, встановленому законом (або зазначенням, що таких немає);

2) автобіографії кандидата в депутати, на паперовому носії та в електронному вигляді, що обов'язково повинна містити: прізвище, власне ім'я (всі власні імена) та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство із зазначенням часу проживання на території України, відомості про освіту, трудову діяльність, посаду (заняття), місце роботи, громадську роботу (у тому числі на виборних посадах), партійність, склад сім'ї, адресу місця проживання, контактний номер телефону, відомості про наявність чи відсутність судимості;

3) декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру кандидата у депутати відповідно до статті 57 цього Закону;

4) документа про внесення грошової застави відповідно до статті 56 цього Закону;

5) 4 фотографії кандидата розміром 4 х 6 сантиметрів на паперових носіях та в електронному вигляді;

6) ксерокопії першої та другої сторінок паспорта громадянина України кандидата.

Отже, автобіографія кандидата в депутати обов'язково повинна містити відомості про громадську роботу (у тому числі на виборних посадах).

Враховуючи викладене, відсутність відомостей про громадську роботу (у тому числі на виборних посадах) в автобіографії свідчить про відсутність документа у розумінні пункту другого частини другої статті 55 Закону № 4061-VI та є підставою для відмови у реєстрації кандидата у народні депутати України на підставі пункту другого частини першої статті 60 Закону № 4061-VI.

Також суд першої інстанції прийшов до неправильного висновку про те, що Центральна виборча комісія повинна була діяти відповідно до вимог частини третьої статті 60 Закону № 4061-VI.

Частиною третьою статті 60 Закону № 4061-VI передбачено, що помилки і неточності, виявлені в поданих кандидатами на реєстрацію документах, підлягають виправленню і не є підставою для відмови в реєстрації кандидата в депутати.

Зазначення позивачем в автобіографії кандидата в депутати слів: «Громадська діяльність.» замість відомостей про громадську роботу (у тому числі на виборних посадах) у автобіографії не може визнаватися помилкою або неточністю, які можуть бути виправлені в порядку, передбаченому частиною третьою статті 60 Закону № 4061-VI, оскільки автобіографія повинна містити обов'язкові відомості про громадську роботу (у тому числі на виборних посадах).

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість відмови Центральної виборчої комісії у реєстрації кандидата у народні депутати України ОСОБА_1 з мотивів, викладених у постанові від 30 вересня 2014 року № 1364, та про правомірність цієї постанови в частині відмови в реєстрації кандидата у народні депутати України ОСОБА_1 в одномандатному виборчому окрузі №170 як такої, що прийнята згідно з передбаченими законом підставами і з урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відповідно до пункту 9 частини другої статті 30 Закону № 4061-VI та пункту 6 статті 19 Закону України «Про Центральну виборчу комісію» від 30 червня 2004 року № 1932-IV до повноважень Центральної виборчої комісії віднесено реєстрацію кандидатів у народні депутати України.

За таких обставин, задоволення позовної вимоги про зобов'язання Центральної виборчої комісії зареєструвати ОСОБА_1 кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 170 не є обґрунтованим, оскільки прийняття рішення про реєстрацію кандидата у народні депутати України відноситься до виключної компетенції Центральної виборчої комісії.

Відповідно до положень пункту 4 частини першої статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

За вказаних обставин, зважаючи на неправильне застосування Київським апеляційним адміністративним судом норм матеріального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення із постановленням нового - про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 172, 177, 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Центральної виборчої комісії задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії про визнання протиправною та скасування постанови від 30 вересня 2014 року №1364 в частині, зобов'язання вчинити дії відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий Кобилянський М.Г.

Судді Амєлін С.Є.

Юрченко В.В.