Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 24.10.2019 року у справі №462/2866/18

Постанова

Іменем України

05 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 462/2866/18

провадження № 61-18381св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Манк",

відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,

за участі органу опіки та піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" на ухвалу Львівського апеляційного суду

від 02 вересня 2019 року, у складі колегії суддів: Цяцяка Р. П., Крайник Н. П., Шеремети Н. О.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2018 року публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" (далі - ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк") звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про виселення.

Позов обґрунтовано тим, що 10 грудня 2007 року між закритим акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний Банк" (правонаступником якого є ПАТ "ПУМБ") та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 5882510, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит у розмірі 180 000 доларів США для придбання нерухомості, саме будинку загальною площею 121,6 кв. м, житловою площею 58,8 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1.

Також, 10 грудня 2007 року між сторонами був укладений договір іпотеки № 5882512, посвідчений нотаріусом Львівського міського нотаріального округу, відповідно до якого ОСОБА_1 передав в іпотеку банку нерухоме майно, а саме: будинок загальною площею 121,6 кв. м, житловою площею

58,8 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1, в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором.

Позивач належним чином виконав свої зобов'язання за кредитним договором, надавши кредит у сумі 180 000 доларів США для придбання вказаної нерухомості.

У зв'язку із нездійсненням позичальником платежів у встановлені кредитним договором строки утворилась заборгованість.

Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 11 квітня 2012 року у справі № 2-3972/11 позов ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" до ОСОБА_1 про стягнення боргу задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "ПУМБ" 189 171,15
доларів США, 245 116,89 грн заборгованості та 2 823 грн судових витрат.

04 листопада 2015 року позивач направив на адресу позичальника вимогу (попередження стосовно ухвалення рішення ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" про прийняття предмету іпотеки у свою власність) з наданням строку тридцяти днів з моменту отримання цієї вимоги усунути порушення щодо виконання зобов'язань за кредитним договором.

Однак, позичальник своїх зобов'язань за кредитним договором так і не виконав, у зв'язку з чим, банк 12 січня 2018 року звернув стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття у свою власність предмету іпотеки в рахунок погашення боргу та зареєстрував своє право власності на вказаний будинок.

Згідно довідки про реєстрацію та склад сім'ї від 07 лютого 2018 року в будинку за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані відповідачі. При цьому, їх реєстрація в будинку унеможливлює реалізацію власником своїх конституційних прав, а звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, що мешкають у ньому.

19 березня 2018 року банк надіслав відповідачам письмові вимоги про звільнення будинку, в тому числі від особистих речей, протягом

14 календарних днів з дня отримання даної вимоги відповідно до

пункту 4.5 договору іпотеки статті 4 Закону України "Про іпотеку".

Дані вимоги були отримані відповідачами 21 березня 2018 року, проте станом на день подачі позову до суду ці вимоги проігноровані та відповідачі продовжують на незаконних підставах проживати в будинку, який належить банку.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Залізничного районного суду міста Львова від 15 січня 2019 року позов ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" задоволено, виселено ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 з будинку

АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, оскільки в іпотеку передано будинок, який був придбаний за рахунок отриманих кредитних коштів, які позичальник не повернув, банк в позасудовому порядку звернув стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття на нього права власності іпотекодержателем, а тому є всі підстави для виселення відповідачів без надання іншого житлового приміщення.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 02 вересня 2019 року зупинено апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Залізничного районного суду міста Львова від 15 січня 2019 року у справі за позовом ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про виселення до набрання законної сили рішенням суду у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до

ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" про визнання протиправним та скасування державної реєстрації на іпотечне майно.

Постановляючи ухвалу від 02 вересня 2019 року, апеляційний суд виходив з того, що правовідносини у даній справі пов'язані з вирішенням справи за позовом ОСОБА_1 до ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" про скасування державної реєстрації права власності на іпотечне майно за банком, яка перебуває на розгляді у Залізничному районному суді м. Львова, а тому на підставі пункту 6 частини 1 статті 251 ЦПК України зупинив провадження у справі до набрання законної сили рішенням у зазначеній справі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі представник ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" - адвокат Хобта Д. О., посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу Львівського апеляційного суду від 02 вересня

2019 року про зупинення апеляційного провадження скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

11 жовтня 2019 року засобами поштового зв'язку представник ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" - адвокат Хобта Д. О. подала касаційну скаргу на ухвалу Львівського апеляційного суду від 02 вересня 2019 року у справі № 462/2866/18.

Ухвалою Верховного Суду від 24 жовтня 2019 року поновлено ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження і витребувано матеріали цивільної справи № 462/2866/18.

У листопаді 2019 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" мотивована помилковістю висновку апеляційного суду про наявність підстав для зупинення апеляційного провадження.

Банк вважає, що наявність у провадженні суду першої інстанції справи № 462/1817/19 щодо скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно не впливає на вирішення спору про виселення, оскільки у справі № 462/1817/19 не вирішуються питання, що стосуються заявлених вимог про виселення, чи умов від яких залежить можливість їх розгляду.

Не зазначення в резолютивній частині оскаржуваного судового рішення апеляційного суду єдиного унікального номеру справи до розгляду якої зупинено апеляційне провадження, на думку банку, може призвести до безкінечного подання відповідачами аналогічних позовів.

Відзив на касаційну скаргу у встановлений судом строк не поданий

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Апеляційним судом встановлено, що ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" звернулося до суду із позовом про виселення відповідачів з будинку

АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення. Позов обґрунтовано тим, що даний будинок перебував в іпотеці банку і в подальшому був зареєстрований на праві власності за банком, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку.

В провадженні Залізничного районного суду м. Львова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 (іпотекодаця) про скасування державної реєстрації за ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" іпотечного майна - будинку про виселення з якого заявлений позов у справі № 462/2866/18.

Позиція Верховного Суду

Згідно з положенням частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно з положеннями частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною 1 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному Статтею 263 ЦПК України. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі. Суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Провадження у справі зупиняється до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи (пункт 5 частини 1 статті 253 ЦПК України).

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи.

Визначаючи наявність підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі застосовується у тому разі, коли у іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Встановивши, що у провадженні Залізничного районного суду м. Львова перебуває справа № 462/1817/19 за позовом ОСОБА_1 до ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" та КП "Реєстрація майна та бізнесу" про скасування державної реєстрації іпотечного майна, апеляційний суд, з урахуванням пункту 6 частини 1 статті 251 ЦПК України дійшов обґрунтованого висновку про об'єктивну неможливість до розгляду цієї справи вирішити спір про виселення відповідачів з будинку

АДРЕСА_1, який був предметом іпотеки і у зв'язку із набуттям банком права власності на який заявлені вимоги про виселення відповідачів у цій справі.

Доводи касаційної скарги про не зазначення в резолютивній частині ухвали апеляційного суду єдиного унікального номеру справи, до вирішення якої зупинено провадження, на правильність висновку апеляційного суду не впливає.

У разі, якщо банку незрозуміло до вирішення якої саме справи зупинено апеляційне провадження, він не позбавлений права у передбаченому ЦПК України порядку звернутися до апеляційного суду за роз'ясненням судового рішення.

За таких обставин суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки апеляційний суд постановив ухвалу про зупинення апеляційного провадження з дотриманням норм процесуального права, що відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а оскарженого судового рішення без змін.

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат немає.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського апеляційного суду від 02 вересня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Шипович

Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта