Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 04.09.2019 року у справі №2-860/11

Постанова

Іменем України

14 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 2-860/11

провадження № 61-16377св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.

учасники справи:

позивач - Криворізька місцева прокуратура № 3 в інтересах ОСОБА_1,

відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

треті особи:Орган опіки та піклування виконавчого комітету Саксаганської районної у м. Кривому Розі ради, приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Пахомова Н. І., комунальне підприємство Дніпропетровської обласної ради "Криворізьке бюро технічної інвентаризації",

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Саксаганського районного суду м.

Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 грудня 2018 року у складі судді Попова В. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 липня 2019 року в складі колегії суддів: Бондар Я. М., Барильської А. П., Зубакової В. П.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2008 року прокурор Саксаганського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, органу опіки і піклування виконавчого комітету Саксаганської районної у м. Кривому Розі Дніпропетровської області ради про визнання особи недієздатною, визнання недійсними договорів купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, скасування реєстрації права власності, витребування майна та визнання права власності.

Позовна заява мотивована тим, що рішенням виконавчого комітету Саксаганської районної у м. Кривому Розі Дніпропетровської області ради 20 квітня 2005 року за ОСОБА_1, який є дитиною сиротою та інвалідом з дитинства закріплено квартиру АДРЕСА_1. З дозволу опікунської ради, спірна квартира ОСОБА_1 приватизована. У подальшому ОСОБА_1 неодноразово звертався до опікунської ради із заявами про скасування рішення виконавчого комітету про закріплення за ним вищевказаної квартири для подальшого її відчуження за договором дарування або за договором купівлі-продажу. Проте, заяви ОСОБА_1 розглянуті не були з підстав постійної зміни його намірів щодо розпорядження закріпленим за ним жилим приміщенням та невизначеності у своїх намірах.

ОСОБА_1 26 червня 2007 року за договором купівлі-продажу продав спірну квартиру ОСОБА_2, який у свою чергу, 18 січня 2008 року продав цю квартиру ОСОБА_4.

Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 10 липня 2015 року, визнано ОСОБА_1 недієздатним з 26 червня 2007 року, встановлено над ним опіку.

Посилаючись на те, що ОСОБА_1 не мав необхідного обсягу дієздатності, що свідчить про відсутність вільного волевиявлення ОСОБА_1 на укладення договору купівлі-продажу, а також на те, що такий договір укладено без згоди органу опіки і піклування, прокурор Саксаганського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, уточнивши позовні вимоги під час розгляду справи, просив визнати недійсними договори купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладеного 26 червня 2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Пахомовою Н. І., витребувати вказану квартиру у ОСОБА_4 та визнати на неї право власності за ОСОБА_1.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 грудня 2018 року позов задоволено частково.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 26 червня 2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Пахомовою Н. І. 26 червня 2007 року за реєстровим № 6980, скасувавши державну реєстрацію цієї квартири за ОСОБА_2

Витребувано квартиру АДРЕСА_1, із володіння ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1

Визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 98 615,00 грн.

Стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 99 869,00 грн.

Вирішено питання щодо судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що при укладанні договору купівлі-продажу квартири ОСОБА_1 не мав необхідного обсягу дієздатності, що встановлено судовим рішенням, яке набрало чинності, тому на підставі положення статей 203, 216 ЦК України визнав договір недійсним, а на підставі положення статті 388 ЦК України витребував у добросовісного набувача ОСОБА_4, стягнувши на його користь зі ОСОБА_2 сплачені кошти.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 25 липня 2019 року рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 грудня 2018 року скасовано, позов задоволено частково.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 26 червня 2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Пахомовою Н. І. 26 червня 2007 року, за реєстровим № 6980, скасувавши державну реєстрацію цієї квартири за ОСОБА_2

Витребувано квартиру АДРЕСА_1, із володіння ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1

Визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1.

Стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 99 869,00 грн.

Вирішено питання щодо судових витрат.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки ОСОБА_1, вчиняючи 26 червня 2007 року договір купівлі-продажу спірної квартири, не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності, тому суд приходить до висновку про недодержання в момент вчинення ОСОБА_1 договору купівлі-продажу квартири вимог частини 2 статті 203 ЦК України, а відтак є підстави для визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 26 червня 2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та як наслідок, скасування реєстрації права власності ОСОБА_2 на вказану вище квартиру.

