Історія справи

Постанова КЦС ВП від 19.04.2023 року у справі №190/1695/21
Постанова КЦС ВП від 19.04.2023 року у справі №190/1695/21

Постанова

Іменем України

19 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 190/1695/21

провадження № 61-1135св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - Орган опіки та піклування Виконавчого комітету П`ятихатської міської ради в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

відповідач - ОСОБА_7 ,

третя особа - Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Саксаганської сільської ради Дніпропетровської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Виконавчого комітету П`ятихатської міської ради в інтересах дітей: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_7 , третя особа - Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Саксаганської сільської ради Дніпропетровської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів

за касаційною скаргою ОСОБА_7 та її адвоката Ліненка Олександра Анатолійовича на рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 17 серпня 2022 року у складі судді Кудрявцевої Ю. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 грудня 2022 року у складі колегії суддів: Макарова М. О., Демченко Е. Л., Куценко Т. Р.,

ВСТАНОВИВ:

1.Описова частина

Короткий зміст позову

У листопаді 2021 року Орган опіки та піклування Виконавчого комітету П`ятихатської міської ради (далі - Орган опіки та піклування) в інтересах: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом, в якому просив позбавити ОСОБА_7 батьківських прав стосовно її дітей, яких передати Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Саксаганської сільської ради Кам`янського району Дніпропетровської області для взяття дітей на первинний облік як дітей, які залишились без батьківського піклування, дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування, та для подальшого влаштування дітей у сімейні форми виховання і стягнути з відповідача аліменти на їх утримання.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 08 листопада 2021 року соціальний фахівець Богдано-Надеждівського старостинського округу Усольцева Т. М. повідомила службу у справах дітей про те, що ОСОБА_7 перебуває в стані алкогольного сп`яніння, діти без нагляду бродяжать селом. Під час невідкладного комісійного виїзду до місця проживання сім`ї Водяник встановлено, що ОСОБА_7 , від якої відчувався різкий запах алкогольних напоїв, не виконує своїх батьківських обов`язків щодо своїх малолітніх дітей, не забезпечує їм необхідний безпечний рівень життя, розвитку та виховання, в будинку антисанітарія, розкидані речі, брудний одяг та постільна білизна, немає продуктів харчування, в кімнатах валяються порожні пляшки з-під спиртних напоїв, малолітня ОСОБА_9 потребувала медичної допомоги (на сідницях великі попрілості червоного кольору).

Цього ж дня діти були вилучені у ОСОБА_7 , про що складено відповідні акти проведення оцінки рівня безпеки дітей. Після цього в терміновому порядку скликано засідання Виконавчого комітету П`ятихатської міської ради, на якому прийнято рішення від 09 листопада 2021 року № 200 «Про відібрання малолітніх: ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та неповнолітніх ОСОБА_2 і ОСОБА_1 від матері ОСОБА_7 », та ухвалено тимчасово влаштувати дітей до Комунального некомерційного підприємства «П`ятихатська центральна міська лікарня» П`ятихатської міської ради (далі - КНП «П`ятихатська центральна міська лікарня»). З 26 лютого 2021 року родина ОСОБА_7 перебуває під соціальним супроводом як родина, яка потрапила у складні життєві обставини. Із цією родиною соціальний працівник систематично проводить соціально-психологічну та соціально-виховну роботу.

10 вересня 2021 року ОСОБА_7 була повторно запрошена на засідання комісії з питань прийняття рішення про здійснення соціального супроводу сімей (осіб) та координації дій між суб`єктами соціальної роботи щодо соціального супроводу сімей (осіб), які опинилися в складних життєвих обставинах для продовження соціального супроводу родини, та вирішено КЗ «Центр надання послуг» і службі у справах дітей Виконавчого комітету П`ятихатської міської ради посилити контроль над родиною ОСОБА_7 з приводу зловживання матір`ю спиртними напоями, переведення неповнолітньої дитини ОСОБА_1 на екстернату форму навчання, дотримання санітарно-гігієнічних умов проживання та медичне обстеження малолітньої ОСОБА_6 сімейним лікарем.

