Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 17.09.2018 року у справі №27/5351/17

Постанова

Іменем України

06 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 727/5351/17-ц

провадження № 61-44017св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - Чернівецька міська рада,

відповідачі: ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом Чернівецької міської ради до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звільнення земельної ділянки за касаційною скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 24 квітня 2018 року у складі судді Чебан В. М. та постанову Апеляційного суду Чернівецької області від 17 серпня 2018 року у складі колегії суддів: Перепелюк І. Б., Кулянди М. І., Яремка В. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2017 року Чернівецька міська радазвернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звільнення земельної ділянки.

Позовна заява мотивована тим, що розпорядженням міського голови від 10 січня 2017 року № 12-р створено комісію для вивчення питання про встановлення дитячого майданчика на АДРЕСА_1.

За результатами розгляду вказаного питання Інспекції з благоустрою при виконавчому комітеті доручено провести перевірку щодо дотримання власниками будинковолодіння АДРЕСА_2 виконання правил благоустрою м. Чернівців у частині користування та утримання прилеглої території та вжити відповідні заходи.

ОСББ «Червоноармійська, 104» запропоновано розробити ескізний проект на тимчасовий благоустрій земельної ділянки АДРЕСА_1 і подати його на погодження до департаментів містобудівного комплексу й земельних відносин міської ради та житлово-комунального господарства міської ради, згідно з погодженим проектом провести благоустрій території до моменту подальшого використання даної території міською радою.

Позивач зазначав, що згідно з листом Інспекції з благоустрою при виконавчому комітеті міської ради при огляді земельної ділянки АДРЕСА_1 встановлено, що земельна ділянка самовільно зайнята ОСОБА_5 та ОСОБА_4 і використовується ними для утримання вантажних автомобілів та складання дров, що є порушенням пункту 5 та пункту 15.2. Тимчасових правил благоустрою м. Чернівців. Оскільки самовільно зайнята земельна ділянка належить до земель запасу міста, відповідачам запропоновано її звільнити, однак вони відмовляються від добровільного звільнення земельної ділянки.

Відповідно до листа департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради, земельна ділянка АДРЕСА_1 належить до комунальної власності територіальної громади і відноситься до земель запасу.

Відповідачами порушено вимоги Закону України «Про благоустрій населених пунктів» та Тимчасові правила благоустрою м. Чернівців, затверджені рішенням Чернівецької міської ради від 03 лютого 2015 року № 1489.

Ураховуючи викладене, Чернівецька міська рада просила суд зобов'язати відповідачів звільнити земельну ділянку орієнтовною площею 0,02 га, яка знаходиться АДРЕСА_1 шляхом демонтажу металевих воріт, переміщенням (евакуацією) вантажних транспортних засобів та складанням дров із зазначеної земельної ділянки.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 24 квітня 2018 року позов Чернівецької міської ради задоволено.

Зобов'язано ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звільнити земельну ділянку орієнтовною площею 0,02 га, яка знаходиться АДРЕСА_1 шляхом демонтажу металевих воріт, переміщення (евакуацією) вантажних транспортних засобів та складування дров із зазначеної земельної ділянки.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи позов Чернівецької міської ради, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем належним чином доведено, що самовільне встановлення відповідачами на спірній земельній ділянці металевих воріт, знаходження там вантажних транспортних засобів та дров порушує права та інтереси територіальної громади м. Чернівців, як власника вказаної земельної ділянки.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Чернівецької області від 17 серпня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 залишено без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 24 квітня 2018 року залишено без змін.

Апеляційний суд, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, погодився з висновком районногосуду, зазначивши, що спірна земельна ділянка огороджена відповідачами зі сторони не тільки своєї земельної ділянки, але і з АДРЕСА_1, що чинить перешкоди позивачу, як власнику земельної ділянки в користуванні та розпорядженні нею.

При цьому правомірним є і висновок щодо способу усунення перешкод у вигляді знесення (демонтажу) спірних воріт, переміщенням (евакуацією) вантажних транспортних засобів та складанням дров із зазначеної земельної ділянки, оскільки він відповідає змісту права позивача, що порушене, характеру дій відповідачів, якими воно порушене, а також наслідкам, що спричинені цим порушенням. Захист права позивача обраним ним способом сприятиме реальному відновленню його права.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У вересні 2018 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 подали до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просили скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 17 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 727/5351/17-ц з Шевченківського районного суду м. Чернівці.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У жовтні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження того, що частина належної Чернівецькій міській раді земельної ділянки нез'ясованої площі та лінійних розмірів, самовільно зайнята саме ОСОБА_4, тому висновок суду першої інстанції про порушення прав позивача як землевласника не ґрунтується на матеріалах справи.

Разом із тим суди не з'ясували, на якій саме земельній ділянці встановлено ворота, що обмежують доступ до земельної ділянки позивача, останній належними та допустимими засобами не довів, що саме вони встановили ворота і таким чином чинять перешкоди у користуванні земельною ділянкою.

Також суди, не встановивши порушень прав позивача з боку ОСОБА_5, саме який і є власником суміжної земельної ділянки за кадастровим НОМЕР_1 загальною площею 0,0767 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, зобов'язав останнього демонтувати металеві ворота, перемістити вантажні транспортні засоби та дрова та стягнув з нього частину понесених позивачем судових витрат.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У жовтні 2018 року Чернівецька міська рада подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому зазначено, що оскаржувані судові рішення є законними і обґрунтованими, суди правильно застосували норми матеріального та процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи, дали належну правову оцінку доказам, наданим сторонами.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Відповідно до листа Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин, земельна ділянка АДРЕСА_1 належить до комунальної власності територіальної громади і відноситься до земель запасу.

