Главная Сервисы для юристов ... База решений “Протокол” Ухвала КЦС ВП від 22.12.2019 року у справі №501/629/17 Ухвала КЦС ВП від 22.12.2019 року у справі №501/62...
print
Друк
search Пошук

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Постанова

Іменем України

29 липня 2020 року

м. Київ

справа № 501/629/17

провадження № 61-22085св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця"

треті особи: Профспілкова організація пасажирського вагонного депо Одеса-Головна Державного підприємства "Одеська залізниця", Профспілка залізничників і транспортних будівельників України, Первинна профспілкова організація працівників пасажирського вагонного депо Одеса-Головна,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 19 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Вадовської Л. М., Ващенко Л. Г., Колеснікова Г. Я.

у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", треті особи: Профспілкова організація пасажирського вагонного депо Одеса-Головна Державного підприємства "Одеська залізниця", Профспілка залізничників і транспортних будівельників України, Первинна профспілкова організація працівників пасажирського вагонного депо Одеса-Головна, про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який уточнив у процесі розгляду справи, до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - ПАТ "Українська залізниця") про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Зазначений позов ОСОБА_1 мотивував тим, що 20 липня 2017 року його було прийнято на посаду майстра вагонного депо (1 групи) цеху № 13 до пасажирського вагонного депо Одеса-Головна Державного підприємства "Одеська залізниця" (далі - пасажирське вагонне депо Одеса-Головна ДП "Одеська залізниця") в порядку переведення з управління Одеської залізниці.

У подальшому виробничий підрозділ "Пасажирське вагонне депо станції Одеса-Головна" Служби пасажирських перевезень регіональної філії "Одеська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" включено до складу відокремленого підрозділу Філії "Пасажирська компанія" Публічного акціонерного товариств "Укрзалізниця".

02 лютого 2017 року його було звільнено з посади майстра вагонного депо (1 групи) цеху № 13 за систематичне невиконання ним трудових обов'язків без поважних причин на підставі пункту 3 частини 1 статті 40 КЗпП України.

Вважає своє звільнення незаконним, оскільки підставою для його звільнення були видані незаконно накази виконуючого обов'язки начальника пасажирського вагонного депо станції Одеса-Головна: від 21 вересня 2016 року № ЛВЧДК-3-07/115 про притягнення до дисциплінарної відповідальності; від 05 листопада 2016 року № ЛВЧДК-3-07/138 про притягнення до дисциплінарної відповідальності; від 22 листопада 2016 року № ЛВЧДК-3-07/150 про притягнення до дисциплінарної відповідальності; від 18 січня 2017 року № ЛВЧДК-3-07/03 про притягнення до дисциплінарної відповідальності; від 19 січня 2017 року № ЛВЧДК-3-07/07 про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив: визнати протиправними та скасувати накази: від 21 вересня 2016 року № ЛВЧДК -3-07/115 про притягнення до дисциплінарної відповідальності; від 05 листопада 2016 року № ЛВЧДК-3-07/138 про притягнення до дисциплінарної відповідальності; від 22 листопада 2016 року № ЛВЧДК-3-07/150 про притягнення до дисциплінарної відповідальності; від 18 січня 2017 року № ЛВЧДК-3-07/03 про притягнення до дисциплінарної відповідальності; від 19 січня 2017 року № ЛВЧДК-3-07/07 про притягнення до дисциплінарної відповідальності; визнати протиправним та скасувати наказ від 02 лютого 2017 року № 123/ОС про припинення трудового договору (контракту) з майстром цеху № 13 внутрішнього обладнання вагонного депо (1 група); поновити його на посаді майстра вагонного депо (1 група) цеху № 13 виробничого підрозділу - пасажирське вагонне депо станції Одеса-Головна відокремленого підрозділу Філія "Пасажирська компанія" ПАТ "Укрзалізниця "; стягнути з ПАТ "Укрзалізниця" на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 26 травня 2017 року, оформленою журналом судового засідання, залучено до участі у справі третіх осіб.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 12 липня 2018 року у складі судді Пушкарського Д. В. позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано накази: виконуючого обов'язки начальника депо станції Одеса-Головна Загурського О. Г. від 21 вересня 2016 року за № ЛВЧДК-3-07/115; від 05 листопада 2016 року за № ЛВЧДК-3-07/138; від 22 листопада 2016 року за № ЛВЧДК-3-07/150; виконуючого обов'язки начальника депо станції Одеса-Головна Іванова В. В. від 18 січня 2017 року за № ЛВЧДК-3-07/03 та від 19 січня 2017 року за № ЛВЧДК-3-07/07.