Під час соціального супроводу виявлено, що матір ОСОБА_7 , не виконує умов договору, зловживає спиртними напоями, в будинку часто перебувають сторонні особи в стані алкогольного сп`яніння, їжі немає, діти брудні, неохайні. Мати не виконує своїх батьківських обов`язків, у будинку порушені санітарно-гігієнічні умови, холодно та брудно; ОСОБА_7 зухвало поводиться в присутності соціального працівника. Родину неодноразово відвідувала комісія із залученням представників поліції та служби у справах дітей з метою обстеження житлово-побутових умов та попередження про наслідки невиконання батьківських обов`язків. Згідно з довідкою-характеристикою Богдано-Надеждівського старостинського округу П`ятихатської міської територіальної громади від 10 листопада 2021 року № 112 ОСОБА_7 неодружена, офіційно ніде не працює, перебуває у відпустці по догляду за дитиною до трьох років. Неодноразово проводилося обстеження матеріально-побутових умов проживання родини ОСОБА_7 та виявлено, що в будинку бруд і повна антисанітарія, були встановлені строки для приведення будинку до належного стану. На зауваження фахівців із соціальної роботиОСОБА_7 реагує неадекватно. За час проживання в селищі Вершинне зарекомендувала себе негативно. Сусіди неодноразово робили зауваження щодо неналежного виховання дітей, на що вона не реагує, зловживає спиртними напоями, часто залишає дітей без нагляду, кошти, які отримує на дітей, використовує не за призначенням, є борги за комунальні послуги, борги перед банком, перед сусідами. Працівники служби у справах дітей міськвиконкому спільно з фахівцями із соціальної роботи КЗ «Центр надання соціальних послуг» П`ятихатської міської ради здійснювали комісійні виїзди в родину Водяник, під час яких проводили з матір`ю бесіди профілактичного характеру щодо відповідального батьківства. ОСОБА_7 була попереджена про відповідальність за незабезпечення необхідних умов життя, виховання, навчання своїх дітей, проте вона не усвідомила своїх помилок, не зробила правильних висновків, не намагається виправитися та продовжує ухилятись від виконання батьківських обов`язків, не забезпечує дітям необхідний рівень життєдіяльності, розвитку і виховання, систематично вживає алкоголь.

Враховуючи викладене, позивач просив позов задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області рішенням від 22 серпня 2022 року позов Органу опіки та піклування Виконавчого комітету П`ятихатської міської ради задовольнив. Позбавив ОСОБА_7 батьківських прав стосовно її дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Роз`яснив, що мати, батько позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав. ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 передав під опіку Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Саксаганської сільської ради Кам`янського району Дніпропетровської області.

Стягнув з ОСОБА_7 аліменти на утримання малолітніх дітей - ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та неповнолітніх дітей - ОСОБА_2 в розмірі 1/2 частини з усіх видів її заробітку (доходів), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісяця, на користь державного закладу, комунального закладу, прийомної сім`ї, дитячого будинку сімейного типу або опікуна (піклувальника), де будуть перебувати діти, розпочавши стягнення з 15 листопада 2021 року і до досягнення найменшою дитиною повноліття. Рішення у справі в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнув з ОСОБА_7 на користь держави судовий збір у розмірі 2 270,00 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивоване доведеністю заявлених позивачем вимог.

Короткий зміст рішення апеляційного суду

Дніпровський апеляційний суд постановою від 20 грудня 2022 року апеляційну скаргу Ліненка О. А. як представника ОСОБА_7 залишив без задоволення. Рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 17 серпня 2022 року залишив без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована законністю і обґрунтованістю рішення суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її узагальнені аргументи

У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду у січні 2023 року, ОСОБА_7 та її адвокат Ліненко О. А. просять скасувати рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 17 серпня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 грудня 2022 року.

Підставою касаційного оскарження заявники зазначили те, що суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі № 522/10703/18, від 18 квітня 2020 року у справі № 760/468/18, від 11 березня 2020 року у справі № 638/16622/17, від 02 жовтня 2019 року у справі № 461/7387/16, від 08 травня 2019 року у справі № 409/1865/17.

На обґрунтування вимог касаційної скарги заявники зазначили, що суди неправильно застосували норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та порушили норми процесуального права, ухваливши рішення на припущеннях.

Позивач вилучив дітей до початку судового розгляду справи, відповідно діти пройшли медичне та психологічне обстеження, однак будь-яких доказів відсталості дітей у фізичному і духовному розвитку, їх навчанні у шкільному закладі, незабезпечення необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням не надав, що свідчить про належне виконання ОСОБА_7 батьківських обов`язків.

Разом з тим надані відповідачем докази про її інтерес до дітей та бажання забезпечити їх належне виховання в сім`ї, а саме те, що вона змінила свою поведінку, що підтверджується довідкою КНП «Жовтоводська міська лікарня», від 15 листопада 2021 року, пройшовши повний курс лікування від алкогольної залежності, з 21 січня 2022 року перебувала на обліку в центрі зайнятості та з 12 серпня 2022 року працює у ТОВ «Скляний Альянс» транспортувальником, суд без будь-якого обґрунтування та спростування зі сторони позивача оцінив як зміну поведінки на деякий час і лише після відібрання у неї дітей.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 22 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

10 березня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 березня 2023 року у зв`язку з обранням судді Мартєва С. Ю. до Великої Палати Верховного Суду справу розподілено колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в складі: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.

Ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Батьками малолітніхОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та неповнолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_12 і ОСОБА_7 . Відомості про батька дітей - ОСОБА_12 записані відповідно до частини першої статті 135 СК України.

09 листопада 2021 року КЗ «Центр надання соціальних послуг» П`ятихатської міської ради звернувся до П`ятихатського міського голови з листом, у якому повідомив, що родина ОСОБА_7 проживає на АДРЕСА_1 , має на вихованні шестеро дітей та перебуває під соціальним супроводом з 26 лютого 2021 року як родина, яка потрапила у складні життєві обставини. Протягом соціального супроводу ОСОБА_7 умов договору не виконує та ухиляється від виконання батьківських обов`язків, у зв`язку з чим комунальний заклад просить доручити службі у справах дітей міськвиконкому вжити заходів для захисту прав та інтересів малолітніх дітей.

Виконавчий комітет П`ятихатської міської ради 09 листопада 2021 року прийняв рішення про відібрання малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 із сім`ї ОСОБА_7 і тимчасове їх влаштування до КНП «П`ятихатська центральна міська лікарня» до вирішення питання влаштування дітей у сімейні форми виховання.

Згідно з характеристикою, наданою 10 листопада 2021 року Богдано-Надеждівським старостинським округом П`ятихатської міської територіальної громади, ОСОБА_7 характеризується негативно, сусіди неодноразово робили зауваження щодо неналежного виховання дітей, на що вона не реагує, зловживає спиртними напоями, часто залишає дітей без догляду, кошти, які отримує на дітей, використовує не за призначенням.

ОСОБА_7 разом із дітьми зареєстрована на АДРЕСА_2 , проте за цією адресою не проживають.

Розпорядженням міського голови П`ятихатської міської ради від 08 листопада 2021 року № 258-р зобов`язано службу у справах дітей взяти всіх дітей на облік як таких, що перебувають у складних життєвих обставинах.

Згідно з актом оцінки потреб сім`ї/особи, висновком про оцінку потреб сім`ї, - родина ОСОБА_7 знаходилась під соціальним супроводом.

На підставі актів проведення оцінки рівня безпеки дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 вирішено вилучити від матері та тимчасово влаштувати до лікарні.

Рішенням Виконавчого комітету П`ятихатської міської ради від 14 грудня 2021 року № 224 затверджено висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_7 батьківських прав стосовно дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

Постановами П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 15 жовтня 2015 року і від 11 листопада 2021 року ОСОБА_7 була притягнена до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 184 КУпАП.

Згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов ОСОБА_7 від 05 січня 2022 року на час обстеження у будинку не прибрано, посуд не митий; з часу вилучення дітей ОСОБА_7 закодувалася, знайомі забезпечили її постільною білизною та диваном-малюткою; ОСОБА_7 не працевлаштована; в будинку проживає інша особа разом з трьома неповнолітніми дітьми.

Згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов ОСОБА_7 від 31 березня 2022 року на час обстеження в будинку проживає ОСОБА_7 разом із своїм співмешканцем ОСОБА_13 ; з грудня 2021 року до березня 2022 року в будинку також проживала його племінниця ОСОБА_14 разом зі своїми трьома неповнолітніми дітьми, до якої інколи приходив її співмешканець ОСОБА_15 в неадекватному стані, вчиняв бійки та сварки, про що повідомлялась поліція; на час обстеження ОСОБА_7 не працювала, перебувала на обліку в центрі зайнятості; підсобного господарства та земельної ділянки не має.

Згідно з відповіддю ВП № 7 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області до поліції надходили скарги щодо поведінки ОСОБА_7 28 березня 2018 року, 13 січня та 04 лютого 2019 року, 17 серпня та 08 листопада 2021 року; також надходили скарги і від ОСОБА_7 на неправомірні дії щодо неї з боку інших осіб.

За інформацією, викладеною в довідці КЗ «Криворізький спеціалізований будинок дитини» Дніпропетровської обласної ради» від 23 лютого 2022 року, малолітня ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , знаходиться у цьому закладі на повному державному утриманні з 15 листопада 2021 року, за цей час мати відвідала дитину лише один раз - 09 лютого 2022 року.

Згідно з повідомленням КЗ «Апостолівський центр соціально-психологічної реабілітації дітей «Надія» від 16 лютого 2022 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 знаходяться у цьому закладі з 15 грудня 2021 року. За час перебування дітей в закладі мати відвідала їх 07 січня та 09 лютого 2022 року; привозила солодощі та фрукти; зі слів дітей, спілкується з ними в телефонному режимі.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 19 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держава вживає усіх необхідних заходів з метою захисту дитини від відсутності піклування або недбалого ставлення до неї з боку батьків.

Частинами першою, другою статті 27 цієї Конвенції визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статтею 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до частини восьмої статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно з частинами другою та четвертою статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Згідно з частинами першою, другою статті 3 Конвенції в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

У статті 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й насамперед повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи з об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

Згідно з частинами першою-третьою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Пунктом 1 статті 9 Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону та процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо та необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків. Зокрема, такий правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № 645/731/18, від 29 січня 2020 року у справі № 127/31288/18, від 29 січня 2020 року у справі № 643/5393/17, від 17 січня 2020 року у справі № 712/14772/17, від 25 листопада 2019 року у справі № 640/15049/17, від 13 березня 2019 року у справі № 631/2406/15-ц, від 24 квітня 2019 року у справі № 331/5427/17, від 29 квітня 2020 року у справі № 522/10703/1, на які посилається заявниця у касаційній скарзі.

У рішенні у справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява № 10383/09) ЄСПЛ зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідачки від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою позбавлення її батьківських прав, покладено на позивача.

Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що відповідачка протягом тривалого часу не виконує своїх батьківських обов`язків стосовного своїх дітей, а саме: батьківського піклування та батьківської турботи до дітей не виявляє; станом здоров`я дітей не цікавиться; фізичний та моральний розвиток дітей не підтримує; необхідних умов для навчання та проживання дітей не забезпечує; не спілкується з дітьми в обсязі, необхідному для їхнього нормального самоусвідомлення; не надає дітям доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню дітьми загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до їхнього внутрішнього світу, проте суди не зазначили якими саме доказами це підтверджено.

Матеріали справи не містять жодного висновку фахівців щодо фізичного і психологічного стану дітей.

Водночас суди не врахували, що позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні й остаточні правові наслідки (втрата прав, заснованих на спорідненості) як для матері, так і для дітей. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

Основні доводи позивача ґрунтуються на невиконанні відповідачкою материнських обов`язків щодо належного забезпечення матеріально-побутових умов проживання, а також вживання нею спиртних напоїв.

Проте матеріали справи містять докази того, що ОСОБА_7 після вилучення дітей, до звернення позивача до суду, звернулась до медичної установи за допомогою, пройшла повний курс лікування від алкогольної залежності, а також звернулася до центру зайнятості в пошуках роботи, у результаті чого з 12 серпня 2022 року працює у ТОВ «Скляний Альянс» транспортувальником.

У суді першої інстанції позивач не заперечував проти того, що відповідачка влаштувалася на роботу та припинила зловживати спиртним, проте повернення їй дітей вважав недоцільним.

Доказів, які свідчили б про наявність виключних підстав для позбавлення відповідачки батьківських прав, як і доказів неможливості змінити поведінку матері на краще, позивач не надав.

Суди не врахували, що відповідачка бажає спілкуватися з дітьми, вчиняє дії для зміни ситуації, яка склалася у сім`ї, заперечує проти позбавлення батьківських прав.

Отже, з урахуванням обставин, норм матеріального права та практики їх застосування, немає підстав для позбавлення відповідачки материнських прав, оскільки виняткові обставини для застосування такого заходу впливу у спірному випадку немає. Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі № 522/10703/18, від 13 квітня 2020 року у справі № 760/468/18, від 11 березня 2020 року у справі № 638/16622/17, від 02 жовтня 2019 року у справі № 461/7387/16-ц, від 08 травня 2019 року у справі № 409/1865/17-ц. Судова практика щодо застосування положень статті 164 СК України є усталеною.

За змістом частин першої, другої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

З урахуванням наведених мотивів Верховний Суд вважає за необхідне рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Ураховуючи, що судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову, судовий збір, сплачений відповідачкою за звернення з апеляційною скаргою в розмірі 3 405, 00 грн та касаційною скаргою в розмірі 4 540,00 грн, підлягає стягненню з позивача на її користь.

Керуючись статтями 400 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_7 та її адвоката Ліненка Олександра Анатолійовича задовольнити.

Рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 17 серпня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 грудня 2022 року скасувати.

У задоволенні позову Органу опіки та піклування Виконавчого комітету П`ятихатської міської ради в інтересах дітей: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_7 , третя особа - Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Саксаганської сільської ради Дніпропетровської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів відмовити.

Стягнути з Органу опіки та піклування Виконавчого комітету П`ятихатської міської ради на користь ОСОБА_7 7 945,00 грн (сім тисяч дев`ятсот сорок п`ять) на відшкодування судового збору.

Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун

М. Ю. Тітов