Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 11.07.2019 року у справі №639/6736/18

Постанова

Іменем України

20 травня 2020 року

м. Київ

справа № 639/6736/18

провадження № 61-12512св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Новобаварський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Харкова, у складі судді Труханович В. В., від 26 березня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Котелевець А .В., Піддубного Р. М., Тичкової О. Ю., від 12 червня 2019 року,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Новобаварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі - Новобаварський ВП ГУНП в Харківській області) про відшкодування майнової та моральної шкоди, спричиненої бездіяльністю слідчих.

Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що керівництвом Гаражно-будівельного кооперативу «Ясна поляна» (далі - ГБК «Ясна поляна») здійснювалось будівництво гаражних боксів за рахунок членів кооперативу. В подальшому після об`єднання ГБК «Ясна поляна» з Відкритим акціонерним товариством «Ясна поляна-2» (далі - ВАТ «Ясна поляна-2») реалізовувало їх через ВАТ «Ясна поляна-2».

З приводу вказаного факту прокуратурою області було відкрито кримінальне провадження (№ 42015220000000893), яке було передано до Новобаварського ВП ГУ НП в Харківській області. Однак працівниками поліції протягом тривалого часу не проводилося жодних дій щодо розслідування у вказаному кримінальному провадженні, слідчий у 2017 році перекваліфікувала кримінальне провадження та закрила його у зв`язку з відсутністю складу злочину.

Зазначає, що слідчі дії не проводились: слідчим Хохоник А. Р. - протягом 8 місяців, слідчим Витченко А. П. - протягом 11 місяців, слідчим Воробйовою В. Я. - протягом 17 місяців. За його заявами від 27 грудня 2015 року, від 18 січня 2016 року, від 12 квітня 2016 року, від 24 листопада 2016 року вказані особи постанов не виносили.

Вважає, що у зв`язку з бездіяльністю слідчих, зловживанням службовим становищем в інтересах третіх осіб за попередньою змовою, пособництвом у заволодінні майном шляхом обману в особливо великих розмірах йому заподіяно матеріальну шкоду, яка складається з розміру внесених ним до ГБК «Ясна поляна» внесків з урахуванням індексу інфляції; коштів за кожен день затримки надання товару належної якості відповідно до пункту дев`ятого статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів»; вартості матеріалів, використаних для закінчення будівництва гаражу; матеріальних цінностей, які прийшли в негідність; друк документів; вартості ліків.

Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 просив суд стягнути із Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області 443 150,97 грн у рахунок відшкодування майнової шкоди, у зв`язку з чим накласти арешт на касу та на розрахунковий рахунок відповідача, а також 3 000,00 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 26 березня 2019 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні заявлених позовних вимог.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги. Факт скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження не є безумовною підставою для відшкодування шкоди та не вказує на неправомірність дій посадових чи службових осіб органів державної влади. Крім того, позов пред`явлено до Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області, а не до Держави України в особі Державної казначейської служби України.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Харківського апеляційного суду від 12 червня 2019 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Апеляційний суд, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, виходив із того, що суд першої інстанції правильно визначився з правовідносинами, які виникли між сторонами, та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявлених ОСОБА_1 позовних вимог.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У червні 2019 року ОСОБА_1 подано касаційну скаргу, в якій заявник просить скасувати рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 26 березня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 12 червня 2019 року і ухвалити нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Доводи касаційної скарги обґрунтовано тим, що судами не враховано положення Закону України «Про захист прав споживачів», Закону України «Про Національну поліцію», Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», статей 12, 13, 76-81, 89, 247, 259, 263-265, 380-382 ЦПК України, статей 3, 8, 19, 22, 24, 36, 40-42, 55, 56, 59, 64, 68, 92, 119 Конституції України.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

16 серпня 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.

06 квітня 2020 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Відзиву на касаційну скаргу не подано

Фактичні обставини справи, встановлені судами

За фактом здійснення керівництвом ГБК «Ясна поляна» будівництва гаражних боксів за рахунок членів кооперативу та у подальшому після об`єднання ГБК «Ясна поляна» з ВАТ «Ясна поляна-2» реалізацією їх через ВАТ «Ясна поляна-2» за заявою ОСОБА_1 слідчим Слідчого відділу Жовтневого відділення поліції Ленінського відділу поліції в Харківській області 21 жовтня 2015 року відкрито кримінальне провадження за частиною першою статті 190 КК України, яке було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань (№ 12015220000000893).