Визнано протиправним та скасовано наказ виконуючого обов'язки начальника депо станції Одеса-Головна Іванова В. В. від 02 лютого 2017 року за № 123/ОС про припинення трудового договору (контракту).

Поновлено ОСОБА_1 на посаді майстра вагонного депо (1 групи) цеху № 13 виробничого підрозділу пасажирське вагонне депо станції Одеса-Головна, що входить до складу відокремленого підрозділу Філія "Пасажирська компанія" ПАТ "Укрзалізниця".

Стягнуто з ПАТ "Українська залізниця" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 02 лютого 2017 року до 12 липня 2018 року в розмірі 92 299,46 грн.

Стягнуто з ПАТ "Українська залізниця" на користь держави судовий збір в розмірі 1 762 грн.

Рішення місцевого суду мотивоване тим, що на порушення вимог статті 149 КЗпП України відповідачем не отримано письмових пояснень від позивача, а також не з'ясовано всіх обставин скоєння проступків, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем обставин, визначених пунктом 3 частини 1 статті 40 КЗпП України, а саме відсутність належних доказів систематичного невиконання позивачем та без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами трудового розпорядку.

Враховуючи те, що звільнення ОСОБА_1 було незаконним, він підлягає поновленню на роботі, а з відповідача на його користь підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Постановою Одеського апеляційного суду від 19 вересня 2019 року апеляційну скаргу ПАТ "Українська залізниця" в особі філії "Пасажирська компанія" задоволено. Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 12 липня 2018 року скасовано та прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Судові витрати ПАТ "Українська залізниця" компенсовано за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ОСОБА_1 не довів обставини, на які посилався як на підставу своїх вимог, натомість ПАТ "Українська залізниця" надала докази, які в сукупності є достатніми для висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, поновлення на роботі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У грудні 2019 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного суду від 19 вересня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просив скасувати оскаржувану постанову та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що згідно з актом від 25 жовтня 2016 року він як майстер вагонного депо цеху № 13 - внутрішнього обладнання вагонів відмовився від надання письмового пояснення, проте апеляційний суд не врахував тієї обставини, що він не мав можливості надати зазначені пояснення, оскільки був відсутній на роботі, що підтверджується табелем обліку робочого часу.

Також згідно з актом, складеним 05 листопада 2016 року працівниками відділу кадрів, він також відмовився від підпису про ознайомлення із наказом про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, проте 05 листопада 2016 року це субота, тобто вихідний день для працівників відділу кадрів.

У акті від 24 листопада 2016 року також міститься відмітка про відмову його ознайомлення із наказом від 24 листопада 2016 року № ЛВЧДК-3-07/150, проте у цей день він також був відсутній, оскільки цей день був його вихідним.

Вказані факти свідчать про те, що суд апеляційної інстанції упереджено та не об'єктивно дослідив письмові докази та надав їм оцінку.

Накази про притягнення його до дисциплінарної відповідальності видані з порушенням частини 4 статті 149 КЗпП України, тому підлягаю скасуванню.

Під час розгляду справи апеляційним судом не було встановлено причини неналежного виконання ним своїх обов'язків та не з'ясована форма вини у кожному випадку порушення посадової інструкції, що стали підставами для притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Листи відповідачем були направлені за його зареєстрованою адресою, проте за вказаною адресою він не проживає, тому не міг особисто їх отримувати.

