Постанова КЦС ВП від 19.09.2018 року

Друк

Пошук

230

Просмотров

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Постанова

касаційний цивільний суд верховного суду ( КЦС ВП )

Історія справи

Державний герб України

Постанова

Іменем України

19 вересня 2018 року

м. Київ

справа № 1519/239/11

провадження № 61-22235 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Білоконь О. В.,

Синельникова Є. В.,

учасники справи:

позивачі: публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_5,

відповідачі: ОСОБА_5, публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 12 січня 2017 року у складі колегії суддів: Громіка Р. Д., Драгомерецького М. М., Черевка П. М.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У серпні 2009 року публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (далі - ПАТ «РайффайзенБанк Аваль») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 26 жовтня 2007 року між банком та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір, відповідно до якого

ОСОБА_5 отримала кредит у сумі 199 966 грн строком до 26 жовтня

2027 року зі сплатою 12,95 % річних за користування коштами.

29 жовтня 2007 року на забезпечення виконання умов зазначеного кредитного договору між банком та ОСОБА_5 було укладено іпотечний договір, за умовами якого ОСОБА_5 передала в іпотеку банку квартиру АДРЕСА_1.

Внаслідок невиконання ОСОБА_5 зобов'язань за кредитним договором станом на 17 вересня 2009 року утворилася заборгованість у розмірі

260 410 грн 30 коп., яку банк просив суд стягнути з відповідача на свою користь.

20 квітня 2011 року ОСОБА_5 звернулася до суду із зустрічним позовом, у якому, із урахуванням уточнень від 20 травня 2011 року, просила встановити нікчемність кредитного договору від 26 жовтня 2007 року та визнати іпотечний договір від 29 жовтня 2007 року недійсним.

Зустрічна позовна заява обґрунтована тим, що кредитний договір та заяву на видачу грошей вона не підписувала, гроші не отримувала. Таким чином, кредитний договір є неукладеним, оскільки не досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору, не здійснено дій з отримання пропозиції банку. Договір не є документом, що підтверджує її вільне волевиявлення. Неукладений договір не може бути визнаний недійсним. Оскільки кредитний договір вона не підписувала, він є нікчемним. Іпотечний договір вона підписала внаслідок необізнаності, юридичної неграмотності, не звернувши увагу на його зміст. Вона не усвідомлювала правові наслідки іпотечного договору. Іпотечним договором забезпечене недійсне зобов'язання - грошове зобов'язання з нікчемного кредитного договору, а тому він також є недійсним.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 23 липня 2014 року позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції

АТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість згідно іпотечного договору

від 29 жовтня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калащник О. В. за реєстровим № 4760, у загальному розмірі 260 410 грн 30 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 198 670 грн 49 коп.; заборгованість за процентами - 1 480 грн 23 коп.; заборгованість за простроченими процентами - 28 098 грн 23 коп.; пеня -

32 160 грн 65 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 29 жовтня 2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено частково. Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 23 липня 2014 року скасовано. Визнано неукладеним кредитний договір від 26 жовтня 2007 року. Визнано недійсним іпотечний договір від 29 жовтня 2007 року.

У задоволенні позову ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 квітня 2015 року касаційну скаргу

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено частково. Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 23 липня 2014 року та рішення Апеляційного суду Одеської області від 29 жовтня 2014 року скасовано. Справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи, 02 вересня 2015 року від ОСОБА_5 надійшла заява про уточнення позовних вимог зустрічного позову, в якій вона просила визнати кредитний договір від 26 жовтня 2007 року та іпотечний договір від 29 жовтня 2007 року недійсними.

Уточнені позовні вимоги обґрунтовано тим, що визнання договору неукладеним не відповідає способам захисту цивільних прав та інтересу. Іпотечна квартира була придбана безоплатно. Доказів існування основного зобов'язання (укладення кредитного договору, отримання грошей) не існує. Вона особисто кредит не сплачувала. Тому кредитний договір є нікчемним. За відсутності основного зобов'язання - кредитного договору, недійсним є іпотечний договір.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 04 вересня 2015 року у задоволенні позову ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_5 задоволено. Визнано кредитний договір

від 26 жовтня 2007 року та іпотечний договір від 29 жовтня 2007 року недійсними. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 19 листопада 2015 року апеляційну скаргу ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено частково. Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 04 вересня 2015 року скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором від 26 жовтня 2007 року станом на 17 серпня 2009 року на загальну суму - 259 138 грн 20 коп., яка складається із: заборгованості за кредитом - 198 670 грн 49 коп.; заборгованості за відсотками - 1 480 грн. 23 коп.; заборгованості по простроченим відсоткам - 28 098 грн 93 коп.; пені - 27 743 грн 28 коп. У решті позову ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 відмовлено.

28 листопада 2016 року представник ОСОБА_5 - ОСОБА_7 подав до суду апеляційної інстанції заяву про перегляд рішення Апеляційного суду Одеської області від 19 листопада 2015 року у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Заяву обґрунтовано тим, що нововиявленою є та обставина, що рішенням Київського райсуду м. Одеси від 27 липня 2016 року було визнано недійсним договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 29 жовтня 2007 року між ОСОБА_5, як покупцем, та ОСОБА_8, як продавцем. Саме наявність цього договору, на думку заявника, стало підставою для ухвалення апеляційним судом

19 листопада 2015 року рішення на користь банку, а тому, внаслідок визнання недійсним договору купівлі - продажу вищезазначеної квартири, перестала існувати підстава, якою обґрунтоване рішення апеляційного суду

від 19 листопада 2015 року.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 12 січня 2017 року заяву ОСОБА_5, подану представником - ОСОБА_7, про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду Одеської області від 19 листопада 2015 року залишено без задоволення.

Ухвалу апеляційного суду мотивовано тим, що обставина, на яку посилається ОСОБА_5, що рішенням Київського райсуду м. Одеси від 27 липня 2016 року було визнано недійсним договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 29 жовтня 2007 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_8, не є нововиявленою, оскільки наявність чи відсутність цього договору не пов'язана із вимогами у цій справі.

У касаційнійскарзі, поданій у лютому 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_5,посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та направити справу до цього ж суду на новий розгляд.

Касаційна скарга мотивована тим, що ухвала апеляційного суду є незаконною, необґрунтованою й такою, що постановлена з порушенням норм чинного законодавства. Зазначала, що вказана нею обставина є нововиявленою, оскільки рішення, яке вона просить скасувати мотивоване, зокрема, і наявністю дійсного на момент розгляду справи договору купівлі-продажу квартири від 29 жовтня 2007 року.

Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судового рішення лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що ухвала апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 361 ЦПК України (2004 року), у зв'язку з нововиявленими обставинами можуть бути переглянуті рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ.

Для визначених пунктами 3, 4 частини другої статті 361 ЦПК України (2004 року) нововиявлених обставин необхідними умовами є те, що вони існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі (зокрема, шляхом скасування судового рішення, яке стало підставою для його ухвалення), спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред'явлення нової вимоги. Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Таким чином, необхідними умовами для визнання обставин нововиявленими є те, що вони існували на час розгляду справи; не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_5 про перегляд рішення Апеляційного суду Одеської області від 19 листопада 2015 року у зв'язку з нововиявленими обставинами, суд апеляційної інстанції на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, дійшов вірного висновку про те, що обставина про те, що рішенням Київського райсуду м. Одеси від 27 липня 2016 року було визнано недійсним договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 29 жовтня

2007 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_8, на яку посилається ОСОБА_5 не є нововиявленою, оскільки вказаний договір не був предметом доказування у справі, його наявність чи скасування не спростовує факти, покладені в основу судового рішення апеляційного суду від 19 листопада

2015 року та не впливають на висновки цього суду щодо стягнення заборгованості та відмови у задоволенні зустрічного позову про визнання кредитного та іпотечного договорів недійсними. При цьому правильно зазначив, що при розгляді справи у суді апеляційної інстанції заявник не надав суду будь-яких доказів у розумінні вимог статей 58, 59 ЦПК України (2004 року) на підтвердження нововиявлених обставин у вказаній справі.

Доводи касаційної скарги висновки суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 12 січня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ф. Хопта

О. В. Білоконь

Є.В. Синельников