Постанова

Іменем України

16 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 523/1639/21

провадження № 61-1176св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю "Укрдебт Плюс", виконавчий комітет Южненської міської ради Одеської області,

особа, яка подавала апеляційну скаргу - ОСОБА_2,

розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргуОСОБА_2, яка підписана представником ОСОБА_3, на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 01 лютого 2021 року у складі судді:

Кисельова В. К., та постанову Одеського апеляційного суду від 09 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Князюка О. В., Погорєлової С. О., Заїкіна А. П.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

30 січня 2021 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдебт Плюс" (далі - ТОВ "Укрдебт Плюс"), виконавчого комітету Южненської міської ради Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, визнання незаконним та скасування запису про право власності.

Разом з позовом ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову.

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що 25 вересня 2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" і ОСОБА_4 укладено договір іпотеки, реєстровий №3247, за яким ОСОБА_4 передав в іпотеку квартиру АДРЕСА_1, для забезпечення зобов'язання ОСОБА_5 за кредитним договором №11045852000 від 25 вересня 2006 року, за яким ОСОБА_5 отримав для особистих потреб 42 000 дол. США.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.

Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_4

ІНФОРМАЦІЯ_2 з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, ОСОБА_1 дізнався, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно незаконно зареєстроване право власності на об'єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_1 на ім'я відповідача - ТОВ "Укрдебт Плюс". Номер запису про право власності: 38867041. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2204495551101.

Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 54799892 від 27 жовтня 2020 року, ухвалене державним реєстратором Голубенко А. В., Виконавчий комітет Южненської міської ради Одеської області, Одеська область.

Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 54799892 від 27 жовтня 2020 року, є протиправним, запис про право власності 38867041 незаконним та підлягає скасуванню з наступних підстав.

Реєстраційні дії проведено без відома власника майна ОСОБА_4, та порушує права та інтереси його спадкоємця, за захистом яких ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду.

Предметом позову є визнання протиправним рішення державного реєстратора та скасування реєстрації права власності за ТОВ "Укрдебт Плюс" на квартиру АДРЕСА_1.

ОСОБА_1 просив:

забезпечити позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 01 лютого 2021 року вжито заходи забезпечення позову в справі.

Накладено арешт на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1.

Сторонам роз'яснено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що в даному випадку існує необхідність в забезпеченні позову, оскільки є суттєвий ризик відчуження спірного майна на користь третіх осіб, в результаті чого буде втрачений ефективний захист порушених прав та інтересів спадкоємця. Вивчивши матеріали справи суд першої інстанції вважав, що заява підлягає задоволенню.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

Постановою Одеського апеляційного суду від 09 грудня 2021 року апеляційні скарги ТОВ "Укрдебт Плюс" та ОСОБА_2 залишено без задоволення, а ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 01 лютого 2021 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення. Таким чином, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що предмет позову, може бути знищеним на момент виконання рішення. Предметом позову скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно. Тобто з матеріалів справи вбачається, що між сторонами існує реальний спір стосовно нерухомого майна, обраний спосіб забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії та накладення арешту на майно є співмірним із заявленими позовними вимогами, існує зв'язок між обраним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Апеляційний суд відхилив доводи апеляційної скарги ТОВ "Укрдебт плюс", що позивачем не доведено, що ТОВ "Укрдебт плюс" чи інші учасники справи мають намір вчиняти дії, які в подальшому, у випадку задоволення позову, ускладнять захист прав та інтересів позивача без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, оскільки вони повністю спростовуються матеріалами справи. Так, з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна вбачається, що 26 січня 2021 року між ТОВ "Укрдебт плюс" та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1. Вказане свідчить як про наявність спору, так і про необхідність вжиття заходів забезпечення позову.

Апеляційний суд відхилив доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що оскаржуваною ухвалою було вирішено питання про арешт нерухомого майна, що належить ОСОБА_2 на праві власності, без залучення його до участі у справі, як учасника, оскільки, як вбачається з єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 25 жовтня 2021 року об'єднано в одне провадження позов ОСОБА_1 до ТОВ "Укрдебт плюс", виконавчого комітету Южненської міської ради Одеської області, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, визнання незаконним та скасування запису про право власності, а також зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: ТОВ "УкрДебт", Виконавчий комітет Южненської міської ради Одеської області про визнання права власності. Проте, станом на момент подачі позовної заяви та заяви про вжиття заходів забезпечення позову, позивач не міг знати про наявність договору купівлі-продажу, в подальшому (після пред'явлення позову) укладеного між ТОВ "Укрдебт плюс" та ОСОБА_2.

Апеляційний суд зазначив, що доводи в скаргах не спростовують обґрунтованих висновків суду про наявність підстав для забезпечення позову, оскільки між сторонами виник спір та існує загроза утруднення виконання можливого рішення суду. Обрані заходи є цілком співмірними із заявленими позовними вимогами, оскільки між сторонами дійсно існує спір про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Аргументи учасників справи

17 січня 2021 року ОСОБА_2 засобами поштового зв'язку подав касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_3, на ухвалу Суворовського районного суду м.

Одеси від 01 лютого 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 09 грудня 2021 року, в якій просив: оскаржені судові рішення скасувати та відмовити у задоволені заяви; вирішити питання про розподіл судових витрат.

