Історія справи

Постанова КЦС ВП від 20.03.2018 року у справі №481/863/17

Постанова

Іменем України

14 березня 2018 року

м. Київ

справа № 481/863/17-ц

провадження № 61-1886 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Усика Г. І. (суддя-доповідач), Кузнєцова В. О., Олійник А. С.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут» (Баштанська дільниця Новобузьке відділення),

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Миколаївської області від 12 грудня 2017 року у складі колегії суддів: Прокопчук Л. М., Самчишиної Н. В., Царюк Л. М.,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут» (Баштанська дільниця Новобузьке відділення) (далі - ТОВ «Миколаївгаз Збут») про зобов'язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди.

На обґрунтування позовних вимог зазначала, що вона є внутрішньо переміщеною особою у зв'язку з подіями на сході України, та з грудня 2015 року на підставі договору оренди користується квартирою АДРЕСА_1 в м. Новий Буг Миколаївської області. За указаною адресою їй надавались послуги з газопостачання, які вона сплачувала відповідно до Правил постачання природного газу, з урахуванням наданої їй субсидії.

У березні 2017 року вона дізналась, що на її рахунку наявна заборгованість у зв'язку з перерахуванням субсидії, при цьому знято кошти у розмірі 3 406 грн

73 коп. та повернуто їх до бюджету, як невикористану субсидію. Зазначала, що такий перерахунок був зроблений у зв'язку з поданням Новобузьким відділенням Баштанської дільниці неправдивих відомостей про показники лічильника.

Вона звернулась до публічного акціонерного товариства «Миколаївгаз» (далі - ПАТ «Миколаївгаз») щодо уточнення показників спожитого газу помісячно, однак 11 травня 2017 року отримала повідомлення-вимогу від відповідача про погашення заборгованості в десятиденний термін.

Посилаючись на наведене просила зобов'язати ТОВ «Миколаївгаз Збут» провести з нею звірку фактичних показників приладу обліку природного газу, та внести достовірні відомості щодо показників лічильника, зробити перерахунок заборгованості за фактично використаний природний газ на підставі фактичних показників лічильника природного газу, та стягнути з відповідача на відшкодування моральної шкоди 3 000 грн 00 коп.

Рішенням Новобузького районного суду Миколаївської області від 23 жовтня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди задоволено.

Стягнуто з ТОВ «Миколаївгаз Збут» на користь ОСОБА_4 моральну шкоду у розмірі 3 000 грн 00 коп.

Позовну заяву ОСОБА_4 до ТОВ «Миколаївгаз Збут» в частині вимог про зобов'язання вчинити дії залишено без розгляду.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції в частині задоволення вимог про відшкодування моральної шкоди мотивовано тим, що у зв'язку з протиправними діями відповідача позивачу були завдані моральні страждання, що полягали у дестабілізації її становища, зумовили необхідність залишати свою дитину на незнайомих людей, та звертатись до різних установ для зібрання доказів неправомірних дій відповідача, підготовки позову до суду і безпосередньої участі в судовому розгляді справи. Дії відповідача мають ознаки нечесної та агресивної підприємницької діяльності, враховуючи, що він є монопольним суб'єктом господарювання та нав'язує позивачу невигідні, необгрунтовано завищені обсяги спожитого природного газу. Визначаючи розмір відшкодування завданої позивачу моральної шкоди суд, враховував тривалість порушення відповідачем прав ОСОБА_4, її суспільний статус та розмір субсидії, яку було списано з її рахунку.

Залишаючи без розгляду вимоги ОСОБА_4 про зобов'язання вчинити дії, суд першої інстанції керувався пунктом 5 частини першої статті 207 ЦПК України (у редакції, що була чинною на момент розгляду справи в судах попередніх інстанцій) та поданою позивачем заявою про залишення таких вимог без розгляду, у зв'язку з тим, що на час розгляду справи вже було проведено звірку показників лічильника та проведено перерахунок, заборгованості за оплату послуг постачання природного газу немає.

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 12 грудня 2017 року апеляційну скаргу ТОВ «Миколаївгаз Збут» задоволено частково, рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 23 жовтня 2017 року в частині задоволення позову та стягнення судових витрат скасовано, ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди є необгрунтованими, оскільки ТОВ «Миколаївгаз Збут» не веде облік спожитого газу та не має права коригувати об'єми його споживання. Оскаржувані позивачем дії були здійснені працівниками ПАТ «Миколаївгаз», який здійснив відповідне коригування показників вже після подачі ОСОБА_4 позовної заяви. Крім того, відсутні договірні відносини між сторонами, а завдана позивачу шкода не пов'язана із припиненням постачання природнього газу.

