Історія справи

Постанова

Іменем України

03 травня 2018 року

м. Київ

справа № 235/3754/17

провадження № 61-9768св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Висоцької В.С. (суддя-доповідач), Пророка В. В.

Фаловської І. М.

учасники справи:

заявник - ОСОБА_4,

заінтересована особа - Покровський міський центр зайнятості Донецької області,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 21 листопада 2017 року у складі судді Філь О. Є., та постанову апеляційного суду Донецької області від 28 грудня 2017 року, у складі колегії суддів: Канурної О. Д., Будулуци М. С., Санікової О. С.,

ВСТАНОВИВ :

У серпні 2017 року ОСОБА_4 звернулась до суду із заявою, заінтересована особа - Покровський міський центр зайнятості, про встановлення факту припинення трудових відносин.

Обґрунтовуючи заяву посилалась на те, що з 21 травня 2003 року вона, на підставі трудового договору, перебувала у трудових відносинах з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (далі -

ФОП ОСОБА_5.). 13 червня 2005 року трудовий договір ними було розірвано з підстав, передбачених статтею 38 КЗпП України.

ФОП ОСОБА_5 не видав заявнику належним чином оформлену трудову книжку, посилаючись на необхідність зняття трудового договору з обліку в центрі зайнятості. У зв'язку із тим, що заявник втратила зв'язок із своїм колишнім роботодавцем, вона, з метою майбутнього працевлаштування, оформила іншу трудову книжку. В подальшому, маючи намір отримати статус безробітної, вона звернулась до центру зайнятості, де їй було відмовлено та повідомлено, що трудовий договір, який було укладено між нею та ФОП ОСОБА_5, не розірвано. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, а тому вона не має можливості розірвати трудовий договір інакше, ніж шляхом звернення до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення. ОСОБА_4 вказує, що встановлення факту припинення трудових відносин має для неї юридичне значення, оскільки надасть їй можливість зареєструватись у центрі зайнятості та отримати статус безробітної.

Ухвалою Краснармійського міськрайонного суду Донецької області від 21 листопада 2017 року вказану заяву залишено без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що під час розгляду справи встановлено порушення прав заявника на розірвання трудового договору, що вказує на наявність спору про право та існування підстав для звернення до суду із позовом про захист такого права. За таких обставин заява про встановлення факту, що має юридичне значення, підлягає залишенню без розгляду.

Постановою апеляційного суду Донецької області від 28 грудня 2017 року ухвалу Краснармійського міськрайонного суду Донецької області від 21 листопада 2017 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що місцевим судом вірно встановлено наявність спору про право, а тому висновок суду про існування підстав для залишення заяви без розгляду є таким, що зроблений з додержанням норм матеріального та процесуального права.

У касаційній скарзі, поданій у січні 2018 року ОСОБА_4 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та направити справу до суду першої інстанції для розгляду по суті, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення не містять обґрунтування встановлення наявності спору про право. Заявник вказує, що єдиною підставою звернення до суду із заявою є необхідність реєстрації у центрі зайнятості з метою набуття статусу безробітної. Вимог щодо зарахування до її загального страхового стажу роботи два роки роботи у ФОП ОСОБА_5 нею не заявлялось.

У листі, що надійшов до Верховного Суду, Покровський міський центр зайнятості Донецької області повідомляє про відсутність відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_4 та просить розглядати справу за наявними у ній матеріалами.

Касаційна скарга ОСОБА_4 не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до положень пункту 5 частини другої статті 234, частини другої статті 256 ЦПК України (в редакції, чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції) суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення та від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.

Таким чином, визначальною обставиною при розгляді заяви про встановлення певних фактів в порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право.

У частині четвертій статті 256 ЦПК України (в редакції, чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції) передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Виходячи із зазначеного, суд може виявити наявність спору про право як на стадії відкриття провадження так і в процесі розгляду справи, що і було зроблено місцевим судом.

Так, у судовому засіданні судом першої інстанції установлено,що метою звернення ОСОБА_4 із заявою про встановлення факту припинення трудових відносин є необхідність зарахування до її страхового стажу двох років роботи у ФОП ОСОБА_5

Таким чином виявивши спір про право, суд дійшов вірного висновку про наявність підстав для залишення заяви без розгляду.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судом при розгляді даної справи неправильно застосовані норми матеріального права чи порушені норми процесуального права, оскільки не містять у собі посилань на обставини чи докази, якими спростовуються встановлені судом обставини.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судове рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 21 листопада 2017 року та постанову апеляційного суду Донецької області від 28 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. С. Висоцька

В.В. Пророк

І.М. Фаловська