Касаційна скарга мотивована тим, що як вбачається із тексту оскаржуваної ухвали суду першої інстанції на дату постановлення ухвали судом власник майна не був залучений до участі у справі як учасник взагалі. ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1, з 26 січня 2021 року, тобто ще до винесення оскаржуваної ухвали, якою було обмежено його права, як особи, яка навіть не була на той момент стороною судового процесу. Проте, суд першої інстанції безпідставно не залучив до участі у справі власника спірного нерухомого майна, чим суттєво порушив його право на доступ до суду й ухвалив судове рішення, яке стосується його прав та обов'язків.

При задоволенні заяви позивача про накладення арешту на нерухоме майно та заборони їх відчуження суди не звернули уваги, що позов забезпечується накладенням арешту на майно, що належить відповідачеві. Тому є помилковим накладення арешту на майно особи, яка не є відповідачем у справі.

Вказує, що позивачем подано позовну заяву саме немайнового характеру. За загальним правилом немайновий характер вимоги обумовлено тим, що така вимога не підлягає вартісній оцінці; відсутність майнового характеру вимоги виключає її забезпечення шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві та знаходяться у нього або в інших осіб.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2022 рокувідкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 09 лютого 2022 року справу призначено досудового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина 1 статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина 8 статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 25 січня 2022 рокувказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною 2 статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: порушення норм процесуального права.

Фактичні обставини

Суди встановили, що предметом позову скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію права власності за ТОВ "Укрдебт Плюс" на квартиру АДРЕСА_1.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна 26 січня 2021 року між ТОВ "Укрдебт плюс" та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 25 жовтня 2021 року об'єднано в одне провадження позов ОСОБА_1 до ТОВ "Укрдебт плюс", виконавчого комітету Южненської міської ради Одеської області, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, визнання незаконним та скасування запису про право власності, а також зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: ТОВ "УкрДебт плюс", виконавчий комітет Южненської міської ради Одеської області про визнання права власності.

Позиція Верховного Суду

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково (частина 1 статті 352 ЦК України).

Аналіз статті 367 ЦПК свідчить, що суд апеляційної інстанції перевіряє законність судового рішення суду першої інстанції в межах тих обставин та подій, які мали місце підчас розгляду справи судом першої інстанції.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19) зроблено висновок, що "аналіз частини 1 статті 352 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що ця норма визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків".

Суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося (пункт 3 частини 1 статті 362 ЦПК України).

Тобто, в разі подання апеляційної скарги особою, яка не брала участі у справі, і встановлення апеляційним судом, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося, апеляційне провадження підлягає закриттю, а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 серпня 2019 року в справі № 412/1277/2012 (провадження № 61-3704св19) зроблено висновок, що "у разі подання апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі і апеляційним судом встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося, апеляційне провадження підлягає закриттю, а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті".

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 вересня 2021 року в справі № 726/822/21 (провадження № 61-12648св21) вказано, що "апеляційний суд: не звернув увагу, що ТОВ "Фінансова компанія "Укрфінстандарт" є особою, які не брали участі у справі; не встановив чи вирішувалося питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки саме ТОВ "Фінансова компанія "Укрфінстандарт". За таких обставин, апеляційний суд зробив передчасний висновок про залишення без змін ухвали суду першої інстанції".

Порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі (пункт 4 частини 3 статті 376 ЦПК України).

У справі, що переглядається:

апеляційний суд не звернув увагу, що ОСОБА_2 подавав апеляційну скаргу як особа, яка не брала участі у справі станом на час ухвалення оскарженої ухвали судом першої інстанції;

апеляційний суд не врахував, що суд апеляційної інстанції перевіряє законність судового рішення суду першої інстанції в межах тих обставин та подій, які мали місце підчас розгляду справи судом першої інстанції. Постановлення ухвали Суворовського районного суду м. Одеси від 25 жовтня 2021 року про об'єднання позовів не впливає не перевірку законності ухвали суду Суворовського районного суду м. Одеси від 01 лютого 2021 року про забезпечення позову;

апеляційний суд не звернув увагу, що ОСОБА_2 є власником спірної квартири з 26 січня 2021 року, і за таких обставин не врахував що судом першої інстанції вирішувалося питання про права ОСОБА_2. Тому апеляційний суд зробив передчасний висновок про залишення без змін ухвали суду першої інстанції.

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина 4 статті 411 ЦПК України).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена постанова апеляційного суду ухвалена без дотримання норм процесуального права. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що: касаційну скаргу необхідно задовольнити частково; оскаржену постанову апеляційного суду скасувати; передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Висновки щодо розподілу судових витрат

Згідно із підпунктом "в" пункту 4 частини 1 статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається крім іншого, і з розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141, 142 ЦПК України. У статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У частині 13 статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18) зроблено висновок, що: "у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат".

Тому, з урахуванням висновку щодо суті касаційної скарги, розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2, яка підписана представником ОСОБА_3, задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного суду від 09 грудня 2021 року скасувати та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції постанова Одеського апеляційного суду від 09 грудня 2021 року втрачає законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук