Історія справи

Постанова КЦС ВП від 10.03.2019 року у справі №219/47/17

Постанова

Іменем України

25 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 219/47/17

провадження № 61-21864 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач - Департамент соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації,

відповідач - ОСОБА_4,

третя особа - управління праці та соціального захисту населення Артемівської міської ради Донецької області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області у складі судді Медінцевої Н. М. від 17 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області у складі колегії суддів: Папоян В. В., Біляєвої О. М., Кішкіної І. В. від 25 квітня 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2017 року Департамент соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4, третя особа - управління праці та соціального захисту населення Артемівської міської ради Донецької області, про повернення автомобіля.

Позовну заяву мотивовано тим, що батьку відповідача ОСОБА_5 на підставі Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року № 999 (далі - Порядок), було надано у користування автомобіль ЗАЗ TF698K, 2001 року випуску, з правом передачі керування цим автомобілем ОСОБА_4 Посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5 помер, позивач просив повернути вказаний транспортний засіб державі.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області

від 17 лютого 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 25 квітня 2017 року, позов Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації задоволено.

Вилучено у ОСОБА_4 на користь Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації автомобіль

ЗАЗ TF698K 2001 року випуску, номер кузова НОМЕР_1.

Судові рішення мотивовані тим, що відповідач не використав своє право на отримання спірного автомобіля, як члена сім'ї інваліда, а тому вимоги про його витребування є обґрунтованими.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі, поданій у травні 2017 рокудо Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_4 просить скасувати судові рішення із ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди не звернули уваги на те, що він вживав усі заходи, передбачені Порядком, щодо залишення вказаного автомобіля у своїй власності, зокрема у межах шестимісячного строку звернувся із листом до позивача про намір викупити автомобіль, однак позивач не вказав реквізитів розрахункових рахунків для сплати коштів, а тому суди помилково задовольнили позов Департаменту.

Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 липня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Справа передана до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

17 серпня 2012 року ОСОБА_5, як інваліду Великої Вітчизняної війни безоплатно надано автомобіль ЗАЗ ТF698К, 2011 року випуску на десятирічний термін експлуатації, з правом передачі керування автомобілем його сину - відповідачу ОСОБА_4

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5 помер, однак автомобіль залишився у користуванні відповідача.

Відповідно до повідомлення Управління праці та соціального захисту населення Артемівської міської ради Донецької області від 12 грудня

2014 року ОСОБА_4 запропоновано терміново, до 01 січня 2015 року звернутися до управління для вирішення питання переоформлення автомобіля.

25 грудня 2014 року відповідач звернувся до Управління із заявою щодо вирішення питання про передачу йому спірного автомобіля безоплатно як члену сім'ї померлого інваліда, на яку отримав роз'яснення про порядок переоформлення автомобіля, необхідність сплати залишкової вартості автомобіля та запропоновано звернутися для вирішення цього питання до Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації.

26 січня 2015 року ОСОБА_4 направив адресу позивача заяву про намір викупити спірний автомобіль, яка відповідно до поштового повідомлення отримана останнім 03 лютого 2015 року. В заяві просив надати на його адресу розрахунок суми для викупу автомобіля та реквізити необхідні для сплати.

На вказану заяву позивач надав відповідь, в якій повідомив відповідача про те, що строк викупу автомобіля сплив 01 лютого 2015 року та автомобіль підлягає поверненню.

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Статтею 1 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року № 999 (далі - Порядок), передбачено, що забезпечення автомобілями інвалідів за місцем реєстрації здійснюється Міністерством соціальної політики Автономної Республіки Крим, відповідними структурними підрозділами соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або управліннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Пунктом 16 Порядку передбачено, що після смерті інваліда автомобіль, яким він був забезпечений головним управлінням соціального захисту або управлінням виконавчої дирекції, строк експлуатації якого більше ніж 10 років, залишається безоплатно члену сім'ї, який на час смерті інваліда був зареєстрований за місцем реєстрації інваліда.

Автомобіль, строк експлуатації якого від 5 до 10 років, залишається безоплатно члену сім'ї, який на час смерті інваліда був зареєстрований за місцем реєстрації інваліда і середньомісячний сукупний дохід сім'ї якого за шість місяців, що передують дню смерті інваліда, не перевищує прожиткового мінімуму для сім'ї. Середньомісячний сукупний дохід визначається відповідно до Методики обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги, затвердженої Мінсоцполітики.

Автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років (крім випадку, зазначеного в абзаці другому цього пункту), після смерті інваліда залишається у користуванні його сім'ї, якщо в ній є інвалід, який: мав підстави для забезпечення автомобілем на час смерті інваліда або протягом не більше 6 місяців з дня його смерті; був зареєстрований на час смерті інваліда за місцем його реєстрації; не має іншого автомобіля, у тому числі отриманого через головне управління соціального захисту або управління виконавчої дирекції.

Іншому члену сім'ї померлого інваліда, який зареєстрований за місцем реєстрації інваліда, автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, залишається у разі сплати ним протягом шести місяців з дня смерті інваліда до державного бюджету на рахунки, відкриті в органах казначейства, а членом сім'ї померлого інваліда внаслідок трудового каліцтва - на рахунки відповідних управлінь виконавчої дирекції вартості автомобіля з урахуванням розрахункової суми для викупу автомобіля та суми, сплаченої за нього інвалідом.

Установивши, що протягом шести місяців з дня смерті ОСОБА_5 відповідач не сплатив до державного бюджету на рахунки, відкриті в органах казначейства, вартість автомобіляЗАЗ TF698K, 2001 року випуску, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про вилучення цього автомобіля у ОСОБА_4 на користь позивача.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_4 про те, що він вживав заходів щодо залишення у його власності спірного автомобіля були предметом розгляду судом апеляційної інстанції та суд правильно зазначив, що положення пункту 16 Порядку містить вимогу щодо сплати вартості автомобіля, який було надано інваліду, а не строк звернення члена сім'ї із відповідною заявою щодо переоформлення автомобіля та наміру його викупити.

При цьому вимоги пункту 16 Порядку щодо залишення автомобіля члену сім'ї інваліда є істотними та вичерпними. Інших виключень чи умов, у тому числі щодо поновлення встановленого строку, цим Порядком не передбачено.

Крім того, суд апеляційної інстанції також обґрунтовано відхилив доводи відповідача про те, що позивач не повідомив його про залишкову вартість автомобіля та рахунок, на який він має сплатити таку суму, оскільки вказаним Порядком на останнього такого обов'язку не покладено.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 17 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 25 квітня 2017 року - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. В. Білоконь

Є. В. Синельников

С.Ф. Хопта