Історія справи

Постанова

Іменем України

28 червня 2023 року

м. Київ

справа №632/1693/21

провадження № 61-3816св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.,

позивач - ОСОБА_1

відповідач - ОСОБА_2

розглянув у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Харківського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року у складі колегії суддів: Маміної О. В., Пилипчук Н. П., Тичкової О. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини.

Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем реєстрації та постійного проживання у м. Первомайському Лозівського району Харківської області помер її чоловік ОСОБА_3 , після смерті якого залишилося спадкове майно, в тому числі квартира АДРЕСА_1 .

Після своєї смерті спадкодавець заповіту не залишав, тому спадкування відбувається за законом. Єдиною спадкоємицею першої черги спадкування є вона. Про відсутність заповіту позивач не знала, адже зі слів відповідача, сестри померлого чоловіка - ОСОБА_2 , заповіт був складений в її інтересах, а про відсутність заповіту позивачка дізналася лише коли шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини вже минув.

Отримавши свідоцтво про смерть чоловіка вона 18 серпня 2021 року звернулася до державного нотаріуса Первомайської державної нотаріальної контори Харківської області Мірошниченко О. М. з відповідною заявою про прийняття спадщини, але отримала постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 через пропуск строку для подання заяви про прийняття спадщини. На думку нотаріуса вона мала встановлювати факт проживання з померлим протягом останніх п`яти років до часу відкриття спадщини аби бути спадкоємицею четвертої черги спадкування.

Вважає, що строк для подання заяви про прийняття спадщини вона пропустила з поважних причин.

Просила суд встановити їй додатковий строк, достатній для прийняття спадщини.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 13 грудня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Суд першої інстанції вважав, що незнання позивачки про смерть спадкодавця само по собі не є поважною причиною, крім того, про смерть чоловіка ОСОБА_1 дізналася на початку серпня 2021 року, тобто ще до спливу шестимісячного строку. Незнання про відсутність заповіту на користь ОСОБА_2 не позбавляло ОСОБА_1 можливості звернутися до нотаріуса як спадкоємиці за законом.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Харківського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 13 грудня 2022 року скасовано та ухвалено нове.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволено.

Визначено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті її чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Суд апеляційної інстанції врахував, що наслідки пропущення позивачем строку для прийняття спадщини будуть непропорційними, оскільки ОСОБА_1 втратить право на спадкування майна, яке залишилось після смерті її чоловіка. Вказані обставини будуть для неї занадто надмірним тягарем. Перебіг шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК України для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини для ОСОБА_1 закінчився 17 серпня 2021 року, із заявою ОСОБА_1 звернулась 18 серпня 2021 року, тобто з пропуском строку в 1 день. Пропуск строку є незначним, тому вважає, що наявні правові підстави для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Аргументи учасників справи

У березні 2023 року ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просила постанову апеляційного суду скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції не звернув уваги на ті обставини, що позивачем не наведені причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини. Отже, позивачем не надано, а судом апеляційної інстанції не встановлено існування поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини до 18 серпня 2021 року взагалі.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року у справі № 459/2973/18 (провадження № 61-12504св21) зазначено, що поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними. Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19). При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи. Як свідчить тлумачення частини третьої статті 1272 ЦК України до поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини мають відноситися причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не реалізував право на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкове майно, то правові підстави доля встановлення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні».

У квітні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 , у якому просила залишити цю касаційну скаргу без задоволення, а оскаржене рішення - без змін.

Зазначає, що ОСОБА_2 у касаційній скарзі посилається на норми права та судову практику і просить задовольнити її касаційну скаргу, однак в таких справах, як спадкування, не може бути однакових стандартних рішень. У цій справі, не зважаючи на те, що відповідачці були роз`яснені вимоги статей 1223 1261 ЦК України і вона повинна була повідомити нотаріуса про наявність у спадкодавця інших спадкоємців, ОСОБА_2 скрила цей факт, а її ввела в оману стосовно наявності заповіту на її ім`я. Крім того відповідач не сповістила її про смерть чоловіка, хоча знала де вона живе, мала номер її телефону, у них є спільні знайомі, тому вона не прийняла участі у його похованні.

У квітні 2023 року до Верховного Суду надійшла відповідь на відзив ОСОБА_2 , у якому просила постанову апеляційного суду скасувати повністю і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Зазначає, що вона була впевнена, що її брат розірвав шлюб з позивачем, оскільки він звертався до Первомайського міськрайонного суду Харківської області з позовом про розірвання шлюбу, справа розглядалася в суді, у них не було спільних дітей, вони мешкали окремо один від одного і брат не підтримував сімейних стосунків з ОСОБА_1 . Про брата піклувалася саме вона коли він хворів, ховала його також вона. ОСОБА_1 не мешкала за місцем своєї реєстрації і де вона фактично проживала їй не було відомо, у неї не було її номеру телефону, ні вона ні її брат ніяких стосунків з нею не підтримували. Нотаріусом був витребуваний витяг із реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про сімейний стан померлого і в реєстрі були відсутні відомості про те, що він перебуває у шлюбі.

