Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 30.06.2019 року у справі №336/812/15

Постанова

Іменем України

03 липня 2019 року

м. Київ

справа № 336/812/15

провадження № 61-10195св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Сімоненко В. М.,

суддів: Лесько А. О., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Штелик С. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - ОСОБА_2 ,

відповідач - ОСОБА_3 ,

треті особи: ОСОБА_4 , приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Вовк Ірина Іванівна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 15 червня 2016 року у складі судді Зарютіна П. В. та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 04 серпня 2016 року у складі колегії суддів: Маловічко С. В., Савченко О. В., Кочеткової І. В.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати за нею право власності у порядку спадкування за заповітом на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .

Позовна заява мотивована тим, що 03 березня 2010 року ОСОБА_5 склав заповіт, за яким заповів їй все належне майно. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, відкрилася спадщина, зокрема на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 , решта квартири належить колишній дружині спадкодавця - ОСОБА_4 , на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 09 грудня 2005 року. 19 серпня 2014 року вона подала до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Вовк І. І. заяву про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилася після смерті ОСОБА_5 , іншим спадкоємцем є відповідач ОСОБА_3 , яка подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини за законом. 13 січня 2015 року зазначений вище нотаріус прийняв постанову про відмову у видачі їй свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру (частину), яка належала ОСОБА_5 у зв`язку з неподанням правовстановлюючих документів на квартиру.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 15 червня 2016 року позов задоволено; визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач прийняла спадщину за заповітом, яка відкрилася після смерті ОСОБА_5 , звернулася до суду після отримання відмови нотаріуса видавати свідоцтво про право на спадщину на частину квартири, яку належала ОСОБА_5 після повного внесення у 1988 році пайового внеску за квартиру; заповіт ОСОБА_5 є чинним, порушень під час його складання та посвідчення не встановлено.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 04 серпня 2016 року рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 15 червня 2016 року залишено без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що задоволення судом позову є обґрунтованим, оскільки за життя ОСОБА_5 не отримав свідоцтво про право власності на нерухоме майно в ЖБК, за яке повністю сплатив пайовий внесок, за цих обставин ОСОБА_1 не може отримати свідоцтво про право на спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_5 Наявність спору між сторонами щодо спадкового майна підтверджується тим, що ОСОБА_3 у іншій справі оспорювала до суду заповіт, складений ОСОБА_5 на ім`я ОСОБА_1 , та оскаржила до суду апеляційної інстанції ухвалене у цій справі рішення суду першої інстанції. Суд дійшов висновку, що у справі немає підстав для залучення до участі справи матері спадкодавця - ОСОБА_6 , яка мала право на обов`язкову частку у спадщині, проте протягом встановленого строку не подала заяву про прийняття спадщини після смерті сина та вважається такою, що не прийняла спадщину.

Короткий зміст касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у вересні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просять скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 15 червня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 04 серпня 2016 року, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 жовтня 2016 року відкрито касаційне провадження, зупинено виконання рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 15 червня 2016 року до закінчення касаційного провадження, витребувано справу з суду першої інстанції.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 грудня 2016 року справу призначено до судового розгляду.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII та розпочав роботу Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У лютому 2018 року справу передано до Верхового Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не залучили до участі в справі належного відповідача ОСОБА_7 , який є спадкоємцем за заповітом, складеним ОСОБА_5 у 2008 році, та протягом встановленого законом строку звернувся до нотаріальної контори для прийняття спадщини та може спадкувати після смерті ОСОБА_5 у разі визнання недійсним заповіту, за яким спадкує ОСОБА_1 , чи усунення її від права спадкування. Заповіт, складений у 2010 році оспорював до суду саме ОСОБА_7 , а не ОСОБА_3 , як зазначив в ухвалі суд апеляційної інстанції. Вважають, що ОСОБА_3 є неналежним відповідачем у справі та не повинна нести у цій справі витрати зі сплати судового збору. На думку ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , позивач мала право у позасудовий спосіб звернутися до державного реєстратора для отримання документів на спірну квартиру на підставі довідки ЖБК про сплату ОСОБА_5 пайових внесків, яка також надавалась до нотаріальної контори як правовстановлюючий документ на квартиру.

Короткий зміст відзиву (заперечення) на касаційну скаргу

У лютому 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від ОСОБА_1 надійшли заперечення, у яких вона просить касаційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишити без задоволення, а ухвалені у справі судові рішення - без змін, мотивуючи це тим, що ОСОБА_7 не прийняв спадщину після смерті ОСОБА_5 , оскільки подав заяву про прийняття спадщини після закінчення 6 місячного строку для подання такої заяви. Заповіт, складений ОСОБА_5 у 2010 році, оспорювався до суду ОСОБА_3 та ОСОБА_7 у справі № 336/5754/15.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 03 березня 2010 року ОСОБА_5 склав заповіт на користь ОСОБА_1 на все належне йому майно, заповіт посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Грибановою О. В.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 подала до приватного нотаріуса Запорізького нотаріального округу Вовк І. І. заяву про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_5 , заведено спадкову справу № 104/2014.

15 вересня 2014 року заяву про прийняття спадщини за заповітом ОСОБА_5 подала ОСОБА_1

Про відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5 приватний нотаріус Запорізького нотаріального округу Вовк І. І. також надсилала листи ОСОБА_7 , на користь якого у 2008 році ОСОБА_5 склав заповіт, та ОСОБА_6 як непрацездатній матері спадкодавця, яка має право на обов`язкову частку у спадщині.

13 січня 2015 року ОСОБА_1 подала до нотаріальної контори заяву про видання свідоцтва про право на спадщину.

Цього ж дня ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на автомобіль «ЗАЗ 110308 44», державний номерний знак НОМЕР_1 .

13 січня 2015 року приватний нотаріус Запорізького нотаріального округу Вовк І. І. прийняла постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 іжжя.

10 березня 2015 року ОСОБА_7 після спливу шестимісячного строку для прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_5 , подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

У спадковій справі № 104/2014 інші заяви про прийняття спадщини відсутні.

Відповідно до довідки ЖБК «Машинобудівельник» від 20 липня 2009 року № 17 ОСОБА_5 як член кооперативу у 1988 році виплатив вартість квартири АДРЕСА_1 у сумі 6 000,00 руб.

ОСОБА_4 є власником 1/2 частини зазначеної квартири на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 09 грудня 2005 року.

Дійсність заповіту, складеного ОСОБА_5 у 2010 році на користь ОСОБА_8 , оспорювалася у справі № 336/5754/15-ц ОСОБА_7 та ОСОБА_3 , ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 26 квітня 2016 року їх позовну заяву залишено без розгляду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно зі статтею 15 Закону України «Про власність», чинного на момент виникнення спірних правовідносин, член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини.

Установивши, що після смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1) відкрилась спадщина на належну йому кооперативну квартиру, вартість якої він повністю сплатив у 1988 році, проте не отримав за життя свідоцтва про право власності, з урахуванням 1/2 частки ОСОБА_4 у праві власності на зазначену квартиру на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 09 грудня 2005 року, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про наявність достатніх підстав для визнання за ОСОБА_1 права власності на спірну квартиру у розмірі частки, яка належала за життя ОСОБА_5

Доводи касаційної скарги щодо незалучення до участі в справі належного відповідача, є безпідставними, оскільки відповідачами у справах про визнання права власності в порядку спадкування є спадкоємці, які прийняли спадщину, а також органи, які уповноважені видавати правововстановлюючі документи на нерухоме майно, або ж органи, до яких перейшли такі повноваження, та органи, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно, такі органи можуть бути залучені до участі в справі як треті особи.

Під час розгляду справи судом першої інстанції витребувано спадкову справу та встановлено всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_5

Крім того, правові підстави, які наділяли ОСОБА_3 та/чи ОСОБА_4 правом представляти інтереси ОСОБА_7 під час розгляду справи у суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій, у справі відсутні.

Самі ОСОБА_7 та мати спадкодавця ОСОБА_6 судові рішення не оскаржували.

Твердження у касаційній скарзі про те, що ОСОБА_1 має можливість оформити право на спадщину за заповітом у нотаріальній конторі, не заслуговує на увагу, оскільки довідка ЖБК «Машинобудівельник» про повну сплату пайового внеску за квартиру не є правовстановлюючим документом, ОСОБА_5 за життя не оформив право власності на кооперативну квартиру, у зв`язку з чим ОСОБА_1 не може реалізувати свої спадкові права у позасудовий спосіб.

Не заслуговують на увагу й посилання у касаційній скарзі на помилку у встановленні обставин справи щодо оспорювання ОСОБА_7 у судовому порядку заповіту, складеного ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 , оскільки встановлення цих обставини є несуттєвим та не впливає на правильність висновків судів по суті спору.

Крім того, у справі № 336/2085/15, у якій ОСОБА_9 та ОСОБА_3 оспорювали дійсність заповіту, складеного ОСОБА_10 03 березня 2010 року, ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 06 серпня 2015 року їх позовна заява залишено без розгляду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 15 червня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 04 серпня 2016 року - без змін.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки суд касаційної інстанції дійшов висновку про залишення без змін рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, то у справі немає підстав для зміни розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 402, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 15 червня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 04 серпня 2016 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. М. Сімоненко Судді: А. О. Лесько С. Ю. Мартєв Є. В. Петров С. П. Штелик