Історія справи

Постанова КЦС ВП від 22.05.2023 року у справі №523/18365/20
Постанова КЦС ВП від 22.05.2023 року у справі №523/18365/20
Постанова КЦС ВП від 22.05.2023 року у справі №523/18365/20

Постанова

Іменем України

22 травня 2023 року

м. Київ

справа № 523/18365/20

провадження № 61-777св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа - Орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації міста Одеси,

провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 13 грудня 2022 року у складі колегії суддів: Таварткіладзе О. М., Заїкіна А. П., Погорєлової С. О.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації міста Одеси, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, її вихованні, визначення порядку спілкування з дитиною, посилаючись на те, що 27 лютого 2014 року між ним та відповідачем було укладено шлюб, під час якого в них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3 . Сторони разом з малолітнім сином проживали в житловому будинку АДРЕСА_1 , однак 30 червня 2020 року ОСОБА_2 залишила місце проживання, забравши з собою дитину. Всі його спроби побачитися з сином були марними, оскільки відповідач перешкоджає йому спілкуватися з ОСОБА_3 та виховувати його. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив: 1) зобов`язати ОСОБА_2 не чинити йому перешкоди у вихованні та вільному спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в тому числі засобами телефонного, поштового, електронного та іншого зв`язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування батька з дитиною, та повідомляти йому про місце перебування дитини і заборонити змінювати місця перебування дитини під час реалізації ним права на спілкування; 2) встановити йому час спілкування із сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , поза місцем фактичного проживання та реєстрації дитини, без присутності матері - ОСОБА_2 під час зустрічей (побачень або спільного відпочинку), за таким графіком: кожні перші та треті вихідні місяця з 17 год. 00 хв. п`ятниці до 21 год. 00 хв. неділі, або в будь-який інший день та час за домовленістю між батьками; щорічно: з 11 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв. 03 та 18 березня, 15 червня, 02 та 06 вересня і 07 грудня; з 16 год. 00 хв. до 21 год. 00 хв. 14 жовтня; з 11 год. 00 хв. до 21 год. 00 хв. 23 лютого; з 10 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. 06 та 09 травня; з 12 год. 00 хв. до 21 год. 00 хв. 01 січня; починаючи з 17 год. 00 хв. 31 грудня, що передує кожному непарному календарному Новому Року, до 21 год. 00 хв. 01 січня непарного року, починаючи із святкування Нового Року 2021 року; починаючи з 17 год. 00 хв. 06 січня до 21 год. 00 хв. ІНФОРМАЦІЯ_4 кожного парного календарного року, починаючи із святкування Різдва Христового 2022 року; починаючи з 17 год. 00 хв. суботи, що передує кожному парному календарному Світлому Воскресінню Христовому ( Пасха ), до 21 год. 00 хв. понеділка, починаючи із святкування Світлого Воскресіння Христового (Пасхи) 2022 року; зустрічі в понеділок з 12 год. 00 хв. (або з часу закінчення занять в навчальному або дошкільному закладі) до вівторка 09 год. 00 хв. (або до початку занять в навчальному або дошкільному закладі) та середу з 12 год. 00 хв. (або з часу закінчення занять в навчальному або дошкільному закладі) до четверга 09 год. 00 хв. (або до початку занять в навчальному або дошкільному закладі), кожного тижня, за місцем його ( ОСОБА_1 ) проживання, з правом відводити та забирати ОСОБА_4 з дошкільних та шкільних навчальних закладів, з можливістю прогулянок по місту та відвідування закладів культури з урахуванням погодних умов, стану здоров`я дитини, режиму дня та харчування, а також за бажанням дитини; 3) встановити можливість спільного відпочинку його з ОСОБА_4 протягом літнього періоду з можливістю виїзду до оздоровчо-санаторних закладів України тривалістю не більше ніж на 15 діб (загальною тривалістю 45 діб за літній період), при умові створення комфортних умов для відпочинку дитини; 4) під час зимових, осінніх та весняних канікул дитини встановити можливість спільного відпочинку його з ОСОБА_4 не менше половини терміну встановлених канікул з правом відвідування культурно-розважальних дитячих закладів, відведення дитини на тренування тощо, за умови дотримання прав та інтересів дитини; 5) особисте безперешкодне спілкування з дитиною за допомогою будь-яких засобів зв`язку в будь-який зручний час, за умови дотримання прав та інтересів дитини.

Рішенням Суворовського районного суду міста Одеси від 25 липня 2022 року у складі судді Кисельова В. К. позов задоволено частково. Визначено способи участі батька ОСОБА_1 у вихованні малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом встановлення спілкування: щомісячно кожні перші та треті вихідні місяця з 17 год. 00 хв. п`ятниці до 21 год. 00 хв. неділі, або в будь-який інший день та час за домовленістю між батьками; щотижня кожний понеділок та середу з 14 год. 00 хв. до 19 год. 00 хв.; щорічно: з 11 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв. 03 та 18 березня, 15 червня, 02 та 06 вересня і 07 грудня; з 16 год. 00 хв. до 21 год. 00 хв. 14 жовтня; з 11 год. 00 хв. до 21 год. 00 хв. 23 лютого; з 10 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. 06 та 09 травня; з 12 год. 00 хв. до 21 год. 00 хв. 01 січня; починаючи з 17 год. 00 хв. 31 грудня, що передує кожному непарному календарному Новому Року, до 21 год. 00 хв. 01 січня непарного року; починаючи з 17 год. 00 хв. 06 січня до 21 год. 00 хв. ІНФОРМАЦІЯ_4 кожного парного календарного року, починаючи із святкування Різдва Христового ; починаючи з 17 год. 00 хв. суботи, що передує кожному парному календарному Світлому Воскресінню Христовому (Пасха), до 21 год. 00 хв. понеділка, встановлено можливість спільного відпочинку ОСОБА_1 з малолітнім сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 без супроводу та згоди матері ОСОБА_2 : протягом літнього періоду з можливістю виїзду до оздоровчо-санаторних закладів України тривалістю не більше ніж на 15 діб за один раз (загальною тривалістю 45 діб за літній період); протягом зимових, осінніх та весняних канікул не менше половини терміну встановлених канікул з правом перебування у батька ОСОБА_1 за його місцем проживання. Зобов`язано ОСОБА_2 не перешкоджати ОСОБА_1 у спілкуванні та спільному перебуванню з малолітнім сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у визначений час, згідно з рішенням суду. Зобов`язано ОСОБА_1 дотримуватися графіку спілкування з дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у визначений час згідно з рішенням суду, повертати дитину матері дитини ОСОБА_2 після завершення часу спілкування з дитиною згідно з рішенням суду.

Рішення місцевого суду мотивоване тим, що мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, у зв`язку з чим позивач має право на спілкування з сином та на участь у його вихованні. Врахувавши інтереси дитини, її вік та стан здоров`я, а також поведінку батьків, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх часткового задоволення. При цьому, відмовляючи ОСОБА_1 у визначенні способу його участі у вихованні малолітнього сина шляхом їх зустрічей у понеділок з 12 год. 00 хв. (або з часу закінчення занять в навчальному або дошкільному закладі) до 09 год. 00 хв. вівторка (або до початку занять в навчальному або дошкільному закладі) та усереду з 12 год. 00 хв. (або з часу закінчення занять в навчальному або дошкільному закладі) до 09 год. 00 хв. четверга (або до початку занять в навчальному або дошкільному закладі), кожного тижня, за місцем проживання позивача, з правом відводити та забирати дитину з дошкільних та шкільних навчальних закладів, з можливістю прогулянок по місту та відвідування закладів культури, суд першої інстанції виходив з того, що така участь батька у спілкуванні з сином не відповідатиме інтересам самої дитини, оскільки з таким графіком у малолітнього ОСОБА_3 не буде достатньо часу для відпочинку та навчання.

Постановою Одеського апеляційного суду від 13 грудня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 25 липня 2022 року - без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи.

У січні 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просив скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 13 грудня 2022 року і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

На обґрунтування підстав касаційного оскарження судового рішення, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), заявник вказав, що апеляційний суд не врахував правових висновків, викладених в постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного адміністративного суду від 31 травня 2022 року у справі № 140/8301/21, від 14 липня 2022 року у справі № 260/4504/20 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). ОСОБА_1 також зазначив, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування статті 212 ЦПК України у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України). Крім цього, ОСОБА_1 вказав, що апеляційний суд розглянув справу за його відсутності, не повідомивши його належним чином про дату, час і місце судового засідання (пункт 4 частини другої статті 389, пункт 5 частини першої статті 411 ЦПК України). Маючи намір взяти участь у судовому засіданні, він подав до суду апеляційної інстанції відповідне клопотання. Однак, не зважаючи на те, що ця справа має для нього виняткове значення, суд відмовив йому в розгляді справи в судовому засіданні, хоча мав розуміти, що в період дії правового режиму воєнного стану існували певні об`єктивні обставини щодо його можливості прибути до суду чи взяти участь в засіданні в режимі відеоконференції. Крім того, відправлення й доставка судових повісток на особисту електронну пошту сторони не свідчить про її належне повідомлення про дату, час і місце розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

У квітні 2023 року представник ОСОБА_2 - адвокат Дробінова І. В. подала відзив на касаційну скаргу, в якому просила залишити її без задоволення, посилаючись на те, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим, ухваленим відповідно до вимог чинного законодавства України, з урахуванням всіх фактичних обставин справи.

Рух справи в суді касаційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 січня 2023 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Суворовського районного суду міста Одеси.

21 лютого 2023 року справа № 523/18365/20 надійшла до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

За змістом пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Відповідно до пунктів 1, 3, 4 абзацу 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що 27 лютого 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, під час якого в них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3 .

Сторони разом з малолітнім сином ОСОБА_3 проживали в житловому будинку АДРЕСА_1 , однак 30 червня 2020 року ОСОБА_2 залишила місце проживання, забравши з собою дитину.

Між сторонами склалися неприязні взаємовідносини, тому відповідач намагалася утримуватися від спілкування з позивачем, а також обмежити спілкування батька із сином.

Висновком Органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації міста Одеси від 04 червня 2021 року № 01-05-3/159 визначено порядок участі ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні малолітньої дитини за таким графіком: щонеділі з 10 год. 00 хв. до 19 год. 00 хв.; щосереди з 17 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв.; у дні новорічних свят, а саме 01 та ІНФОРМАЦІЯ_4 з 10 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв.; в дні народження батька дитини та бабусі, в день народження дитини з 15 год. 00 хв. до 19 год. 00 хв.; необмежене спілкування з дитиною засобами телефонного зв`язку.

Після повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року Російської Федерації на територію України ОСОБА_2 разом з сином повернулися до позивача, оскільки у вищезгаданому домоволодінні були створені кращі умови для безпечного перебування.

В подальшому ОСОБА_2 вирішила виїхати з дитиною за кордон, і позивач не заперечував проти цього. Однак спроба відповідача залишити територію України була невдалою, після чого між сторонами виникла чергова сварка, в результаті якої позивач забрав дитину до себе додому.

На час розгляду справи місцевим судом малолітній ОСОБА_3 проживав з батьком, хоча, як стверджує відповідач, вона не давала позивачу згоди на це.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 статті 129 Конституції України).

При цьому забезпечення апеляційного оскарження рішення суду має бути здійснено судами з урахуванням принципу верховенства права і базуватися на справедливих судових процедурах, передбачених вимогами законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.

Конституційний Суд України в Рішенні від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007 зазначив, що реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).

Відповідно до частини першої статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною першою статті 368 ЦПК України передбачено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою 1 «Апеляційне провадження» розділу V цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Згідно з частинами другою, четвертою, п`ятою, шостою статті 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо повістку надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення (частина восьма статті 128 ЦПК України).

Відповідно до підпункту 15.16 пункту 15 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи здійснюються поетапно. Окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи. Про початок функціонування Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи у складі всіх необхідних для її повного функціонування підсистем (модулів) Вища рада правосуддя публікує оголошення у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України. Оголошення про створення та забезпечення функціонування окремої підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи має містити посилання на відповідний підпункт підпункту 15 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» цього Кодексу, який передбачає особливості вчинення тих процесуальних (або інших) дій, порядок вчинення яких зазнає змін після початку функціонування такої підсистеми (модуля).

17 серпня 2021 року Вища рада правосуддя рішенням № 1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення про ЄСІТС).

У газеті «Голос України» від 04 вересня 2021 року № 168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох таких підсистем (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет»; «Електронний суд»; підсистема відеоконференцзв`язку.

З урахуванням положень статті 253 Цивільного кодексу України, які передбачають, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок, підсистеми «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистема відеоконференцзв`язку офіційно розпочали функціонувати з 05 жовтня 2021 року.

Таким чином, на час подання ОСОБА_1 апеляційної скарги названі підсистеми (модулі) ЄСІТС вже розпочали функціонування.

За визначенням, наведеним у підпункті 5.8 пункту 5 розділу І Положення про ЄСІТС, офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України.

Згідно з пунктом 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС, особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Пунктом 37 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС передбачено, що підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства). Документи, які один з учасників справи надіслав до суду, іншого органу чи установи у системі правосуддя з використанням Електронного суду, в передбачених законодавством випадках автоматично надсилаються до Електронних кабінетів інших учасників справи чи їхніх повірених після реєстрації цих документів в АСДС або автоматизованих системах діловодства. До Електронного кабінету користувачів надсилаються відомості, у тому числі про отримання та реєстрацію документів у справі, а також інші відомості, що призвели до зміни стану розгляду справи. Особам, які не мають зареєстрованих Електронних кабінетів, документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.

Інформація про надходження до Електронного кабінету відомостей та документів про результати розгляду справ додатково може надсилатися користувачу у вигляді повідомлення на електронну пошту. Дані про електронну пошту зазначаються користувачем у профілі його Електронного кабінету (пункт 38 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС).

Згідно з пунктами 42, 43 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету. У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі. В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету. До Електронного кабінету надсилаються документи у справі лише в разі наявності ідентифікаційних даних користувача (учасника справи), внесених до автоматизованої системи діловодства. У разі надсилання користувачем документів у справі за допомогою власного Електронного кабінету ідентифікаційні дані користувача вносяться до автоматизованої системи діловодства в автоматичному режимі. У разі надсилання документів у справі особою в паперовій формі її ідентифікаційні дані вносяться до автоматизованої системи діловодства працівником суду.

Суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (стаття 372 ЦПК України).

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) щодо застосування статті 6 Конвенції, якою передбачено право на справедливий суд, там, де існують апеляційні або касаційні суди, гарантії, що містяться у вказаній статті, повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до цих судів (рішення від 17 січня 1970 року у справі «Delcourt v. Belgium» («Делькур проти Бельгії»), заява № 2689/65, пункт 25 та рішення від 11 жовтня 2001 року у справі «Hoffmann v. Germany» («Гофман проти Німеччини»), заява № 34045/96, пункт 65).

ЄСПЛ вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (рішення від 08 квітня 2010 року у справі «GUREPKA v. UKRAINE (№ 2)» («Гурепка проти України (№ 2)»), заява № 38789/04, § 23).

Також ЄСПЛ зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (рішення від 13 грудня 2011 року у справі «TRUDOV v. RUSSIA», заява № 43330/09, § 25, 27).

Матеріалами цієї справи підтверджується, що в серпні 2022 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 25 липня 2022 року, в якій зазначив адресу своєї електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_3 (том 2, а. с. 21-24).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 13 вересня 2022 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 25 липня 2022 року (том 2, а. с. 33).

В матеріалах справи наявна судова повістка-повідомлення про розгляд справи 29 листопада 2022 року та довідка про доставку електронного листа, згідно з якими ця повістка-повідомлення 16 вересня 2022 року направлялася апеляційним судом ОСОБА_1 на зазначену ним в апеляційній скарзі електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_3 та була доставлена до електронної скриньки одержувача 16 вересня 2022 року о 18:20:40 (том 2, а. с. 45, 46).

21 листопада 2022 року ОСОБА_1 подав до апеляційного суду заяву, в якій, посилаючись на: впровадження з 24 лютого 2022 року на території України воєнного стану; наявність розпорядження голови Одеського апеляційного суду від 02 березня 2022 року № 1 (щодо тимчасового обмеження в умовах воєнного стану розгляду справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу); відсутність у нього технічної можливості прийняти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, просив відкласти розгляд справи, призначений на 29 листопада 2022 року о 15 год. 30 хв., на інші дату і час (том 2, а. с. 70).

Розгляд справи апеляційним судом було відкладено на 13 грудня 2022 року (день ухвалення оскаржуваного судового рішення). Судоваповістка-повідомлення про виклик в суд була надіслана ОСОБА_1 на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_3 та доставлена до електронної скриньки одержувача 29 листопада 2022 року о 16:25:40 (том 2, а. с. 73, 75).

Відповідно до частини п`ятої статті 14 ЦПК України суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки-повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в добровільному порядку (частина шоста статті 14 ЦПК України).

Із змісту вказаної процесуальної норми убачається, що для цілей цього кодексу офіційною електронною адресою є електронна адреса, зареєстрована в ЄСІТС.

Системний аналіз частини шостої статті 128, частини першої статті 130 ЦПК України дає підстави для висновку, що судова повістка надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи лише у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси.

Вказані правові висновки викладені Верховним Судом в постанові від 01 червня 2022 року у справі № 761/42977/19 (провадження № 61-1933св22).

В постанові Верховного Суду від 27 жовтня 2021 року у справі № 279/5407/20 (провадження № 61-8744св21) вказано, що електронна адреса - адреса електронної пошти, що складається з ідентифікатора, позначки «@» та доменного імені. При цьому ідентифікатором для юридичних осіб є ідентифікаційний код юридичної особи, для фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців - ідентифікаційний номер платника податків - фізичної особи (у разі відсутності ідентифікаційного номера - серія та номер паспорта громадянина). Доменним іменем є ім`я у домені «mail.gov.ua».

В постанові Верховного Суду від 20 січня 2023 року у справі № 465/6147/18 (провадження № 61-8101св22) вказано, що для цілей ЦПК України офіційною електронною адресою є електронна адреса, зареєстрована в ЄСІТС. Разом з тим, якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення. Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Таким чином, хоча зазначена стороною позивача в апеляційній скарзі електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_3, на яку суд апеляційної інстанції направляв ОСОБА_1 судові повістки про розгляд справи, не є офіційною, однак, особисто надавши суду такі засоби комунікації, позивач фактично погодився на доставлення йому судових повісток на вказану ним електронну адресу.

За таких обставин посилання заявника на те, що він не був належним чином повідомлений апеляційним судом про розгляд справи в судових засіданнях 29 листопада та 13 грудня 2022 року, не заслуговують на увагу.

З урахуванням викладеного Верховний Суд в цій справі дійшов висновку про необґрунтованість наведеної в касаційній скарзі підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 389, пунктом 5 частини першої статті 411 ЦПК України.

Матеріалами цієї справи також підтверджується, що 01 грудня 2022 року представник ОСОБА_2 - адвокат Дробінова І. В. подала до апеляційного суду клопотання, в якому просила провести судове засідання, призначене на 13 грудня 2022 року, в режимі відеоконференції. Стороною відповідача також були долучені докази про надсилання копії вказаного клопотання іншим учасникам справи (том 2, а. с. 86, 87).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 09 грудня 2022 року клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Дробінової І. В. про участь в режимі відеоконференції в судовому засіданні, яке призначене на 13 грудня 2022 року на 14 год. 00 хв.,задоволено. Постановлено забезпечити проведення судового засідання, яке призначене на13 грудня 2022 року о 14 год. 00 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення «EasyCon». Зобов`язано учасників процесу подати скановані копії документів, що посвідчують особу учасника або його представника для встановлення повноважень, письмових заяв і клопотань, письмових доказів, засвідчених електронним цифровим підписом, за один робочий день до проведення судового засідання. Роз`яснено, що для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду сторонам необхідно використовувати комп`ютерну техніку або смартфони з доступом в мережу Інтернет, які дозволяють передавати аудіосигнал та відеозображення. Попереджено сторони про необхідність забезпечення участі у конференції з приміщення, яке виключало б наявність сторонніх звуків (шуму) та в охайному вигляді (том 2, а. с. 98).

Супровідним листом від 09 грудня 2022 року № 22-ц/813/7939/22 та довідкою про доставку електронного листа підтверджується, що вищевказана ухвала Одеського апеляційного суду від 09 грудня 2022 року була надіслана ОСОБА_1 на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_3 та доставлена до електронної скриньки одержувача 09 грудня 2022 року о 18:26:27 (том 2, а. с. 99, 101).

12 грудня 2022 року ОСОБА_1 подав до апеляційного суду клопотання, в якому просив відкласти розгляд справи, призначений на 13 грудня 2022 року о 14 год. 00 хв., на інші дату і час, посилаючись на те, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 на території України впроваджено воєнний стан. На сайті Одеського апеляційного суду 16 березня 2022 року було опубліковане оголошення про розгляд цивільних справ без участі учасників провадження, в якому рекомендовано на час запровадження воєнного стану утриматись від відвідування суду та подавати заяви про проведення судових засідань в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів або подавати заяви про відкладення розгляду справ у зв`язку із воєнними діями. Разом з тим він має бажання бути присутнім в судовому засіданні, але в нього відсутня технічна можливість прийняти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (том 2, а. с. 134).

Перевіряючи доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про те, що апеляційний суд провів судове засідання без його участі, чим обмежив його у праві брати участь в судовому засіданні та порушив його права, передбачені пунктом 2 частини першої статті 43, частинами п`ятою, шостою статті 368 ЦПК України, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до частин першої-п`ятої статті 212 ЦПК України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи. Учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» або Державною судовою адміністрацією України. Ризики технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням статті 6 Конвенція.

Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, а відповідно до статті 6 Конвенції таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

У статті 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У пункті 26 рішення ЄСПЛ від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява № 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

За правилами частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватися від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії», заява № 11681/85).

Згідно з пунктом 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року у справі «Цихановський проти України» національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

В постанові Верховного Суду від 09 листопада 2022 року у справі № 350/1636/19 (провадження № 61-7262св22) вказано, що Указами Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», від 17 травня 2022 року № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», пунктом 1 частини першої статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан (який на даний час продовжено), а на період дії правового режиму воєнного стану, як правило, посилено охорону приміщень судів та обмежено доступ до них осіб, які не є працівниками суду. З огляду на викладене, апеляційний суд міг би роз`яснити сторонам, які не з`явилися в судове засідання, що відповідно до частин першої, другої статті 212 ЦПК України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи. Адже участь сторін, представників сторін у судовому засіданні в режимі відеоконференції дозволить дослідити й оцінити доводи апеляційної скарги без порушення засад судочинства та водночас не наражати відвідувачів судового засідання на загрози їхньому життю, здоров`ю та безпеці, що можуть виникнути в умовах воєнної агресії проти України.

В постанові Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі № 127/25140/21 (провадження № 61-6694св22) зазначено, що відмовляючи в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, суд апеляційної інстанції визнав причини неявки неповажними, посилаючись на те, що АТ «Українська залізниця» є скаржником і його позиція викладена в апеляційній скарзі. Скаржник не навів у клопотанні обставин, які б перешкоджали розглянути скаргу за відсутності представника товариства, а також не мотивував необхідність його безпосередньої явки до суду. Крім того, скаржник не був позбавлений можливості заявити клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції. Посилання АТ «Українська залізниця» на пункт 5 Рекомендацій щодо роботи судів в умовах воєнного стану, наданих Радою суддів України 02 березня 2022 року, відповідно до якого рекомендовано можливість відкладання розгляду справ та знімати їх з розгляду, не може вважатися безумовною підставою для скасування судового рішення. В умовах воєнного стану українські суди працюють незалежно від інстанції чи юрисдикції, ставлячи життя і здоров`я людини як найвищу соціальну цінність на перше місце, забезпечують і гарантують людям насамперед право на життя і здоров`я, а також право на захист - тобто право на справедливий суд, оскільки Основний Закон України визначає, що діяльність судів не може бути припинена навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану. Колегія суддів наголошує, що судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку. Невмотивоване відкладення судового розгляду свідчитиме про порушення принципу розумності строків розгляду справи та затягування судового процесу. Перевіривши доводи касаційної скарги, спрямовані на порушення норм процесуального права, вивчивши мотивування апеляційного суду в частині відмови у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, колегія суддів виснує про відсутність обов`язкової підстави для скасування законного судового рішення.

В постанові Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі № 335/1273/22 (провадження № 61-5408св22) вказано, що 10 травня 2022 року на адресу Запорізького апеляційного суду надійшла заява представника позивача про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку з введенням на території України воєнного стану, а також відсутністю у позивача та його представника можливості бути особисто присутніми у судовому засіданні, зокрема технічної можливості взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, апеляційний суд задовольнив зазначену заяву представника позивача, відклав розгляд справи на 07 червня 2022 року. Про нову дату розгляду справи на 07 червня 2022 року представник позивача завчасно повідомлений шляхом вручення йому 24 травня 2022 року судової повістки-повідомлення. 06 червня 2022 року на адресу Запорізького апеляційного суду надійшла клопотання/заява представника позивача про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку з введенням на території України воєнного стану, а також відсутністю у позивача можливості прибути у судове засідання для реалізації його процесуальних прав, зокрема щодо надання пояснень та заперечень, викладених у апеляційних скаргах. Згідно з протоколом судового засідання в режимі відеоконференції № 677105 від 07 червня 2022 року, суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, оскільки позивач та його представник повторно не з`явилися в судове засідання. Згідно з частиною першою статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи, не відкладаючи розгляду справи, він може переглянути справу за наявними в ній доказами. Отже, основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Тому неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності сторони спору чи її представника. Враховуючи, що поважність причин неявки позивача та його представника судом апеляційної інстанції не встановлена, позивач реалізував своє право на викладення відповідних аргументів у відзиві на апеляційні скарги, не ініціював питання своєї участі в судовому засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та, зважаючи на межі розгляду справи в суді апеляційної інстанції (стаття 367 ЦПК України), розгляд апеляційним судом справи у відсутності позивача, який належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового засідання через свого представника, не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що вирішуючи питання про розгляд справи за відсутності позивача, суд апеляційної інстанції виходив з того, що будучи належним чином повідомленим про місце, дату і час судових засідань, ОСОБА_1 мав достатню можливість для вирішення організаційних питань щодо участі у розгляді поданої ним апеляційної скарги та не навів конкретних обставин технічної неможливості участі у справі в режимі відеоконференції, хоча обидві заяви про відкладення розгляду справи були подані заявником заздалегідь. Крім того, ОСОБА_1 не додав до матеріалів справи ретельних письмових пояснень, не зазначив про конкретні питання, які, на його думку, підлягають з`ясуванню судом апеляційної інстанції, і про причини, які перешкодили поставити такі питання іншим учасникам справи в місцевому суді. Оскільки поважність причин неявки сторони позивача судом не встановлена, заявник реалізував своє право на викладення відповідних аргументів в апеляційній скарзі, а наявних матеріалів достатньо для вирішення спору по суті, то розгляд апеляційним судом справи за відсутності позивача не є порушенням його прав щодо забезпечення участі в судовому засіданні і доступу до правосуддя.

За таких обставин, оскільки призначене апеляційним судом на 29 листопада 2022 року судове засідання було відкладене за клопотанням самого ОСОБА_1 на 13 грудня 2022 року і в позивача було достатньо часу для вирішення організаційних питань щодо його участі у розгляді справи в режимі відеоконференції, зокрема з використанням відповідних технічних засобів (комп`ютерної техніки або смартфону), то суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні повторно поданого ОСОБА_1 клопотання про відкладення розгляду справи задля дотримання розумних строків її розгляду. При цьому в даному випадку було дотримано принцип рівності сторін. Застосовуючи приписи статті 212 ЦПК України, апеляційний суд забезпечив усім учасникам справи можливість взяти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, тобто позивач перебував в умовах, які не ставили його в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Крім того, відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Тобто процесуальним законом суду апеляційної інстанції надано право розглянути справу за відсутності сторін, які належним чином повідомлені про розгляд справи, незалежно від причин їх неявки.

З урахуванням викладеного Верховний Суд в цій справі дійшов висновку про необґрунтованість наведеної в касаційній скарзі підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України, оскільки проведення апеляційним судом судового засідання в режимі відеоконференції не свідчить про порушення цим судом права позивача брати участь у судовому процесі.

Що стосується підстави, з якої відкрито касаційне провадження у справі, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, то її обґрунтування, наведене заявником у касаційній скарзі, також не свідчить про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права з огляду на таке.

В постанові Верховного Суду від 31 травня 2022 року у справі № 140/8301/21 (провадження № К/990/9501/22), посилання на яку міститься в касаційній скарзі, вказано, що суд апеляційної інстанції, ухвалюючи постанову 02 березня 2022 року без участі сторін, які виявили бажання бути присутніми в судовому засіданні, в період дії правового режиму воєнного стану, розуміючи певні об`єктивні ускладнені обставини щодо можливості сторін прибути до суду (наприклад: призов на військову службу, переїзд до іншого міста, затори тощо), з метою забезпечення права учасників справи брати участь у судовому процесі, мав здійснити певні процесуальні дії для забезпечення справедливого судового розгляду.

В постанові Верховного Суду від 14 липня 2022 року у справі № 260/4504/20 (провадження № К/990/11829/22), на яку також послався заявник в касаційній скарзі, зазначено, що за загальним правилом при вирішенні питання щодо можливості відкладення розгляду справи в період дії воєнного стану на підставі поданої учасниками судового процесу заяви суд залежно від інтенсивності бойових дій на певній території, загальної воєнної ситуації як в країні, так і в певному регіоні, де знаходиться суд, або учасник справи (його представник), поведінки суб`єктів владних повноважень, що мають компетенцію в сфері повідомлень щодо ризиків перебування на певній території (об`єкті нерухомості) та інше, має дотримуватися балансу між безпекою суддів, працівників апарату, учасників справи та дотриманням процесуальних прав учасників справи і засад судочинства. При цьому врахуванню підлягають попередня поведінка учасника справи, можливість розгляду справи за відсутності представників сторін, можливість прибути у судове засідання та скористатися правом участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Так, після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України відбулась атака й на Львівську область, зокрема, на військові частини. 13 березня 2022 року здійснено авіаудар по Яворівському військовому полігоні, що розташований на відстані близько 30 кілометрів від міста Львів, де знаходиться Восьмий апеляційний адміністративний суд. Враховуючи запровадження воєнного стану та зважаючи на викладене Восьмим апеляційним адміністративним судом оголошення представник позивача 14 березня 2022 року подав заяву щодо відкладення судового розгляду. Наведене вище свідчить про те, що у посадових осіб позивача, місцезнаходження якого є місто Сваляві Закарпатської області, та представника позивача, який проживає також в Закарпатський області, могли бути не ілюзорні, а реальні побоювання щодо власної безпеки при переміщенні для участі в судовому засіданні. Суд апеляційної інстанції, вирішуючи спір, з метою своєчасного судового розгляду не дотримався передбачені частиною першою статті 2 КАС України вимоги щодо справедливого судового розгляду, що призвело до того, що справа розглянута за відсутності представника позивача з порушенням загальних принципів адміністративного судочинства; дискреційні повноваження щодо вирішення питання про відкладення судового розгляду суд апеляційної інстанції використав без дотримання принципу пропорційності. З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції, ухвалюючи постанову від 15 березня 2022 року без представника позивача, який виявив бажання бути присутнім в судовому засіданні в період дії правового режиму воєнного стану, розуміючи певні об`єктивні ускладнені обставини щодо можливості сторін прибути до суду, зокрема у зв`язку із наявністю об`єктивних побоювань щодо власної безпеки, з метою забезпечення права учасників справи брати участь у судовому процесі, мав здійснити процесуальні дії не лише задля забезпечення своєчасного, а й для справедливого судового розгляду.

Однак, на відміну від вищевказаних справ, у цій справі суд апеляційної інстанції вчинив процесуальні дії для забезпечення справедливого судового розгляду, а саме призначив проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Діючий в Україні воєнний стан, зважаючи на ненадання заявником апеляційному суду належних доказів відсутності в нього технічної можливості прийняти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (графіків відключення електропостачання за його адресою проживання / роботи чи неможливості скористатися послугами розгорнутих в адміністративно-територіальних межах міста Одеси «Пунктів незламності», які забезпеченні безперебійним електропостачанням, мобільним зв`язком та інтернетом тощо), а також - не наведення ним обставин неможливості викладення додаткових письмових пояснень до апеляційної скарги з вимогою їх врахування, не є безумовною підставою для відкладення судового засідання з огляду на відсутність активних бойових дій в місті Одесі станом на 13 грудня 2022 року і збереження контролю Української влади за ситуацією в названому населеному пункті та забезпечення апеляційним судом належних умов для здійснення правосуддя шляхом організації відеоконференцзв`язку.

З урахуванням того, що позивач ОСОБА_1 , який ініціював апеляційне провадження у справі, був належним чином сповіщений апеляційним судом про проведення судового засідання 13 грудня 2022 року в режимі відеоконференції, вказаний суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для повторного відкладення розгляду справи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

Таким чином, враховуючи, що апеляційним судом не встановлена поважність причин повторної неявки ОСОБА_1 в судове засідання, позивач реалізував своє право на викладення відповідних аргументів у поданій ним апеляційній скарзі, хоча й не спромігся забезпечити, як це зробила сторона відповідача, своєї участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщенням суду та зважаючи на межі розгляду справи судом апеляційної інстанції (стаття 367 ЦПК України), розгляд цієї справи за відсутності позивача, який був належним чином повідомлений про дату, час і місце судових засідань, не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення з наведених в касаційній скарзі підстав.

Згідно з частиною третьою статті 401 та частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і відсутні підстави для його скасування.

Оскільки під час здійснення касаційного провадження в цій справі з підстав касаційного оскарження, визначених пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, Верховним Судом не встановлено порушень судом апеляційної інстанції норм процесуального права з наведених в касаційній скарзі мотивів, то підстав для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення в касаційному порядку немає.

Керуючись статтями 400, 401, 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного суду від 13 грудня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:В. А. Стрільчук С. О. Карпенко І. М. Фаловська