Межі та підстави касаційного перегляду, рух справи

УхвалоюВерховного Суду від 23 березня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі.

В ухвалі зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17, у постановах Верховного Суду від 25 травня 2022 року у справі № 459/2973/18, від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі №487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18).

Ухвалою Верховного Суду від 30 травня 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини

Суди встановили, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після його смерті відкрилася спадщина.

Заповіту ОСОБА_3 не залишив.

На час смерті ОСОБА_3 був одружений з ОСОБА_1

24 лютого 2021 року ОСОБА_2 подала заяву про прийняття спадщини після смерті її брата ОСОБА_3 , у зв`язку з чим в Первомайській державній нотаріальній конторі Харківської області заведена спадкова справа № 66/2021.

18 серпня 2021 року ОСОБА_1 подала заяву про прийняття спадщини після смерті її чоловіка.

Постановою Первомайської державної нотаріальної контори Харківської області від 23 серпня 2021 року ОСОБА_1 відмовлено у вчинені нотаріальних дій через пропуск строку, встановленого для прийняття спадщини.

Позиція Верховного Суду

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково.

Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частина друга статті 1220 ЦК України).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (стаття 253 ЦК України).

Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (частина третя та п`ята статті 254 ЦК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 березня 2023 року у справі № 554/356/21 (провадження № 61-5463св22) вказано, що «початок перебіг строку для прийняття спадщини починається з наступного дня після відповідної календарної дати, тобто строк для прийняття спадщини має обчислюватись з наступного дня після дня смерті особи або оголошення її померлою. При визначенні кінцевого дня строку слід ураховувати, що правила частини п`ятої статті 254 ЦК України поширюються на будь-які сфери цивільно-правового регулювання і стосуються будь-яких суб`єктів цивільних правовідносин (див. постанову постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі №554/4741/19 (провадження № 61-7013св20). […] після закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), перебіг спеціального строку у три місяці, відповідно до частини другої статті 1270 ЦК України, почався 05 серпня 2019 року і сплинув 05 листопада 2019 року відповідно. Тобто, у цей період (05 серпня 2019 року - 05 листопада 2019 року) ОСОБА_5 як спадкоємець другої черги після смерті ОСОБА_4 могла подати заяву про прийняття спадщини».

У справі, що переглядається:

чоловік позивача - ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто згідно зі статтею 253 ЦК України шестимісячний строк на подання заяви про прийняття спадщини починає перебіг з 18 лютого 2021 року;

строк на подання заяви про прийняття спадщини закінчувався 18 серпня 2021 року;

18 серпня 2021 року ОСОБА_1 подала заяву про прийняття спадщини ОСОБА_3 .

За таких обставин, ОСОБА_1 не пропустила шестимісячний строк для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини ОСОБА_3 . Тому суд апеляційної інстанції внаслідок неправильного обчислення строку для прийняття спадщини зробив помилковий висновок про пропуск ОСОБА_1 строку в 1 день та визначив додатковий строк для прийняття спадщини. У зв`язку з цим постанову суду апеляційної інстанції необхідно скасувати, а рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову змінити в мотивувальній частині, оскільки суд першої інстанції так само зробив неправильний висновок щодо пропуску ОСОБА_1 строку для прийняття спадщини, натомість підставою відмови у позові в цій справі є відсутність порушених прав ОСОБА_1 .

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).

Доводи касаційної скарги, з урахуванням меж касаційного перегляду, а також необхідності врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 березня 2023 року у справі № 554/356/21 (провадження № 61-5463св22), дають підстави для висновку, що судові рішення ухвалені без додержання норм матеріального права. У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржену постанову апеляційного суду скасувати, а рішення суду першої інстанції змінити в мотивувальній частині.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України у постанові суду касаційної інстанції має бути зазначено про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Тому понесені відповідачем у справі судові витрати у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції у сумі 2 157,00 грн підлягають стягненню із позивача.

Керуючись статтями 141 400 402 412 413 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року скасувати.

Рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 13 грудня 2022 року змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2 147,00 грнсудових витрат на сплату судового збору.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції постанова Харківського апеляційного суду від 28 лютого 2023 рокувтрачає законну силу та подальшому виконанню не підлягає.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук