Історія справи

Постанова КЦС ВП від 12.05.2022 року у справі №358/1856/18
Ухвала КЦС ВП від 09.11.2020 року у справі №358/1856/18

Постанова

Іменем України

10 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 358/1856/18

провадження № 61-17895св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю., Жданової В. С., Зайцева А. Ю., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - приватне орендне сільськогосподарське підприємство "Іванівське",

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу приватного орендного сільськогосподарського підприємства "Іванівське" на рішення Богуславського районного суду Київської області від 25 жовтня 2019 року у складі судді

Кіхтенка С. О. та постанову Київського апеляційного суду від 16 вересня

2020 року у складі колегії суддів: Музичко С. Г., Болотова Є. В., Лапчевської О.

Ф.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовними вимогами, які під час розгляду справи було уточнено, до приватного орендного сільськогосподарського підприємства "Іванівське" (далі - ПОСП "Іванівське") про витребування земельних ділянок.

Позов, з урахуванням уточнень, мотивовано тим, що ОСОБА_1 є власником двохземельних ділянок: земельної ділянки, площею 2,1968 га, з кадастровим номером: 3220681088:02:004:0035, належну позивачу на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 284843, виданого

11 вересня 2006 року Богуславською РДА та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 00023 та земельної ділянки, площею 2,979 га, з кадастровим номером: 3220681088:02:003:0001, належну позивачу на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 746646, виданого 17 грудня 2009 року Богуславською РДА та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010993701484, що розташовані на території Іванівської сільської ради Богуславського району Київської області, з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Вказані земельні ділянки незаконно вибули з володіння і розпорядження позивачки по вині відповідача - ПОСП "Іванівське", оскільки від імені позивача 15 серпня 2013 року було укладено і кимось підписано з відповідачем два договори оренди вказаних земельних ділянок про передачу таких в оренду відповідачу, що були зареєстровані 23 травня 2017 року КП "Центр розвитку інвестицій Васильківського району".

Про вказану оренду землі позивачу стало відомо у вересні 2018 року, коли представник відповідача запросив позивача отримати орендну плату за оренду вказаних земельних ділянок і з цього часу позивач дізналася, що вказана земля перебуває в оренді відповідача, а оскільки ніяких договорів оренди з таким вона не підписувала, державна реєстрація вказаних договорів не була проведена, тому оскаржувані договори не можуть вважатися такими що набрали чинності та є укладеними.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Богуславського районного суду Київської області від 25 жовтня

2019 року, з урахуванням ухвали Богуславського районного суду Київської області від 18 грудня 2019 року про виправлення описки, уточнені позовні вимоги задоволено.

Зобов'язано ПОСП "Іванівське" усунути порушення прав у володінні і користуванні двома ділянками, витребувавши їх, які належать ОСОБА_1, та повернути ОСОБА_1 належні їй земельні ділянки: земельну ділянку, площею 2,1968га, з кадастровим номером 3220681800:02:004:0035, належну позивачу на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №284843, виданого 11 вересня 2006 року Богуславською РДА Київської області, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №00023; та земельну ділянку, площею 2,979 га, з кадастровим номером 3220681800:02:003:0001, належну позивачу на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №746646, виданого 17 грудня 2009 року Богуславською РДА Київської області, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №010993701484, що розташовані на території Іванівської сільської ради Богуславського району Київської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Стягнуто з ПОСП "Іванівське" на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати в сумі 704,80 грн сплаченого судового збору та

10 000,00 грн витрат за надання правової допомоги.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив із того, що у позивача було відсутнє волевиявлення на укладення договорів оренди спірних земельних ділянок, позивачка їх не підписувала, що в судовому засіданні представник відповідача не заперечував а навпаки підтвердив даний фат.

Постановою Київського апеляційного суду від 16 вересня 2020 року апеляційну скаргу представника ПОСП "Іванівське" - Пирятинського Ю. В. залишено без задоволення.

Рішення Богуславського районного суду Київської області від 25 жовтня

2019 року залишено без змін.

Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу представника ПОСП "Іванівське" - Пирятинського Ю. В., апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

02 грудня 2020 року ПОСП "Іванівське" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Богуславського районного суду Київської області від 25 жовтня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 вересня 2020 року та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що розгляд справи відбувся всупереч положень статті 223 ЦПК України за відсутності відповідача, який не був повідомлений належним чином. Крім того, позивач змінив предмет та підстави позову після закінчення підготовчого провадження. Позивачем не доведено, що нею не було укладено договору оренди земельної ділянки. Відповідачем не визнавався факт неукладення договору. Апеляційним судом порушено пункт 3 частини 3 статті 376 ЦПК України.

Доводи інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 10 грудня 2020 року поновлено ПОСП "Іванівське" строк на касаційне оскарження рішення Богуславського районного суду Київської області від 25 жовтня 2019 року та постанови Київського апеляційного суду від 16 вересня 2020 року. Відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з богуславського районного суду Київської області.

29 грудня 2020 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 26 січня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Згідно з положеннями частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частини 2 статті 389 ЦПК України. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною 1 статті 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Колегія суддів частково приймає аргументи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.

Згідно частини 1 та 2 статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Згідно із положеннями статті 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

За правилами частини 1 статті 130 ЦПК України судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки.

Європейський суд з прав людини вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року).

Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на "усне слухання".

Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25,27, ЄСПЛ, від

13 грудня 2011 року).

Аналіз матеріалів справи свідчить, що на судове засідання, призначене на

25 жовтня 2019 року, судом першої інстанції відповідачу судові повістки взагалі не направлялися.

Тобто матеріали справи не містять документів, які б підтверджували, що відповідач ПОСП "Іванівське" було належним чином повідомлено про розгляд судом справи 25 жовтня 2019 року.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Аналіз змісту апеляційної скарги ПОСО "Іванівське", свідчить, що в апеляційній скарзі вказувалося про неповідомлення судом першої інстанції відповідача про дату, час і місце розгляду справи.

Проте суд апеляційної інстанції на пункт 3 частини 3 статті 376 ЦПК України увагу не звернув.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

З огляду на статтю 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є, зокрема, порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина 4 статті 411 ЦПК України).

У зв'язку з вказаними вище порушеннями судом апеляційної інстанції норми процесуального права, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права у справі не перевіряється.

За таких обставин касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова Київського апеляційного суду від 16 вересня 2020 року - скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 402, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного орендного сільськогосподарського підприємства "Іванівське" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 16 вересня 2020 року скасувати.

Справу № 760/20917/18 направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді: С. Ю. Бурлаков В. С. Жданова А. Ю. Зайцев В.

М. Коротун