Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" квітня 2015 р. м. Київ К/800/55552/14

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя-доповідач Кочан В.М., судді Пасічник С.С., Ситников О.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Крижопільському районі Вінницької області на постанову Крижопільського районного суду Вінницької області від 31.07.2014р. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.10.2014р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Крижопільському районі Вінницької області про призначення пенсії на пільгових умовах,

В С Т А Н О В И В :

У липні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Крижопільському районі Вінницької області, в якому просив визнати його право на пенсію на пільгових умовах на підставі п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та зобов'язати відповідача призначити і виплатити йому пенсію за віком на пільгових умовах з 06.03.2014р.

Постановою Крижопільського районного суду Вінницької області від 31.07.2014р., залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.10.2014р., позов задоволено. Визнано за ОСОБА_2 право на пенсію на пільгових умовах на підставі п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Крижопільському районі Вінницької області призначити та виплатити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах з 06.03.2014р.

У касаційній скарзі представник Управління Пенсійного фонду України в Крижопільському районі Вінницької області з посиланням на порушення норм матеріального і процесуального права, допущених судами, просить судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги з урахуванням наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в березні 2014 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України у Крижопільському районі Вінницької області зі заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до п."б" ч.1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з урахуванням його роботи електрозварювальника за період з 17.07.1984р. по 30.08.2000р.

Проте, 06.06.2014р. Управління Пенсійного фонду України у Крижопільському районі Вінницької області відмовило позивачу у призначені пільгової пенсії в зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують атестацію робочого місця електрозварювальника та первинних документів, що підтверджували роботу повний робочий день в шкідливих умовах праці та надання за таку роботу доплат до тарифних ставок та додаткових відпусток, як компенсацій.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідно до довідки №39 від 03.06.2014р. про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній позивач в період з 17.07.1984р. по 30.02.2000р. працював повний робочий день на посаді електрозварювальника ручного зварювання у ПАТ "Крижопільський цукровий завод". При цьому згідно довідки ПрАТ "Продовольча компанія" Поділля" первинна атестація робочих місць по ВАТ "Крижопільський цукровий завод" була проведена 31.01.2002р., відповідальність за непроведення атестації не може покладатися на працівника. Тому відповідач протиправно відмовив позивачу у зарахуванні вказаного періоду роботи до пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до п."б" ч.1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Колегія суддів з такими висновками судів попередніх інстанцій погодитись не може з наступних підстав.

Відповідно до п. "б" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону України, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Пунктом 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року №442 установлено, що відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії за віком на пільгових умовах за Списками №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджуваними Кабінетом Міністрів України, а також пенсії, що можуть встановлюватися підприємствами й організаціями за рахунок власних коштів працівникам інших виробництв, професій та посад залежно від умов праці, призначаються за результатами атестації робочих місць.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 01.09.1992р. № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.

Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18.11.2005р. № 383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.12.2005р. за № 1451/11731), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992р.

У пункті 4.2 зазначеного Порядку застосування списків йдеться про те, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.

Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 16.09.2014р. (справа № 21-307а14 ) та від 25.11.2014р. (справа №21-519а14).

Як встановлено судами, первина атестація робочих місць, на підприємстві де працював позивач, була проведена 31.02.2002р.

За вказаних обставин період роботи позивача, починаючи з 21.08.1992р. по 31.02.2000р., для зарахування його у пільговому обчисленні повинен бути підтверджений атестацією робочих місць.

Таким чином, висновок судів попередніх інстанцій, про те, що відповідач неправомірно відмовив позивачу в призначені пільгової пенсії з тих підстав, що відсутні документи, які підтверджували б атестацію робочого місця електрозварювальника не відповідає вимогам закону та висновкам Верховного Суду України щодо застосування вищезазначених норм матеріального права.

Оскільки у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини справи судами встановлені повно й правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції згідно зі ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України скасовує судові рішення та ухвалює нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Крижопільському районі Вінницької області задовольнити.

Постанову Крижопільського районного суду Вінницької області від 31.07.2014р. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.10.2014р. скасувати.

Ухвалити нове рішення.

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановлених статтями 237-244 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя - доповідач Кочан В.М.

судді Пасічник С.С

Ситников О.Ф.