Він звернувся до суду з цим позовом в межах строків, встановлених частиною 1 статті 233 КЗпП України, проте апеляційний суд всупереч вимог законодавства та судової практики незаконно зробив висновок про пропуск ним строків звернення до суду з цим позовом.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

У лютому 2020 року АТ "Українська залізниця" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, а оскаржуване судове рішення залишити без змін, посилаючись на те, що факт неналежного виконання позивачем посадових обов'язків підтверджується скаргами від пасажирів, які містяться у матеріалах справи.

Передбачені статтею 148 КЗпП України строки для застосування дисциплінарного стягнення дотримано по кожному з випадків дисциплінарної відповідальності.

Дисциплінарні стягнення застосовано правомочним органом. Розірвання трудового договору з ініціативи власника (уповноваженого ним органу) проведено за попередньою згодою виборного органу Первинної профспілкової організації, членом якої був позивач.

ОСОБА_1 не довів обставини, на які посилався як на підставу своїх вимог.

Оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, прийнятим з додержанням вимог матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги є безпідставними, необґрунтованими та надуманими.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Наказом від 20 липня 2015 року № 998-ос "Пасажирського вагонного депо Одеса-Головна" ОСОБА_1 з 20 липня 2015 року прийнято майстром вагонного депо (1 групи) цеху № 13 в порядку переведення з управління Одеської залізниці.

З Посадовою інструкцією майстра вагонного депо (1 групи) цеху внутрішнього обладнання вагонів № 13 (Код КП 1226.2) Додонов В. В. ознайомився 11 травня 2016 року та отримав на руки.

ДП "Одеська залізниця" реорганізовано шляхом злиття у ПАТ "Українська залізниця" та утворено регіональну філію "Одеська залізниця".

Відокремлений структурний підрозділ "Пасажирське вагонне депо Одеса-Головна" Одеської залізниці реорганізовано шляхом утворення виробничого підрозділу "Пасажирське вагонне депо станції Одеса-Головна" Служби пасажирських перевезень регіональної філії "Одеська залізниця" ПАТ "Українська залізниця".

Наказом від 14 липня 2016 року № 1256/ос відокремленого структурного підрозділу "Пасажирське вагонне депо Одеса-Головна" ОСОБА_1. звільнено з 14 липня 2016 року з роботи на підставі 3 частини 1 статті 40 КЗпП України за систематичне невиконання трудових обов'язків без поважних причин.

Запис про звільнення визнано недійсним.

Наказом від 29 серпня 2016 року № 1675/ос ОСОБА_1 поновлено з 15 липня 2016 року на роботі на посаді майстра вантажного депо (1 групи) цеху № 13.

За змістом відповіді регіональної філії "Одеська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" на звернення ОСОБА_1 звільнення було визнано недійсним з поновленням на роботі з тих підстав, що після дачі профкомом згоди 06 червня 2016 року на звільнення, ОСОБА_1 не перебував на роботі з поважних причин, з огляду на що сплинув для реалізації рішення профкому передбачений законом строк; повторно профкомом згоду на звільнення надав за відсутності ОСОБА_1, що в сукупності привело адміністрацію до висновку про недотримання порядку звільнення.

Наказом від 21 вересня 2016 року № ЛВЧДК-3-07/115 Пасажирського вагонного депо станції Одеса-Головна "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників депо" за порушення вимог пункту 2.2 (в частині організації і контролю виконання планових видів ремонту вагонів, змінних завдань та графіка обробки пасажирських поїздів при поточному ремонті), пункту 2.4 (в частині організації виконання технологічного процесу роботи пункту підготовки вагонів), пункту 2.5 (в частині організації і контролю виконання підготовки пасажирських вагонів і вагонів ресторанів у рейс, яка забезпечує безпеку руху, високу культуру обслуговування пасажирів і належні санітарно-гігієнічні умови при перевезенні пасажирів, пункту 2.6 (в частині забезпечення виконання технології, огляду та ремонту вагонів при поточному ремонті, організації технічного обслуговування вагонів без відчеплення та з відчепленням їх від складу состава та екіпірування пасажирських вагонів), пункту 2.7 (в частині контролю якості зовнішньої обмивки кузовів, миття віконного скла і дверей при підготовці пасажирських вагонів в рейс) посадової інструкції у частині організації і контролю за виконанням планових видів ремонту вагонів, технологічного процесу роботи пункту підготовки вагонів у рейс, забезпечення належних санітарно-гігієнічних умов при перевезенні пасажирів майстру вагонного депо цеху внутрішнього обладнання вагонів № 13 ОСОБА_1 оголошено догану.

