Історія справи

Постанова ВАСУ від 06.08.2014 року у справі №800/284/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2014 року справа № 800/284/14

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

Ємельянової В.І. (головуючого в судовому засіданні), Заїки М.М., Олексієнка М.М., Олендера І.Я., Пасічник С.С.,

за участю секретаря Мороз Ю.М.,

представника відповідача ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_7 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про скасування рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13 березня 2014 року № 678/дп-14 про притягнення до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у виді догани,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2014 року ОСОБА_7 звернувся до Вищого адміністративного суду України з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС України, відповідач) про скасування рішення від 13 березня 2014 року № 678/дп-14 про притягнення до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у виді догани.

Свої позовні вимоги обґрунтував тим, що відповідачем при прийнятті вказаного рішення не було враховано значне навантаження на суддю та кількість справ, що перебувають в його провадженні. Зазначив, що ВККС України не відбирались пояснення від громадянина ОСОБА_8 на підставі скарг якого було відкрито дисциплінарне провадження відносно судді Сарненського районного суду Рівненської області, а тому просив скасувати спірне рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Представник відповідача просив відмовити ОСОБА_7 у задоволенні позову зазначивши, що твердження позивача про невизначеність чинним законодавством розумного строку розгляду справ є необґрунтованими, оскільки строки розгляду адміністративних справ чітко передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_7 про скасування рішення ВККС України з огляду на наступне.

Судом встановлено, що в провадженні судді Сарненського районного суду Рівненської області ОСОБА_7 знаходились справи № 1718/4756/12 за позовом ОСОБА_9 до Управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації, Головного управління праці та соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання здійснити перерахунок та виплатити недоплачені суми та № 1718/4755/12 за позовом ОСОБА_10 до Управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації, Головного управління праці та соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання здійснити перерахунок та виплатити недоплачені суми.

Позовна заява ОСОБА_9 до Управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації, Головного управління праці та соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання здійснити перерахунок та виплатити недоплачені суми (справа № 2-1285/2010) була передана на розгляд судді ОСОБА_7 27 липня 2010 року.

Ухвалою від 1 листопада 2010 року на підставі пункту 1 частини 1 статті 205 Цивільно-процесуального кодексу України провадження по справі було закрито, оскільки даний спір не підлягав розгляду в порядку цивільного судочинства.

Ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 18 листопада 2011 року ухвалу від 1 листопада 2010 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду. Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що місцевий суд без законних на те підстав закрив провадження у цивільній справі, не вирішивши питання про можливість розгляду справи у порядку адміністративного судочинства, як це передбачено розділом XII «Прикінцеві положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Після повернення судової справи до місцевого суду ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 5 грудня 2012 року провадження по цивільній справі № 2-1285/2010 було закрито.

Ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області 31 січня 2013 року відкрито скорочене провадження у справі № 1718/4756/12 за адміністративним позовом ОСОБА_9 до Управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації, Головного управління праці та соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання здійснити перерахунок та виплатити недоплачені суми.

Заперечення від відповідача надійшли 15 лютого 2013 року.

Постановою від 27 червня 2013 року у справі № 1718/4756/12 адміністративний позов ОСОБА_9 задоволено частково.

Також встановлено, що позовна заява ОСОБА_10 до Управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації, Головного управління праці та соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання здійснити перерахунок та виплатити недоплачені суми (№ 2-1354/2010) була передана на розгляд судді ОСОБА_7 27 липня 2010 року.

Ухвалою від 1 листопада 2010 року на підставі пункту 1 частини 1 статті 205 Цивільно-процесуального кодексу України провадження по справі було закрито, оскільки даний спір не підлягав розгляду в порядку цивільного судочинства.

Ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 18 листопада 2011 року ухвалу від 1 листопада 2010 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду. Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що місцевий суд без законних на те підстав закрив провадження у цивільній справі, не вирішивши питання про можливість розгляду справи у порядку адміністративного судочинства, як це передбачено розділом XII «Прикінцеві положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Після повернення судової справи до місцевого суду ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 5 грудня 2012 року провадження по цивільній справі № 2-1354/2010 було закрито.

Ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області 31 січня 2013 року відкрито скорочене провадження у справі № 1718/4755/12 за адміністративним позовом ОСОБА_10 до Управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації, Головного управління праці та соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання здійснити перерахунок та виплатити недоплачені суми.

Заперечення від відповідача надійшли 15 лютого 2013 року.