Постановою слідчого Слідчого відділу Жовтневого відділення поліції Ленінського відділу поліції в Харківській області від 12 лютого 2016 року задоволена заява ОСОБА_1 про визнання його потерпілим у кримінальному проваджені, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015220000000893 від 21 жовтня 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 190 КК України.

12 вересня 2017 року кваліфікація кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 42015220000000893 змінена з частини першої статті 190 КК України на частину першу статті 365-1 КК України.

06 грудня 2017 року процесуальним керівником було призначено будівельно-технічну експертизу, у зв`язку з чим матеріали кримінального провадження були направлені до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса.

Постановою слідчого Слідчого відділу Новобаварського ВП ГУ НП в Харківській області від 12 вересня 2017 року ОСОБА_1 відмовлено у визнанні його потерпілим у кримінальному провадженні, внесеному 21 жовтня 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015220000000893.

Постановою слідчого Слідчого відділу Новобаварського ВП ГУ НП в Харківській області від 17 вересня 2017 року кримінальне провадження, внесене 21 жовтня 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015220000000893 за частиною першою статті 365-1 КК України, закрите на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК України за відсутністю складу кримінального правопорушення.

Про закриття кримінального провадження позивача було повідомлено листом Слідчого управління Національної поліції в Харківській області Головного управління Національної поліції України від 03 листопада 2017 року № С-2647/119-24/01-2017.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 28 листопада 2017 року постанова слідчого Слідчого відділу Новобаварського ВП ГУ НП в Харківській області від 17 вересня 2017 року про закриття кримінального провадження скасована.

01 березня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до прокурора Харківської області із заявою про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань даних, які свідчать про вчинення слідчими Новобаварського ВП ГУ НП в Харківській області Хозоником А. Р., Вітченком А. П. та Воробйовою В. Я. кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 364 КК України.

Листом від 02 березня 2018 року за № 15/3-26-14 позивача було повідомлено про те, що в заяві відсутні відомості, які свідчать про вчинення слідчими Новобаварського ВП ГУ НП в Харківській області Хохоником А. Р., Вітченком А. П. та Воробйовою В. Я. кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 364 КК України, у зв`язку з чим немає підстав для внесення цих даних до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 26 квітня 2018 року, яка набрала законної сили, ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні скарги, поданої у порядку статті 303 КПК України, на бездіяльність слідчих СВ Новобаварського ВП ГУ НП в Харківській області Хохоника А. Р., Витченка А. П., Воробйової В. Я. щодо розслідування кримінального провадження № 42015220000000893 від 21 жовтня 2015 року та зобов`язання вчинити певні дії.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 23, 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті. Така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 ЦК України).

Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України.

Відповідно до цієї норми обов`язок відшкодувати завдану шкоду потерпілому покладається не на посадову особу, незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю якої завдано шкоду, а на державу Україна.

Частиною першою статті 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Водночас реалізація позивачем свого процесуального права на оскарження рішень, дій та бездіяльності слідчого під час досудового розслідування у межах кримінальних проваджень не є підставою для відшкодування моральної шкоди, оскільки не є порушенням прав позивача.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, передбачених цим кодексом.

Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 фактично оскаржував бездіяльність слідчих у період з 21 жовтня 2015 року по 26 березня 2019 року, і що такою бездіяльністю йому було завдано матеріальної шкоди та моральних страждань.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, правильного виходив з того, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність шкоди, бездіяльність та причинний зв`язок між бездіяльністю та шкодою, а тому відсутні підстави для виникнення зобов`язання відшкодування шкоди відповідно до вимог статей 23, 1167, частини шостої статті 1176 ЦК України.

Суди першої та апеляційної інстанцій, дослідивши докази у справі, дали їм належну оцінку і з урахуванням принципів змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства дійшли обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, оскільки позивач не довів належними і допустимими доказами ті обставини, на які він посилається як на підставу свої вимог.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суд першої інстанції виконав вимоги статті 263 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості рішення суду, повно і всебічно дослідив і оцінив докази та встановив обставини у справі.

Апеляційний суд відповідно до вимог статті 367 ЦПК України перевірив законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у місцевому суді, та обґрунтовано залишив вказане рішення без змін.

За правилами частин першої, другої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 409, 410, 415, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 26 березня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 12 червня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. С. Висоцька СуддіА. І. Грушицький І. В. Литвиненко В. В. Сердюк І. М. Фаловська