Згідно з актом обстеження земельної ділянки, яка розташована АДРЕСА_1 від 12 травня 2017 року, складеним за участю заступника начальника відділу правового забезпечення питань земельних відносин Чернівецької міської ради Баланецького О. Д., заступника начальника відділу землеустрою управління земельних ресурсів департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради Білак Ю. М., провідного фахівця Інспекції з благоустрою при виконавчому комітеті Чернівецької міської ради Гаврилюк Д. Г., вбачається, що земельна ділянка орієнтовною площею 0,02 га належить до комунальної власності територіальної громади м. Чернівців. Доступ до земельної ділянки обмежений шляхом встановлення воріт. На земельній ділянці розміщені два вантажні автомобілі та складовані дрова. Вищевказані обставини також підтверджуються фотофіксацією вказаної земельної ділянки (а.с. 9).

Відповідно до розпорядження Чернівецького міського голови від 10 січня 2017 року № 12-р міським головою створено комісію для вивчення питання щодо можливості встановлення дитячого майданчика на АДРЕСА_1.

На виконання вказаного розпорядження Чернівецького міського голови комісією з вивчення питання щодо можливості встановлення дитячого майданчика Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради, комісією рекомендовано доручити Інспекції з благоустрою при виконавчому комітеті міської ради провести перевірку щодо дотримання власниками будинковолодіння АДРЕСА_2 виконання правил благоустрою в частині користування й утримання прилеглої території, вжити відповідні дії згідно з компетенцією; ОСББ Червоноармійська № 104 розробити ескізний проект на тимчасовий благоустрій земельної ділянки АДРЕСА_1, подати на погодження до департаментів містобудівного комплексу і земельних відносин, житлово-комунального господарства міської ради та згідно з розробленим проектом провести благоустрій території до моменту подальшого використання даної території міською радою.

Рішенням 46 сесії VII скликання Чернівецької міської ради від 27 грудня 2017 року № 1072 доповнено перелік дитячих майданчиків у м. Чернівцях адресою АДРЕСА_3.

Згідно з листом Інспекції з питань благоустрою при виконавчому комітеті Чернівецької міської ради від 21 січня 2017 року № 124 під час виконання протокольного доручення Чернівецького міського голови інспекцією виявлено, що земельна ділянка АДРЕСА_1 належить міській раді, яка самовільно зайнята громадянином ОСОБА_5 і використовується для утримання вантажного автомобіля та складування дров, запропоновано останньому в термін до 10 березня 2017 року звільнити вищевказану земельну ділянку для приведення її в належний стан, що останнім виконано не було.

Також встановлено, що ОСОБА_5 є власником земельної ділянки площею 0,0767 га з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку та господарських будівель, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджується копією державного акта про право власності на земельну ділянку від 16 жовтня 2006 року.

ОСОБА_10 та ОСОБА_5 неодноразово звертались до Чернівецької міської ради з приводу виділення їм земельної ділянки АДРЕСА_1 для будівництва готельного комплексу.

Відповідно до листа Черівецької міської ради від 20 жовтня 2017 року вирішення питання підготовки до продажу на аукціоні спірної земельної ділянки, на яку претендують відповідачі, є неможливим, оскільки мешканцями будинку АДРЕСА_3 планується влаштування благоустрою на даній території.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_10 та ОСОБА_5задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Відповідно до статті 125 ЗК Україниправо власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно зі статтями395, 396 ЦК України речовими правами на чуже майно є: 1) право володіння; 2) право користування (сервітут); 3) право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); 4) право забудови земельної ділянки (суперфіцій). Законом можуть бути встановлені інші речові права на чуже майно.

Особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 211 ЗК Українисамовільне зайняття земельних ділянок віднесено до порушень земельного законодавства, за яке громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства.

У статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» зазначено, що самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність, або надання у користування (оренду), або за відсутності вчиненого правочину, щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Самовільне зайняття земельної ділянки означає фактичне використання земельних ділянок без відповідних правових підстав. При цьому таке використання за своїм характером виключає можливість нормального користування земельною ділянкою з боку інших осіб.

Згідно зі статтею 212 ЗК Українисамовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Відповідно до положень частини другої статті 90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Статтею 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Вирішуючи спір, суди з дотриманням вимог статей 89, 263-264, 382 ЦПК України повно та всебічно з'ясували обставини справи, дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог Чернівецької міської ради, оскільки спірна земельна ділянка огороджена відповідачами зі сторони не тільки своєї земельної ділянки, але і з АДРЕСА_1, що чинить перешкоди позивачу, як власнику земельної ділянки, в користуванні та розпорядженні нею.

Доводи касаційної скарги про те, що позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження позовних вимог, а суд першої інстанції не з'ясував, на якій саме земельній ділянці встановлено ворота, що обмежують доступ до земельної ділянки позивача, є безпідставними, оскільки суди надали належну правову оцінку цим доводам сторін, висновки судів відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судами правильно застосовані.

Крім того, у матеріалах справи міститься достатньо даних і відомостей для об'єктивного і всебічного розгляду справи, що судами забезпечено.

Інші доводи касаційної скаргивисновків судів не спростовують, на законність судових рішень не впливають, фактично стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палатиКасаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 24 квітня 2018 року та постанову Апеляційного суду Чернівецької області від 17 серпня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Д. Д. Луспеник

Б. І. Гулько

Ю. В. Черняк