Постановою від 27 червня 2013 року у справі № 1718/4755/12 адміністративний позов ОСОБА_10 задоволено частково.

22 серпня 2013 року до ВККС України надійшла скарга представника позивачів ОСОБА_8 на неправомірні дії судді Сарненського районного суду Рівненської області ОСОБА_7 щодо не вжиття заходів щодо розгляду справ протягом строку, встановленого Законом.

Членом ВККС України Шаргало В.І. проведено перевірку даних про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи. В ході перевірки встановлено, що позивач розглядаючи справи за позовами ОСОБА_9 та ОСОБА_10 до Управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації, Головного управління праці та соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання здійснити перерахунок та виплатити недоплачені суми в порядку скороченого провадження, порушив строки, передбачені частиною 1 статті 122 КАС України, а саме розгляд справ тривав більше ніж два роки.

28 листопада 2013 року на засіданні ВККС України було прийнято рішення № 3278/дп-13 про відкриття дисциплінарної справи відносно судді Сарненського районного суду Рівненської області ОСОБА_7

13 березня 2014 року відповідачем прийнято рішення № 678/дп-14 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та накладення на нього дисциплінарного стягнення у виді догани.

Рішення прийнято в зв'язку з тим, що ОСОБА_7 не вживав заходів до розгляду справи у розумний строк.

Вважаючи дане рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України незаконним, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.

Перевіряючи правомірність прийняття спірного рішення ВККС України, суд зазначає наступне.

Згідно із статтею 90 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року (далі - Закон № 2453) Вища кваліфікаційна комісія суддів України є постійно діючим органом у системі судоустрою України, порядок роботи якого визначається її регламентом, прийнятим більшістю від загального складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Пунктами 8, 9 частини 1 статті 91 Закону № 2453-VI передбачено, що до повноважень ВККС України, серед інших, віднесено розгляд заяв та повідомлень про дисциплінарну відповідальність суддів місцевих та апеляційних судів та за наявності підстав, порушення дисциплінарних справ і здійснення дисциплінарного провадження, а також прийняття рішення за результатами дисциплінарного провадження і за наявності підстав застосування дисциплінарного стягнення до суддів місцевих та апеляційних судів.

Підстави для проведення дисциплінарного провадження визначені частиною першою статті 83 зазначеного Закону, відповідно до якої суддю до дисциплінарної відповідальності може бути притягнуто за істотні порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя, пов'язані, зокрема, з невжиттям суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.

Відповідно до приписів статті 84 Закону № 2453-VI дисциплінарне провадження - це процедура розгляду органом, визначеним законом, звернення, в якому містяться відомості про порушення суддею вимог щодо його статусу, посадових обов'язків чи присяги судді. Право на звернення зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді, яка може мати наслідком дисциплінарну відповідальність судді, має кожен, кому відомі такі факти.

Дисциплінарне провадження щодо суддів місцевих та апеляційних судів здійснює ВККС України (пункт 1 частини 1 статті 85 Закону № 2453-VI).

Порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо судді визначений у статті 86 Закону № 2453-VI та розділі ХІІІ Регламенту ВККС України, відповідно до яких вказана процедура передбачає наступні стадії: 1) здійснення перевірки даних про наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності; 2) відкриття дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення.

Перевірка даних про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи та притягнення судді місцевого чи апеляційного суду до дисциплінарної відповідальності здійснюється членом ВККС України у порядку, встановленому Законом № 2453-VI.

Так, член Комісії за результатами перевірки складає висновок з викладенням фактів та обставин, виявлених у ході перевірки, та пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи. Висновок члена Комісії та зібрані у процесі перевірки матеріали передаються на розгляд Комісії.

Питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову в її відкритті вирішує Комісія.

Частиною 4 статті 87 Закону № 2453-VI дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше шести місяців із дня відкриття Комісією провадження в дисциплінарній справі, але не пізніше року з дня вчинення проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці.

Відповідно до частини 1 статті 88 Закону № 2453-VI до суддів може застосовуватися дисциплінарне стягнення у виді догани.

Таким чином, ВККС України, приймаючи оскаржуване рішення, діяла в межах наданих їй повноважень.

Перевіривши рішення ВККС України від 13 березня 2014 року № 678/дп-14 на предмет його обґрунтованості, а також проаналізувавши встановлені під час розгляду справи обставини та докази, суд вважає доведеним факт порушення позивачем норм процесуального права.

