Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2014 року м. Київ К/9991/41043/11

№ К/9991/41043/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Островича С.Е., Федорова М.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Каскад-Транспорт» ЛТД

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2011

у справі № 2а-3258/10/0370 Волинського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Каскад-Транспорт» ЛТД

до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції (ОДПІ)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 17.01.2011 позов задоволено: визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 29.09.2010 № 0001332301/0 та від 01.11.2010 № 0001332301/1.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2011 постанову суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ТОВ «Каскад-Транспорт» ЛТД просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції з підстав порушення судом норм матеріального права та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Відповідач не реалізував процесуальне право подати заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Фактичною підставою для донарахування ТОВ «Каскад-Транспорт» ЛТД податкових зобов`язань із податку на прибуток та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 17.09.2010 № 585/35-111/21747631, про порушення товариством норм підпунктів 1.22.1, 1.22.2 пункту 1.22 ст.1, підпункту 4.1.6 пункту 4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (Закон № 334/94-ВР): занижено скоригований валовий доход на 596543,00 грн. у податковому обліку за 2007 рік, 1-й квартал, півріччя, 3 квартали 2008 року, 2008 рік, 1-й квартал, півріччя, 3 квартали 2009 року, 2009 рік, 1-й квартал, півріччя 2010 року у зв'язку з не включенням безповоротної фінансової допомоги у вигляді відсотків, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, отриманої від ТОВ «Українська казеїнова компанія» та не поверненої на кінець звітного податкового періоду. У результаті цього порушення позивач занизив самостійно визначені податкові зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 91755,00 грн. у податковому обліку за 2007 рік, 1-й квартал, півріччя, 3 квартали 2008 року, 1-й квартал, півріччя, 3 квартали 2009 року і, як наслідок, завищив від'ємне значення об'єкту оподаткування за 2008 рік на 46725,00 грн., за 2009 рік - на 241042,00 грн., за півріччя 2010 року - на 108301,00 грн.

За результатами перевірки та процедури апеляційного узгодження ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 29.09.2010 № 0001332301/0 та від 01.11.2010 № 0001332301/1 про визначення ТОВ «Каскад-Транспорт» ЛТД податкового зобов`язання з податку на прибуток у сумі 45996,50 грн., у тому числі: 119,00 грн. - основний платіж, 45877,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції. Одночасно в податковому обліку товариства зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування за 2008 рік на 46725,00 грн., за 2009 рік - на 241042,00 грн., за півріччя 2010 року - на 108301,00 грн.

У судовому процесі встановлено, що між ТОВ «Підприємство з іноземними інвестиціями «Українська казеїнова компанія» (покупець) та ТОВ «Каскад-Транспорт» ЛТД (постачальник) укладений договір поставки обладнання від 22.03.2005, згідно з умовами якого та специфікації до цього договору постачальник зобов'язувався поставити покупцю обладнання «дисковий сушильний апарат з комплектуючими частинами та фільтрувально-вентиляційною установкою» вартістю 2168942,00 грн. до 31.12.2007. На виконання цього договору на рахунок позивача від ТОВ «Підприємство з іноземними інвестиціями «Українська казеїнова компанія» надійшли грошові кошти за обладнання в сумі 2781720,00 грн. (у тому числі ПДВ 463620,00 грн.).

31.12.2007 між вказаними суб'єктами підприємницької діяльності укладений договір про розірвання договору від 22.03.2005. При цьому договором від 31.12.2007 встановлено, що грошові кошти в сумі 2168942,00 грн., сплачені ТОВ «Підприємство з іноземними інвестиціями «Українська казеїнова компанія» за обладнання, підлягають поверненню до 31.12.2008. В подальшому додатковою угодою від 31.12.2008 повернення грошових коштів відтерміновано до 31.12.2011.

За період з 27.05.2009 по 17.03.2010 позивач на рахунок ТОВ «Підприємства з іноземними інвестиціями «Українська казеїнова компанія» перерахував 20600,00 грн.

За визначенням підпункту 1.22.1 пункту 1.22 ст.1 Закону № 334/94-ВР безповоротна фінансова допомога - це, зокрема сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Підпунктом 1.22.2 цього пункту визначено, що поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

Валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами (пункт 4.1 ст. 4 цього Закону).

Підпунктом 4.1.6 пункту 4.1 цієї статті встановлено, що валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу"; сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні.

Суд першої інстанції, застосувавши наведені правові норми, дійшов висновку, що отримані позивачем грошові кошти від ТОВ «Підприємство з іноземними інвестиціями «Українська казеїнова компанія», не є поворотною фінансовою допомогою, оскільки сплачені авансом за обладнання; відсутність в договорі від 31.12.2007 умови щодо сплати позивачем відсотків на суму заборгованості виключає нарахування умовного доходу.

Апеляційний же суд, відмовляючи у задоволенні позову, обгрунтовано виходив з того, що з укладенням договору від 31.12.2007 господарське зобов'язання з поставки обладнання між позивачем і ТОВ «Підприємство з іноземними інвестиціями «Українська казеїнова компанія» було припинено і замінено грошовим зобов'язанням, умови якого щодо повернення грошових коштів вочевидь передбачають і право позивача користуватися цими коштами до встановленого договором строку їх повернення. Встановивши, що отримані позивачем від ТОВ «Підприємства з іноземними інвестиціями «Українська казеїнова компанія» грошові кошти з 31.12.2007 підпадають під визначення поворотної фінансової допомоги, апеляційний суд дійшов правильного висновку, що позивач зобов'язаний включити до складу валових доходів відповідних податкових періодів суми відсотків, умовно нарахованих на цю суму грошових коштів на рівні облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного користування цими коштами.

Разом із тим, апеляційний суд не звернув увагу на порушення податковим органом норми підпункту 17.1.3 пункту 17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (Закон № 2181-ІІІ) при застосуванні до позивача штрафних (фінансових) санкцій згідно з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями.

Відповідно до цього підпункту у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Враховуючи те, що сума донарахованих податкових зобов'язань згідно з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями складає 119,00 грн., розмір штрафних (фінансових) санкцій, застосованих на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ, не повинен перевищувати 59,50 грн. (119,00 грн.:100х50).

Таким чином, оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 45816,00 грн. (45877,50 грн. - 59,50 грн).

Відповідно до ст. 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Каскад-Транспорт» ЛТД задовольнити частково, скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 17.01.2011, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2011 змінити.

Позов задовольнити частково: скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції від 29.09.2010 № 0001332301/0 та від 01.11.2010 № 0001332301/1 в частині визначення Товариству з обмеженою відповідальністю «Каскад-Транспорт» ЛТД податкових зобов`язань із податку на прибуток за платежем - штрафні (фінансові) санкції у сумі 45816,00 грн.

В частині позову про скасування податкових повідомлень-рішень Луцької об'єднаної державної податкової інспекції від 29.09.2010 № 0001332301/0 та від 01.11.2010 № 0001332301/1 в частині визначення Товариству з обмеженою відповідальністю «Каскад-Транспорт» ЛТД податкових зобов`язань із податку на прибуток у сумі 178,50 грн., у тому числі: 119,00 грн. - основний платіж та 59,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: С.Е. Острович М.О. Федоров