Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 28.10.2019 року у справі №125/328/19

Постанова

Іменем України

10 березня 2020 року

м. Київ

справа № 125/328/19

провадження № 61-18342св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

заінтересована особа - Балківська сільська рада Барського району Вінницької області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Барського районного суду Вінницької області від 18 липня 2019 року у складі судді Хитрука В. М. та постанову Вінницького апеляційного суду від 10 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Стадника І. М., Войтка Ю. Б., Міхасішина І. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст заяви

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, у якій просив встановити факт постійного проживання однією сім`єю як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу його з ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ,з 10 травня 2013 року по АДРЕСА_1 по день її смерті.

Заява ОСОБА_1 мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , з якою він проживав однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно - житловий будинок АДРЕСА_1 . Спадкоємці першої черги відсутні, а тому він як особа, яка проживала із спадкодавцем однією сім`єю не менше 5 років до відкриття спадщини, має право на спадщину.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Барського районного суду Вінницької області від 18 липня 2019 року, залишеною без змін постановоюВінницького апеляційного суду від 10 вересня 2019 року, заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, залишено без розгляду.

Залишаючи заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, без розгляду, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про те, що вбачається спір про право, у зв`язку з чим заявлені ОСОБА_1 вимоги не підлягають судовому розгляду в окремому провадженні, а такий спір належить вирішувати у порядку позовного провадження.

При цього суди виходили із того, що встановлення факту проживання однією сім`єю з ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , необхідне ОСОБА_1 для подальшого прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , однак заінтересована особа заперечувала проти розгляду справи у порядку окремого провадження, оскільки мала намір звернутись до суду з позовом про визнання спадщини відумерлою, а також заінтересована особа підтвердила факт проживання однієї сім`єю заявника з померлою ОСОБА_2 лише з жовтня 2014 року, а не з травня 2013 року, як просив заявник.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати вказані судові рішення та задовольнити його заяву про встановлення факту, що має юридичне значення.

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що висновок судів попередніх інстанцій про те, що в даному випадку існує спір про право, є безпідставним, із матеріалів справи спір про право не вбачається, оскільки Балківська сільська рада не заперечувала факт його проживання однією сім`єю з померлою ОСОБА_2 .

Крім того, Балківська сільська рада, будучи відповідачем у справі № 125/67/19 за позовом ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини (житлового будинку АДРЕСА_1 ) після смерті ОСОБА_4 , визнала позов ОСОБА_3 . Рішенням Барського районного суду Вінницької області від 14 лютого 2019 року позов ОСОБА_3 у вказаній справі задоволено та визначено ОСОБА_3 додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 .

Отже, спадщина, що залишилась після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , не може бути визнана відумерлою, оскільки наявний спадкоємець спірного спадкового майна.

Зазначав, що лише він прийняв спадщину, подавши заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .

Також вказував на те, що у жовтні 2019 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до нього про визнання права власності на спадкове майно.

Крім того, зазначав, що інтереси заінтересованої особи у цій справі - Балківської сільської ради, та інтереси ОСОБА_3 у справі про визначення останній додаткового строку для прийняття спадщини, представляв адвокат Невольчук С. П., отже вбачається конфлікт інтересів.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 25 жовтня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 10 вересня 2019 року залишено без руху для уточнення вимог касаційної скарги.

У листопаді 2019 року заявником у встановлений судом строк зазначений недолік касаційної скарги усунуто.

Ухвалою Верховного Суду від 19 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Відповідно до статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Перелік фактів, що встановлюються судом при розгляді справи визначено частиною першою статті 315 ЦПК України, який не є вичерпним.

Так, згідно з частиною другою статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У частині четвертій статті 315 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

При цьому, як наголошено у пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки - виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення.

Визначальною обставиною при розгляді заяви про встановлення певних фактів в порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право.

Звертаючись до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, ОСОБА_1 просив встановити факт постійного проживання однією сім`єю як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу його з ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначивши при цьому мету встановлення такого факту - оформлення спадщини.

У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз`яснено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, не спростованим судом апеляційної інстанції, про залишення заяви ОСОБА_1 без розгляду у зв`язку з існуванням спору про спадкове право, враховуючи намір заінтересованої особи визнати у судовому порядку спадщину відумерлою та заперечення останньої факту проживання заявника із спадкодавцем з травня 2013 року до жовтня 2014 року.

Доводи касаційної скарги про відсутність спору між ним та Балківськю сільською радою щодо спадкового майна були предметом дослідження судом апеляційної інстанції і додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом дотримано норми процесуального права.

Посилання у касаційній скарзі на рішення Барського районного суду Вінницької області від 14 лютого 2019 року у справі № 125/67/19 не спростовують правильного висновку судів попередніх інстанції про наявність спору щодо спадкового майна - житлового будинку АДРЕСА_1 .

Так, рішенням Барського районного суду Вінницької області від 14 лютого 2019 року, яке набрало законної сили, визначено ОСОБА_3 додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 .

Вказаним судовим рішенням встановлено, що ОСОБА_3 є спадкоємцем майна ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадщина складається з житлового будинку АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_4 спадкоємцем першої черги була його дружина ОСОБА_2 , яка спадщину після чоловіка прийняла, але не встигла оформити, оскільки померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За таких обставин, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про те, що юридичний факт, який просить встановити заявник, не підлягає розгляду у порядку окремого провадження, оскільки існує спір про право, який підлягає розгляду виключно у порядку позовного провадження.

Інші доводи касаційної скарги фактично стосуються переоцінки доказів та встановлених на їх підставі обставин справи, що знаходиться за межами повноважень суду касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, то відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Барського районного суду Вінницької області від 18 липня 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 10 вересня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Ю. В. Черняк І. А. Воробйова Р. А. Лідовець