Постанова ВАСУ від 06.07.2016 року

Друк

Пошук

380

Просмотров

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий адміністративний суд україни ( ВАСУ )

Історія справи

Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2016 року м. Київ К/9991/30794/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби (МДПІ)

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07.02.2012

та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.03.2012

та касаційну скаргу Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області

на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.03.2012

у справі № 2а-11791/11/1270 Луганського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Авіакомпанія «ЮТейр-Україна»

до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську, Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області (УД КС України у м. Луганську Луганської області)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити дії та стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 07.02.2012 позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Ленінської МДПІ у м. Луганську від 08.12.2011 № 0000782360 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за вересень 2010 року на 997591,00 грн.; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено; стягнуть з Державного бюджету України на користь ТОВ «Авіакомпанія «ЮТеейр-Україна» витрати зі сплати судового збору у розмірі 1004,00 грн.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.03.2012 постанову суду першої інстанції скасовано, позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Ленінської МДПІ у м. Луганську від 08.12.2011 № 0000782360 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за вересень 2010 року на суму 997591,00 грн.; стягнуто на користь ТОВ «Авіакомпанія «ЮТейр-Україна» з Державного бюджету України бюджетне відшкодування з ПДВ за вересень 2010 року в сумі 997591,00 грн.; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено; стягнуть з Державного бюджету України на користь ТОВ «Авіакомпанія «ЮТейр-Україна» витрати зі сплати судового збору у розмірі 2900,12 грн.

У касаційній скарзі МДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення у частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

УДКС України у м. Луганську Луганської області у своїй касаційній скарзі просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції у частині задоволення позову про стягнення на користь ТОВ «Авіакомпанія «ЮТейр-Україна» з Державного бюджету України бюджетного відшкодування з ПДВ за вересень 2010 року в сумі 997591,00 грн., посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального права.

Заперечуючи проти касаційної скарги МДПІ, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну. Заперечення на касаційну скаргу УДКС України у м. Луганську Луганської області до суду касаційної інстанції не надійшли.

У зв'язку з неявкою представників сторін в судове засідання, призначене на 06.06.2016 о 12 годині, та відсутністю клопотань про перенесення розгляду справи касаційний перегляд справи здійснено відповідно до пункту 2 частини 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) в письмовому провадженні.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню.

Як встановлено у судовому процесі, позивач подав до МДПІ податкову декларацію з ПДВ за вересень 2010 року з розрахунком суми бюджетного відшкодування та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування 997591,00 грн. на його рахунок у банку.

З метою перевірки достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування МДПІ проведено невиїзну документальну позапланову перевірку, за результатами якої складено акт від 02.12.2011 № 908/23-616/36129430. Згідно з висновками цього акту позивачем порушені норми пункту 1.8 ст.1, підпункту 7.7.2 пункту 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97-ВР) внаслідок завищення заявленої суми бюджетного відшкодування з ПДВ за вересень 2010 року на 997591,00 грн.

За наслідками перевірки МДПІ стосовно позивача прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.12.2011 № 0000782360 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за вересень 2010 року на 997591,00 грн.

У судовому процесі встановлено, що заявлена ТОВ «Авіакомпанія «ЮТейр-Україна» сума бюджетного відшкодування за вересень 2010 року виникла за рахунок від'ємного значення чистої суми ПДВ за лютий, червень, серпень 2010 року. Як свідчить акт перевірки від 02.12.2011 № 908/23-616/36129430, копія якого приєднана до справи, зменшуючи в податковому обліку позивача задекларовану за вересень 2010 року суму бюджетного відшкодування на 997591,00 грн., МДПІ посилається на такі обставини: 1) при автоматизованому співставленні сум податкових зобов'язань та податкового кредиту за лютий, червень 2010 року виявлено розбіжності між сумами податкового кредиту ТОВ «Авіакомпанія «ЮТейр-Україна» та сумами податкових зобов'язань його постачальників ДП «Готельний комплекс «Турист», ТОВ «Флайн-Техніка» (на загальну 4324,00 грн. - лютий 2010 року), ДТГО «Південно-західна залізниця», ТОВ «Українська холдингова компанія, ТОВ «Персональна електроніка» ( на загальну суму 38854,00 грн. - червень 2010 року); 2) позивач включив по податкового кредиту в податкових деклараціях за червень, серпень 2010 року суми ПДВ за податковими накладними, виписаними ТОВ «Кребо Інтернешнл», ТОВ «Лук Авіа Ойл», ТОВ «Нью Системс АМ», тоді як за результатами податкових перевірок останніх та їх контрагентів в ланцюгу поставок виявлені суб'єкти підприємницької діяльності - платники ПДВ, виконання податкового обов'язку якими не підтверджено (ці СПД або визнані банкрутами, або відсутні за місцезнаходженням, або відповідають критерію «податкова яма») (а.с.37-75). Суми ПДВ за податковими накладними ТОВ «Кребо Інтернешнл», ТОВ «Лук Авіа Ойл» та ТОВ «Нью Системс АМ» позивач включив до податкового кредиту у зв'язку з поставкою від цих постачальників палива у паливні баки повітряних суден (ТОВ «Кребо Інтернешнл»), авіаційного палива для реактивних двигунів та послуг по забезпеченню заправки повітряних суден (ТОВ «Лук Авіа Ойл»), послуг із аеропортного обслуговування (ТОВ «Нью Системс АМ»). Як встановлено судом, позивач сплатив цим постачальникам вартість поставлених товарів та послуг разом із сумами ПДВ у їх ціні.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР (у редакції Закону України від 30.11.2006 р. № 398-V, втратив чинність з 1 січня 2011 року у зв'язку з набранням чинності Податковим кодексом України) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 вказаної статті (у редакції Закону України від 25.03.2005 № 2505-IV) визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

При цьому законодавцем, безумовно, презумується реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку.

За змістом наведених норм право платника податку на включення сум ПДВ до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання цим платником податків товарів (послуг) або основних фондів, призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності; підтвердження обліковими, розрахунковими документами, зокрема податковою накладною, виписаною постачальником - платником ПДВ, митною декларацією (іншими подібними документами, перелік яких встановлений підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР) суми витрат на придбання товару (послуг) та ПДВ, нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).

Суди попередніх інстанцій на підставі оцінки доказів у справі, а саме: податкових накладних, видаткових ордерів, рахунків-фактур, актів приймання-передачі послуг, платіжних доручень та банківських виписок по рахунку позивача, - встановили факт поставки позивачу від ТОВ «Кребо Інтернешнл», ТОВ «Лук Авіа Ойл», ТОВ «Нью Системс АМ» товарів та послуг, та відповідно до цих обставин зробили правильний висновок про правомірність формування позивачем сум податкового кредиту за податковими накладними, виписаними від імені цих постачальників.

При цьому, як свідчить зміст касаційної скарги МДПІ, контролюючий орган не оспорює поставку позивачу від ТОВ «Кребо Інтернешнл», ТОВ «Лук Авіа Ойл», ТОВ «Нью Системс АМ» товарів та послуг, а підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування стало не підтвердження сплати податку до державного бюджету по ланцюгу поставок (платниками ПДВ згідно з додатком 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість контрагентів позивача через ліквідацію цих платників, внесення до ЄДРПОУ щодо них запису про відсутність за місцезнаходженням).

Суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок, що вищенаведені норми Закону № 168/97-ВР не ставлять у залежність право платника податку на формування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування від фактичної сплати контрагентами такого платника сум ПДВ до бюджету при умові, що платник податку придбав товари (послуги) та сплатив ці суми в ціні придбання останніх

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 ст.7 цього Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду (підпункт 7.7.2 цього пункту).

Платник податку, згідно підпункту 7.7.3 цього пункту, може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 200.1 ст. 200 вказаного Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.3 цієї статті визначено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (пункт 200.4 ст.200 ПК України).

Згідно з пунктом 200.7 цієї статті платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до пункту 200.15 у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Враховуючи вищевикладене, суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок про неправомірність зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з ПДВ за вересень 2010 року згідно з податковим повідомленням-рішенням від 08.12.2011 № 0000782360.

При цьому, однак, не можна погодитись із висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позову про стягнення з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування.

Кабінет Міністрів України постановою від 17.01.2011 № 39 затвердив Порядок взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість (чинного на час виникнення відносин, з приводу прав і обов'язків у яких виник спір; далі - Порядок). Відповідно до пункту 9 цього Порядку на підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом: трьох операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; п'яти операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

За змістом норм пункту 200.15 ст. 200 ПК, пункту 9 Порядку бюджетне відшкодування ПДВ здійснюється органом державного казначейства з дотриманням процедури та на умовах, встановлених статтею 200 ПК та Порядком, на підставі податкової декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації у п'ятиденний термін з дня надходження від податкового органу висновку.

Цей порядок не передбачає бюджетне відшкодування ПДВ у спосіб судового стягнення безпосередньо (водночас) зі здійсненням судового контролю над рішеннями податкових органів, ухвалених за результатами перевірки сум ПДВ, заявлених до відшкодування або окремо від здійснення такого контролю.

Відшкодування з Державного бюджету України ПДВ є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення такої заборгованості. Таке правозастосування відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній, зокрема в постанові від 16.09.2015 у справі за позовом ПАТ «Донагроімпекс» до ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька ГУ Міністерства доходів і зборів України у Донецькій області, ГУ Державної казначейської служби України в Донецькій області, Управління Державної казначейської служби у м. Донецьку Донецької області про стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ; в постанові від 31.05.2016 у справі за позовом ТОВ «Аскоп-Україна» до державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправною бездіяльності, стягнення коштів.

Відповідно до частини 1 ст. 244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

З огляду на викладене, висновок апеляційного суду про задоволення позовних вимог про стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ є помилковим. Згідно з правовою позицією Верхового Суду України, викладеною в зазначених вище постановах, способом захисту права платника ПДВ на відшкодування за рахунок бюджетних коштів суми надмірно сплаченого податку є зобов'язання контролюючого органу виконати встановлений правовими нормами обов'язок прийняти висновок щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету, та направити такий висновок до органу державної казначейської служби.

Суд першої інстанції безпідставно не захистив порушене право позивача на відшкодування за рахунок бюджетних коштів надмірно сплаченої суми ПДВ, відмовивши в позові про зобов'язання МДПІ прийняти висновок про виплату з бюджету 997591,00 грн. та надати такий висновок УДКС України у м. Луганську Луганської області, про що позивач просив в заяві про уточнення позовних вимог від 16.01.2012.

Відповідно до ст. 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби та Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області задовольнити частково, змінити постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.03.2012, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07.02.2012 скасувати, позов задовольнити частково: скасувати податкове повідомлення-рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську від 08.12.2011 № 0000782360; зобов'язати Ленінську об'єднану державну податкову інспекцію у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області прийняти висновок про відшкодування з бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «ЮТейр-Україна» (код ЄДРПОУ - 36129430) податку на додану вартість у сумі 997591,00 грн. (дев'ятсот дев'яносто сім тисяч п'ятсот дев'яносто одна гривня 00 копійок) за податковою декларацією з податку на додану вартість за вересень 2010 року та надати цей висновок до Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підписЄ.А. УсенкоСудді: підписО.А. Веденяпін підписМ.П. Зайцев