Постанова ВАСУ від 03.06.2015 року

Друк

Пошук

308

Просмотров

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий адміністративний суд україни ( ВАСУ )

Історія справи

Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2015 рокум. КиївК/9991/33646/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

за участю: секретаря Кохан О.С.,

представника позивача Лисенка О.В.,

представника відповідача-1 Української Т.О.,

прокурора Гудименко Ю.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, прокуратури Запорізької області на постанову Господарського суду Запорізької області від 27.05.2010 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2011 по справі №5/22/06-АП за позовом Відкритого акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області, третя особа Міністерство фінансів України, за участю прокуратури Запорізької області про стягнення заборгованості з відшкодування податку на додану вартість.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представників позивача, відповідача-1 та прокурора, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Господарського суду Запорізької області від 27.05.2010, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2011, позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області, третя особа Міністерство фінансів України, за участю прокуратури Запорізької області про стягнення заборгованості з відшкодування податку на додану вартість задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за період з грудня 2004 року по листопад 2009 року в розмірі 226867660,41грн.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, Державна податкова інспекція у Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області 12.03.2011, прокуратура Запорізької області 31.05.2011 звернулись з касаційними скаргами до Вищого адміністративного суду України, який своїми ухвалами від 20.05.2011 та 21.06.2011 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі Державна податкова інспекція у Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області просить скасувати постанову Господарського суду Запорізької області від 27.05.2010 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2011, прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

В обґрунтування своїх вимог Державна податкова інспекція у Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, норм Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України», постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок відшкодування збитків державного бюджету, що виникли внаслідок настання гарантійних випадків за іноземними кредитами, одержаними юридичними особами України під гарантії Уряду України» від 14.12.1995 №1002, підпункту 7.7.3 пункту 7.3, пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», статей 99, 100, 101, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

В касаційній скарзі прокуратура Запорізької області просить скасувати постанову Господарського суду Запорізької області від 27.05.2010 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2011, прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

В обґрунтування своїх вимог прокуратура Запорізької області посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, норм Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України», постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок відшкодування збитків державного бюджету, що виникли внаслідок настання гарантійних випадків за іноземними кредитами, одержаними юридичними особами України під гарантії Уряду України» від 14.12.1995 №1002, підпункту 7.7.3 пункту 7.3, пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», статей 99, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до приписів статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України здійснено заміну відповідача - Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі її правонаступником Державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скаргах доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Відкритим акціонерним товариством «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі подавалися податкові декларації з податку на додану вартість за періоди: грудень 2004 року, січень-грудень 2005 року, січень-лютий та травень-листопад 2006 року, січень-квітень, червень та грудень 2007 року, січень-грудень 2008 року, лютий-березень та травень-листопад 2009 року із відповідними розрахунками.

За результатами перевірок податковим органом достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість загальна сума підтвердженої суми бюджетного відшкодування за період з грудня 2004 року по листопад 2009 року склала 231210716,76грн.

Разом з тим, Відкритим акціонерним товариством «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» не отримано бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за відповідні періоди.

У звязку з викладеним, позивач 12.01.2006 звернувся до суду з вказаним позовом (з урахуванням уточнення позовних вимог) про стягнення з державного бюджету суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за період з грудня 2004 року по жовтень 2005 року в розмірі 41201158,76грн.

В подальшому Відкритим акціонерним товариством «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» було подано заяву про збільшення позовних вимог від 29.03.2010, згідно з якою позивач просив стягнути з державного бюджету суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за період з грудня 2004 року по листопад 2009 року в розмірі 231210716,76грн., в тому числі за періоди: з грудня 2004 року по жовтень 2005 року в розмірі 41201158,76грн.; з листопада по грудень 2005 року в розмірі 10484050,00грн.; з січня по листопад 2006 року в розмірі 28037049,00грн.; з січня по грудень 2007 року в розмірі 21303710,00грн.; з січня по листопад 2008 року в розмірі 74042582,00грн.; з лютого по листопад 2009 року в розмірі 56142167,00грн.

Окрім того, Відкритим акціонерним товариством «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» було подано заяву про зменшення позовних вимог від 26.05.2010, згідно з якою позивачем зменшено свої позовні вимоги на 4343056,35грн., в тому числі за періоди: березень 2005 року на 508605,00грн., квітень 2005 року на 1056790,35грн., травень 2005 року на 412500,00грн., червень 2006 року 650,00грн., березень 2009 року на 2163377,00грн., жовтень 2009 року на 201134,00грн.

Таким чином, позивач просив стягнути з державного бюджету суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за період з грудня 2004 року по листопад 2009 року в розмірі 226867660,41грн., в тому числі за періоди: з грудня 2004 року по жовтень 2005 року в розмірі 39223263,41грн.; з листопада по грудень 2005 року в розмірі 10484050,00грн.; з січня по листопад 2006 року в розмірі 28036399,00грн.; з січня по грудень 2007 року в розмірі 21303710,00грн.; з січня по листопад 2008 року в розмірі 74042582,00грн.; з лютого по листопад 2009 року в розмірі 53777656,00грн.

Порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України регламентований пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», вимоги якого платник податків зобов'язаний дотримуватися і виключно за умови порушення якого, заявлення від'ємного значення з податку на додану вартість до бюджетного відшкодування може бути визнано неправомірним.

Відповідно до вимог пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у редакції, яка діяла до 01.06.2005, у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.

Редакцією Закону України «Про податок на додану вартість», яка діяла з 01.06.2005, визначено новий порядок проведення відшкодування сум податку на додану вартість з державного бюджету.