Статтею 183-2 КАС України передбачено особливості розгляду справ у порядку скороченого провадження.

Відповідно до частини четвертої статті 183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Пунктом четвертим частини п'ятої зазначеної статті передбачено, що справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження, зокрема, не пізніше п'яти днів з дня подання відповідачем заперечення проти позову.

Судом встановлено, що по адміністративним справам № 1718/4756/12 та № 1718/4755/12 за позовними заявами ОСОБА_9 та ОСОБА_10 до Управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації, Головного управління праці та соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання здійснити перерахунок та виплатити недоплачені суми, позивачем 31 січня 2013 року було відкрито скорочене провадження.

Заперечення від відповідача надійшли 15 лютого 2013 року.

Постанови про часткове задоволення зазначених позовних заяв ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ухвалені лише 27 червня 2013 року.

Тобто, позивач розглянув вищевказані справи з порушенням встановлених Кодексом адміністративного судочинства України строків, що є відповідно до пункту 2 частини першої статті 83 Закону № 2453 підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Оцінюючи ступінь вини судді ОСОБА_7 та обираючи дисциплінарне стягнення стосовно нього, Комісією було враховано характеристику, надану головою Сарненського районного суду Рівненської області Власик Н.М., згідно якої неодноразово несвоєчасно виготовлялися судові рішення, через що канцелярія суду не могла надати їх копії на вимогу сторін у справі.

Аналізуючи матеріали дисциплінарної справи, Комісія дійшла обґрунтованого висновку щодо неналежного ставлення позивача до службових обов'язків при здійсненні правосуддя, пов'язані із не розглядом судових справ протягом строку, встановленого законом. Такі дії судді ОСОБА_7 призвели до порушення правомірних інтересів осіб, які брали участь у справі.

Позивач в обґрунтування позову вказує на велике навантаження за кількістю судових справ, що перебувають у його провадженні, зміною судової практики в цій категорії справ, а також тим, що він з січня 2012 року по вересень 2013 року працював без помічника судді. Ці обставини не можуть вважатись доказами вжиття заходів щодо розгляду справ протягом строків, визначених законодавством. Будь-яких пояснень щодо вжиття таких заходів позивач суду не надав.

Посилання позивача на те, що на даний час не визначено рівень навантаження на суддю щодо кількості справ, що розглядається, у зв'язку з чим сам термін розумного строку справ не визначений та є оціночним поняттям та має враховуватись з кількістю справ, що перебувають у провадженні, є необґрунтованим, оскільки строки щодо розгляду адміністративних справ судом встановлено Кодексом адміністративного судочинства України.

Що стосується посилання ОСОБА_7 на те, що його було позбавлено права на участь у засіданні Комісії, суд зазначає наступне.

Комісією 31 січня 2014 року позивачу було направлено повідомлення, що розгляд дисциплінарної справи відносно нього призначено на 13 лютого 2014 року.

На зазначене засідання Комісії ОСОБА_7 не з'явився.

28 лютого 2014 року відповідачем повторно повідомлено позивача про розгляд 13 березня 2014 року дисциплінарної справи відносно нього.

На засідання Комісії, що відбулося 13 березня 2014 року ОСОБА_7 знову не з'явився.

Відповідно до пункту 13.4.3. Регламенту Комісії у разі повторної неявки судді дисциплінарна справа може розглядатися за його відсутності з оголошенням наданих ним письмових пояснень, за їх наявності.

Наявність довідки щодо тимчасової непрацездатності на день розгляду справи не є підставою для скасування рішення ВККС України.

Таким чином, оскільки позивач повторно не прибув на засідання Комісії про яке його було належним чином повідомлено, про причини неявки відповідача не повідомив, додаткових пояснень чи матеріалів не надав, то Комісією правомірно проведено слухання дисциплінарної справи за відсутності ОСОБА_7 та прийнято спірне рішення.

Отже, оскаржуване рішення Комісії є обґрунтованим та таким, що прийнято з дотриманням вимог частини другої статті 19 Конституції України.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що рішення ВККС України від 13 березня 2014 року № 678/дп-14 про притягнення ОСОБА_7 до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у виді догани прийнято відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Керуючись статтями 122, 160, 167, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову ОСОБА_7 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про скасування рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13 березня 2014 року № 678/дп-14 про притягнення до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у виді догани відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:Ємельянова В.І. Заїка М.М. Олексієнко М.М. Олендер І.Я. Пасічник С.С.