Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 15.01.2020 року у справі №534/1711/18

Постанова

Іменем України

09 грудня 2020 року

м. Київ

справа №534/1711/18

провадження №61-23354св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С. (суддя-доповідач),

суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Фаловської І. М.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Комсомольського міського суду Полтавської області, публічного акціонерного товариства "Укртелеком"

м. Горішні Плавні, Головного управління Державного казначейства України, голови Комсомольського міського суду Полтавської області Крикливого Віталія Вікторовича про визнання незаконними дій та бездіяльності працівників Комсомольського міського суду Полтавської області та порушення прав споживача, відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кременчуцького районного суду Полтавської області від 09 вересня 2019 року у складі судді Клименко С. М. та постанову Полтавського апеляційного суду

від 13 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Прядкіної О. В.,

Кузнєцової О. Ю., Хіль Л. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: Комсомольський міський суд Полтавської області, публічне акціонерне товариство "Укртелеком", Головне управління Державного казначейства України, голова Комсомольського міського суду Полтавської області Крикливий Віталій Вікторович,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

1. У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Комсомольського міського суду Полтавської області, публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (далі - ПАТ "Укртелеком"), Головного управління Державного казначейства України, голови Комсомольського міського суду Полтавської області Крикливого В. В. з позовом, у якому просив: визнати незаконними дії та бездіяльність працівників Комсомольського міського суду Полтавської області у незабезпеченні відеозв'язку з Кобеляцьким міським судом Полтавської області при розгляді його скарги на постанову слідчого Курбанова М. Ш. та заяви про відвід слідчого судді Куц Т. О.; визнати незаконною бездіяльність ПАТ "Укртелеком" у незабезпеченні роботи лінії електрозв'язку для проведення відеоконференції Комсомольського міського суду Полтавської області з Кобеляцьким міським судом Полтавської області під час розгляду його скарги; стягнути з Комсомольського міського суду Полтавської області через Головне управління Державного казначейства у

м. Києві на його користь кошти в сумі 17 000 грн на рахунок відшкодування моральної шкоди та шкоди, завданої здоров'ю; стягнути з ПАТ "Укртелеком" на його користь 300 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.

2. Позов мотивовано тим, що Комсомольський міський суд Полтавської області не забезпечив розгляд його скарги на постанову слідчого судді в режимі відеоконференції. Відеозв'язок не забезпечений з вини працівників ПАТ "Укртелеком", яке є єдиним надавачем послуг такого зв'язку, а позивач є їх споживачем. Крім того, працівники Комсомольського міського суду Полтавської області не забезпечили міжміський телефонний зв'язок, що позбавило позивача можливості надіслати телефонограму.

3. Позивач указував, що внаслідок таких дій і бездіяльності працівників міського суду, голови міського суду, який не оскаржував незаконні дії працівників ПАТ "Укртелеком ", а також дій працівників ПАТ "Укртелеком", що виразилися у незабезпеченні відеозв'язку та телефонного зв'язку, було завдано значної моральної шкоди та шкоди здоров'ю.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

4. Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області

від 09 вересня 2019 року відмовлено у відкритті провадження у справі за даним позовом в частині визнання незаконними дій та бездіяльності працівників Комсомольського міського суду Полтавської області та порушення прав споживача, що привело до ушкодження здоров'я.

5. Роз'яснено позивачу, що розгляд його справи в цій частині слід розглядати за правилами кримінального судочинства.

6. Прийнято позовну заяву в частині відшкодування моральної шкоди до розгляду та відкрито провадження у справі.

7. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заявляючи вимоги до Комсомольського міського суду Полтавської області, ОСОБА_1 фактично оскаржував дії слідчого судді щодо відмови у розгляді його заяви про відвід судді Куц Т. О. в режимі відеоконференції у справі, що розглядалася в межах кримінального судочинства.

8. Місцевий суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо визнання незаконними дій та бездіяльності Комсомольського міського суду випливають з провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову слідчого Новосанжарського відділення поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області Курбанова М. Ш. про закриття кримінального провадження, що розглядаються за правилами кримінального судочинства.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

9. Постановою Полтавського апеляційного суду від 13 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Кременчуцького районного суду Полтавської області від 09 вересня 2019 року залишено без змін.

10. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що вирішуючи питання про відкриття провадження у даній справі, Кременчуцький районний суд Полтавської області прийшов до обґрунтованого висновку, що оскарження процесуальних дій суду відносно забезпечення належного відеозв'язку при здійсненні судочинства в порядку кримінального провадження не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому відмовив у відкритті провадження в цій частині. Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині відшкодування моральної шкоди вірно заявлені в порядку цивільного судочинства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

11. У касаційній скарзі, поданій у грудні 2019 року, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

12. Ухвалою Верховного Суду від 28 квітня 2020 року відмовлено у відкритті касаційного провадження на ухвалу Кременчуцького районного суду Полтавської області від 09 вересня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 13 листопада 2019 року в частині відкриття провадження у справі. Поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Кременчуцького районного суду Полтавської області від 09 вересня 2019 року та постанови Полтавського апеляційного суду

від 13 листопада 2019 року в частині відмови у відкритті провадження у справі, у цій частині відкрито касаційне провадження у справі, справу витребувано з суду першої інстанції.

13. Ухвалою Верховного Суду від 01 грудня 2020 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

14. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, безпідставно відмовив у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог про визнання незаконними дій та бездіяльності працівників Комсомольського міського суду Полтавської області, з посиланням на те, що такі дії і бездіяльність підлягають оскарженню в порядку, передбаченому КПК України.

15. Судами не враховано, що КПК України містить певний перелік дій та бездіяльності, які можуть оскаржуватись відповідно до норм КПК України. Проте, даний спір стосується незабезпечення телефонного та спецзв'язку працівниками Комсомольського міського суду Полтавської області. В даному випадку не має значення, у якій справі не був забезпечений зв'язок, особа має право оскаржити такі дії в судовому порядку в силу положень статті 55 Конституції України.

16. Суди попередніх інстанцій в оскаржуваних рішеннях не навели норм - закон, статті, пункти, частини, на підставі яких позивач може оскаржити наведені дії.

Бездіяльність працівників суду, які не забезпечили зв'язок, підлягають розгляду виключно в порядку цивільного судочинства.

Доводи інших учасників справи

17. Інші учасники справи відзиву щодо вимог і змісту касаційної скарги до суду не направили.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

18. Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

19. Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX.

20. Згідно із положенням частини 2 статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

21. Відповідно до вимог частини 1 статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

22. Частиною 1 статті 402 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

23. У справі, яка переглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що при розгляді Комсомольським міським судом скарги ОСОБА_1 на постанову слідчого Курбанова М. Ш. в рамках кримінального провадження не було забезпечено розгляд заяви ОСОБА_1 про відвід слідчого судді

Куц Т. О. в режимі відеоконференції в порядку статті 336 КПК України.

24. Відповідно до ухвали Комсомольського міського суду Полтавської області від 08 червня 2018 року, постановленої у провадженні №1-кс/534/175/18, судовий розгляд справи здійснено у звичайному режимі (недистанційному провадженні) з огляду на відсутність у Комсомольському міському суді Полтавської області технічної можливості для проведення дистанційного судового провадження.

25. Звертаючись з позовом, ОСОБА_1 просив визнати незаконними дії та бездіяльність працівників Комсомольського міського суду Полтавської області через забезпечення належного відеозв'язку при здійсненні судочинства.

26. Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу.

Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом (частини 1 та 3 статті 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

27. Закони України не передбачають можливість розгляду у суді позовних вимог про визнання незаконними дій/бездіяльності іншого суду після отримання останнім позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду чи про зобов'язання іншого суду до вчинення процесуальних дій, оскільки такі дії/бездіяльність є пов'язаними з розглядом судової справи навіть після його завершення. Вирішення у суді спору за такими позовними вимогами буде втручанням у здійснення правосуддя іншим судом.

28. Оскарження діянь суддів (судів) щодо розгляду та вирішення справ, а також оскарження судових рішень поза порядком, передбаченим процесуальним законом, не допускається. Суди та судді не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їхніх дій чи бездіяльності під час розгляду інших судових справ, про оскарження їх рішень, ухвалених за наслідками розгляду цих справ, а також про зобов'язання судів та суддів до вчинення певних процесуальних дій.

29. Вчинення (невчинення) суддею (судом) процесуальних дій під час розгляду конкретної справи, а також ухвалені у ній рішення можуть бути оскаржені до суду вищої інстанції у порядку, передбаченому процесуальним законом для тієї справи, під час розгляду якої вони відповідно були вчинені (мали бути вчинені) чи ухвалені.

