Історія справи

Постанова КЦС ВП від 29.03.2023 року у справі №754/7124/20
Постанова КЦС ВП від 29.03.2023 року у справі №754/7124/20
Постанова КЦС ВП від 29.03.2023 року у справі №754/7124/20

Постанова

Іменем України

29 березня 2023 року

м. Київ

справа № 754/7124/20

провадження № 61-8998св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Грушицького А. І.,

суддів: Карпенко С. О., Литвиненко І. В., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач - Громадська організація «Самоврядна громада Жукова 53-А»,

відповідач -Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація,

треті особи:ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЕКОС-53А», Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Самоврядна громада Жукова 53-А»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Громадської організації «Самоврядна громада Жукова 53-А» на постанову Київського апеляційного суду від 04 серпня 2022 року в складі колегії суддів: Немировської О. В., Рейнарт І. М., Ящук Т. І., у цивільній справі за позовом Громадської організації «Самоврядна громада Жукова 53-А» до Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЕКОС-53-А», Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Самоврядна громада Жукова 53-А», про визнання дій незаконними, скасування розпорядження,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2020 року Громадська організація «Самоврядна громада Жукова 53-А» (далі - ГО «Самоврядна громада Жукова 53-А») звернулася до суду з позовом до Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - Деснянська РДА), треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЕКОС-53-А», Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Самоврядна громада Жукова 53-А» (далі - ОСББ «Самоврядна громада Жукова 53-А»), про визнання дій незаконними, скасування розпорядження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що для здійснення некомерційної господарської діяльності 04 січня 2017 року ГО «Самоврядна громада Жукова 53-А» прийняла в оперативне управління службове приміщення № 109 площею 15,3 кв. м, розташоване на АДРЕСА_1 (далі - приміщення № 109). Правовою підставою для прийняття зазначеного приміщення в оперативне управління є наказ від 28 грудня 2016 року № 11 та відповідний договір від 01 січня 2017 року, укладений з власником - ОСББ «Самоврядна громада Жукова 53-А», яке прийняло цей будинок на баланс на підставі розпорядження Деснянської РДА від 05 жовтня 2016 року № 571 «Про передачу багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 з балансу КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» на баланс ОСББ «Самоврядна громада Жукова 53-А»», та відповідного (тристороннього) акта приймання-передачі основних засобів від 19 жовтня 2016 року, підписаного та скріпленого печаткою відповідача, в управління ОСББ передано всі площі зазначеного будинку.

Однак 21 квітня 2019 року невідомі особи в рейдерський спосіб зламали замки вхідних дверей приміщення позивача, вивезли в невідомому напрямку все майно і незаконно заволоділи вказаним приміщенням, чим завдали майнової шкоди позивачу.

13 вересня 2019 року з матеріалів кримінального провадження № 42019101030000097 позивачу стало відомо, що його порушення речового права на вказане нерухоме майно відбулося на підставі розпорядження Деснянської РДА від 28 квітня 2017 року № 246, яким усупереч частини першої статті 36 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» видано правовстановлюючі документи на чужий для РДА будинок, та відповідно, на чуже майно, серед якого й спірне приміщення № 109 позивача.

Зазначає, що оскаржуваним розпорядженням на його приміщення видано ордер на ім`я ОСОБА_1 та його сина ОСОБА_4 , що в подальшому став підставою для відчуження приміщення на користь третіх осіб.

Посилаючись на те, що оскаржуване розпорядження є незаконним, прийнятим, із порушенням законодавства, та на те, що відповідач не мав права розпоряджатися спірним об`єктом нерухомого майна, позивач, з урахуванням уточненої позовної заяви від 01 березня 2021 року, просив суд: визнати дії Деснянської РДА, які полягають у видачі розпорядження від 28 квітня 2017 року № 246 «Про видачу ордерів мешканцям гуртожитку», незаконними та скасувати розпорядження в частині пункту 2 (видача ордера на окрему кімнату № 109).

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Деснянський районний суд м. Києва рішенням від 15 листопада 2021 року позов задовольнив частково, скасував у частині пункту 2 розпорядження Деснянської РДА № 246 від 28 квітня 2017 року «Про видачу ордерів мешканцям гуртожитку». В задоволенні іншої частини вимог відмовив.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що протягом судового розгляду не було доведено факту належного переведення спірного приміщення нежилого фонду до житлового фонду, представник відповідача не довів повноваження Деснянської РДА на видачу ордеру на зайняте приміщення № 109.

Київський апеляційний суд постановою від 04 серпня 2022 року апеляційну скаргу Деснянської РДА задовольнив.

Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 15 листопада 2021 року скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову ГО «Самоврядна громада Жукова 53-А» відмовив.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що суд першої інстанції не взяв до уваги рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2020 року, залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2020 року, яким було відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_5 до Київської міської ради, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог, - ГО «Самоврядна громада Жукова 53-А», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: Деснянська РДА, ОСББ «Самоврядна громада Жукова 53-А», ОСББ «ЕКОС 53-А» та інші особи, про визнання нечинним рішення. Предметом спору у вказаній справі було рішення Київської міської ради від 13 листопада 2013 року № 473/9961 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 24 травня 2012 року № 596/7933 «Про приватизацію жилих приміщень у гуртожитках м. Києва». Цим рішенням Київською міською радою делеговано районним в місті Києві державним адміністраціям право на видачу ордерів мешканцям гуртожитків на займані ними житлові приміщення. Суд визнав безпідставними доводи позивачапро те, що після передачі будинку АДРЕСА_1 на баланс ОСББ, тільки об`єднання мало право розпоряджатися всіма приміщеннями в будинку, оскільки передача на баланс не є набуттям у власність. Крім того, суд врахував, що в рішенні було встановлено, що на час прийняття Деснянською РДА оскаржуваного розпорядження про видачу ордеру на окрему кімнату № НОМЕР_1 , у якій ОСОБА_1 з родиною зареєстрований та постійно проживає (пункт 2), вказана кімната вже була жилою, а не, як стверджував позивач, нежилою (службовим приміщенням).

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги

12 вересня 2022 року ГО «Самоврядна громада Жукова 53-А» засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 04 серпня 2022 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження заявник зазначає те, що суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 11 січня 2019 року в справі № 757/16157/17, від 18 липня 2018 року в справі № 916/2069/17, від 24 квітня 2019 року в справі № 908/816/17, від 15 травня 2019 року в справі № 906/1169/17, від 06 серпня 2019 року в справі № 914/843/17, від 08 квітня 2020 року в справі № 915/1096/18, від 08 вересня 2020 року в справі № 915/844/18, від 22 листопада 2020 року в справі № 904/1040/18.

Не врахувавши вказані правові висновки Верховного Суду, суд апеляційної інстанції допустив неправильне застосування норми матеріального права, а саме: не застосував до спірних правовідносин статтю 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», статтю 6 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», а також висновків Конституційного Суду України, викладених у рішеннях від 02 березня 2004 року № 4-рп/2004 і від 09 листопада 2011 року № 14-рп/2011, та дійшов помилкового висновку щодо власника спірного приміщення.

Касаційна скарга мотивована тим, що посилання суду апеляційної інстанції на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2020 року про визнання незаконним (нечинним) та таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, рішення Київської міської ради від 13 листопада 2013 року № 473/9961 «Про знесення змін до рішення Київської міської ради від 24 травня 2012 року № 596/7933 «Про приватизацію жилих приміщень у гуртожитках м. Києва», в якому нібито було встановлено, що на момент прийняття Деснянською РДА розпорядження від 28 квітня 2017 року № 246 про видачу ордеру на окрему кімнату № НОМЕР_1 , вказана кімната вже була жилою, є помилковими. Зазначає, що вказаним судовим рішенням насправді встановлено інше, а саме те, що спірне приміщення № 109 стало житловим внаслідок самочинного переобладнання з підсобного приміщення.

Також вказує на те, що суд апеляційної інстанції при наданні правової оцінки правовим підставам позову, а саме договору про спільну діяльність, укладеному 01 січня 2017 року між ОСББ «Самоврядна громада Жукова 53-А» та ГО «Самоврядна громада Жукова 53-А», було допущено неправильне застосування норми матеріального права, незастосування статті 204 ЦК України щодо презумпції правомірності правочину, не враховано при цьому правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року в справі № 2-1383/2010 (провадження № 14-308цс18) та у постанові Верховного Суду від 10 березня 2021 року в справі № 607/11746/17 щодо презумпції правомірності правочину.

Суд апеляційної інстанції, встановивши, що розпорядженням Деснянської РДА від 05 жовтня 2016 року № 571 багатоквартирний жилий будинок на АДРЕСА_1 було передано з балансу КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» на баланс ОСББ «Самоврядна громада Жукова 53-А», що підтверджується відповідним актом приймання-передачі основних засобів від 19 жовтня 2016 року, не врахував, що після цього юридичного факту до спірних правовідносин мають застосовуватися Закон України № 417-VIII «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та Закон України № 2866-111 «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», на виконання яких вказаний будинок передано в управління приватним співвласникам будинку.

Також зазначає, що суд помилково застосував абзац другий підпункту 2-1 частини першої статті 18 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», оскільки ця стаття набула чинності лише 04 червня 2017 року, тобто пізніше виникнення спірних правовідносин.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 21 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали цивільної справи із Деснянського районного суду міста Києва.

Справа надійшла до Верховного Суду в жовтні 2022 року.

Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2022 року прийнято заяву ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про приєднання до касаційної скарги ГО «Самоврядна громада Жукова 53-А» на постанову Київського апеляційного суду від 04 серпня 2022 року в цій справі.

Ухвалою Верховного Суду від 22 березня 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу

У листопаді 2022 року Деснянська РДА подала відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на те, що доводи касаційної скарги є безпідставними, а висновки суду апеляційної інстанції - законними та обґрунтованими. Тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Також у листопаді 2022 року ОСББ «Самоврядна громада Жукова 53-А» подала відзив на касаційну скаргу, в якому повністю підтримує касаційну скаргу та просить її задовольнити.

Доводи осіб, які подали заяву про приєднання до касаційної скарги ГО «Самоврядна громада Жукова 53-А»

У листопаді 2022 року ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 подали до Верховного Суду заяву про приєднання до касаційної скарги ГО «Самоврядна громада Жукова 53-А» на постанову Київського апеляційного суду від 04 серпня 2022 року.

В обґрунтування заяви зазначали, що суд апеляційної інстанції оскаржуваним рішенням вирішив питання про їх права, свободи та інтереси, а саме: скасував законне рішення суду першої інстанції та залишив чинним оскаржуване розпорядження, яким відчужено спірне приміщення № 109, яке призначене для забезпечення експлуатації гуртожитку, чим позбавив їх як спільних сумісних власників майнових прав на спірне приміщення.

Фактичні обставини, встановлені судами

Суди встановили, що рішенням Київської міської ради від 15 грудня 2011 року № 844/7080 «Про впорядкування прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Києва, передачі його у володіння та користування, передачі до сфери управління районних у місті Києві державних адміністрацій, закріплення майна на праві господарського відання або оперативного управління», із змінами та доповненнями, внесеними рішенням від 22 травня 2013 року № 389/9446, районним у місті Києві державним адміністраціям делеговано право забезпечувати передачу житлового комплексу або його частини, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва та передані до сфери управління районних у місті Києві державних адміністрацій (за винятком нежитлових приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва), з балансу суб`єкта господарювання комунальної власності територіальної громади міста Києва, що віднесений до сфери управління районних в місті Києві державних адміністрацій, на баланс об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (т. 1 а. с. 75-77).

Відповідно до пункту 3 рішення Київської міської ради від 24 травня 2012 року № 596/7933 «Про приватизацію жилих приміщень у гуртожитках м. Києва» зі змінами, внесеними до нього рішенням Київської міської ради від 13 листопада 2013 року № 473/9961 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 24 травня 2012 року № 596/7933 «Про приватизацію жилих приміщень у гуртожитках м. Києва»», районним у місті Києві державним адміністраціям делеговано право видачі ордерів на жилі приміщення в гуртожитках мешканцям, які постійно в них проживають, зареєстровані та перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов (т. 1 а. с. 68-70).

У додатку до рішення Київської міської ради від 24 травня 2012 року № 596/7933 «Про приватизацію жилих приміщень у гуртожитках м. Києва» наведений перелік гуртожитків міста Києва, що є об`єктами комунальної власності територіальної громади міста Києва, які залишено у статусі «гуртожиток» та надано дозвіл на приватизацію їх жилих приміщень.

У пункті 25 вказаного додатку також зазначено, що гуртожиток на вулиці Маршала Жукова (нині - Кубанської України), 53-А віднесений до об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва.

Рішенням Київської міської ради від 09 жовтня 2014 року № 270/270 «Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва» створено КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» та віднесено до сфери управління Деснянської РДА.

Пунктом 9 вищезазначеного рішення встановлений обов`язок КП «Житлорембудсервіс» Деснянського району м. Києва передати новоствореному КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» житловий фонд, який був переданий до сфери управління Деснянської РДА та знаходиться у нього на балансі, а також інше нерухоме та рухоме майно, яке належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та перебуває на їх балансі станом на 01 серпня 2014 року.

На виконання зазначеного рішення Деснянською РДА видано розпорядження від 30 січня 2015 року № 48 «Про закріплення на праві господарського відання за КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» майна».

Відповідно до листа Деснянської РДА № 102/03/11-6095 від 12 вересня 2014 року на лист Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна з питань щодо внесення змін до технічної документації будинку АДРЕСА_1 було повідомлено, що всі приміщення, розташовані на першому поверсі гуртожитку, є нежитловими і відносяться до допоміжних, які передаються у спільну власність власників житлових приміщень у гуртожитку і окремо приватизації не підлягають, як місця загального користування.

Розпорядженням Деснянської РДА від 05 жовтня 2016 року № 571 багатоквартирний жилий будинок АДРЕСА_1 було передано з балансу КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» на баланс ОСББ «Самоврядна громада Жукова 53-А» (т. 1 а. с. 20).

19 жовтня 2016 року КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» та ОСББ «Самоврядна громада Жукова 53-А» було складено акт приймання-передачі основних засобів (т. 1 а. с. 23).

Для здійснення некомерційної господарської діяльності 04 січня 2017 року ГО «Самоврядна громада Жукова 53-А» прийняла в оперативне управління спірне службове приміщення № 109. Правовою підставою для прийняття зазначеного приміщення в оперативне управління є наказ від 28 грудня 2016 року № 11 «Про закріплення за ГО «Самоврядна громада Жукова 53-А» службового приміщення № 109 на праві оперативного управління» та договір від 01 січня 2017 року, укладений з ОСББ «Самоврядна громада Жукова 53-А», та акт приймання-передачі нежитлового приміщення (додаток № 1 до договору про спільну діяльність від 01 січня 2017 року) (т. 1 а. с. 14-19).

Розпорядження Деснянської РДА від 28 квітня 2017 року № 246 «Про видачу ордерів мешканцям гуртожитків» було видано, зокрема, ордер ОСОБА_1 , склад сім`ї: син ОСОБА_4 на окрему кімнату АДРЕСА_2 , жилою площею 15,30 кв. м, у якій він з родиною зареєстрований та постійно проживає (пункт 2 розпорядження) (т. 1 а. с. 24).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2020 року, в справі № 640/19272/18 відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_5 до Київської міської ради, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог - ГО «Самоврядна громада Жукова 35-А», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: Деснянська РДА, ОСББ «Самоврядна громада Жукова 53-А», ОСББ «ЕКОС 53-А» та інші особи, про визнання нечинним рішення (т. 2 а. с. 236-237).

Предметом спору у вказаній справі було рішення Київської міської ради від 13 листопада 2013 року № 473/9961 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 24 травня 2012 року № 596/7933 «Про приватизацію жилих приміщень у гуртожитках м. Києва», відповідно до якого цим рішенням Київською міською радою делеговано районним в місті Києві державним адміністраціям право на видачу ордерів мешканцям гуртожитків на займані ними житлові приміщення.

Відповідно до наданих відповідачем матеріалів справи № 23308 (справа розпочата 24 листопада 2011 року) ОСОБА_1 зареєстрований у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_3 -місце в квартирі АДРЕСА_4 із 16 жовтня 2010 року.

До цього гуртожитку ОСОБА_1 був вселений на підставі ордера № 19 від 07 вересня 2010 року СБУ-15 ВАТ «Київоздоббуд».

Розпорядженням Деснянської РДА № 712 від 24 листопада 2011 року ОСОБА_1 постановлений на квартирний облік за місцем проживання.

11 жовтня 2012 року до гуртожитку за адресою АДРЕСА_1 був зареєстрований син ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , 2011 року народження, який розпорядженням Деснянської РДА № 769 від 25 грудня 2013 року був постановлений на квартирний облік разом із батьком.

ОСОБА_1 надав відповідний акт обстеження житлового приміщення на підтвердження того, що він проживає саме у кімнаті № 109.

Відповідно до акта обстеження кімнати № 109 від 08 вересня 2016 року в ній проживають ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

Згідно з наданим технічним паспортом, кімната АДРЕСА_5 знаходиться на першому поверсі п`ятиповерхового будинку.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення суду апеляційної інстанцій не відповідає вказаним вимогам закону.

Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваного судового рішення, обговоривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзивах на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У частині першій статті 15 та частині першій статті 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Предметом цього спору є вимога про визнання дій Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, які полягають у видачі нею розпорядження від 28 квітня 2017 року № 246 «Про видачу ордерів мешканцям гуртожитку», незаконними та скасування розпорядження в частині пункту 2 (видача ордера ОСОБА_1 , ОСОБА_4 на окрему кімнату № 109).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 17 жовтня 2018 року в справі № 826/9381/17 (провадження № 11-823апп18) виклала правовий висновок про те, що спір про визнання протиправним та скасування розпорядження районної державної адміністрації щодо видачі ордерів мешканцям гуртожитку, у зв`язку з яким виникли перешкоди у здійсненні права власності об`єднання співвласників багатоквартирного будинку на житловий комплекс, пов`язаний із вирішенням питання щодо права третіх осіб на житло, що виключає можливість розгляду справи судами адміністративної юрисдикції. Спір у справі має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.

За положеннями статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до частини першої статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (частина перша статті 48 ЦПК України).

Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України).

Статтею 175 ЦПК України встановлено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.

За теоретичним визначенням «відповідач» - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

Позов може бути пред`явлений до кількох відповідачів. Участь у справі кількох відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є їхні спільні права чи обов`язки; 2) права і обов`язки кількох відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права й обов`язки (стаття 50 ЦПК України).

Згідно з частинами першою та другою статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що сторонами у справі є позивач і відповідач, між якими саме і виник спір, за вирішенням якого позивач звернувся до суду з позовом до відповідача.

За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) (пункт 41), від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (провадження № 14-178цс18) (пункт 49), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (провадження № 14-392цс18) (пункт 50), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18) (пункт 31.4), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (провадження № 14-512цс18) (пункти 37, 54), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17-ц (провадження № 14-626цс18) (пункт 38), від 13 березня 2019 року у справі № 757/39920/15-ц (провадження № 14-61цс19) (пункт 31) та від 27 березня 2019 року у справі № 520/17304/15-ц (провадження № 14-94цс19) (пункт 63)).

У пункті 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 304/284/18 (провадження № 14-517цс19) зазначено, що належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача.

Близькі за змістом висновки сформульовані також у пункті 7.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/17792/17.

Звертаючись до суду з цим позовом, ГО «Самоврядна громада Жукова 53-А» просила суд визнати дії Деснянської РДА щодо видачі розпорядження від 28 квітня 2017 року № 246 «Про видачу ордерів мешканцям гуртожитку» незаконними та скасувати це розпорядження в частині пункту 2 (видача ордера ОСОБА_1 , ОСОБА_4 на окрему кімнату № 109).

Встановлено, що вимоги позивача направлені, зокрема, на позбавлення ОСОБА_1 , ОСОБА_4 права користування кімнатою АДРЕСА_2 .

З урахуванням зазначеного належним відповідачем/співвідповідачем у справі, що розглядається, крім Деснянської РДА, є ОСОБА_1 , ОСОБА_4 .

Проте позов у цьому спорі до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 пред`явлено не було, залучені до участі у розгляді справи як відповідачі (співвідповідачі) вказані особи не були.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц зроблено висновок, що «пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».

Тобто, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Отже, оскільки ОСОБА_1 , ОСОБА_4 не були залучені співвідповідачами у справі, то колегія суддів Верховного Суду вважає, що у задоволенні позовних вимог ГО «Самоврядна громада Жукова 53-А» слід відмовити саме з цих підстав.

Суд апеляційної інстанції на зазначені обставини уваги не звернув та, дійшовши обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, однак помилився щодо мотивів такої відмови.

За таких обставин постанова суду апеляційної інстанції підлягає зміні з викладенням її мотивувальної частини у редакції цієї постанови.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Перевіривши в межах касаційної скарги правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити частково, оскаржуване судове рішення змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки зміна мотивувальної частини оскаржуваного судового рішення не призвела до іншого результату вирішення справи, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400 409 412 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Громадської організації «Самоврядна громада Жукова 53-А», ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 04 серпня 2022 року змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

В іншій частині постанову Київського апеляційного суду від 04 серпня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий А. І. Грушицький

Судді: С. О. Карпенко

І. В. Литвиненко

Є. В. Петров

В. А. Стрільчук