У грудні 2017 року ОСОБА_4 звернулася із касаційною скаргою, у якій просила скасувати рішення апеляційного суду Миколаївської області від 12 грудня

2017 року та залишити в силі рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 23 жовтня 2017 року, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Судові рішення в частині залишення без розгляду позовних вимог ОСОБА_4 про зобов'язання відповідача вчинити дії не оскаржуються, а тому не підлягають перегляду в касаційному порядку.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що саме діями ТОВ «Миколаївгаз Збут» їй було завдано моральну шкоду, оскільки повідомлення-вимога про сплату заборгованості за спожитий природній газ була вручена їй на бланку ТОВ «Миколаївгаз Збут» безпосередньо його працівником. Наявність такої заборгованості та відмова у її перерахуванні породжувало переживання, страх та неодноразові неприємні для неї розмови з орендодавцем, яка вимагала надання доказів про належне виконання умов договору оренди, та попереджала, що зазначене може бути підставою для розірвання договору та її виселення.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Установлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Спори про відшкодування фізичній особі моральної шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень; у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов'язань, які підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної шкоди.

Відносини щодо надання послуг постачання природного газу, що склались між сторонами, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Закон України «Про ринок природного газу», постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) № 2498 від 30 вересня 2015 року «Про затвердження Типового договору розподіл природного газу», Правилами постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП № 2496 від 30 вересня 2015 року, Кодексом газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП № 2494 від

30 вересня 2015 року.

Пунктом 8 розділу VІ Правил постачання природного газу передбачено, що відшкодування збитків постачальником побутовому споживачу здійснюється в разі, якщо постачання газу побутовому споживачу було припинено через дії оператора газорозподільних систем на виконання неправомірного доручення постачальника про припинення постачання газу побутовому споживачу. У такому випадку постачальник відшкодовує побутовому споживачу вартість робіт з припинення і повторного відновлення подачі газу після його безпідставного припинення. При цьому постачальник відшкодовує побутовому споживачу збитки (обсяг недовідпущеного газу), які обчислюються, виходячи з фактичного середньогодинного споживання газу за останній розрахунковий період, кількості годин перерви та цін на газ, що діяли в період відсутності газопостачання.Крім того, якщо внаслідок цього побутовому споживачу або його майну завдано матеріальної чи моральної шкоди, постачальник відшкодовує її на підставі рішення суду.

Ураховуючи зазначене, відшкодування моральної шкоди побутовому споживачу передбачене Правилами постачання природного газу лише у випадку припинення через дії оператора газорозподільних систем на виконання неправомірного доручення постачальника постачання газу побутовому споживачу.

Відповідно до положень статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди тільки в разі її заподіяння небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законом.

Звертаючись до суду із даним позовом ОСОБА_4 зазначала, що неправомірні, на її думку, дії відповідача, якими їй завдано моральну шкоду, пов'язані з незаконним списанням з її рахунку коштів, внесенням завідомо неправдивих показників лічильника, відмовою у здійсненні перерахунку заборгованості. Беручи до уваги те, що підставою для відшкодування моральної шкоди не є припинення постачання природного газу чи завдання позивачу шкоди внаслідок недоліків такої продукції (дефекту в продукції), законним та обгрунтованим є висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для відшкодування ОСОБА_4 моральної шкоди.

Згідно зі статтею 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Апеляційним судом правильно також ураховано, що правовідносини у сфері житлово-комунальних послуг, зокрема щодо постачання природного газу, здійснюються на договірних засадах. Наявність укладеного договору між

ОСОБА_4, яка є орендам квартири, та ТОВ «Миколаївгаз Збут», договору про постачання природного газу, умовами якого б передбачалось відшкодування моральної шкоди споживачу, сторонами не підтверджено та судами попередніх інстанцій під час розгляду справи не встановлено. При цьому вимога відповідача про сплату заборгованості за спожитий природній газ адресована не позивачу у справі, а ОСОБА_5, яка є власником квартири та з якою відповідно до листа ТОВ «Миколаївгаз Збут» укладено типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 400, 401, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення апеляційного суду Миколаївської області від 12 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Г. І. Усик

В.О. Кузнєцов

А.С. Олійник