Історія справи

Постанова КЦС ВП від 11.08.2019 року у справі №428/2559/17

Постанова

Іменем України

08 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 428/2559/17-ц

провадження № 61-28375св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об`єднання» ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 03 липня 2017 року у складі судді Бароніна Д. Б. та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 02 серпня 2017 року у складі колегії суддів: Яреська А. В., Гаврилюка В. К., Коновалової В. А.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ:

Короткий зміст позовних вимог:

У березні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об`єднання» (далі - ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання») про визнання дій незаконними.

Позов мотивовано тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 .

16 серпня 2012 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» було укладено договір № 0926-153 про користування електричною енергією побутовим споживачем.

28 лютого 2017 року належна позивачу квартира було знеструмлена ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання». Електропостачання було відновлено 15 березня 2017 року.

Позивач вважає такі дії відповідача незаконними.

Крім того, посилається на те, що без її згоди працівниками Сєвєродонецького РЕМ ТОВ «ЛЕО» було проведено демонтаж лічильника електроенергії з квартири позивача та встановлено його на сходовій клітині під`їзду.

Вважає, що такі дії відповідача відбулися із порушенням законодавства, оскільки її не було повідомлено про намір перенесення лічильника, а також не було повідомлено ЖЕК на обслуговуванні якого знаходиться будинок.

З урахуванням вищевикладеного та уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просила суд:

визнати незаконними дії відповідача щодо відключення (припинення постачання) електроенергії у період з 28 лютого 2017 року по 15 березня 2017 року до квартири АДРЕСА_1 , протиправними (неправомірними) та такими, що не відповідають вимогам закону;

визнати дії відповідача щодо демонтажу та перенесення лічильника з квартири АДРЕСА_1 , на сходову клітину протиправними (неправомірними) та такими, що не відповідають вимогам закону;

стягнути судовий збір з відповідача на користь держави.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 03 липня 2017 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» про визнання дій незаконними.

Рішення районного суду мотивовано тим, що судом не встановлено підстав для визнання дій ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» щодо перенесення лічильника на сходову клітину квартири з квартири позивача у щитову незаконними.

Також судом встановлено, що відключення квартири позивача від електропостачання сталося через виникнення аварійної ситуації, що підтверджено відповідними доказами та позивачем не спростовано.

Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 02 серпня 2017 року рішення Сєвєвродонецького міського суду Луганської області від 03 липня 2017 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками міського суду.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:

У серпні 2018 року ОСОБА_1 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 03 липня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 02 серпня 2017 року, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судом норм матеріального та порушенням норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди не встановили усіх обставин у справі від яких залежить правильне вирішення справи, не дослідили докази на їх підтвердження, не встановили причину відключення електропостачання у належній позивачу квартирі, а також не перевірили чи було дотримано процедуру під час переміщення лічильника із квартири позивач на сходову клітину. Рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду всупереч закону ґрунтуються на припущеннях.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Рух касаційної скарги:

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали із Сєвєвродонєцького міського суду Луганської області.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення»

ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Статтею 388 ЦПК України встановлено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У травні 2018 року матеріали цивільної справи передано до Верховного Суду.

Розпорядженням від 11 червня 2019 року № 655/о/226-19 за касаційним провадженням № 61-28375 св18 призначено повторний автоматизований розподіл даної судової справи.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд:

Способи захисту цивільних прав та інтересів передбачені статтею16 ЦК України.

Відносини що виникли між сторонами у цій справі регулюються Законами України «Про електроенергетику» та «;Про житлово-комунальні послуги», які визначають господарську діяльність спрямовану на задоволення потреб фізичної чи юридичної особи в забезпеченні їх послугами, у тому числі й електропостачанням, а також Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357, з наступними змінами і доповненнями (далі - ПКЕЕН).

Суди встановили, що згідно з наказом від 06 серпня 2013 року № 378 ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» усі структурні підрозділи були зобов`язані забезпечити виконання робіт по перенесенню електролічильників з квартир у щитові.

15 лютого 2017 року представниками ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» складено акт № 193077, в пункті 9 якого міститься вимога до власника квартири АДРЕСА_1 щодо встановлення до 25 лютого 2017 року на сходову клітину приладу обліку електричної енергії.

15 лютого 2017 року представниками ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» було складено акт № 193112, відповідно до пункту 9 якого відбулося встановлення приладу обліку електричної енергії з квартири АДРЕСА_1 на сходовій клітині.

Відповідно до пункту 8 розділу «Установлення та експлуатація приладів обліку електричної енергії» ПКЕЕН прилади обліку електричної енергії мають бути придбані, встановлені, підключені енергопостачальником, а їх вартість та вартість з встановлення оплачена: а)для новозбудованих будинків - забудовниками; б) у разі розділу обліку електричної енергії - організаціями, які здійснюють розділ обліку.

Отже, прилад обліку електричної енергії, який обліковує електроенергію, що споживається позивачем, і який був перенесений на сходову клітку будинку АДРЕСА_2 , є власністю відповідача, який вправі розпорядитись ним на власний розсуд.

Таким чином, суд першої інстанції з висновком якого погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність передбачених законом підстав для визнання незаконними дій ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» щодо перенесення приладу обліку електричної енергії із квартири позивача на сходову клітину будинку на виконання виданого товариством наказу від 06 серпня 2013 року № 378.

Крім того, судом встановлено, що згідно з копією повідомлення від 28 лютого 2017 року, квартира АДРЕСА_1 відключена від електропостачання у зв`язку з аварійною ситуацією.

Листом від 07 березня 2017 року № 270 ОСОБА_1 адміністрацією Сєвєродонецького РЕМ ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» було повідомлено про те, що 28 лютого 2017 року у зв`язку з аварійною ситуацією була знеструмлена електроустановка споживача квартири АДРЕСА_1 .

Листом від 22 березня 2017 року № 282 адміністрація Сєвєродонецького РЕМ ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» повідомила ОСОБА_1 про те, що 28 лютого 2017 року при знеструмленні електроустановки споживача квартири АДРЕСА_1 , акт про відключення не оформлювався, так як відключення проводилось у в`язку з аварійною ситуацією. Для відновлення електропостачання було рекомендовано звернутись до балансоутримувача будинку, бо внутрішньо-будинкові мережі та розподільчий щиток 0,4 кВ знаходяться на обслуговуванні балансоутримувача будинку. 15 березня 2017 року електромонтер КП Житлосервіс «Світанок» ліквідував аварійну ситуацію в розподільчому щитку 0,4 кВ. Працівники Сєвєродонецького РЕМ ніяких робіт із підключення електроустановки ОСОБА_1 не проводили.

Таким чином, встановивши вказані обставини, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що відключення електропостачання в квартирі позивача відбулося правомірно у зв`язку із аварійною ситуацією в розподільчому щитку 0,4 кВ, що знаходиться на обслуговуванні балансоутримувача будинку та яку було ліквідовано 15 березня 2017 року.

Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів (стаття 57, 60 ЦПК України, у редакції, чинній на час розгляду справи) на спростування встановлених судом обставин.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновку судів попередніх інстанцій, якими у повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, а зводяться до неправильного тлумачення норм матеріального права та до переоцінки доказів, що відповідно до приписів статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 03 липня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 02 серпня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. П. Курило

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко