Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2014 року м. Київ К/9991/63624/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.07.2010 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2011 по справі №2а-1594/10/1470 за позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Центральному районі міста Миколаєва про визнання нечинним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.07.2010, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2011, у задоволенні позовних вимог суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Центральному районі міста Миколаєва про визнання нечинним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій - відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 28.09.2011 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 04.10.2011 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.07.2010 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2011, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, пункту 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», частини другої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою адміністрацією у Миколаївській області проведено перевірку фізичної особи ОСОБА_1 з питань додержання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», за результатами якої складено акт від 26.10.2009 №1187/14/00/23/НОМЕР_1.

Перевіркою встановлено, зокрема, порушення позивачем пунктів 1, 9 та 10 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: незастосування РРО при проведені розрахунків через POS-термінал на загальну суму 76804,28грн.; нероздрукування 4 фіскальних звітних чеків та незабезпечення їх збереження в КОРО; незабезпечення зберігання 180 контрольних стрічок протягом встановленого терміну.

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Центральному районі міста Миколаєва та прийнято рішення від 09.11.2009 №0025842350 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 415981,40грн., а саме: на підставі пункту 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосовано штрафну санкцію у розмірі 384021,40грн. (76804,28грн.*5); на підставі пункту 4 статті 17 цього Закону - 1360,00грн. (340*4), на підставі пункту 5 статті 17 Закону - 30600,00грн. (170*180).

Вирішуючи питання щодо правомірності рішення від 09.11.2009 №0025842350 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 384021,40грн. за порушення пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відповідно до пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Відповідно до статті 2 даного Закону розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Таким чином, при проведенні розрахунків з використанням POS-термінала суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані проводити розрахункові операції через належним чином зареєстрований реєстратор розрахункових операцій.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем при здійсненні розрахунків через POS-термінал на загальну суму 76804,28грн. реєстратор розрахункових операцій не застосовувався.

Згідно з пунктом 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо правомірності рішення від 09.11.2009 №0025842350 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 384021,40грн.

Щодо податкового повідомлення-рішення рішення від 09.11.2009 №0025842350 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення пунктів 9 та 10 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у розмірі 31960,00грн. колегія суддів звертає увагу на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем у періоді, що перевірявся, не роздруковані 4 фіскальних звітних чеки та не забезпечено їх збереження в КОРО, а також не забезпечено зберігання 180 контрольних стрічок протягом законодавчо встановленого терміну.

Відповідно до пунктів 9 та 10 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій; друкувати або створювати в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років.

Згідно з пунктами 4 та 5 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції: у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання; у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій або не збережено контрольну стрічку протягом трьох років, або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на контрольній стрічці, створеній в електронній формі.

Фінансові санкції, передбачені пунктами 4 та 5 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», встановлені за порушення суб'єктами підприємницької діяльності вимоги закону щоденно друкувати фіскальний звітний чек та зберігати його в книзі обліку розрахункових операцій, а друкувати або створювати в електронній формі контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання.

Не виконуючи протягом певного періоду обов'язок щодня друкувати фіскальний звітний чек або контрольні стрічки, суб'єкт підприємницької діяльності вчиняє продовжуване порушення, а не зберігаючи фіскальний звітний чек або контрольні звітні стрічки - триваюче.

Враховуючи, що згідно зі статтею 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, за дії (бездіяльність), які у своїй сукупності складають єдине продовжуване чи триваюче правопорушення, можливо притягнути до відповідальності лише один раз.

Таким чином, за вчинення порушень, про які йдеться у пункті 4 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», відповідний орган державної податкової служби України може застосувати лише одну фінансову санкцію у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян незалежно від кількості виявлених під час перевірки суб'єкта підприємницької діяльності, який здійснює розрахункові операції за товари (послуги), випадків невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку та/або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій.

За вчинення порушень, про які йдеться у пункті 5 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», податковий орган також може застосувати лише одну фінансову санкцію у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян незалежно від кількості виявлених під час перевірки випадків невиконання щоденного друку або створення в електронній формі контрольних стрічок і незабезпечення їх зберігання.

Таким чином, за виявлені в ході перевірки порушення позивачем пунктів 9 та 10 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» може бути застосована штрафна санкція у розмірі 340,00грн. та 170,00грн. відповідно.

Враховуючи викладене, рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання нечинним та скасування рішення від 09.11.2009 №0025842350 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 31450,00грн. підлягають скасуванню із ухваленням в цій частині нового рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 160, 210, 220, 222, 223, 229, 230, 232, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.07.2010 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2011 по справі №2а-1594/10/1470 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання нечинним та скасування рішення від 09.11.2009 №0025842350 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 31450,00грн., прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Визнати нечинним та скасувати рішення від 09.11.2009 №0025842350 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 31450,00грн.

В решті позовних вимог постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.07.2010 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2011 по справі №2а-1594/10/1470 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Т.М. Шипуліна

Судді: Л.І. Бившева

А.М. Лосєв