Оскільки згідно розписка ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 передані за спірним договором кошти у сумі 98 615,00 грн та, відповідно до якої, зобов'язався до 09 липня 2007 року розірвати угоду, а тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у цій частині.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 30 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі № 2-860/11 та витребувано її з Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Узагальнені доводи касаційної скарги

У вересня 2019 року ОСОБА_4, ОСОБА_5 подали касаційну скаргу до Верховного Суду, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржені судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції розгляну справу за відсутності у прокурора повноважень на звернення до суду із позовом для захисту прав ОСОБА_1, крім того суди застосували одночасно негаторний та вендикаційний позовів, що є взаємовиключним.

Узагальнені доводи особи, яка подала заперечення на касаційну скаргу

У листопаді 2019 року Криворізька місцева прокуратура № 3 подала відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду, у яких просила оскаржену постанову апеляційного суду залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, посилаючись на їх законність та обґрунтованість. Зазначала, що судами правильно встановлено, що ОСОБА_4, ОСОБА_5 є добросовісним набувачем у розумінні статті 388 ЦК України, а тому наявні підстави для витребування спірної квартири із їх володіння на користь ОСОБА_1.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що ОСОБА_1 є сиротою та особою з інвалідністю.

Рішенням виконавчого комітету Саксаганської районної ради м. Кривого Рогу № 135/1 від 20 квітня 2005 року за ОСОБА_1 закріплено квартиру АДРЕСА_1.

Між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 26 червня 2007 року укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1. Право власності зареєстровано Комунальному підприємстві Дніпропетровської обласної ради "Криворізьке бюро технічної інвентаризації" (далі - КП ДОР "Криворізьке бюро технічної інвентаризації") 20 вересня 2007 року на ім'я відповідача ОСОБА_2

Між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 18 січня 2008 року укладений договір купівлі-продажу спірної квартири за 7 978,00 грн та 28 січня 2008 року право власності зареєстровано КП ДОР "Криворізьке бюро технічної інвентаризації" на ім'я відповідача ОСОБА_4.

Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 10 липня 2015 року, яке набрало законної сили 06 червня 2018 року, визнано недієздатним ОСОБА_1 із 26 червня 2007 року, встановлено над ним опіку та призначено його опікуном ОСОБА_6.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

За правилами статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до статті 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо згідно зі статті 330 ЦК України майно не може бути витребувано у нього.

Згідно з положеннями статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Отже, за положеннями зазначених вище норм права власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужено попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод спірного майна недійсними.

Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред'явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статями 387 та 388 ЦК України.

Розглядаючи спори про витребування такого майна, суди повинні мати на увазі, що в позові про витребування майна може бути відмовлено лише з підстав, зазначених у статті 388 ЦК України, а також під час розгляду спорів про витребування майна мають встановити всі юридичні факти, які визначені статтями 387 та 388 ЦК України, зокрема: чи набуто майно з відповідних правових підстав, чи є підстави набуття майна законними, чи є набувач майна добросовісним набувачем тощо.

У разі встановлення, що відповідач є добросовісним набувачем суд повинен установити, чи вибуло майно з володіння власника поза його волею або було продане в порядку виконання судових рішень (постанова Верховного Суду від 17 грудня 2014 року у справі № 6-140цс14).

Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Установивши, що рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 10 липня 2015 року установлена недієздатність ОСОБА_1 із 26 червня 2007 року, суди дійшли правильного висновку про відсутність його волевиявлення на укладання спірного договору купівлі-продажу, оскільки ОСОБА_1 не міг усвідомлювати значення своїх дій.

Тому колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову, а саме - витребування спірної квартири з незаконного володіння відповідачів на підставі статей 387, 388 ЦК України.

Доводи касаційної скарги, що ОСОБА_4, ОСОБА_5, як добросовісні набувачі, не були стороною договору купівлі-продажу спірної квартири, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а тому залучення їх у справу, як співвідповідачів не відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 712/15369/12, не заслуговують на увагу, оскільки із змісту указаної постанови вбачається, що існують різні правовідносини між сторонами у справі яка переглядається та у справі № 712/15369/12.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З огляду на вищевказане, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, оскільки суд правильно застосували до спірних правовідносин норми матеріального права та не порушив норми процесуального права.

Доводи касаційної скарги спростовуються встановленими судом обставинами справи і по суті зводяться до незгоди з висновками суду стосовно установлення цих обставин, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини 1 статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 липня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Бурлаков

В. М. Коротун

М. Є. Червинська