Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" червня 2014 р. м. Київ К/9991/63565/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Голубєвої Г.К.

Суддів Карася О.В.

Рибченка А.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Держаної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2012 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.07.2012 року по справі № 2а-12309/11/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватна газопостачальна компанія» до Держаної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними дій та наказу, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Приватна газопостачальна компанія» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними дій та наказу.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.07.2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2012 року у даній справі позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва, які полягають у зменшені суми задекларованого ТОВ «Приватна газопостачальна компанія» податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий 2011 року на суму 911920,00 грн., сформованого на підставі податкових накладних, виданих ТОВ «Аверс Плюс ЛТД» за лютий 2011 року, вчинені внаслідок складення та реалізації акту перевірки № 194/23-20/36620331 від 18.07.2011 року. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва, які полягають у зменшені суми задекларованих ТОВ «Приватна газопостачальна компанія» податкових зобов'язань з податку на додану вартість за лютий 2011 року на суму 911920,00 грн., вчинені внаслідок складення та реалізації акту перевірки № 194/23-20/36620331 від 18.07.2011 року. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва, які полягають у визнанні правочинів, укладених ТОВ «Приватна газопостачальна компанія» з ТОВ «Аверс Плюс ЛТД» такими, що порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчиненими удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб, такими, що мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що 21 квітня 2011 року відповідач на підставі пп. 20.1.6 п. 20.1 статті 20 Податкового кодексу України повідомив листом №9314/10/23-225 позивача про необхідність надання податкової інформації та її документального підтвердження.

Позивач не надав інформації та документів, витребуваних податковою інспекцією листом від 21.04.2011 року, у зв'язку з чим та на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, 05.07.2011 року відповідачем прийнятий наказ № 2128 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Приватна газопостачальна компанія».

На підставі вищезазначеного наказу, який отриманий уповноваженою особою ТОВ «Приватна газопостачальна компанія» 05.07.2011 року, податковою інспекцією видано направлення на перевірку № 2434/23-20П від 05.07.2011 року.

Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватна газопостачальна компанія», за результатами якої 18.07.2011 року складено акт № 194/23-20/36620331 про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань правильності нарахування та повноти сплати податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Аверс Плюс ЛТД» за період з 01.02.2011року по 28.02.2011 року.

За змістом вказаного вище акта перевірки відповідачем було встановлено порушення позивачем ч. 5 статті 203, ч. 1, 2 статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Приватна газопостачальна компанія» з ТОВ «Аверс Плюс ЛТД», задекларований податковий кредит за лютий 2011 року зменшений на суму 911920,00 грн. та задекларовані податкові зобов'язання зменшені на суму 911920,00 грн.

Задовольняючи позов частково, суди попередніх інстанцій виходили з того, що висновки відповідача, що викладені в акті перевірки, ґрунтуються виключно на порушенні позивачем норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а саме: на наявності, на думку відповідача, ознак нікчемності правочину в ланцюгу постачання, з яким позивач в безпосередніх взаємовідносинах не перебував, при цьому, доказів на підтвердження цього факту відповідачем не надано. А відтак дії контролюючого органу щодо внесення до спірного акту перевірки таких висновків, на думку судів, порушують права позивача та підлягають визнанню протиправними.

Разом з тим, такі висновки судів є помилковими з огляду на наступне.

Відповідно до статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства є рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Виходячи із загальних засад адміністративного судочинства, задоволенню підлягають ті вимоги, які фактично відновлюють порушене право особи у взаємовідносинах з суб'єктом владних повноважень.

Висновки, викладені в акті, не можуть бути предметом оскарження в адміністративному суді, оскільки не є обов'язковими ані для платника податків, ані для керівника контролюючого органу і є лише відображенням фактичних дій податкових інспекторів-ревізорів щодо встановлених в ході перевірки порушень

Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України надано право платникам податків оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).

Диспозиція цієї статті передбачає оскарження дій службової особи, які пов'язані з порушенням порядку проведення перевірки; дій, які полягають у перевищенні повноважень службовою особою щодо обмеження прав у можливості ознайомлення з результатами контрольного заходу; дій щодо проведення перевірки без установлених законом підстав та/або з порушенням вимог чинного законодавства тощо.

Відтак, дії службової особи щодо включення до акта певних висновків не можуть бути предметом розгляду у суді, оскільки відповідно до пункту 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року №984 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772, акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Зі змісту викладеної норми слідує, що дії, пов'язані з включенням до акта висновків, є по суті виконанням перевіряючим обов'язків, а самі по собі висновки обов'язкової сили не мають.

За таких обставин, враховуючи порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування цих рішень у відповідній частині із прийняттям нового рішення в цій частині з наведених вище мотивів.

Виходячи із викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про необхідність скасування ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2012 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.07.2012 року по справі № 2а-12309/11/2670 в частині задоволення позовних вимог із прийняттям в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Держаної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2012 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.07.2012 року по справі № 2а-12309/11/2670 скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва по зменшенню суми задекларованого позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий 2011 року на суму 911920,00 грн., по зменшенню суми задекларованих позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість за лютий 2011 року на суму 911920,00 грн., по визнанню правочинів, укладених позивачем з ТОВ «Аверс Плюс ЛТД» такими, що порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства.

Постановити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В решті ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2012 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.07.2012 року по справі № 2а-12309/11/2670 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.Судді підписКарась О.В. підписРибченко А.О.