Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2014 року К/800/48084/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Ємельянової В.І.

Кочана В.М., Рецебуринського Ю.Й.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді Львівської області на постанову Червоноградського міського суду Львівської області від 5 вересня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2014 року по справі № 459/2253/13-а

за позовом ОСОБА_4

до Управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді Львівської області (далі - Управління)

про перерахунок пенсії,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Управління про перерахунок пенсії.

Постановою Червоноградського міського суду Львівської області від 5 вересня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2014 року, позов задоволено.

Визнано дії Управління протиправними та зобов'язано відповідача здійснити ОСОБА_4 з 15 січня 2010 року перерахунок та виплату пенсії відповідно до статей 1, 8 Закону України від 2 вересня 2008 року № 345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці» (далі - Закон № 345-VI), зарахувавши до пільгового стажу роботу позивача у Львівсько-Волинській геологорозвідувальній експедиції за період з 8 лютого 1982 року по 29 грудня 1997 року на посадах підземного електрослюсаря, помічника машиніста бурової установки, машиніста бурової установки з повним робочим днем на підземних роботах, із врахуванням раніше виплачених сум.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями, Управління подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що згідно трудової книжки ОСОБА_4 у період з 8 лютого 1982 року по 29 грудня 1997 року працював в Червоноградській геологорозвідувальній партії підземного буріння при Львівсько-Волинській геологорозвідувальній експедиції на посадах підземного електрослюсаря, помічника машиніста бурової установки, машиніста бурової установки з повним робочим днем на підземних роботах.

Наказом від 1 липня 1967 року № 4-к у складі Львівсько-Волинського управління шахтної геології, розвідувального і технічного буріння було організовано Червоноградську геологорозвідувальну партію на базі шахтної геологічної і бурової служби треста Червоноградвугілля з місцезнаходженням в м. Червонограді та Нововолинську геологорозвідувальну партію на базі шахтної геологічної і бурової служби треста Нововолнськвугілля з місцезнаходженням в м. Нововолинськ.

Згідно наказу ДП «Львівсько-Волинська ГРЕ ВО «Укрвуглегеологія» проведено реорганізацію, виділено структурний підрозділ «Червоноградська геологорозвідувальна партія підземного буріння» та включено до складу ВАТ «Червоноградське ШПП» ДХК «Укрзахідвугілля», яке стало його правонаступником з усіма правами та обов'язками.

ОСОБА_4 з 15 січня 2010 року перебував на обліку та отримував пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

25 грудня 2012 року позивач звернувся до Управління із заявою про перерахунок пенсії відповідно до Закону № 345-VI.

Управлінням 8 січня 2013 року позивачу відмовлено у задоволенні заяви. Відмова мотивована тим, що у позивача відсутній пільговий стаж роботи в підземних умовах, оскільки підстави для зарахування позивачу періоду роботи з 8 лютого 1982 року по 29 грудня 1997 року у Львівсько-Волинській геологорозвідувальній експедиції до підземного стажу з видобутку вугілля відсутні.

Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до статті 1 Закону № 345-VI дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві та уранові руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

За приписами статті 8 Закону № 345-VI мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Судами встановлено, що наказом Міністерства вугільної промисловості був створений підрозділ Червоноградська геологорозвідувальна партія підземного буріння. ОСОБА_4, будучи працівником Червоноградської геологорозвідувальної партії підземного буріння, весь період діяльності експедиції був зайнятий повний робочий день в шахті та займався підготовкою вуглевидобувних дільниць в шахтах. Без виконання зазначених робіт працівників Червоноградської геологорозвідувальної партії підземного буріння, видобуток вугілля на дільницях був би неможливим.

Згідно роз'яснень Міністерства праці та соціальної політики України від 18 лютого 2009 року № 1757/0/1409/010 та Пенсійного фонду України від 20 лютого 2009 року № 2927/0/0220 дія статей 1, 8 Закону № 345-VI поширюється на працівників, професії посади яких передбачені пунктами «а», «б» і «в» підрозділу 1 «Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень» розділу 1 «Гірничі роботи» Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2013 року № 36 за умови зайнятості повний робочий день.

При цьому, відповідно до пункту 1.1а вказаного Списку № 1 відносяться усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.

Враховуючи викладене та з огляду на те, що у спірний період позивач був зайнятий повний робочий день на підземних роботах, суди дійшли обґрунтованого висновку про наявність у нього пільгового стажу необхідного для отримання пенсії відповідно до статей 1, 8 Закону України від 2 вересня 2008 року № 345-VI.

При цьому, суд касаційної інстанції не погоджується з висновками судів в частині дати, з якої необхідно провести перерахунок пенсії позивачу.

Відповідно до частини 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно частини 2 статті 99 вказаного Кодексу для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи наведене, строк на звернення до суду з позовом пропущено, оскільки позовна заява подана поза межами строку звернення до суду, регламентованого Кодексом адміністративного судочинства України.

Отже, враховуючи дату звернення позивача до Управління із заявою про перерахунок пенсії суду, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що права позивача підлягають захисту з 25 грудня 2012 року, а позовні вимоги щодо зобов'язання Управління провести перерахунок та виплату пенсії відповідно до статей 1, 8 Закону України від 2 вересня 2008 року № 345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці» з 25 грудня 2012 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а рішення суду є помилковим тільки в частині зазначення кінцевої дати проведення доплати різниці сплаченої позивачу пенсії, то відповідно до статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції вважає за необхідне змінити судове рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді Львівської області задовольнити частково.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2014 року скасувати.

Постанову Червоноградського міського суду Львівської області від 5 вересня 2013 року змінити в частині дати, з якої необхідно провести перерахунок та виплату ОСОБА_4 пенсії відповідно до статей 1, 8 Закону України від 2 вересня 2008 року № 345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці», та замість з 15 січня 2010 року, зазначити з 25 грудня 2012 року.

Позовні вимоги ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді Львівської області про перерахунок пенсії за період з 15 січня 2010 року по 24 грудня 2012 року залишити без розгляду.

В іншій частині постанову Червоноградського міського суду Львівської області від 5 вересня 2013 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ємельянова В.І.

Судді Кочан В.М.

Рецебуринський Ю.Й.