Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 01.03.2020 року у справі №377/218/19

Постанова

Іменем України

06 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 377/218/19

провадження № 61-3435св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротенка Є.

В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Державне спеціалізоване підприємство "Чорнобильська АЕС",

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська АЕС" про визнання незаконним та скасування розпорядження

за касаційною скаргою Державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська АЕС" на рішення Славутицького міського суду Київської області від 16 травня 2019 року у складі судді Теремецької Н. Ф. та постанову Київського апеляційного суду від 28 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Волошиної В. М., Панченко М.

М., Слюсар Т. А.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати незаконним та скасувати розпорядження відповідача від 07 лютого 2019 року № 60 та стягнути судові витрати.

На обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначав, що 12 лютого 2019 року за підписом начальника цеху експлуатації об'єкта "Укриття" та нового безпечного конфайменту (далі - ЦЕОУ (НБК) йому для ознайомлення надано розпорядження відповідача № 60 про перевірку знань та не нарахування йому премії за лютий 2019 року. Суть порушення полягала в тому, що, за словами заступника начальника ЦЕОУ (НБК) Цирулика С. В. і його доповідною запискою, позивач, начебто перебуваючи на блоці № 4 Державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська АЕС" (далі - ДСП ЧАЕС), під час переміщення з приміщення 3.5.2 на відмітці +10 у приміщення Г 202 на відмітці +5.8, не користувався засобами індивідуального захисту.

Своєї провини позивач не визнав, про що зробив відповідну відмітку, зазначаючи про відсутність доказів порушення.

Розпорядженням від 21 лютого 2019 року № 79 ОСОБА_1 відсторонено від самостійної роботи.

З колективним договором ОСОБА_1 особисто ознайомлений 12 лютого 2019 року, що підтверджується листом-ознайомленням за його підписом.

Вказуючи на те, що порушення, які йому інкримінують, відбулися 04 лютого 2019 року, тобто за 7 днів до ознайомлення з колективним договором, умови якого істотно відрізняються від закону, ОСОБА_1 просив позов задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Славутицький міський суд Київської області рішенням від 16 травня 2019 року позов задовольнив частково. Визнав незаконним та скасував пункт 1 розпорядження начальника ЦЕОУ (НБК) ДСП ЧАЕС від 07 лютого 2019 року № 60. В решті позову відмовив. Стягнув з ДСП ЧАЕС на користь ОСОБА_1 компенсацію за втрачений заробіток у розмірі 1 513,46 грн. Стягнув з ДСП ЧАЕС на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 384,20 грн.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що факт порушення позивачем 04 лютого 2019 року Інструкції з радіаційної безпеки на ДСП ЧАЕС і Робочої інструкції оператора обладнання для подавлення радіоактивності та дезактивації 4 розряду групи пилеподавлення дільниці пилеподавлення та екранування ЦЕОУ та НБК 37Р-ЦЕОУ (НБК), про що зазначено у пункті 1 розпорядження начальника ЦЕОУ (НБК) № 60 від 07 лютого 2019 року, не доведений відповідачем належними доказами.

Короткий зміст рішення апеляційного суду

Київський апеляційний суд постановою від 28 жовтня 2019 року рішення Славутицького міського суду Київської області від 16 травня 2019 року залишив без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дав належну оцінку доводам сторін у сукупності з поданими доказами, висновки суду відповідають обставинам справи, доводи, викладені в апеляційній скарзі, їх не спростовують, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення немає.

Рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог сторони не оскаржували, тому відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України не було предметом апеляційного перегляду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї, їх узагальнені аргументи

У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 21 лютого 2020 року, ДСП ЧАЕС просить скасувати рішення Славутицького міського суду Київської області від 16 травня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 жовтня 2019 року, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення прийняті при неправильному застосуванні норм матеріального права та за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини 2 статті 389 ЦПК України).

Суди правильно встановили склад порушення правил радіаційної безпеки у діях позивача, однак дійшли помилкового висновку про недоведеність роботодавцем самого факту порушення, безпідставно застосували аналогію з порядком притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Саме по собі розпорядження начальника цеху жодних правових наслідків у вигляді дисциплінарної відповідальності для позивача не зумовлювало.

У письмових поясненнях за фактом виявленого порушення позивач не заперечує обставин, наведених у доповідній записці, а навпаки, наводить хибні пояснення з метою виправдання своїх дій з підстав нібито відсутності в них складу порушення правил радіаційної безпеки, що цілком спростовується матеріалами справи та встановленими судом обставинами.

Правильне вирішення спірної ситуації має виняткове значення для відповідача виходячи з того, що забезпечення належного рівня культури безпеки на ядерно небезпечному об'єкті, яким є ДСП ЧАЕС, неможливе без дієвих важелів контролю виконання персоналом вимог, норм і правил з радіаційної безпеки. Формальне та упереджене ставлення при прийнятті судом рішень є неприпустимим, оскільки несе пряму загрозу виникнення шкідливої практики зловживань з використанням помилкового прецеденту.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 не було предметом апеляційного перегляду, тому в касаційному порядку не переглядається.

14 квітня 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу, який мотивований тим, що судові рішення ухвалені з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права.

У даному випадку позивач поніс матеріальну відповідальність, оскільки певний період йому не сплачувалася премія.

Суд першої інстанції у своєму рішенні наголосив лише на тому, що факт порушення позивачем відповідних норм необхідно довести, і за наявності відеокамер, приладів для вимірювання радіоактивності цеху з питань радіаційної безпеки відповідач мав таку можливість, однак цього не зробив.

У пояснювальній записці, яка є в матеріалах справи, позивач жодним не підтверджує вчинене правопорушення, а навпаки зазначає про те, що з боку роботодавця - це тиск на нього як на особу, яка очолює комісію з трудових спорів ДСП ЧАЕС.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 26 березня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Славутицького міського суду Київської області.

14 квітня 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 з 20 листопада 2007 року працює на ДСП ЧАЕС. Зокрема, у період з 09 червня 2017 року до 16 квітня 2019 року працював на посаді оператора устаткування для подавлення радіоактивності та дезактивації четвертого розряду до ЦЄОУ (НБК), з 16 квітня 2019 року працює на посаді монтера колії 5 розряду цеху з поводження з відпрацьованим ядерним паливом на ДСП ЧАЕС.

Атестаційна комісія провела атестацію робочих місць 59-021/2017 та 59-066/2017, про що оператора устаткування для подавлення радіоактивності та дезактивації 4 розряду ( № 59-066/2017) ОСОБА_1 ознайомлено 31 січня 2019 року особисто під підпис (картка умов праці № 59-021/2017 ДСП ЧАЕС).

Згідно з доповідною запискою заступника начальника цеху ЦЕОУ (НБК) Цирулика С.

Ф., адресованою начальнику ЦЕОУ (НБК) Поплигіну С. В., 04 лютого 2019 року при проведенні обходу робочих місць на блоці № 4, ним було зафіксував ряд порушень вимог ПРБ, а саме: у момент руху з прим. 3.5.2, відм. + 10,0 м, в прим. Г202, відм. + 5,8 м, оператор ОПРіД 4 розряду ОСОБА_1 не застосовував бавовняні рукавиці та респіратор (пункт 7.5 16Е-С), які входять до основного комплекту ЗІЗ ЗСР для ОУ (додаток 1, пункти 31,34,107П-С). Зупинивши ОСОБА_1, зробив йому зауваження та впевнився в наявності у нього вищезазначених ЗІЗ і змусив застосувати їх згідно з вимогами 16Е-С. За невиконання вимог ПРБ (пункти 3.7.1,7.9 16Е-С) та пункту 2.1.10 37Р-ЦЕОУ (НБК) клопотав оператору ОПРіД 4 розряду ОСОБА_1, таб. № 47338, премію за лютий 2019 року не нараховувати (пункт 4, доповнення 3 до додатка 6-7 КД) та призначити позачергову перевірку знань ПРБ (пункт 5.23.1 13П-С).

У пояснювальній записці від 04 лютого 2019 року ОСОБА_1 зазначив про те, що йому відомо, що цехи та відділи радіаційної безпеки створюються на підприємствах, де працівники в процесі своєї діяльності стикаються із джерелом іонізуючого випромінювання за результатами атестації робочих місць. 31 січня 2019 року він ознайомився з картою умов праці, яка є основним документом стосовно шкідливих факторів. Вважає, що до нього упереджене ставлення через те, що він є головою комісії з трудових спорів на ДСП "Чорнобильська АЕС".

Зі змісту пояснювальної записки майстра ДПіЕ ОСОБА_4 від 05 лютого 2019 року встановлено, що він згідно зі своїми посадовими обов'язками неодноразово попереджав ОСОБА_1 щодо правильного носіння бавовняних рукавиць, пилозахисного респіратора з основного комплекту ЗІЗ на блоці № 4. На його зауваження ОСОБА_1 повідомив, що більше цього не повториться.

07 лютого 2019 року начальник ЦЕОУ (НБК) ДСП ЧАЕС Поплигін С. В. видав наказ (распоряжение) № 60 такого змісту:

1. За невиконання вимог ПРБ (пункти 3.7.1 та 7.9 16Е-С) та пункту 2.1.10,37Р-ЦЕОУ та НБК оператору ОПРіД 4 розряду ОСОБА_1, таб. № 47338, премію за лютий 2019 року не нараховувати та призначити позачергову перевірку знань ПРБ (пункт 5.23.1 13П-С), строк - 21 лютого 2019 року.

2. За невиконання вимог ПРБ (пункти 3.7.1 та 7.11 16Е-С) та пункту 2.1.9,39Р-ЦЕОУ та НБК оператору ОПРіД 4 розряду ОСОБА_5, таб. № 47998, премію за лютий 2019 року не нараховувати та призначити позачергову перевірку знань ПРБ (пункт 5.23.1,13П-С), строк - 21 лютого 2019 року.

3. За слабкий контроль за дотриманням підлеглим персоналом ПРБ (пункт 2.1.18.6 19Д-ЦЕОУ та НБК) майстру ДПіЕ ОСОБА_4, таб. № 35244, премію за лютий 2019 року зменшити на 25 %.

4. За слабкий контроль за дотриманням підлеглим персоналом ПРБ (пункт 2.1.18.6 26Д-ЦЕОУ та НБК майстру ДДП ОСОБА_6, таб. № 47226, премію за лютий 2019 року зменшити на 25 %.

5. Ознайомити персонал ДПіЕ та ДДП з даним розпорядженням в журналах ознайомлення з ОРД дільниць.

Згідно з пунктом 1.7.3 наказу виконуючого обов'язки генерального директора ДСП ЧАЕС Сейди В. О. від 13 березня 2019 року № 317 у зв'язку з порушенням пунктів
3.7.1,7.9 Інструкції з радіаційної безпеки на ДСП ЧАЕС, 16Е-С та пункту 2.1.10 робочої інструкції 37Р-ЦЕОУ (НБК) (здійснення роботи 04 лютого 2019 року без застосування ЗІЗ) наказано оператору устаткування для подавлення радіоактивності та дезактивації 4 розрядку ОСОБА_1, таб. № 47338, премію не нараховувати.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною 2 статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених Частиною 2 статті 389 ЦПК України.

Згідно з частиною 1 статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Відповідно до частини 1 статті 163 КЗпП України на роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або здійснюваних у несприятливих температурних умовах, працівникам видаються безплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту.

Згідно з пунктом 5.1 Положення про порядок забезпечення працівників ДСП "ЧАЕС" спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженим 29 травня 2017 року заступником генерального директора (з ліцензування та відомчого нагляду) Шефер К. Л., під час виконання робіт працівники зобов'язані використовувати видані їм спецодяг, спецвзуття та інші ЗІЗ згідно з вимогами інструкцій з експлуатації, інструкцій з охорони праці.

Відповідно до пункту 3.7.1 Інструкції з радіаційної безпеки на ДСП ЧАЕС 16Е-С, затвердженої 23 грудня 2016 року генеральним директором ДСП "ЧАЕС" Грамоткіним І. І., персонал із забезпечення радіаційної безпеки зобов'язаний знати та виконувати вимоги правил РБ, обов'язки та правила особистої радіаційної гігієни, а також виконувати вказівки працівників ЦРБ в частині виконання вимог РБ.

Пунктом 7.9 Інструкції визначено, що всі працівники при знаходженні в зоні суворого режиму (далі - ЗСР) зобов'язані мати при собі та використовувати основний комплект засобів індивідуального захисту ЗСР. Дозволяється не використовувати бавовняні рукавиці та фільтруючі ЗІЗОД в умовах нормальної експлуатації: в приміщеннях постійного перебування персоналу ЗСР ЧАС та ОУ; в коридорах обслуговування 3,2 підзони об'єктів ЧАЕС; на маршруті руху персоналу: СП-1430 - КПП - 7,8 ОУ.

Згідно з пунктом 13.10 цієї Інструкції за невиконання її вимог залежно від характеру порушень, наслідків, винні притягуються до відповідальності згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких

суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частинами 1 , 5 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених частинами 1 , 5 статті 81 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Встановивши, що підставою для розпорядження начальника ЦЕОУ (НБК) ДСП ЧАЕС Поплигіна С. В. від 07 лютого 2019 року № 60 стала доповідна записка заступника начальника ЦЕОУ (НБК) про виявлення ним особисто порушень ПРБ, зокрема ОСОБА_1, письмові пояснення ОСОБА_1, які не містять даних про вчинення ним порушень правил радіаційної безпеки 04 лютого 2019 року, та письмові пояснення ОСОБА_4, які також не містять фактичних даних про порушення позивачем 04 лютого 2019 року правил радіаційної безпеки, суди дійшли обґрунтованого висновку про невідповідність пункту 1 оскаржуваного розпорядження вимогам трудового законодавства, оскільки вчинення позивачем порушень не підтверджене належними та допустимими доказами.

Аргументи касаційної скарги про те, що забезпечення належного рівня культури безпеки на ядерно небезпечному об'єкті, яким є ДСП ЧАЕС, неможливе без дієвих важелів контролю виконання персоналом вимог, норм та правил з радіаційної безпеки, Верховний Суд не бере до уваги, оскільки відповідач не довів вчинення позивачем порушень, які стали підставою для розпорядження № 60, а судові рішення жодним чином не впливають та не обмежують діяльність відповідача щодо забезпечення належного рівня культури безпеки на ядерно небезпечному об'єкті.

Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені рішення постановлено без додержання норм матеріального і процесуального права, зводяться до незгоди з висновками судів та неправильного тлумачення норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Суд касаційної інстанції наголошує, що в силу статті 400 ЦПК України Верховний Суд не здійснює переоцінку доказів та встановлення обставин з яких виходив суд при вирішенні спору, оскільки повноваження суду касаційної інстанції обмежуються винятково перевіркою правильності застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення в оскаржуваній частині без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська АЕС" залишити без задоволення.

Рішення Славутицького міського суду Київської області від 16 травня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 жовтня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді А. Ю. Зайцев

С. Ю. Бурлаков

Є. В. Коротенко