Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 25.06.2018 року у справі №683/2852/17

Постанова

Іменем України

17 вересня 2018 року

м. Київ

справа № 683/2852/17

провадження № 61-36074св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: АнтоненкоН. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., КратаВ.І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідачі - ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу адвоката ОСОБА_7 як представника ОСОБА_4 на рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 06 лютого 2018 року у складі судді Сагайдак І. М. та постанову апеляційного суду Хмельницької області від 05 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Купельського А. В., Спірідонової Т. В., Янчук Т. О.,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визначення додаткового строку на прийняття спадщини після смерті її матері ОСОБА_8

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати ОСОБА_8, після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої ввійшли житловий будинок та земельна частка (пай), що розташовані на території Сковородківської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області.

Вона є спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_8, однак у встановлений законом строк не мала можливості прийняти спадщину, оскільки є особою з інвалідністю 2 групи; у 2015 році перенесла операцію з видалення пухлини головного мозку, в зв'язку з чим має провали у пам'яті; необізнана з чинним законодавством щодо порядку прийняття спадщини у шестимісячний строк з часу її відкриття; мала вкрай тяжке матеріальне становище та потребувала грошових коштів на лікування.

Крім того, її сестра не надала їй свідоцтво про смерть матері, чим завадила вчасно звернутися до нотаріуса.

Рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 06 лютого 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення районного суду мотивовано тим, що ОСОБА_4 пропустила строк для прийняття спадщини без поважних на те причин.

Постановою апеляційного суду Хмельницької області від 05 квітня 2018 року рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 06 лютого 2018 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права.

У касаційній скарзі, поданій 07 травня 2018 року до Верховного Суду, адвокат ОСОБА_7 як представник ОСОБА_4 просить скасувати рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 06 лютого 2018 року у складі судді Сагайдак І. М. та постанову апеляційного суду Хмельницької області від 05 квітня 2018 року і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій є незаконними та необґрунтованими, ухваленими з порушенням норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права. Судами не взято до уваги доведеного позивачем факту хірургічного втручання у скриню головного мозку та її постійний хворобливий стан. У даних спадкових правовідносинах панує повна несправедливість.

Ухвалою Верховного Суду від 25 червня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області.

09 липня 2018 року справи надійшла до Верховного Суду.

27 липня 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на касаційну скаргу, мотивований тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, ухвалені з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права. При зверненні до суду з позовною заявою, а також в процесі розгляду судом справи позивач не надала жодного належного та допустимого доказу на підтвердження поважних причин пропуску нею строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК Українипровадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, вирішення справи.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частини першої статті 1220 ЦК України внаслідок смерті особи відкривається спадщина.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини - дня смерті особи (частина перша статті 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_8, матір позивача. Після її смерті відкрилася спадщина.

За життя ОСОБА_8 склала два заповіти, а саме: 10 грудня 2008 року, яким належну їй земельну ділянку площею 3,9496 га та грошові заощадження заповіла онуці ОСОБА_5, та 08 січня 2009 року, яким належну їй іншу земельну ділянку площею 3,302 га заповіла онуці ОСОБА_6.

Відповідно до частин першої, другої статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

На день смерті ОСОБА_8 була зареєстрована та проживала одна у будинку АДРЕСА_1.

13 травня 2017 року за заявами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 приватним нотаріусом Старокостянтинівського районного нотаріального округу Лавутою Ю. А. заведено спадкову справу № 8/2017 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8

13 жовтня 2017 року на ім'я ОСОБА_5 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, ОСОБА_10 на час розгляду справи свідоцтво про право на спадщину не отримала.

Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_4 зазначала, що нею пропущено строк на отримання спадщини з поважних причин.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом наведеної статті поважними причинами пропуску строку для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Суди встановили, що ОСОБА_4 17 серпня 2015 року перенесла операцію з видалення доброякісної пухлини мосто-мозочкового кута, що підтверджується виписним епікризом Хмельницької обласної лікарні, а 10 лютого 2016 року ОСОБА_4 призначено 2 групу інвалідності довічно, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1.

Доказів наявності у ОСОБА_4 провалів у пам'яті у зв'язку з перенесеною операцією не надано.

У період з 08 по 11 серпня 2017 року позивач перебувала на лікуванні у на денному стаціонарі при поліклініці Старокостянтинівської центральної районної лікарні.

ОСОБА_4 систематично відвідувала с. Григорівку, що підтверджується копіями відомостей ПП ОСОБА_11 про пільгові перевезення пасажирів автобусом за маршрутом м. Старокостянтинів с. Григорівка.

Інших доказів неможливості звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у період з 29 березня 2017 року по 28 вересня 2017 року ОСОБА_4 не надала.

Вирішуючи спір, врахувавши положення частини третьої статті 1272 ЦК України, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, суди дійшли правильного висновку про те, що зазначені позивачем причини пропуску строку для прийняття спадщини не можуть бути визнані поважними, оскільки не свідчать про наявність перешкод для подання заяви про прийняття спадщини у встановлені законом строки. Необізнаність із законодавством про порядок прийняття спадщини не пов'язано з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами на вчинення цих дій, а чинне законодавство не передбачає неможливість звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за відсутності свідоцтва про смерть спадкодавця.

Відповідно до частини першої статті 76, частини першої статті доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність судових рішень не впливають, зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу адвоката ОСОБА_7 як представника ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 06 лютого 2018 року у складі судді Сагайдак І. М. та постанову апеляційного суду Хмельницької області від 05 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді Н. О. Антоненко

В.І. Журавель

В.І. Крат