Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" лютого 2015 р. м. Київ К/800/41972/14

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого суддіРозваляєвої Т. С. (суддя-доповідач),суддівЗайця В. С., Єрьоміна А. В.,розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Великолепетиської районної державної адміністрації Херсонської області на постанову Великолепетиського районного суду Херсонської області від 27 березня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Великолепетиської районної державної адміністрації Херсонської області про визнання дії неправомірною та зобов'язати здійснити виплату,

встановив:

ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Великолепетиської районної державної адміністрації Херсонської області про визнання дій відповідача протиправними в частині відмови у відшкодуванні вартості проїзду згідно ст. 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов'язати здійснити виплату за безоплатний проїзд.

Постановою Великолепетинського районного суду Херсонської області від 27 березня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2014 року, позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішеннями, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові.

Заперечень на скаргу не надійшло.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що позивач має статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1-ої категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 20 грудня 1994 року. Також згідно посвідчення серії НОМЕР_2, виданого 19 травня 2000 року, позивач є інвалідом III групи та знаходиться на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Великолепетиської РДА.

05 грудня 2013 року ним надано проїзні документи до Управління праці та соціального захисту населення Великолепетиської РДА щодо відшкодування вартості проїзду з смт. В. Лепетиха до м. Трускавець для оздоровлення, згідно наданої безкоштовної путівки як постраждалому внаслідок ліквідації аварії на ЧАЕС.

Відповідач відмовив у відшкодуванні вартості проїзду позивачу, посилаючись на те, що, оскільки квитки придбані з 50% знижкою вартості проїзду, то заявник вибрав та скористався пільгою як інвалід від загального захворювання.

Не погоджуючись з діями відповідача, позивач звернувся до суду.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів не погоджується з висновками судів.

Згідно із ч. 3 ст. 38-1 ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» інвалід має право на 50-відсоткову знижку вартості проїзду на внутрішніх лініях (маршрутах) повітряного, залізничного, річкового та автомобільного транспорту в період з 1 жовтня по 15 травня.

Згідно із ст. 38-2 ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» якщо інвалід має право на одну і ту ж пільгу за цим Законом і одночасно за іншим нормативно-правовим актом, пільга йому надається лише за одним з них за його вибором (незалежно від підстави встановлення пільги).

Відповідно до п. 19 ст. 20 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесена до категорії 1, має право на 100 відсоткове відшкодування вартості проїзду один раз на рік до будь-якого пункту на території України і назад автомобільним, повітряним, залізничним або водним транспортом з правом першочергового придбання квитків.

Аналіз наведених норм дає підстави дійти висновку, що позивачу надано право альтернативного вибору скористатись пільгою відповідно до ч. 3 ст. 38-1 ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» або пільгою відповідно до п. 19 ст. 20 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки пільги, що визначені в цих Законах є однією і тією ж пільгою, яка стосується проїзду на внутрішніх лініях транспорту.

При цьому в ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» міститься імперативна норма, яка встановлює неможливість застосування пільги за іншим нормативно-правовим актом при умові, якщо особа скористалась цією ж пільгою за цим Законом.

Між тим, суди задовольнили позовні вимоги про 100 відсоткове відшкодування вартості проїзду позивача, не дивлячись на те що позивач використав своє право на 50-відсоткову знижку вартості проїзду на внутрішніх лініях.

Оскільки висновки судів ґрунтуються на помилковому застосуванні норм матеріального права, то скарга відповідача підлягає задоволенню, а судові рішення - скасуванню.

Керуючись статями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Великолепетиської районної державної адміністрації Херсонської області задовольнити.

Постанову Великолепетиського районного суду Херсонської області від 27 березня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволені позову ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Великолепетинської районної державної адміністрації Херсонської області про визнання дії неправомірною та зобов'язати здійснити виплату відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: