Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 30.11.2020 року у справі №714/425/19

Постанова

Іменем України

07 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 714/425/19

провадження № 61-17504св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Грушицького А. І., Калараша А. А., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Ткачука О. С.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів та стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, за касаційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Онофрей Василь Костянтинович, на ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 23 жовтня 2020 року, у складі судді Владичан А. І.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів та стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що на її утриманні знаходяться спільні з відповідачем неповнолітні діти ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно із рішенням Герцаївського районного суду Чернівецької області від 07 жовтня 2010 року відповідачу присуджено до сплати аліменти на дітей в розмірі 600 грн щомісячно, починаючи з 09 липня 2010 року і до досягнення дітьми повноліття.

Однак відповідач взагалі не виконує свої зобов'язання по утриманню дітей, у зв'язку з чим просила змінити розмір аліментів, які стягуються на підставі заочного рішення Герцаївського районного суду Чернівецької області від 07 жовтня 2010 року з ОСОБА_2 та стягнути аліменти з відповідача на користь ОСОБА_1 у частці від заробітку (доходу) ОСОБА_2 на утримання двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення повноліття дітей. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів за період з липня 2010 року до березня 2019 року у розмірі 22
071,71 грн.

Заочним рішенням Герцаївського районного суду Чернівецької області від 23 серпня 2019 року позов задоволено. Змінено спосіб стягнення аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з твердої грошової суми на частку від заробітку (доходу), а саме щомісяця з 600 грн на 1/3 частку від заробітку (доходу) ОСОБА_2, але на кожну дитину не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили.

Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період часу з 09 липня 2010 року по 31 березня 2019 року у розмірі 22 071,71 грн.

Стягнено з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1 536,80 грн (а. с. 41-42).

Ухвалою Герцаївського районного суду Чернівецької області від 18 березня 2020 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення задоволено. Заочне рішення Герцаївського районного суду Чернівецької області від 23 серпня 2019 року скасовано, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

У травні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про збільшення позовних вимог, у якій просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь пеню за прострочення сплати аліментів за період з 09 липня 2010 року до 31 березня 2020 року у розмірі 100 501,00 грн (а. с. 113-117).

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Герцаївського районного суду Чернівецької області від 31 липня 2020 року позовні вимоги про зміну способу стягнення аліментів задоволено.

Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, та доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/3 частки (однієї третини) від заробітку (доходу) ОСОБА_2 на двох дітей, але не менше 50 % встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення старшою дитиною повноліття. Припинено нарахування та стягнення аліментів на підставі рішення Герцаївського районного суду Чернівецької області від 07 жовтня 2010 року у справі № 2/344/2010 з моменту набрання цим рішенням суду законної сили.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів відмовлено.

Стягнено з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 768,40 грн.

Суд першої інстанції зазначав, що з урахуванням положень чинного сімейного законодавства, що дають право одержувачу аліментів змінювати спосіб їх стягнення, а також того, що судом не встановлено обставин, які б давали підстави вважати про неможливість сплати відповідачем аліментів у визначеному позивачкою розмірі, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про зміну способу стягнення аліментів з твердої грошової суми на частку від заробітку (доходу), а саме щомісяця зі 600 грн на двох дітей на 1/3 від заробітку (доходу) відповідача на двох дітей, але не менше 50 % встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів суд зазначав, що довідки державного виконавця про наявність заборгованості по аліментах станом на 22червня 2017 року (на дату завершення виконавчого провадження №29939171) позивачкою до суду не надано. Таким чином, заборгованість відповідача по аліментах з моменту звернення позивачки до суду у 2010 році і до завершення виконавчого провадження № 29939171 в червні 2017 року, тобто за період липень 2010 року - червень 2017 року не доведена.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1, в інтересах якої діяв адвокат Онофрей В. К., оскаржила його в апеляційному порядку в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення неустойки (пені) за прострочення стягнення аліментів, а також в частині ухвалення рішення про припинення нарахування та стягнення аліментів на підставі рішення Герцаївського районного суду Чернівецької області від 07 жовтня 2010 року. У апеляційній скарзі, посилаючись на необґрунтованість та протиправність рішення, яке ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову у вказаній частині.

Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 23 жовтня 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала суду мотивована тим, що апелянтом пропущено строк звернення з апеляційною скаргою до суду, а також підстави пропуску строку на апеляційне оскарження визнав неповажними, заявником не зазначено інших підстав для поновлення строку та не надано відповідних доказів цього.

Крім того, суд вказував, що касаційну скаргу подано через неповноважного оператора з надання послуг поштового зв'язку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У листопаді 2020 року ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Онофрей В. К., звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на судове рішення суду апеляційної інстанцій, у якій просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове рішення, яким скасувати ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 23 жовтня 2020 року та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 17 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження та витребувано цивільну справу з Герцаївського районного суду Чернівецької області.

28 грудня 2020 року до Верховного Суду надійшла витребовувана справа.

Ухвалою Верховного Суду від 01 лютого 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

На обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 зазначала, що суд апеляційної інстанції посилаючись на здійснення ним перевірки 06 листопада 2020 року та виявлення, що засіб поштового зв'язку - міжнародна кур'єрська служба "Інтер-експрес" не зареєстрована у Єдиному державному реєстрі операторів поштового зв'язку, дійшов помилкового висновку, що відправлення, подане 15 вересня 2020 року, яке містило апеляційну скаргу з додатками, подане неповноважним оператором, оскільки для того щоб дійти такого висновку мала б здійснюватися перевірка реєстрації такого підприємства станом саме на день подачі відправлення з апеляційною скаргою - 15 вересня 2020 року, а не 06 листопада 2020 року.

Матеріали справи взагалі не містять доказів здійснення судом апеляційної інстанції перевірки, на яку посилається суд в ухвалі від 23 жовтня 2020 року, а в оспорюваній ухвалі суд не посилається на докази здійснення такої перевірки.

Тому посилання на здійснення судом відповідної перевірки без наявності в матеріалах справи доказів здійснення такої ставить під сумнів висновки суду апеляційної інстанції, а ухвала Чернівецького апеляційного суду від 23 листопада 2020 року є необґрунтованою.

З накладної вбачається, та судом апеляційної інстанції встановлено, що відправлення, яке містило апеляційну скаргу з додатками, відправлено 15 вересня 2020 року, а саме на 28 день з дати складання повного тексту рішення. До апеляційної скарги також було додано клопотання про поновлення строку для апеляційного оскарження.

Таким чином, апеляційний суд, в порушення статті 263 ЦПК України, дійшов помилкового та необґрунтованого висновку, що день відправлення апеляційної скарги слід вважати 02 жовтня 2020 року, а тому суд не повинен був відмовляти у відкритті апеляційного провадження, а розглядаючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, поновити його.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 07 жовтня 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху, для звернення ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції із заявою, в якій необхідно зазначити підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду та подачу відповідних доказів.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху 19 жовтня 2020 року ОСОБА_1, в інтересах якої діє Онофрей В. К., направила на адресу суду заяву, в якій зазначила, що нею надано до апеляційної скарги заяву про поновлення пропущеного процесуального строку із зазначенням строку отримання оскаржуваного рішення та дату направлення апеляційної скарги, а також зазначено, що інших доказів пропуску строку на апеляційне оскарження окрім вказаних вище, суду надати не може, оскільки такі відсутні.

В заяві посилається на те, що копію оскаржуваного рішення отримала 18 серпня 2020 року, що підтверджується фотокопією зворотного боку супровідного листа.

Апеляційна скарга подана засобами поштового зв'язку 15 вересня 2020 року.

Суд апеляційної інстанції встановив, що апеляційну скаргу направлено через Міжнародну кур'єрську службу "Інтер-експрес" 15 вересня 2020 року, судом отримано 02 жовтня 2020 року.

Зазначене підприємство відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру операторів поштового зв'язку станом на 06 жовтня 2020 року, не значиться як оператор поштового зв'язку, наділеного відповідними повноваженнями надання таких послуг.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені статті 400 ЦПК України, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Відповідно до частин 1 , 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваного судового рішення, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно зі статтею 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у статтею 354 ЦПК України.

Відповідно до частин 3 та 4 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установленихчастин 3 та 4 357 ЦПК України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому частин 3 та 4 357 ЦПК України.

Право на ефективний судовий захист передбачає, що сторони цивільного судочинства повинні мати змогу реалізувати право подати апеляцію з того моменту, коли вони фактично поінформовані про самі судові рішення, що можуть порушувати їх законні права чи інтереси (RYAZANTSEVv. RUSSIA, N 21774/06, § 53, від 10 березня 2011 року).

Аналіз матеріалів справи свідчить, що рішення Герцаївського районного суду Чернівецької області від 31 липня 2020 року ухвалено за відсутності позивача та її представника. Копія цього рішення отримана представником 18 серпня 2020 року (а. с. 164 на звороті). В поданій 15 вересня 2020 року через засоби поштового зв'язку - Міжнародну кур'єрську службу "Інтер-експрес" (протягом тридцяти днів з дня отримання копії оскаржуваного рішення суду першої інстанції) апеляційній скарзі з додержанням вимог статті 354 ЦПК України заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Крім того, представником позивача 15 жовтня 2020 року на ухвалу апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Оскільки рішення суду першої інстанції не було вручено позивачу у день його проголошення або складання, а апеляційну скаргу нею подано протягом тридцяти днів з дня вручення повного тексту рішення суду, позивач мала право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження як за її заявою, доданоюдо апеляційної скарги, так і за окремою заявою, поданою на виконання зазначеної ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржувана ухвала апеляційного суду прийнята без додержання норм процесуального права, у зв'язку чим колегія суддів вважає, що касаційну скаргу належить задовольнити, оскаржувануухвалу апеляційного суду - скасувати та передати справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Керуючись статями 400, 406, 409, 411, 416 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Онофрей Василь Костянтинович, задовольнити.

Ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 23 жовтня 2020 року скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. С. Висоцька Судді: А. І. Грушицький А. А. Калараш Є. В. Петров О.

С. Ткачук