Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 28.02.2018 року у справі №333/9600/14
Ухвала ККС ВП від 15.01.2018 року у справі №333/9600/14

Постанова

Іменем України

19 вересня 2018 року

м. Київ

справа № 333/9600/14

провадження № 61-1074св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Стрільчука В. А.,

суддів: Кузнєцова В. О., Погрібного С. О.,

Ступак О. В. (суддя-доповідач), Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи»,

відповідачі: ОСОБА_3, Товариство з обмеженою відповідальністю «Тріада»,

особа, яка подавала апеляційну скаргу - ОСОБА_4,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» - Іващенко Ірини Олександрівни на рішення Апеляційного суду Запорізької області від 12 грудня 2017 року в складі колегії суддів: Подліянової Г. С., Гончар М. С., Кримської О. М.,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (далі - ТОВ «Кредитні ініціативи»)звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріада» (далі - ТОВ «Тріада») про стягнення заборгованості.

Свої вимоги позивач обґрунтовувало тим, що 07 червня 2007 року між Акціонерним банком «АвтоЗАЗбанк» (далі - АБ «АвтоЗАЗбанк»), правонаступником якого є Відкрите акціонерне товариство «Банк Кіпру» (далі - ВАТ «Банк Кіпру»), правонаступником якого є ТОВ «Кредитні ініціативи», та ОСОБА_3 укладений кредитний договір № 50/07, за яким відповідачу надано кредит у розмірі 40 000,00 дол. США зі сплатою 13,00 % річних за користування кредитом, із кінцевою датою повернення 06 червня 2017 року. На забезпечення виконання ОСОБА_3 зобов'язань за кредитним договором між ВАТ «Банк Кіпру» та ТОВ «Тріада» 24 липня 2009 року укладений договір поруки № 41/09, відповідно до якого ТОВ «Тріада» взяло на себе солідарну відповідальність за виконання зобов'язань за кредитним договором укладеним із ОСОБА_3

У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_3 обов'язків за кредитним договором станом на 21 жовтня 2014 року виникла заборгованість у розмірі 457 431,66 грн, із яких: заборгованість за кредитом - 348 034,59 грн; заборгованість за процентами за користування кредитом - 101 570,90 грн; неустойка (пеня) за один рік - 7 826,17 грн.

Посилаючись на викладене, ТОВ «Кредитні ініціативи» просило стягнути з відповідачів солідарно вказану заборгованість.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 30 листопада 2015 року позов ТОВ «Кредитні ініціативи» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ТОВ «Тріада» на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» суму 348 034,59 грн боргу за кредитом, 101 570,90 грн боргу за відсоткам та 7 826,17 грн. Вирішено питання судових витрат.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_3свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, що призвело до виникнення заборгованості за цим договором, у зв'язку із чим на підставі статей 526, 527, 553, 554, 625, 1050, 1054 ЦК України боржник і поручитель ТОВ «Тріада» несуть солідарну відповідальність за неналежне виконання зобов'язання.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 14 липня 2016 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції виходив із того, що суд першої інстанції розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

У липні 2016 року ОСОБА_4, який не брав участі у справі, звернувся до суду із апеляційною скаргою на рішенняКомунарського районного суду м. Запоріжжя від 30 листопада 2015 року.

Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 12 грудня 2017 року рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 30 листопада 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 14 липня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ТОВ «Кредитні ініціативи».

Ухвалюючи рішення, суд апеляційної інстанції виходив із того, що ОСОБА_4 до участі у справі залучений не був, хоча вирішення цього спору стосується його прав та обов'язків, оскільки оскаржуваним рішенням встановлено обставини, які в спорі з ним як іпотекодавцем та боржником ОСОБА_3 будуть використовуватися як встановлені судом, що тягне негативні наслідки для нього, як майнового поручителя та іпотекодавця. Крім того, суд першої інстанції, порушуючи вимоги частини четвертої статті 10, статті 33, частини другої статті 35 ЦПК України2004 року, не сприяв всебічному і повному з'ясуванню обставин справи та не визначився зі складом осіб, які повинні брати участь у справі, у якому іпотекодавцем є також ОСОБА_4, який до участі у справі залучений не був.

У грудні 2017 року представник ТОВ «Кредитні ініціативи» - Іващенко І. О. подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Апеляційного суду Запорізької області від 12 грудня 2017 року, в якій просила скасувати зазначене судове рішення та залишити без змін рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 30 листопада 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 14 липня 2016 року, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильним застосування норм матеріального права. Вказує на те, щопід час розгляду справи у суді першої інстанції жоден із відповідачів, зокрема ОСОБА_3, який перебуває у родинних зв'язках із ОСОБА_4, не подавав суду свої клопотання про залучення до участі у справі ОСОБА_4 Судом апеляційної інстанції не вивчалося питання, а чи залучення до участі у справі ОСОБА_4 вплинуло б на результати розгляду справи по суті, чи ні.

Ухвалою Верховного Суду від 23 лютого 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та надано строк на подання відзиву.

Ухвалою від 03 вересня 2018 року справу призначено до судового розгляду.

Станом на час розгляду справи у Верховному Суді від інших учасників справи не надходило відзивів на касаційну скаргу.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення на неї, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судом установлено, що 07 червня 2007 року між Акціонерним банком «АвтоЗАЗбанк» (далі - АБ «АвтоЗАЗбанк»), правонаступником якого є Відкрите акціонерне товариство «Банк Кіпру» (далі - ВАТ «Банк Кіпру»), правонаступником якого є ТОВ «Кредитні ініціативи», та ОСОБА_3 укладений кредитний договір № 50/07, за яким відповідачу надано кредит у розмірі 40 000,00 дол. США зі сплатою 13,00 % річних за користування кредитом, із кінцевою датою повернення 06 червня 2017 року.

Із метою забезпечення виконання ОСОБА_3 зобов'язань за кредитним договором між ВАТ «Банк Кіпру» та ТОВ «Тріада» 24 липня 2009 року укладений договір поруки № 41/09, відповідно до якого ТОВ «Тріада» взяло на себе солідарну відповідальність за виконання зобов'язань за кредитним договором укладеним із ОСОБА_3

У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_3 обов'язків за кредитним договором станом на 21 жовтня 2014 року виникла заборгованість у розмірі 457 431,66 грн, із яких: заборгованість за кредитом - 348 034,59 грн; заборгованість за процентами за користування кредитом - 101 570,90 грн; неустойка (пеня) за один рік - 7 826,17 грн.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції про солідарне стягнення із боржника та поручителя заборгованості за кредитним договором, суд апеляційної інстанції виходив із того, що розглядаючи справу суд, порушуючи вимоги процесуального законодавства не залучив до участі у справі іпортекодавця ОСОБА_4, який за договором іпотеки є майновим поручителем із виконання зобов'язань ОСОБА_3

Проте такий висновок суду є передчасним з огляду на таке.

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією Україниправ і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.

Відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України(в редакції, чинній на час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій) суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною другою статті 35 ЦПК України2004 року якщо суд при прийнятті позовної заяви, здійсненні провадження у справі до судового розгляду або під час судового розгляду справи встановить, що судове рішення може вплинути на права і обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Згідно з частиною першою статті 35 ЦПК України2004 року треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до ухвалення судом рішення, якщо рішення в справі може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї зі сторін.

Відповідно до частини четвертої статті 36 ЦПК України 2004 року третяособа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, може сама звернутися з заявою про свою участь у справі.

В цьому випадку, якщо особи, які беруть участь у справі, заперечують проти залучення чи допуску третьої особи до участі в справі, це питання вирішується судом залежно від обставин справи (частина п'ята цієї статті).

У пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява N 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Верховний Суд погоджується з тим, що суд першої інстанції розглядаючи справу не залучив до участі у її розгляді ОСОБА_4, який є іпотекодавцем за договором іпотеки, що забезпечує виконання зобов'язань ОСОБА_3 за договором кредиту. Разом з тим апеляційний суд не забезпечив у процесі розгляду справи справедливих судових процедур, спрямованих на ефективний захист порушеного права особи.

Доводи ОСОБА_4, що викладені в апеляційній скарзі зводяться до того, що він був позбавлений можливості подати свої заперечення щодо розміру заборгованості за кредитним договором. Отже, суду апеляційної інстанції з урахуванням процесуальної економії та завдань цивільного судочинства яке спрямоване на забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту, мав можливість перевірити такі доводи та ухвалити відповідне рішення.

За приписами частин третьої, четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Таким чином, рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» - Іващенко ІриниОлександрівнизадовольнити частково.

Рішення Апеляційного суду Запорізької області від 12 грудня 2017 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. А. Стрільчук

Судді: В. О. Кузнєцов

С.О. Погрібний

О.В. Ступак

Г. І.Усик