Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 08.07.2019 року у справі №613/1248/17

Постанова

Іменем України

17 березня 2020 року

м. Київ

справа № 613/1248/17-ц

провадження № 61-11575св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Ульянівська сільська рада Богодухівського району Харківської області,

треті особи: відділ у Богодухівському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_2 ,

особа, яка подавала апеляційну скаргу, - Приватне акціонерне товариство «Ульяновське»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Ульяновське» на ухвалу Харківського апеляційного суду від 08 травня 2019 року у складі колегії суддів: Пилипчук Н. П., Кругової С. С., Маміної О. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Ульянівської сільської ради Богодухівського району Харківської області (далі - Ульянівська сільська рада), треті особи: відділ у Богодухівському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_2 , про визнання права власності.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилася спадщина за заповітом, складеним на її ім`я, до складу якої входять: житловий будинок АДРЕСА_1 , та земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського призначення, загальною площею 5,65 га. Проте нотаріус відмовила у видачі свідоцтво про право власності на вказану земельну ділянку, у зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документа, а саме оригіналу державного акта на право приватної власності на землю на ім`я ОСОБА_3 .

Посилаючись на викладене, позивач просила визнати за нею право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (рілля), площею 5,65 га, кадастровий номер 6320888300:02:002:0229, розташовану в межах Улянівської сільської ради, згідно з державним актом на право приватної власності на землю від 25 березня 2002 року серії Р2 № 776369, зареєстрованим за № 168, у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Суми.

Рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 23 липня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано за ОСОБА_1 у порядку спадкування за заповітом, право власності на земельну ділянку, площею 5,65 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6320888300:02:002:0229, розташовану на території Улянівської сільської ради, після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що належала їй на підставі державного акта на право приватної власності на землю від 25 березня 2002 року серії Р2 № 776369.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, 13 березня 2019 року Приватне акціонерне товариство «Ульяновське» (далі - ПрАТ «Ульяновське») подало апеляційну скаргу.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 08 травня 2019 року закрито апеляційне провадження відкрите за апеляційною скаргою ПрАТ «Ульяновське».

Закриваючи апеляційне провадження, суд апеляційної інстанції виходив із того, що суд першої інстанції при ухваленні рішення не вирішував питання про права і обов`язки ПрАТ «Ульяновське», а тому воно не є особою, що має право на оскарження рішення суду першої інстанції.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

У червні 2019 року ПрАТ «Ульяновське» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Харківського апеляційного суду від 08 травня 2019 року, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Вказує на те, що ПрАТ «Ульяновське» є одним з найбільших платників податків у районі і вправі було розраховувати на об`єктивний і неупереджений розгляд справи. Між тим, апеляційний суд при розгляді справи, діючи явно упереджено, і не виключено на підставі корупційної складової, проігнорував вимоги чинного законодавства та судової практики, використовуючи необізнаність керівників Улянівської сільської ради та відсутність серед них фахівців у галузі права, легалізував схему розкрадачам земель, які є відумерлою спадщиною і відповідно до чинного законодавства повинні переходити у власність сільської громади. У випадку відмови судом у визнанні права на земельну ділянку, кадастровий номер 6320888300:02:002:0229, за ОСОБА_1 , яка набула його незаконно і не виключено на підставі підроблених документів, ця земля відповідно до статті 1277 ЦК України визнається відумерлою спадщиною. Далі, відповідно до статті 124 ЗК України, право оренди вказаної землі виставляється на земельний аукціон, в якому обов`язково прийме участь ПрАТ «Ульяновське» та надасть найбільшу ціну, бо вказана земельна ділянка знаходиться посеред поля, яке обробляється єдиним масивом, саме у цьому і полягає інтерес товариства. Спір носить очевидно штучний характер, адже ґрунтується на доказах, створених шляхом зловживання правом завідуючої районної державної нотаріальної контори, не виключено на підставі корупційної складової та вигадках ОСОБА_1 , про начебто втрату державного акта на земельну частку (пай) ОСОБА_3 .

У вересні 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 подав до суду відзив на касаційну скаргу, у якому зазначено, що ПрАТ «Ульянівське» спочатку зверталося до ОСОБА_1 і було готове з нею укласти договір оренди, тобто визнає її титул як власника вказаної земельної ділянки і знає підстави її права власності. Проте після відмови укласти договір оренди, товариство вирішує з`ясувати «обставини набуття ОСОБА_1 вказаної земельної ділянки у власність». Емоційні доводи ПрАТ «Ульяновське» про «верх цинізму» суддів, є такими, що суперечать діям самого товариства.

Позиція Верховного Суду

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм процесуального права. Судове рішення суду апеляційної інстанції відповідає вимогам статей ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.

Встановлені судами обставини

ОСОБА_3 на підставі державного акта на право приватної власності на землю від 25 березня 2002 року серії Р2 ?0; 776369, зареєстрованого за № 168, виданого на підставі рішення Виконавчого комітету Ульянівської сільської Ради народних депутатів від 21 січня 2002 року № 3, належала земельна ділянка.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

10 грудня 2004 року ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений секретарем Вільненської сільської ради Великописарівського району Сумської області Звягінцевою Н. М. за реєстровим номером 539, відповідно до якого все своє майно яке на день смерті буде їй належати, де б воно не знаходилося і з чого б воно не склалося, і взагалі все те, що буде їй належати на день смерті і на що вона за законом буде мати право, заповіла ОСОБА_5 .

Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_1 просила визнати за нею право власності на вказану земельну ділянку у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , оскільки вона не може отримати свідоцтво про право на спадщину у зв`язку із втратою державного акта на право власності на земельну ділянку.

Нормативно-правове обґрунтування

Відповідно до частини першої статті 55 Конституції Україниправа і свободи людини і громадянина захищаються судом.

У статті 129 Конституції Українизакріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист. Згідно з пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Конституційний Суд України у Рішенні від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007 зазначив, що реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Таким чином, вирішуючи питання про прийняття апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції має встановити, чи вирішувалося питання про права та обов`язки цієї особи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Установивши, що ПрАТ «Ульяновське» не входить до кола спадкоємців після померлої ОСОБА_3 , а лише користується земельною ділянкою кадастровий номер 6320888300:02:002:0229, що розташована в межах Улянівської сільської ради, на підставі договору оренди, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про закриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ПрАТ «Ульяновське», оскільки суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про визнання за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку у порядку спадкування за заповітом, не вирішував питання про його права та обов`язки.

Оцінюючи доводи касаційної скарги, Верховний Суд не визнає їх такими, що мають вирішальне значення під час ухвалення судом апеляційної інстанції оскаржуваного рішення, оскільки спрямовані на спростування висновків суду першої інстанції по суті пред`явлених вимог, що не є предметом цього касаційного перегляду, оскільки цим судом здійснюється виключно перевірка того, чи вирішене судом першої інстанції питання про права та обов`язки ПрАТ «Ульяновське».

Підсумовуючи, Верховний Суд не встановив порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Суд апеляційної інстанції під час вирішення питання про закриття апеляційного провадження правильно застосував норми процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції під час розгляду справи в касаційному порядку перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, арішення суду апеляційної інстанції - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.

Керуючись статтями 409, 410 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Ульяновське»залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського апеляційного суду від 08 травня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. В. Ступак

І. Ю. Гулейков

Г. І. Усик