Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 01.04.2021 року у справі №757/40434/20

Постанова

Іменем України

10 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 757/40434/20

провадження № 61-3838св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - Акціонерне товариство "Об'єднана гірничо-хімічна компанія",

відповідачі: Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, ОСОБА_1, Фонд державного майна України,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (письмового провадження) касаційну скаргу Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2020 року в складі судді Батрин О. В. та постанову Київського апеляційного суду від 28 січня 2021 року в складі колегії суддів:

Мережко М. В., Верланова С. М., Савченка С. І.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2020 року Акціонерне товариство "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" (далі - АТ "Об'єднана гірничо-хімічна компанія") звернулося до суду з позовом до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, ОСОБА_1 та просило визнати контракт № 28 від 19 вересня 2017 року, укладений між ОСОБА_1 та Міністерством економічного розвитку і торгівлі України (29 серпня 2019 року реорганізовано в Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України) недійсним в частині речення "Сторони визнають, що за своїм змістом цей Контракт є цивільно-правовим договором".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 2035 від 06 грудня 2016 року було затверджено склад правління ПАТ "Об'єднана гірничо-хімічна компанія", правонаступником якого є АТ "Об'єднана гірничо-хімічна компанія", у якому призначено відповідача ОСОБА_1 на посаду заступника голови правління ПАТ "Об'єднана гірничо-хімічна компанія".

19 вересня 2017 року між Міністерством економічного розвитку і торгівлі України як вищим органом ПАТ "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" та ОСОБА_1 як посадовою особою та членом виконавчого органу було укладено контракт № 28, пунктом 4.1 якого передбачено, що його умови застосовуються до відносин сторін, які виникли з дати призначення заступника голови правління, тобто з 06 грудня 2016 року. Строк дії договору встановлено до 20 вересня 2020 року включно, якщо його дію не буде припинено раніше відповідно до пункту 4.4 контракту.

15 травня 2020 року АТ "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" видано наказ про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника голови правління з 15 травня 2020 року в зв'язку із припиненням повноважень.

На думку ОСОБА_1 у неї були встановлені трудові відносини з АТ "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" за безстроковим трудовим договором і це є окремим видом відносин, а у складі виконавчого органу товариства за контрактом у неї з АТ "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" виникли нібито інші відносини, які істотно відрізняються від трудових, оскільки мають корпоративну правову природу.

У свою чергу, АТ "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" вважало, що контракт № 28 від 19 вересня 2017 року є за своїм змістом особливою формою строкового трудового договору відповідно до частини 3 статті 21, статті 24 КЗпП України з особливостями, визначеними Законом України "Про акціонерні товариства", і не є цивільно-правовим, а тому в частині речення "Сторони визнають, що за своїм змістом цей Контракт є цивільно-правовим договором" він не відповідає вимогам закону та не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, що є підставою для визнання його в цій частині недійсним.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2020 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 28 січня 2021 року, відмовлено у відкритті провадження у справі.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки спір між сторонами (товариством та особою, якій довірено повноваження з управління ним) виник з корпоративних відносин, а тому підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У березні 2020 року АТ "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 січня 2021 року й направити справу до суду першої інстанції для відкриття провадження у справі та продовження розгляду.

Касаційна скарга мотивована тим, що спір між сторонами не пов'язаний з наданням, припиненням, обмеженням повноважень ОСОБА_1 по управлінню підприємством, у тому числі при реалізації адміністративно-розпорядчих функцій у якості члена правління, а тому за своєю правовою природою не може відноситись до корпоративних.

Зазнають, що даний спір виник у зв'язку із неоднаковим розумінням сторонами природи контракту (цивільний або трудовий), а отже повинен розглядатися в порядку цивільного судочинства. Крім того, за суб'єктним складом спір виник між фізичною та юридичною особою, що також свідчить про неможливість його розгляду в порядку господарського судочинства.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 29 березня 2021 відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

09 липня 2021 року справа № 757/40434/20 надійшла до Верховного Суду.

Відповідачі надіслали відзиви на касаційну скаргу, у яких просять залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 09 вересня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 вересня 2021 року справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року справу повернуто на розгляд колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина 2 статті 389 ЦПК України).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 400 ЦПК України, переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому частини 1 статті 16 ЦК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо встановленого кола правовідносин.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до вимог статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно з частиною 1 статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземці), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених частиною 1 статті 1 ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 45 ГПК України передбачено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в Статтею 45 ГПК України, у тому числі й фізичні особи, які не є підприємцями. Випадки, коли справи у спорах, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, підвідомчі господарському суду, визначені статтею 20 ГПК України.

Так, згідно з пунктом 3 частини 1 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, у тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Відповідно до статті 167 ГК України корпоративні відносини - це відносини, які виникають, змінюються та припиняються щодо права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні враховувати суб'єктний склад такого спору, суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлені вимоги, характер спірних правовідносин, зміст та юридичну природу обставин у справі.

Звертаючись з цим позовом до суду, АТ "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" просило визнати контракт № 28 від 19 вересня 2017 року, укладений між ОСОБА_1 та Міністерством економічного розвитку і торгівлі України в частині речення "Сторони визнають, що за своїм змістом цей Контракт є цивільно-правовим договором" недійсним, посилаючись на те, що за своїм змістом цей контракт є особливою формою строкового трудового договору.

За приписами частини 1 статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізично особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.

Відповідно до частини 5 статті 58 Закону України "Про акціонерні товариства" права й обов'язки членів виконавчого органу акціонерного товариства визначаються частини 5 статті 58 Закону України "Про акціонерні товариства", іншими актами законодавства, статутом товариства та/або положенням про виконавчий орган товариства, а також контрактом, що укладається з кожним членом виконавчого органу.

Ініційований позивачем у цій справі спір стосується визначення правової природи укладеного сторонами контракту, який є особливою формою трудового договору, й не стосується наділення, позбавлення чи обмеження повноважень ОСОБА_1 по управлінню підприємством, а тому повинен розглядатися в площині трудового права.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку щодо корпоративної природи правовідносин сторін у цій справі, внаслідок чого безпідставно вважали, що даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті провадження у справі, допустив порушення норм процесуального права, у зв'язку із чим оскаржувані судові рішення не можуть вважатись законними та обґрунтованими.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно із частиною 4 статті 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу АТ "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" задовольнити, ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 січня 2021 року скасувати, а справу передати до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" задовольнити.

Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 січня 2021 року скасувати, справу передати до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. І. КратСудді:Н. О. Антоненко І. О. Дундар Є. В. Краснощоков М. Ю.

Тітов