Постанова

Іменем України

25 червня 2020 року

м. Київ

справа № 750/4081/17

провадження № 61-3917св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство «Банк «Демарк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк»,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Чернігівська міська рада, виконавчий комітет Чернігівської міської ради управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради,

треті особи: публічне акціонерне товариство «Чернігівбуд», комунальне підприємство «Чернігівбудінвест» Чернігівської міської ради,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк» на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова у складі судді Рахманкулової І. П. від 09 жовтня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області у складі колегії суддів: Онищенко О. І., Вінгаль В. М., Кузюри Л. В. від 12 грудня 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2017 року публічне акціонерне товариство «Банк «Демарк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк» (далі - ПАТ «Банк «Демарк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Чернігівської міської ради, виконавчого комітету Чернігівської міської ради, управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради, треті особи: публічне акціонерне товариство «Чернігівбуд» (далі - ПАТ «Чернігівбуд»), комунальне підприємство «Чернігівбудінвест» Чернігівської міської ради (далі - «Чернігівбудінвест»), про визнання незаконним та скасування рішення, скасування свідоцтва про право власності, зобов`язання вчинити певні дії.

Позовна заява мотивована тим, що виконавчий комітет Чернігівської міської ради при прийнятті рішення від 31 липня 2015 року № 192 «Про надання права власності на квартири АДРЕСА_1, АДРЕСА_2 мешканцям будинку АДРЕСА_3 , які підлягають відселенню» стосовно квартири АДРЕСА_1 діяв поза межами наданих йому повноважень згідно із Законом України «Про місцеве самоврядування», розпорядився майном, що йому не належить, чим порушив права ПАТ «Банк «Демарк» як іпотекодержателя майнових прав на зазначений об`єкт нерухомості. Майнові права на вказану квартиру є забезпеченням вимог ПАТ «Банк «Демарк» відповідно до іпотечного договору, що випливають з умов чинного кредитного договору від 27 травня 2011 року № 1022, а саме повернення суми кредиту і сплати відсотків за користування ним, у зв`язку із неналежним виконанням ПАТ «Чернігівбуд» своїх зобов`язань, за рахунок яких іпотекодержатель мав право задовольнити свої вимоги в один із способів, передбачених чинним законодавством.

Крім того, позивач посилався на те, що вказане рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради прийнято з тих підстав, що мешканці будинку АДРЕСА_3 підлягають відселенню зі свого будинку, оскільки він перебуває в аварійному стані та у зв`язку з необхідністю забезпечити можливість завершення будівництва багатоквартирного житлового будинку № 10 (тобто із суспільних потреб). При цьому, порушуючи норми чинного законодавства, якими встановлюється порядок знесення та відчуження жилих будинків для державних або громадських потреб, та з урахуванням того, що земельна ділянка, на якій був розташований будинок № 8 , не була задіяна забудовником при спорудженні багатоквартирного будинку № 10 та знаходилась поза межами виділеної для будівництва будинку № 10 земельної ділянки площею 0,4439 га.

Посилаючись на вказані обставини, ПАТ «Банк «Демарк» просило суд визнати незаконним і скасувати рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 31 липня 2015 року № 192 «Про надання права власності на квартири АДРЕСА_1, АДРЕСА_2 мешканцям будинку АДРЕСА_3 , які підлягають відселенню» в частині надання права власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 77,8 кв. м, у багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 сім ' ї у складі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; скасувати свідоцтво про право власності, видане відповідачам 18 вересня 2015 року реєстраційною службою Чернігівського міського управління юстиції; зобов`язати Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради внести запис про скасування державної реєстрації прав.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 жовтня 2017 року у задоволенні позову ПАТ «Банк «Демарк» відмовлено.

Судове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за погодженням з ПАТ «Банк «Демарк» та забудовником ПАТ «Чернігівбуд» віддали своє житло під знесення для подальшої забудови багатоповерховими будинками і за це отримали компенсацію у вигляді квартири АДРЕСА_1, загальною площею 77,8 кв. м у багатоповерховому будинку АДРЕСА_1 , отже право власності ними набуто на законних підставах, адже ця квартира є новоствореним майном, на праві власності вона не належала будь-яким юридичним чи фізичним особам, а тому твердження ПАТ «Банк «Демарк», що виконавчий комітет Чернігівської міської ради розпорядився чужою власністю, не відповідає дійсності та встановленим судом обставинам справи.

Крім того, сам факт оформлення права власності на квартиру АДРЕСА_1 за відповідачами не порушує прав банку, оскільки відповідно до статті 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 12 грудня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ «Банк «Демарк» відхилено, рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 жовтня 2017 року залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону, обставини справи встановлені повно, а доводи апеляційної скарги не підтверджені належними та допустимими доказами і не спростовують висновків суду першої інстанції.

Узагальнені доводи вимог касаційної скарги

У січні 2018 року ПАТ «Банк «Демарк» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не неправомірно зазначено, що відповідачі віддали своє житло під знесення для подальшого будівництва багатоповерхових будинків за погодженням із забудовником та ПАТ «Банк «Демарк» і за це отримали компенсацію у вигляді квартири АДРЕСА_1. Земельна ділянка, на якій розташований будинок № 8 , не планувалась та не була задіяна забудовником для спорудження першої та другої блок секції багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 . Не враховано те, що

ПАТ «Чернігівбуд» та ПАТ «Банк «Демарк» не мають відношення до продовження будівництва і не мають відповідати своїм майном та надавати компенсацію житла, яка має відбуватися за рахунок нового інвестора. ПАТ «Банк «Демарк» не погоджував вселення відповідачів до квартири АДРЕСА_1 . Крім того, договір № 646 про участь у фонді фінансування будівництва виду «А» від 29 травня 2013 року, укладений між банком та ОСОБА_1 , на який посилаються суди, не виконаний останньою в частині внесення грошових коштів (пункт 2.3 договору), тому вона не отримала свідоцтво про участь у фонді фінансування будівництва виду «А» та управителем не закріплено за відповідачем квартиру АДРЕСА_1 .

Також вказано про те, що з 15 вересня 2011 року обтяження та іпотека на майнові права на квартиру АДРЕСА_1 не виключалась з відповідних державних реєстрів та є забезпеченням вимог іпотекодержателя згідно іпотечного договору. Згідно чинного законодавства майнові права є об`єктом цивільних прав, а право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва та введення його в експлуатацію. Відсутність реєстрації прав власності на новозбудований житловий будинок не дає підстав вважати його майно таким, що нікому не належить.

Зазначало про те, що рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 31 липня 2015 року № 192 про надання права власності на квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позбавилоіпотекодавця законного права задовольнити вимоги іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки.

Узагальнені доводи відзивів на касаційну скаргу

У березні 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу банку від КП «Чернігівбудінвест», в якому зазначило про те, що вказаний спір щодо виділення квартири відповідачам в порядку відселення є свідомими діями забудовника ПАТ «Чернігівбуд» та ФФБ «Банк «Демарк» спрямованими на порушення взятих на себе зобов`язань перед міською радою, при виділенні земельної ділянки та при укладенні договорів з КП «Чернігівбудінвест». Посилаючись на безпідставність доводів касаційної скарги та законність і обґрунтованість ухвалених у справі судових рішень, просить касаційну скаргу відхилити, а судові рішення залишити без змін.

У березні 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в якому відповідачі посилалися на те, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими, оскільки вона не містить доказів неправильності чи неповноти дослідження матеріалів справи, а оскаржувані судові рішення ухвалені відповідно до норм чинного законодавства України.

У березні 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від виконавчого комітету Чернігівської міської ради, в якому зазначено про те, що право власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 набуто на законних підставах, оскільки квартира АДРЕСА_1 є новоствореним майном, на праві власності не належала будь-яким юридичним чи фізичним особам, а тому посилання ПАТ «Банк «Демарк» на те, що виконавчий комітет Чернігівської міської ради розпорядився чужою власністю не відповідає дійсності. За таких обставин, касаційна скарга ПАТ «Банк «Демарк» є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

У жовтні 2019 року до Верховного Суду надійшла заява виконавчого комітету Чернігівської міської ради, у якій зазначено, що ПАТ «Банк «Демарк» є неналежним позивачем у справі, оскільки згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 16 травня 2019 року між ПАТ «Банк «Демарк» та ТОВ «ФК «Паріс» укладено договір про відступлення прав вимоги за іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Іванченко В. Ю., згідно реєстру іпотекодержателем є ТОВ «ФК «Паріс».

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного Суду від 29 січня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 750/4081/17 з Деснянського районного суду м. Чернігова.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що 29 вересня 2009 року між ВАТ «Чернігівбуд» і КП «Чернігівбудінвест» було укладено договір про співробітництво, згідно з пунктом 2.1.7 якого ПАТ «Чернігівбуд» взяло на себе зобов`язання профінансувати витрати щодо звільнення майданчика для будівництва житлового будинку, в тому числі відселення мешканців із знесенням будинків № 6, 8 та знесення будинку АДРЕСА_1 .

27 серпня 2010 року між ПАТ «Банк «Демарк» (управитель) та ВАТ «Чернігівбуд» (забудовник) було укладено договір про організацію спорудження об`єкту будівництва.

Згідно декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 16 серпня 2013 року, першу чергу - будівництво першої та другої блок - секції багатоквартирного житлового будинку № 1 з автономним джерелом теплопостачання в кожній квартирі введено в експлуатацію.

27 травня 2011 року між ПАТ «Банк «Демарк» та ПАТ «Чернігівбуд» з метою забезпечення поточної діяльності забудовника в фінансуванні багатоповерхового будинку в кварталі вулиць Зелена, Горького, Київська, Мстиславська у м. Чернігові було укладено кредитний договір № 1022.

Цього ж дня, на забезпечення виконання вказаного кредитного договору, між ПАТ «Чернігівбуд» та ПАТ «Банком «Демарк» було укладено іпотечний договір з подальшими змінами, відповідно до умов якого предметом іпотеки є майнові права на квартири, що на день укладення цього договору розташовані в багатоквартирному житловому будинку АДРЕСА_1 , згідно слідуючого списку: однокімнатна квартира АДРЕСА_4 , загальною площею 80,50 кв. м; двокімнатна квартира № 2, загальною площею 77,56 кв. м; двокімнатна квартира № 3, загальною площею 77,56 кв. м; однокімнатна квартира № 4, загальною площею 50,84 кв. м.

29 травня 2013 року між ПАТ «Банк «Демарк» і ОСОБА_1 було укладено договір про участь у Фонді фінансування будівництва виду «А» № 646, згідно з яким за ОСОБА_1 закріплено об`єкт інвестування, а саме квартиру № 3 , загальною площею 77,56 кв. м , житловою площею 41,43 кв . м . Вказаний договір був погоджений із забудовником ПАТ «Чернігівбуд».

Згідно з графіком внесення коштів довірителем до Фонду фінансування будівництва виду «А» (додаток № 1 до договору від 29 травня 2013 року № 646) зазначено про внесення 29 травня 2013 року 100 % від загальної кількості вимірних одиниць за 77,56 кв. м в сумі 387 800 грн, як остаточний платіж. Вказаний графік підписано головою правління ПАТ «Банк «Демарк», ОСОБА_1 та погоджено забудовником.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 31 липня 2015 року № 192 «Про надання права власності на квартири АДРЕСА_1, АДРЕСА_2 мешканцям будинку АДРЕСА_3 , які підлягають відселенню» надано право приватної власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 77.8 кв. м у багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 у складі сім ' ї ОСОБА_1 та ОСОБА_2

18 вересня 2015 року державним реєстратором реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції Чернігівської області Проніковим А. О. на підставі рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 31 липня 2015 року № 192 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 видано свідоцтво про право власності, серії 44079996 та прийнято рішення про реєстрацію права приватної власності по Ѕ частині кожному на квартиру

АДРЕСА_1. 2 .Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги ПАТ «Банк «Демарк» на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 жовтня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 12 грудня 2017 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Звертаючись до суду з указаним позовом, ПАТ «Банк «Демарк» вказувало на те, що у результаті прийняття оскаржуваного рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 31 липня 2015 року № 192, зокрема, щодо надання у власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_1 , майнові права на яку перебувають в іпотеці банку, останній втратив можливість на задоволення своїх кредиторських вимог за зобов`язаннями ПАТ «Чернігівбуд».

За змістом статей 1, 5 Закону України «Про іпотеку» застава майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено, регулюється за правилами, визначеними цим Законом.

Предметом іпотеки можуть бути один або декілька об`єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об`єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

Предметом іпотеки також може бути об`єкт незавершеного будівництва або інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуття ним у власність відповідного нерухомого майна у майбутньому.

Частина об`єкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об`єкт нерухомості, якщо інше не встановлено цим Законом. Іпотека поширюється на частину об`єкта нерухомого майна, яка не може бути виділеною в натурі і була приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об`єкт нерухомості.

Майнове право, що є предметом застави (іпотеки) - це обумовлене право набуття в майбутньому прав власності на нерухоме майно (право під відкладальною умовою), яке виникає тоді, коли виконані певні, але не всі правові передумови, що є необхідними й достатніми для набуття речового права.

Під час вирішення питання розподілу тягаря доведення судом підлягають до застосування правила частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України, згідно з якими кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Установивши, що іпотечні зобов`язання виникли між ПАТ «Банк «Демарк» (іпотекодержатель) та ПАТ «Чергігівбуд» (іпотекодавець), суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що надання у власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_1 на підставі оскаржуваного рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 31 липня 2015 року № 192 не порушує права ПАТ «Банк «Демарк», як іпотекодержателя.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судових рішень судів попередніх інстанцій, оскільки зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції, були предметом дослідження у суді із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Оскільки оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій залишено без змін, а скаргу без задоволення, то судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк» залишити без задоволення.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 жовтня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 12 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Є. Червинська

С. Ю. Бурлаков

В. М. Коротун