Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 16.08.2018 року у справі №719/63/18

Постанова

Іменем України

08 травня 2019 року

м. Київ

справа № 719/63/18

провадження № 61-41839св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Курило В. П.

учасники справи:

позивач ОСОБА_5 ,

представник позивача - адвокат Лопух Сергій Володимирович,

відповідач 1 - виконавчий комітет Новодністровської міської ради Чернівецької області,

представник відповідача 1 - ОСОБА_2 ,

відповідач 2 - ОСОБА_3 ,

відповідач 3 - ОСОБА_4 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу виконавчого комітету Новодністровської міської ради Чернівецької області на рішення Новодністровського міського суду Чернівецької області у складі судді Цицак В. Л. від 20 квітня 2018 року та постанову апеляційного суду Чернівецької області у складі колегії суддів: Одинака О. О., Кулянди М. І., Половінкіної Н. Ю. від 22 червня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2018 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Новодністровської міської ради Чернівецької області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсним та скасування рішення, визнання недійсним та скасування ордера, виселення із квартири та зняття із реєстрації осіб.

Позовна заява мотивована тим, що він є власником квартири АДРЕСА_1 . Певний період часу квартира ним не використовувалась та на даний час він не може потрапити до власного житла, так як там проживають невідомі йому люди. Зазначає, що з отриманої довідки Новодністровської міської ради йому стало відомо, що в належній йому квартирі проживають ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підставі ордера, виданого відповідно до рішення виконавчого комітету Новодністровської міської ради.

Посилаючись на те, що виконавчий комітет Новодністровської міської ради порушив його право як власника вказаної квартири, просив визнати рішення виконавчого комітету Новодністровської міської ради за № 153/7 від 07 липня 2010 року про надання ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_1 , недійсним та скасувати його; визнати ордер за № 4018 від 30 липня 2010 року на вказану квартиру, виданий на ім`я ОСОБА_3 ,. недійсним та скасувати його; виселети ОСОБА_3 та ОСОБА_4 указаної квартири та зняти їх з реєстрації місця проживання.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Новодністровського міського суду Чернівецької області від 20 квітня 2018 року позов ОСОБА_5 задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано пункти 2, 3 рішення виконавчого комітету Новодністровської міської ради за № 153/7 від 07 липня 2010 року «Про виключення квартири з розряду квартира-гуртожиток (за клопотанням ВАТ «Укргідроенерго» філія «Дністровська ГЕС»).

Визнано недійсним ордер за № 4018 від 30 липня 2010 року на квартиру АДРЕСА_1 , на ім`я ОСОБА_3

Виселено ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_1 .

Зобов`язано виконавчий комітет Новодністровської міської ради Чернівецької області надати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 інше жиле приміщення, яке має відповідати за розміром і благоустроєм наданому їм за ордером № 4018 від 30 липня 2010 року.

В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Судове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки ордер на на ім`я ОСОБА_3 був виданий на спірну квартиру, яка не була вільна та власником якої є позивач, то в силу вимог статті 59 ЖК Української РСР такий ордер є недійсним, про що не заперечував і виконавчий комітет Новодністровської міської ради Чернівецької області, визнаючи позов в цій частині.

Визнавши ордер на спірну квартиру недійсним, суд першої інстанції застосував правові наслідки, передбачені частиною другою статті 117 ЖК Української РСР, виселевши відповідачів зі спірної квартири та зобов`язавши виконавчий комітет Новодністровської міської ради Чернівецької області надати їм інше житло.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою апеляційного суду Чернівецької області від 22 червня 2018 року апеляційну скаргу виконавчого комітету Новодністровської міської ради Чернівецької області залишено без задоволення. Рішення Новодністровського міського суду Чернівецької області від 20 квітня 2018 року в частині, яка оскаржується, залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки суду першої інстанції в частині зобов`язання виконавчий комітет Новодністровської міської ради Чернівецької області надати відповідачам інше житло, яке має відповідати за розміром і благоустроєм наданому їм за ордером № 4018 від 30 липня 2010 року, відповідає вимогам частини другої статті 117 ЖК Української РСР, обставини справи встановлені повно, а доводи апеляційної скарги не підтверджені належними та допустимими доказами і не спростовують висновків суду першої інстанції.

Узагальнені доводи касаційної скарги

У серпні 2018 року виконавчий комітет Новодністровської міської ради Чернівецької області подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій в частині зобов`язання виконавчий комітет Новодністровської міської ради Чернівецької області надати відповідачам інше житло, яке має відповідати за розміром і благоустроєм наданому їм за ордером № 4018 від 30 липня 2010 року, в іншій частині - залишити без змін.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не встановили всіх фактичних обставин справи; не залучили до участі у справі правонаступників ДКК ГЕС та ГАЕС, адміністрацію філії «Дністровська ГЕС» ВАТ «Укргідроенерго»; належної оцінки їх діям щодо переведення спірної квартири в розряд гуртожитку та виділення її іншим особам не надали. Крім того, зобов`язуючи виконавчий комітет Новодністровської міської ради Чернівецької області надати відповідачам інше житло, суди попередніх інстанцій вийшли за межі позовних вимог, порушивши приписи частини другої статті 264 ЦПК України.

Рішення суду першої інстанції в частині визнання недійсним та скасування пунктів 2, 3 рішення виконавчого комітету Новодністровської міської ради за № 153/7 від 07 липня 2010 року; визнання недійсним та скасування ордера № 4018 від 30 липня 2010 року на спірну квартиру, виданого на ім`я ОСОБА_3 ; виселення відповідачів зі спірної квартири та зняття їх із реєстрації не оскаржувалося в апеляційному порядку та не оскаржується в касаційному суді, тому в цій частині є предметом касаційного перегляду (стаття 400 ЦПК України).

Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу

У жовтні 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_3 на касаційну скаргу, у якому, посилаючись на безпідставність доводів касаційної скарги та законність і обґрунтованість ухвалених у справі судових рішень, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 12 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 719/63/18 з Новодністровського міського суду Чернівецької області.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що ОСОБА_5 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 22 червня 1994 року.

07 липня 2010 року виконавчий комітет Новодністровської міської ради Чернівецької області видав ордер № 4018 на ім`я ОСОБА_3 на право зайняття квартири АДРЕСА_1 .

Згідно довідки Новодністровської міської ради від 06 лютого 2018 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1 .

2 .Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 47 Конституції України ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Стаття 59 ЖК Української РСР передбачає, що ордер на жиле приміщення може бути визнано недійсним у судовому порядку у випадках порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в ордері жиле приміщення, неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання жилого приміщення, а також в інших випадках порушення порядку і умов надання жилих приміщень.

Виданий на жиле приміщення ордер у випадках, зазначених у статті 59 ЖК Української РСР, підлягає визнанню недійсним з наслідками, передбаченими статтею 117 цього Кодексу.

Так, відповідно до статті 117 ЖК Української РСР у разі визнання ордера на жиле приміщення недійсним внаслідок неправомірних дій осіб, які одержали ордер, вони підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення. Якщо громадяни, зазначені в ордері, раніше користувалися жилим приміщенням у будинку державного або громадського житлового фонду, їм повинно бути надано жиле приміщення, яке вони раніше займали, або інше жиле приміщення. У випадках визнання ордера на жиле приміщення недійсним з іншим підстав, крім випадку, передбаченого частиною першою цієї статті, громадяни, зазначені в ордері, підлягають виселенню з наданням іншого жилого приміщення або приміщення, яке вони раніше займали.

У пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» роз`яснено, що у випадку, коли позов пред`явлено особами, права яких порушено видачею ордера, суд покладає на орган, що здійснює управління житловим фондом, обов`язок надати відповідачам те жиле приміщення, яке вони раніше займали, або інше, яке за змістом частини другої статті 117 ЖК Української РСР має відповідати за розміром і благоустроєм наданому за ордером.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, установивши, що ордер № 4018 від 30 липня 2010 року, на підставі якого відповідачі вселилися у спірну квартиру, є недійсним відповідно до статті 59 ЖК Української РСР, неправомірності дій відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 при одержані ордеру на спірну квартиру не встановлено, суди попередніх інстанцій обґрунтовано застосували наслідки його недійсності, передбачені статтею 117 ЖК Української РСР, та зобов`язали виконавчий комітет Новодністровської міської ради Чернівецької області надати відповідачам інше жиле приміщення, яке має відповідати за розміром і благоустроєм наданому їм за ордером № 4018 від 30 липня 2010 року.

Доводи касаційної скарги в їх сукупності зводяться до незгоди із висновками судів попередніх інстанцій, неправильного розуміння заявником вимог чинного законодавства та власного тлумачення характеру спірних правовідносин. Такі доводи оцінені судом першої інстанції, були предметом перегляду судом апеляційної інстанції та не знайшли свого підтвердження.

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій в частині зобов`язання виконавчий комітет Новодністровської міської ради Чернівецької області надати відповідачем інше жиле приміщення без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу виконавчого комітету Новодністровської міської ради Чернівецької області залишити без задоволення.

Рішення Новодністровського міського суду Чернівецької області від 20 квітня 2018 року та постанову апеляційного суду Чернівецької області від 22 червня 2018 року в частині зобов`язання виконавчий комітет Новодністровської міської ради Чернівецької області надати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 інше жиле приміщення, яке має відповідати за розміром і благоустроєм наданому їм за ордером № 4018 від 30 липня 2010 року, залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Є. Червинська

В. М. Коротун

В. П. Курило