30. Усі процесуальні порушення, що їх допустили суди після отримання позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду, можуть бути усунуті лише у межах відповідної судової справи, в якій такі порушення були допущені.

31. Оскарження вчинення (невчинення) судом (суддею) у відповідній справі процесуальних дій і ухвалених у ній рішень не може відбуватися шляхом ініціювання нового судового процесу проти суду (судді).

32. Приписи "заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства"

(пункт 1 частини 1 статті 186 ЦПК України) стосуються як позовів, які не можуть розглядатися за правилами відповідно цивільного чи адміністративного судочинства, так і тих позовів, які взагалі не можуть розглядатися судами.

33. Позовні вимоги про визнання незаконними пов'язаних з розглядом судової справи дій/бездіяльності суду (судді чи посадових осіб суду), а також вимоги про зобов'язання суду (судді) до вчинення певних процесуальних дій не можуть розглядатися за правилами будь-якого судочинства.

34. У разі надходження позовної заяви з вимогами про визнання незаконними пов'язаних з розглядом судової справи дій/бездіяльності суду (судді чи посадових осіб суду), про зобов'язання суду (судді) до вчинення певних процесуальних дій, суд відмовляє у відкритті провадження у справі (пункт 1 частини 1 статті 186 ЦПК України).

35. Відсутність правової регламентації можливості оскаржити рішення, дії та бездіяльність суду, відповідно ухвалені або вчинені після отримання позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду інакше, ніж у порядку апеляційного та касаційного перегляду, а також неможливість притягнення суду (судді) до цивільної відповідальності за вказані рішення, дії чи бездіяльність є легітимними обмеженнями, покликаними забезпечити правову визначеність у правовідносинах учасників справи між собою та із судом, а також загальновизнаними гарантіями суддівської незалежності.

36. Такі обмеження не шкодять суті права на доступ до суду та є пропорційними визначеній меті, оскільки вона досягається гарантуванням у законі порядку оскарження рішень, дій і бездіяльності суду, відповідно ухвалених або вчинених після отримання позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду.

37. Велика Палата Верховного Суду вже висловлювала свою позицію у подібних правовідносинах, зокрема, відповідні висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 757/43355/16-ц, від 13 березня 2019 року у справі № 462/32/17, від 02 жовтня 2019 року у справі № 815/110/16.

38. Частиною 4 статті 263 ЦПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

39. Суди першої і апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про те, що вимоги позивача про оскарження процесуальних дій суду відносно забезпечення належного відеозв'язку при здійсненні судочинства в порядку кримінального провадження не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

40. Разом із цим колегія суддів Верховного Суду вважає, що такі вимоги не можуть розглядатися й у порядку кримінального судочинства, оскільки норми КПК не передбачають права особи на звернення з такою заявою.

41. Отже, у цій справі поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства" щодо вказаних ОСОБА_1 вимог слід тлумачити як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду. А тому зазначені вище вимоги не можуть бути вирішені в жодній юрисдикції.

42. Висновки суду, про те, що вимоги позивача можуть бути розглянуті в порядку, передбаченому КПК, є помилковими.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

43. Відповідно до частини 3 статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

44. Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд (пункт 3 частини 1 статті 409 ЦПК України).

45. Згідно з частиною 1 статті 412 ЦПК України підставами, зокрема, для зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

46. Відповідно до частини 4 статті 412 ЦПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

47. Колегія суддів Верховного Суду доходить висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій в частині відмови у відкритті провадження у справі неправильно застосували норми процесуального права, вказавши, що вимоги ОСОБА_1 про визнання незаконними дій та бездіяльності працівників Комсомольського міського суду Полтавської області та порушення прав споживача, що привело до ушкодження здоров'ямають розглядатися за правилами кримінального судочинства. А тому слід змінити мотивувальну частину ухвали Кременчуцького районного суду Полтавської області

від 09 вересня 2019 року в частині відмови у відкритті провадження у справі та постанови Полтавського апеляційного суду від 13 листопада 2019 року у цій частині з урахуванням висновків, сформульованих у цій постанові.

Керуючись статтями 400, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Ухвалу Кременчуцького районного суду Полтавської області від 09 вересня 2019 року в частині відмови у відкритті провадження у справі та постанову Полтавського апеляційного суду від 13 листопада 2019 року у цій частині змінити у мотивувальній частині, виклавши її у редакції цієї постанови.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

Є. В. Петров

І. М. Фаловська