Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 09.09.2019 року у справі №199/8158/18

Постанова

Іменем України

10 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 199/8158/18

провадження № 61-16117св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Жданової В. С.,

Кузнєцова В. О.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2,

відповідач - ОСОБА_3,

третя особа - Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 26 липня 2019 року у складі судді Каратаєвої Л. О.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2018 року ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 звернулася до ОСОБА_3, третя особа - Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради, про позбавлення батьківських прав.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з 04 липня 2003 року до 16 грудня 2011 року вона перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. У шлюбі у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_2. Дитина проживає з матір'ю, відповідач аліментів не сплачує, будь-якої матеріальної допомоги не надає. ОСОБА_3 з дитиною не спілкується, участі у вихованні не приймає та погрожує позивачу.

Короткий зміст судових рішень

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04 липня 2019 року провадження у справі зупинено до вирішення питання про відвід судді Кухтіна Г. О. іншим суддею.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заявлений судді відвід є необгрунтованим. Суддя дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі для вирішення питання про відвід іншим суддею.

ОСОБА_3 не погодився з указаною ухвалою суду першої інстанції та оскаржив її в апеляційному порядку.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 26 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04 липня 2019 року повернуто апелянту.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, щовідповідач фактично оскаржує висновки та мотиви суду щодо визнання відводу необґрунтованим, а така ухвала не входить до переліку, визначеного статтею 353 ЦПК України, тому не може бути предметом апеляційного оскарження окремо від рішення суду.

Аргументи учасників справи

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

У касаційній скарзі, поданій у серпні 2019 року до Верховного Суду ОСОБА_3,посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просив скасувати ухвалу апеляційного суду та передати справу до апеляційного суду для повторного розгляду питання про відкриття апеляційного провадження.

Касаційна скарга мотивована тим, що в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції була оскаржена саме з підстав зупинення провадження у справі, а не з підстав непогодження із рішенням щодо відводу судді. Так, зазначає, що відповідно до частини 2 статті 252 ЦПК України провадження у справі не може бути зупинено у справі про участь одного з батьків або родичів у вихованні дитини, спілкуванні з дитиною.

Заперечення (відзив) на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надходили

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 19 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.

Указана справа надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Установлено, що у жовтні 2018 року ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 звернулася до ОСОБА_3, третя особа - Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради, про позбавлення батьківських прав.

04 липня 2019 року ОСОБА_3 під час судового засідання зроблено заяву про відвід головуючого судді Кухтіна Г. О.

В обґрунтування заяви відповідач зазначив, що в суддя є упереджений до нього.

Упередженість судді пов'язана з тим, що Кухтін Г. О. має неприязні стосунку з суддею Кіровського районного суду м. Дніпропетровська - Овчаренко, яка в свою чергу є хрещеною матір'ю ОСОБА_2. Інших мотивів відповідач не зазначив.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04 липня 2019 року, заяву ОСОБА_3 про відвід судді визнано необґрунтованою та зупинено провадження до вирішення заяви в порядку частини 3 статті 40 ЦПК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 липня 2019 року, заява про відвід передана на розгляд судді Мачуському О.

М.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 липня 2019 року у задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід судді Кухтіна Г. О. відмовлено, оскількижодних даних, які б вказували на упереджене чи необ'єктивне ставлення до відповідача, при дослідженні матеріалів справи, аудіо запису підготовчого судового засідання 04 липня 2019 року, судом не встановлено.

08 липня 2019 року ОСОБА_3 оскаржив в апеляційному порядку ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04 липня 2019 року, та просив справу повернути до місцевого суду на новий розгляд іншим суддею.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 26 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04 липня 2019 року повернуто апелянту.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих і перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Частиною 3 статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

Згідно із частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У силу частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною 1 статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Згідно з пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 2 статті 353 ЦПК України ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених частини 2 статті 353 ЦПК України.

Частиною 1 статті 353 ЦПК України визначено перелік ухвал, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду.

Однак, можливість оскарження в апеляційному порядку ухвали про задоволення заяви про відвід (або відмова у задоволенні заяви про відвід) окремо від рішення суду цивільно-процесуальним законом не передбачена.

Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Як убачається з апеляційної скарги відповідач не погодився з ухвалою суду першої інстанції, мотивуючи скаргу, що суддя безпідставно зупинив провадження у справі для розгляду заяви про відвід судді. Однак така заява до суду не надходила та відсутня у матеріалах справи. Також посилається на упереджене ставлення судді до нього.

З протоколу судового засідання від 04 липня 2019 року убачається, що у судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 о 09:50 год заявив клопотання про відвід судді у зв'язку з неприязними відносинами із суддею Кіровського районного суду м.

Дніпропетровська.

Відповідно до частини 2 статті 39 ЦПК України з підстав, зазначених у частини 2 статті 39 ЦПК України, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Слід зазначити, що указаною нормою не передбачено обов'язку учасників справи подавати заяву про відвід лише у письмовій формі.

У касаційній скарзі відповідач посилається на те, що оскаржував ухвалу суду першої інстанції у частині зупинення провадження у справі, а не у частині вирішення питання про відвід судді. Також зазначає, що відповідно до частини 2 статті 252 ЦПК України не допускається зупинення провадження у справі про участь одного з батьків у вихованні дитини, спілкуванні з дитиною, визначення місця проживання дитини.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку надходження заяви про відвід.

Не допускається зупинення провадження у справі про стягнення аліментів з підстави наявності спору про батьківство (материнство), визначення місця проживання дитини, про участь одного з батьків або родичів у вихованні дитини, спілкуванні з дитиною (частина 2 статті 252 ЦПК України).

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи.

Виходячи із системного тлумачення норми пункту 7 частини 1 статті 252 ЦПК України, вирішення питання про відвід судді є правом суду зупинити провадження у справі у випадку надходження заяви про відвід судді.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи касаційної скарги про те, що відповідно до частини 2 статті 252 ЦПК України не допускається зупинення провадження у справі про участь одного з батьків або родичів у вихованні дитини, спілкуванні з дитиною з таких підстав.

Враховуючи позовні вимоги ОСОБА_1, предметом цієї справи є не участь батька у вихованні дитини, спілкуванні з дитиною, а позбавлення батьківських прав.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржуване судове рішення ухвалено без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року).

Оскаржуване судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини 1 статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 26 липня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Ігнатенко

В. С. Жданова

В. О. Кузнєцов