Так, за виникнення від'ємного значення, визначеного виходячи із вимог підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», відсутністю законодавчо визначених обставин, які б позбавляли платника податку (покупця) права на формування податкового кредиту, зокрема за відсутністю з боку платника податку порушення приписів підпункту 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 цього Закону при формуванні податкового кредиту, за наявності факту дотримання платником податку вимог підпункту «а» підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 щодо заявлення до бюджетного відшкодування частини від'ємного значення у межах суми податку, фактично сплаченої ним у попередньому податковому періоді постачальникам товару, та вимог підпункту 7.7.4 пункту 7.7. статті 7 щодо подання податковому органу податкової декларації, розрахунку та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, платник податку на додану вартість має право на бюджетне відшкодування.

Відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий орган зобовязаний у пятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету).

Згідно з підпунктом 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом пяти операційних днів після отримання висновку податкового органу

В той же час, відповідно до положень статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» відшкодування сум податку на додану вартість платнику податку, який має прострочену заборгованість перед державою за кредитом, залученим державою або під державні гарантії, позичкою та фінансовою допомогою на зворотній основі, наданими з державного бюджету (далі - позичальник), або заборгованість по розрахунках з позичальником, в тому числі за закуплену за рахунок такого кредиту сільськогосподарську техніку (далі - дебітор), в 2005 році здійснюється виключно в рахунок погашення простроченої заборгованості позичальника перед державою за таким кредитом, позичкою, фінансовою допомогою на зворотній основі та в рахунок погашення заборгованості дебітора перед позичальником для подальшого спрямування відшкодованих сум в рахунок погашення простроченої заборгованості позичальника перед державою за цим кредитом.

На думку податкового органу, у звязку із наявністю у Відкритого акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» заборгованості за кредитною угодою від 28.05.1997 №14/02-145, виданим під державні гарантії, останній не має права на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за період з грудня 2004 року по листопад 2009 року в розмірі 226867660,41грн.

В той же час, доказів наявності у позивача боргу по зазначеній кредитній угоді станом на 2005 рік відповідачем суду не надано, своїм правом на погашення боргу податковий орган не скористався.

Так, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.05.2009 по справі №13/305/06-АП постанову Господарського суду Запорізької області від 14.11.2007 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2008 скасовано, закрито провадження в адміністративній справі за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі до Відкритого акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» про стягнення заборгованості перед державою за кредитною угодою від 28.05.1997 №14/02-145.

До того ж, як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням Господарського суду міста Києва від 30.06.2006 по справі №25/241, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2006 та постановою Вищого господарського суду України від 23.11.2006, кредитна угода від 28.05.1997 №14/02-145 розірвана, зобовязання Відкритого акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» за кредитною угодою від 28.05.1997 №14/02-145 повістю припинені.

За встановлених обставин щодо відсутності у позивача заборгованості перед державою за кредитом, залученим державою або під державні гарантії, та враховуючи, що правомірність формування бюджетного відшкодування з податку на додану вартість податковим органом не заперечувалася, позивачем виконано всі умови, передбачені Законом, а тому останній має право на отримання бюджетного відшкодування.

Разом з тим, задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі судами попередніх інстанцій залишено поза увагою, що позивачем було пропущено строк для подання заяви про стягнення в судовому порядку бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за період з листопада 2005 року по листопад 2006 року включно.

Згідно з частиною третьою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до підпункту 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

При цьому, такий строк є пресічним та поновленню не підлягає

Із врахуванням вимог підпунктів 7.7.5 та 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на отримання платником суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість виникає не пізніше закінчення 70 днів з дня отримання податковим органом податкової декларації (30 днів для проведення документальної невиїзної (камеральної) перевірки + 30 днів для проведення позапланової виїзної (документальної) перевірки + 5 днів для надання висновку органу державного казначейства + 5 днів перерахування коштів з бюджетного рахунку).

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем було подано до податного органу декларації з податку на додану вартість за: листопад 2005 року - 20.12.2005, грудень 2005 року - 20.01.2006, січень 2006 року - 20.02.2006, лютий 2006 року - 20.03.2006, травень 2006 року - 20.06.2006, червень 2006 року - 20.07.2006, липень 2006 року - 21.08.2006, серпень 2006 року - 20.09.2006, вересень 2006 року - 20.10.2006, жовтень 2006 року - 20.11.2006, листопад 2006 року - 20.12.2006.

Таким чином, право позивача отримати на свій розрахунковий рахунок суму бюджетного відшкодування по відповідним деклараціям виникло у період з 01.03.2006 по 01.03.2007.

Разом з тим, заява про збільшення позовних вимог та про стягнення з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за період з грудня 2004 року по листопад 2009 року (в тому числі й за період з листопада 2005 року по листопад 2006 року) подано позивачем до суду 29.03.2010.

Таким чином, заява про стягнення з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за період з листопада 2005 року по листопад 2006 року включно в сумі 38520449,00грн. було подано позивачем поза межами 1095 днів з дня отримання права на таке відшкодування.

Враховуючи викладене, постанова Господарського суду Запорізької області від 27.05.2010 та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2011 по справі №5/22/06-АП підлягають скасуванню в частині стягнення з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за період з листопада 2005 року по листопад 2006 року включно в сумі 38520449,00грн. із ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 55, 160, 210, 220, 221, 223, 229, 230, 232, частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області та прокуратури Запорізької області задовольнити частково.

Постанову Господарського суду Запорізької області від 27.05.2010 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2011 по справі №5/22/06-АП в частині стягнення з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за період з листопада 2005 року по листопад 2006 року включно в сумі 38520449,00грн. скасувати. Прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В решті позовних вимог постанову Господарського суду Запорізької області від 27.05.2010 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2011 по справі №5/22/06-АП залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Т.М. Шипуліна

Судді: Л.І. Бившева

А.М. Лосєв