Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 05.03.2018 року у справі №296/6536/17

Постанова

Іменем України

08 серпня 2018 року

м. Київ

справа № 296/6536/17-ц

провадження № 61-10770св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Коротуна В. М., Курило В. П. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - громадська організація «Об'єднання споживачів природного газу міста Житомира»,

відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю «Житомиргаз Збут»,

публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Житомиргаз»,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Житомиргаз» на постанову апеляційного суду Житомирської області від 22 січня 2018 року у складі колегії суддів: Микитюк О. Ю., Галацевич О. М., Борисюка Р. М.,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2017 року Громадська організація «Об'єднання споживачів природного газу міста Житомира» (далі - ГО «Об'єднання споживачів природного газу міста Житомира») звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Житомиргаз Збут» (далі - ТОВ «Житомиргаз Збут»), публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Житомиргаз» (далі - ПАТ по газопостачанню та газифікації «Житомиргаз») щодо невизначеного кола позивачів. Просила визнати протиправними дії: ПАТ по газопостачанню та газифікації «Житомиргаз» в частині визначення об'єму та обсягу спожитого газу, виходячи із показників загальнобудинкових вузлів обліку газу, ТОВ «Житомиргаз Збут» в частині нарахування плати за спожитий газ, виходячи із показників загальнобудинкових вузлів обліку газу, а також зобов'язати відповідачів припинити такі дії.

Позовна заява мотивована тим, що з грудня 2016 року ПАТ «Житомиргаз» розпочало встановлення загальнобудинкових лічильників газу у 118 багатоквартирних будинках міста Житомира з єдиним газовим приладом. Після встановлення таких лічильників ТОВ «Житомиргаз Збут»нараховує мешканцям цих будинків, квартири яких не обладнані індивідуальними лічильниками, оплату за спожитий газ не у розмірі норми споживання, а згідно показників лічильників, яка є значно вищою. При цьому зазначені споживачі поставлені у нерівні умови щодо розміру плати за газ у порівнянні з тими, яким ПАТ «Житомиргаз»встановило індивідуальні лічильники.

Рішенням Корольовського районного суду міста Житомира від 19 вересня 2017 року в задоволені позовних вимог ГО«Об'єднання споживачів природного газу міста Житомира» відмовлено.

Постановою апеляційного суду Житомирської області від 22 січня 2018 року апеляційну скаргу ГО«Об'єднання споживачів природного газу міста Житомира» задоволено.

Рішення Корольовського районного суду міста Житомира від 19 вересня 2017 року скасовано та прийнято постанову, якою позовні вимоги

ГО«Об'єднання споживачів природного газу міста Житомира» до

ТОВ «Житомиргаз Збут», ПАТ по газопостачанню та газифікації «Житомиргаз» про визнання протиправними дій виконавця щодо невизначеного кола споживачів задоволено.

Визнано протиправними дії ПАТ по газопостачанню та газифікації «Житомиргаз» щодо невизначеного кола споживачів на території міста Житомира в частині визначення об'єму та обсягу спожитого газу, виходячи із показників загальнобудинкових вузлів обліку газу.

Визнано протиправними дії ТОВ «Житомиргаз Збут» щодо невизначеного кола споживачів на території міста Житомира в частині нарахування плати за спожитий газ, виходячи із показників загальнобудинкових вузлів обліку газу.

Зобов'язано ПАТ по газопостачанню та газифікації «Житомиргаз» припинити дії щодо невизначеного кола споживачів на території міста Житомира в частині визначення об'єму та обсягу спожитого газу, виходячи із показників загальнобудинкових вузлів обліку газу.

Зобов'язано ТОВ «Житомиргаз Збут» припинити дії щодо невизначеного кола споживачів на території міста Житомира в частині нарахування плати за спожитий газ, виходячи із показників загальнобудинкових вузлів обліку газу.

Зобов'язано ПАТ по газопостачанню та газифікації «Житомиргаз»,

ТОВ «Житомиргаз Збут» довести постанову суду у десятиденний строк з дня її прийняття через засоби масової інформації до відома споживачів.

Стягнуто з ПАТ по газопостачанню та газифікації «Житомиргаз» судовий збір на користь держави в розмірі 6 720,00 грн.

Стягнуто з ТОВ «Житомиргаз Збут» судовий збір на користь держави в розмірі 6 720,00 грн.

У січні 2018 року ПАТ по газопостачанню та газифікації «Житомиргаз» через засоби поштового зв?язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову апеляційного суду Житомирської області від 22 січня 2018 року та залишити в силі рішення Корольовського районного суду міста Житомира від 19 вересня 2017 року, мотивуючи свої вимоги неправильним застосування судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції визнано протиправними дії ПАТ по газопостачанню та газифікації «Житомиргаз» з визначенням об'ємів та обсягів спожитого газу з використанням ЗВОГ, тому не вирішено питання щодо здійснення порядку обліку природного газу.

Крім того, ПАТ по газопостачанню та газифікації «Житомиргаз» позбавлений можливості визначати достовірні та об'єктивні дані щодо об'ємів розподіленого природного газу, а ТОВ «Житомиргаз Збут» позбавлено можливості здійснювати розрахунки за отриманий природний газ з ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», як єдиним продавцем природного газу для потреб населення, тобто побутових споживачів, що може мати наслідком завдання істотної шкоди економічним правам та інтересам ТОВ «Житомиргаз Збут» та ПАТ по газопостачанню та газифікації «Житомиргаз».

Виконання судового рішення апеляційної інстанції змушує порушувати норми законодавства України, наслідком чого можуть бути застосовані санкції зі сторони Регулятора - НКРЕКП.

У квітні 2018 року ГО «Об'єднання споживачів природного газу міста Житомира» подало відзив, в якому просить касаційну скаргу ПАТ «Житомиргаз» залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду Житомирської області від 22 січня 2018 року без змін.

Відзив мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції обґрунтовано застосував частину першу статті 21 Закону України «Про захист прав споживачів» та відновлено законні права та інтереси споживачів природного газу міста Житомира, які були несправедливо постановлені в нерівні умови в порівнянні з іншими споживачами, яким ПАТ «Житомиргаз» встановив безоплатно саме індивідуальні лічильники обліку газу та яким визначався об'єм та плата виключно за спожитий газ.

Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У березні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону постанова апеляційного суду не відповідає.

Судом установлено, що ТОВ «Житомиргаз Збут» є суб'єктом господарювання, що здійснює розподіл природного газу на відповідній території, зобов'язаний в термін до 01 січня 2018 року для зазначеної групи населення забезпечити встановлення лічильників газу, як індивідуальних так і загальнобудинкових, щоб забезпечити 100 % облік спожитого природного газу населенню.

При цьому, у разі не встановлення населенню у строки, зазначені у частині першій статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», лічильників газу з вини суб'єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, припинення розподілу природного газу таким споживачам забороняється, а його облік до моменту встановлення лічильників газу здійснюється за нормами споживання, встановленими Кабінетом Міністрів України.

Встановлено, що фінансування робіт з оснащення лічильниками газу населення здійснюється за рахунок коштів газорозподільних підприємств, що передбачені в структурі тарифу на послуги розподілу природного газу.

З метою недопущення зростання тарифів на розподіл природного газу, ліцензіатами з 01 жовтня 2015 року проводяться заходи щодо забезпечення споживачів обліком природного газу, зокрема, в частині запровадження масштабного встановлення будинкового обліку природного газу, що потребує значно менше коштів.

Законодавством не встановлено визначення порядку черговості безкоштовного встановлення лічильників. Черговість безкоштовного встановлення лічильників залежить від багатьох факторів, законодавством визначено лише строк до якого має бути встановлено лічильники.

Відповідно до кодексу газорозподільних мереж (далі - Кодекс ГРМ) ПАТ «Житомиргаз» було встановлено ЗВОГ, з огляду на те, що з 01 січня 2018 року у випадку не забезпечення обліку природного газу у побутових споживачів, ПАТ «Житомиргаз» будучи Оператором ГРМ, буде змушений припинити розподіл природного газу, як це визначено статтею 5 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу».

ПАТ «Житомиргаз», будучи Оператором ГРМ, здійснив встановлення ЗВОГ, що цілком і повністю узгоджується з нормами законодавства України, і як наслідок, такі дії спрямовані виключно на забезпечення обліку природного газу за об'єктами споживання природного газу побутових споживачів, з метою не допущення припинення розподілу природного газу останнім.

Позивачем не наведено в позовній заяві жодної норми чинного законодавства, яка була порушена ПАТ «Житомиргаз» при встановленні ЗВОГ.

Доводи позивача щодо необґрунтовано вищої ціни є безпідставними. Ціна на природний газ для побутових споживачів, тобто для населення встановлюється виключно Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, шляхом прийняття обов'язкових до виконання, суб'єктами ринку природного газу, рішень.

Суд першої інстанції дав належну оцінку доводам позивача щодо не дотримання ПАТ «Житомиргаз» при встановлені загальнобудинкових лічильників вимог Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» в частині отримання згоди співвласників на встановлення загальнобудинкових вузлів обліку у місті Житомирі, не укладення відповідних договорів з окремими мешканцями (власниками квартир, не обладнаних індивідуальними лічильниками газу) щодо проведення оплати за показниками такого лічильника,

Закон України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» не передбачає необхідність отримання згоди співвласників на встановлення ЗВОГ.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Відповідно до абзацу п'ять-шість п.4 Тимчасового положення № 620, власник (власники) будинку (будинків) (квартир), особа, відповідальна за експлуатацію будинку (будинків) (далі - експлуатаційна організація), балансоутримувач будинку (будинків) тощо та оператор газорозподільної системи зобов'язані врегулювати між собою договірні відносини щодо зняття показань будинкового вузла обліку та лічильників газу, установлених у квартирі (далі - квартирні лічильники газу) (за їх наявності), а також забезпечення можливості проведення монтажу, збереження та здійснення експлуатації будинкового вузла обліку. У разі не врегулювання зазначених питань газопостачання такому будинку, групі будинків, групі споживачів може бути припинено відповідно до законодавства. У разі незгоди власника квартири (будинку) розраховуватися за спожитий газ за показаннями будинкового вузла обліку на будинок (групу будинків) він може встановити квартирний лічильник газу (вузол обліку) окремо на квартиру (будинок) за власні кошти.

Отже, передбачене договірне врегулювання було здійснено з відповідними балансоутримувачами багатоквартирних будинків, що підтверджується укладеними договорами на проведення монтажних робіт, здійснення експлуатації (обслуговування) та про зняття показань з встановленого будинкового вузла обліку природного газу.

Судом установлено, що на даний час укладено між побутовими споживачами та ТОВ «Житомиргаз Збут» договір на постачання природного газу в порядку, визначеному Правилами № 2496.

Ураховуючи викладене, апеляційний суд у порушення вищевказаних положень закону не звернув уваги на те, що всі дані щодо об'ємів споживання природного газу побутовим споживачем, відповідач отримує від оператора газорозподільної мережі (Оператор ГРМ), за виключенням планових величин середньомісячного споживання. Такі дані передаються Оператором ГРМ ТОВ «Житомиргаз Збут», як постачальниками із спеціальними обов'язками на підставі даних, отриманих за результатами зняття показань лічильників, як індивідуальних, так і загально будинкових.

Судом установлено, що відповідно до умов договору ТОВ «Житомиргаз Збут» отримує дані щодо обсягів споживання побутовими споживачами природного газу від ПАТ «Житомиргаз», а тому ТОВ «Житомиргаз Збут» дотримується вимог чинного законодавства України, які регламентують вказаний порядок передачі інформації між суб'єктами ринку природного газу.

Проте, апеляційний суд не звернув уваги на те, що дії ТОВ «Житомиргаз Збут» не можуть вважатись такими, що порушували права та інтереси споживачів, в частині не правильного обліку природного газу, до моменту поки не буде визнано протиправними відповідні дії ПАТ «Житомиргаз» як Оператора ГРМ, на якого законодавством в імперативному порядку покладено обов'язок здійснення обліку природного газу, зокрема за об'єктами споживання побутових споживачів.

Апеляційний суд не врахував, що ТОВ «Житомиргаз Збут» не отримує дані щодо обсягів споживання природного газу побутовими споживачами безпосередньо від побутових споживачів, а отримує їх лише опосередковано, тобто через ПАТ «Житомиргаз». Тому за відсутності належних і допустимих доказів щодо неправомірності нарахованих обсягів природного газу Оператором ГРМ, всі дані щодо обсягів споживання природного газу є правомірними.

Судами встановлено, що ПАТ «Житомиргаз» розпочало встановлення загально будинкових лічильників газу у багатоквартирних будинках міста Житомира з єдиним газовим приладом з метою комерційного (приладового) обліку природного газу з 2016 року. На той час редакція Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» від 16 червня 2011 року № 3533-VI не містила вимогу до суб'єкта господарювання, що здійснює розподіл природного газу на відповідній території, оснащувати споживачів природного газу - фізичних осіб індивідуальними лічильниками газу. Тому, дії відповідачів щодо оснащення споживачів - фізичних осіб загально-будинковими лічильниками газу з одним газовим приладом не можна визнати неправомірними.

Таким чином, суд першої інстанції на підставі належним чином оцінених доказів (стаття 212 ЦПК України 2004 року), дійшов правильного висновку про те, що ГО «Об'єднання споживачів природного газу міста Житомира» не надало суду доказів протиправності дій співвідповідачів щодо невизначеного кола споживачів, а зазначені у позовні заяві обставини не можуть бути підставою для застосування саме такого способу захисту порушеного права, який заявлений у позовній заяві.

Згідно зі статтею 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Керуючись статтями 400, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргупублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Житомиргаз» задовольнити.

Постанову апеляційного суду Житомирської області від 22 січня 2018 року скасувати,а рішення Корольовського районного суду міста Житомира від 19 вересня 2017 року залишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції скасоване рішення суду апеляційної інстанції втрачає законну силу та подальшому виконанню не підлягає.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: Н. О. Антоненко

В. І. Журавель

В. М. Коротун

В.П. Курило