Наказ в порядку виконання рішення (протокол № ЛВЧД-3-765 оперативного розбору при виконуючого обов'язки начальника пасажирського вагонного депо станції Одеса-Головна від 13 вересня 2016 року), прийнятого на оперативній нараді 13 вересня 2016 року при виконуючому обов'язки начальника депо по розгляду результатів перевірки керівництвом регіональної філії "Одеська залізниця", служби пасажирських перевезень з питань підготовки господарства до осінньо-зимового періоду 2016-2017 та доповідної записки начальника поїзда (пасажирського) № 106 сполученням Одеса-Київ щодо незадовільної підготовки вагонів.

ОСОБА_1 відмовився від надання пояснень по акту перевірки начальником регіональної філії Одеська залізниця від 06 вересня 2016 року та доповідної записки Бочевар Р. Ф. від 10 вересня 2016 року, що підтверджено доповідною запискою від 14 вересня 2016 року ОСОБА_3.

Згідно з Актом від 14 вересня 2016 року, складеним ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, підтверджено відмову ОСОБА_1 від надання пояснень.

Згідно з Актом від 22 вересня 2016 року, складеним заступником начальника депо ОСОБА_6, старшим інспектором з кадрів Пустовою О. І., інспектором з кадрів Хома І. В., 22 вересня 2016 року майстер вагонного депо цеху № 13 внутрішнього обладнання вагонів ОСОБА_1 особисто ознайомився з наказом від 21 вересня 2016 року № ЛВЧДК-3-07/115 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників депо", однак від підпису, що підтверджує цей факт, відмовився про, що особи, які складали акт засвідчили своїми підписами.

Наказом від 05 листопада 2016 року № ЛВЧДК-3-07/138 Пасажирського вагонного депо станції Одеса-Головна "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників депо" за неналежне виконання пункту 2.10 (в частині контролю за своєчасним виявленням і усуненням бригадами несправностей внутрішнього обладнання, систем опалення та водопостачання, вентиляції тощо при підготовці пасажирських поїздів у рейс) посадової інструкції, пунктів 2.2,2.17 (в частині посадових обов'язків щодо контролю за своєчасним виявленням і усуненням бригадами несправностей внутрішнього обладнання, систем опалення та водопостачання, вентиляції при підготовці пасажирських поїздів у рейс, організації та контролю виконання планових видів ремонту вагонів, перевірки якості виконання працівниками підпорядкованого цеху підготовки пасажирських вагонів до зимових перевезень) посадової інструкції майстру вагонного депо цеху внутрішнього обладнання вагонів №13 ОСОБА_1 оголошено догану.

Наказ в порядку виконання рішення (протокол № ЛВЧД-3-16/879 оперативної наради при начальнику пасажирського вагонного депо станції Одеса-Головна від 25 жовтня 2016 року), прийнятого на оперативній нараді 25 жовтня 2016 року по розгляду результатів підготовки пасажирських поїздів до зимових перевезень 2016 року відповідно вказівки від 15 серпня 2016 року № НЗ1-03/201; оперативній нараді 02 листопада 2016 року при виконуючому обов'язки начальника депо по розгляду звернення громадянина ОСОБА_7 на контакт-центр "Якість та сервіс" УЗ щодо відсутності опалення у вагоні № 4 пасажирського поїзда № 270 сполученням Одеса-Харків у добу 28 жовтня 2016 року; оперативній нараді 05 липня 2016 року при виконуючому обов'язки начальника депо по розбору акту від 02 листопада 2016 року НКРС (в)-30/107 про результати перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності пасажирського вагонного депо станції Одеса-Головна за період з 01 червня 2016 року до 31 жовтня 2016 року.

ОСОБА_1 відмовився від надання пояснень, що підтверджено Актом від 25 жовтня 2016 року, складеним та підписаним заступником начальника депо ОСОБА_6., начальником відділу кадрів ОСОБА_9., старшим інспектором з кадрів Пустовою О. І.; Актами від 05 листопада 2016 року, складеними та підписаними заступником начальника депо ОСОБА_6., начальником відділу кадрів ОСОБА_9., інспектором з кадрів Хома І. В.

Згідно з Актом від 05 листопада 2016 року, складеним заступником начальника депо ОСОБА_6, старшим інспектором з кадрів Пустовою О. І., інспектором з кадрів Хома І. В., 05 листопада 2016 року майстер вагонного депо цеху № 13 внутрішнього обладнання вагонів ОСОБА_1 особисто ознайомився з наказом від 05 листопада 2016 року № ЛВЧДК-3-07/138 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників депо", однак від підпису, що підтверджує цей факт, відмовився про, що особи, які складали акт засвідчили своїми підписами.

Наказом від 22 листопада 2016 року № ЛВЧДК-3-07/150 Пасажирського вагонного депо станції Одеса-Головна "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників депо" за неналежне виконання пунктів 2.2,2.17 (в частині організації та контролю виконання планових видів ремонту вагонів, перевірки якості виконання працівниками підпорядкованого цеху підготовки пасажирських вагонів до роботи у зимовий період) посадової інструкції майстру вагонного депо цеху внутрішнього обладнання вагонів №13 ОСОБА_1 оголошено догану.

Наказ в порядку виконання рішення (протокол № ЛВЧД-3-16/928 оперативної наради при виконуючому обов'язки начальника пасажирського вагонного депо станції Одеса-Головна від 15 листопада 2016 року), прийнятого на оперативній нараді 18 листопада 2016 року по розгляду недоліків, що вказані в актах перевірок організації обліку витрат та дотримання технології виконання ремонту пасажирських вагонів в умовах пасажирського вагонного депо станції Одеса-Головна згідно з вимогами вказівок № ЦЦЛ-16/323.

ОСОБА_1 відмовився від надання пояснень, що підтверджено Актом від 14 листопада 2016 року, складеним та підписаним заступником начальника депо ОСОБА_6., начальником відділу кадрів ОСОБА_9., інспектором з кадрів Хома І. В. ; Актом від 18 листопада 2016 року, складеним та підписаним заступником начальника депо ОСОБА_6., начальником відділу кадрів ОСОБА_9., інспектором з кадрів Хома І. В.

Згідно з Актом від 24 листопада 2016 року, складеним начальником відділу кадрів ОСОБА_9., старшим інспектором з кадрів Пустовою О. І., інспектором з кадрів Хома І. В., 24 листопада 2016 року майстер вагонного депо цеху № 13 внутрішнього обладнання вагонів ОСОБА_1 особисто ознайомився з наказом від 21 листопада 2016 року № ЛВЧДК-3-07/150 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників депо", однак від підпису, що підтверджує цей факт, відмовився про, що особи, які складали акт засвідчили своїми підписами.

Наказом від 18 січня 2017 року № ЛВЧДК-3-07/03 Пасажирського вагонного депо станції Одеса-Головна "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників депо" за неналежне виконання пункту 2.5 (в частині організації та контролю виконання підготовки пасажирських вагонів у рейс) посадової інструкції майстру вагонного депо цеху внутрішнього обладнання вагонів № 13 ОСОБА_1 оголошено догану.

Наказ в порядку виконання рішення (протокол № ЛВЧД-3-7 оперативної наради при виконуючому обов'язки начальника пасажирського вагонного депо станції Одеса-Головна від 13 січня 2017 року), прийнятого на оперативній нараді 13 січня 2017 року по розгляду скарг пасажирів щодо недотримання температурного режиму в вагонах поїздів № 228/227 сполученням Одеса-Львів-Одеса та 242/241 сполученням Одеса-Ужгород-Одеса, № 207/209 сполученням Одеса-Харків-Одеса.

ОСОБА_1 відмовився від надання пояснень, що підтверджено Актом від 13 січня 2017 року, складеним та підписаним заступником начальника депо ОСОБА_6., начальником відділу кадрів ОСОБА_9., інспектором з кадрів Хома І. В.

Згідно з Актом від 20 січня 2017 року, складеним заступником начальника депо ОСОБА_6, заступником начальника депо Захаровим О. В., інспектором з кадрів Хома І. В., 20 січня 2017 року майстер вагонного депо цеху № 13 внутрішнього обладнання вагонів ОСОБА_1 особисто ознайомився з наказом від 18 січня 2017 року № ЛВЧДК-3-07/03 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників депо", однак від підпису, що підтверджує цей факт, відмовився про, що особи, які складали акт засвідчили своїми підписами.

Наказом від 19 січня 20167 року № ЛВЧДК-3-07/07 Пасажирського вагонного депо станції Одеса-Головна "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників депо" за неналежне виконання пункту 2.8 (в частині щодо здійснення контролю за екіпіруванням пасажирських вагонів) посадової інструкції майстру вагонного депо цеху внутрішнього обладнання вагонів № 13 ОСОБА_1 оголошено догану.

Наказ в порядку виконання рішення (протокол № ЛВЧДБР-3-09/12 оперативної наради при виконуючому обов'язки начальника пасажирського вагонного депо станції Одеса-Головна від 12 січня 2017 року), прийнятого на оперативній нараді 12 січня 2017 року по розгляду випадків затримок пасажирських поїздів № 108 сполученням Одеса-Ужгород, № 106 сполученням Одеса-Київ на відправленні зі станції Одеса-Головна у добу 08 січня 2017 року.

ОСОБА_1 відмовився від надання пояснень, що підтверджено Актом від 12 січня 2017 року, складеним та підписаним заступником начальника депо ОСОБА_6., начальником відділу кадрів ОСОБА_9., інспектором з кадрів Хома І. В.

Згідно з Актом від 20 січня 2017 року, складеним заступником начальника депо ОСОБА_6, заступником начальника депо Захаровим О. В., інспектором з кадрів Хома І. В., 20 січня 2017 року майстер вагонного депо цеху № 13 внутрішнього обладнання вагонів ОСОБА_1 особисто ознайомився з наказом від 19 січня 2017 року № ЛВЧДК-3-07/07 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників депо", однак від підпису, що підтверджує цей факт, відмовився про, що особи, які складали акт засвідчили своїми підписами.

Рішенням оперативної наради від 26 січня 2017 року (протокол № ЛВЧД-3-16/47 оперативної наради виконуючого обов'язки начальника пасажирського вагонного депо Одеса-Головна від 26 січня 2017 року) по розгляду скарг пасажирів за період з 03 січня 2017 року по 11 січня 2017 року на санітарно-технічний стан, недотримання температурного режиму через незадовільний санітарно-технічний стан у вагонах поїздів № 269 сполученням Харків-Одеса, № 92 сполученням Констянтинівка-Одеса, № 228 сполученням Львів-Одеса, відповідно до якого за порушення вимог пункту 2.2 посадової інструкції (в частині організації і контролю виконання планових видів ремонту вагонів, змінних завдань та графіка обробки пасажирських поїздів; систематичне невиконання вимог пункту 2.10 посадової інструкції (в частині організації і контролю своєчасного і повного виявлення і усунення несправностей внутрішнього обладнання, систем опалення і водопостачання, вентиляції вагонів при підготовці в рейс), систематичне порушення пункту 2.11 посадової інструкції (в частині контролю ведення журналів прийому, здачі та технічного стану обладнання пасажирського вагона (форми ВУ-8) працівниками цеху) змінного майстра ОСОБА_1 вирішено звільнити з займаної посади.

ОСОБА_1 відмовився від надання пояснень, що підтверджено Актом від 25 січня 2017 року, складеним та підписаним заступником начальника депо ОСОБА_6., старшим інспектором з кадрів Пустовою О. І., інспектором з кадрів Хома І. В.

30 січня 2017 року виконуючий обов'язки начальника Пасажирського вагонного депо станції Одеса-Головна звернувся до голови профспілкової організації депо та до голови первинної профспілкової організації "Незалежна профспілка працівників пасажирського вагонного депо Одеса-Головна" з поданнями про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади за пунктом 3 частини 1 статті 40 КЗпП України за систематичне невиконання посадових обов'язків без поважних причин.

01 лютого 2017 року профспілковою організацією Пасажирського вагонного депо Одеса-Головна надано згоду на звільнення майстра цеху № 13 ОСОБА_1 за пунктом 3 частини 1 статті 40 КЗпП України за систематичне невиконання посадових обов'язків без поважних причин (протокол № 59 від 01 лютого 2017 року засідання профспілкового комітету ЛВЧД-3).

Наказом від 02 лютого 2017 року № 123/ос відокремленого структурного підрозділу "Пасажирське вагонне депо Одеса-Головна" ОСОБА_1. звільнено з 02 лютого 2017 року з роботи на підставі пункту 3 частини 1 статті 40 КЗпП України за систематичне невиконання трудових обов'язків без поважних причин.

Додана до позову ОСОБА_1 копія наказу від 02 лютого 2017 року № 123/ос про звільнення містить відмітку про ознайомлення з наказом 03 квітня 2017 року, що не відповідає оригіналу наказу, який зберігається у відділі кадрів депо, так як оригінал наказу відміток про ознайомлення ОСОБА_1 з наказом не містить.

Згідно з Актом від 02 лютого 2017 року, складеним заступником начальника депо ОСОБА_6., заступником начальника депо Захаровим О. В., начальником відділу кадрів ОСОБА_9., Додонов В. В. із наказом від 02 лютого 2017 року № 123/ос про звільнення ознайомився, проте від підпису на наказі про ознайомлення відмовився.

02 лютого 2017 року ОСОБА_1 за вихідним № ЛВЧДК-3-82/23 направлено поштою повідомлення про те, що наказом від 02 лютого 2017 року № 123/ос його звільнено за пунктом 3 частини 1 статті 40 КЗпП України за систематичне невиконання трудових обов'язків без поважних причин та рекомендовано з'явитися до відділу кадрів для отримання трудової книжки. Направлення даного повідомлення підтверджено квитанцією від 02 лютого 2017 року про оплату поштового відправлення та його рух засобами поштового зв'язку "Укрпошта". Повідомлення отримано особисто ОСОБА_1 24 лютого 2017 року, що підтверджено даними Єдиного реєстру поштових відправлень.

Трудову книжку ОСОБА_1 отримано 16 березня 2017 року.

Постійне місце проживання ОСОБА_1 зареєстровано з 1992 року в АДРЕСА_1.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року відкрито провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Іллічівського міського суду Одеської області.

12 лютого 2020 року справа № 501/629/17 надійшла до Верховного Суду.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX. Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.

Частиною 2 статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина 1 статті 263 ЦПК України).

Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина 1 статті 400 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений статтею 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Згідно із статтею 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватись трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Відповідно до частини 1 статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Пунктом 3 частини 1 статті 40 КЗпП України передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або зняті достроково (стаття 151 КЗпП України), і ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни у відповідності до положення або статуту, що визначає діяльність громадської організації, і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення минулого не більше одного року.

У справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясовувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, пункту 1 статті 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом принципу верховенства права.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Тобто саме на суд покладено обов'язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Тобто Верховний Суд не має права встановлювати обставини справи і оцінювати докази.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв'язку, скасовуючи рішення місцевого суду та приймаючи нову постанову про відмову в задоволенні позову, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про неспростування позивачем обставин, з якими пов'язано застосування дисциплінарних стягнень.

Також апеляційним судом правильно зазначено про недоведеність ОСОБА_1 упередженого до нього ставлення з боку адміністрації пасажирського вагонного депо станції Одеса-Головна, зокрема заступника начальника депо з експлуатації Захарова О. В., оскільки виконання/невиконання трудових обов'язків перевірялося не лише щодо позивача, але й до інших працівників, які також притягувалися до дисциплінарної відповідальності.

Крім того, апеляційним судом встановлено, що упередженість ставлення адміністрації була предметом перевірки спеціально створеної комісії з представників адміністрації та дорожнього комітету профспілки при розгляді заяви ОСОБА_1 щодо незаконності звільнення з роботи з ініціативи адміністрації пасажирського вагонного депо станції Одеса-Головна, результати перевірки якої не підтвердили посилань позивача.

Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що посадова підпорядкованість має наслідком виконання наказів, вказівок і розпоряджень начальника, заступника, старшого майстра, контроль останніх з виконання завдань і обов'язків підлеглого працівника, тому не може вважатися упередженим ставленням. Саме по собі посилання на упередженість, яке не має під собою доказової основи не є підставою для скасування наказів про застосування дисциплінарних стягнень та поновлення на робот.

Також Верховний Суд погоджується із висновком суду апеляційної інстанції в частині додержання відповідачем вимог частини 1 статті 149 КЗпП України щодо дотримання порядку притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, з огляду на таке.

Порядок застосування дисциплінарного стягнення врегульовано статтею 149 КЗпП України, з згідно з положеннями частини першої якої до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. Проте відсутність таких пояснень не перешкоджає застосуванню стягнення, якщо власник має докази того, що пояснення від працівникам він зажадав, але працівник їх не надав. Як правило, таким доказом є акт, складений за підписом декількох осіб у підтвердження відмови працівника надати пояснення по суті порушення трудової дисципліни.

Апеляційним судом встановлено та підтверджується матеріалами справи те, що відповідач зажадав від позивача письмових пояснень щодо обставин, з якими пов'язувалися застосування дисциплінарних стягнень, однак ОСОБА_1 від їх надання відмовився, про що було складено відповідні акти.

Відмова працівника від надання письмових пояснень не сприяє встановленню наявності/відсутності дисциплінарного проступку. В інтересах працівника надати пояснення як у разі, коли працівник вважає, що виконував трудові обов'язки належно, так і у разі неналежного виконання обов'язків проте з поважних причин.

Суд перевіряє дотримання порядку застосування дисциплінарних стягнень, а не встановлює за власника (уповноважений ним орган) та працівника обставини, за яких вчинено проступок.

Згідно з частиною 3 статті 149 КЗпП України стягнення оголошується у наказі (розпорядження) і повідомляється працівникові під розписку. Відмова працівника від ознайомлення з наказом про оголошення стягнення або від засвідчення цього факту своїм підписом не ставить під сумнів юридичну чинність стягнення, але відмова має бути у разі спору в суді доказана. Як правило відмова посвідчується актом, складеним за участю очевидців цього факту.

Враховуючи викладене, відповідачем було додержано порядок, визначений частиною 1 статті 149 КЗпП України щодо застосування дисциплінарних стягнень.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 щодо направлення кореспонденції на неналежну адресу, не заслуговують на увагу, оскільки вказані доводи були предметом розгляду апеляційним судом, і їм дана належна оцінка.

Також не заслуговують на увагу посилання у касаційній скарзі на те, що апеляційний суд всупереч вимог законодавства та судової практики незаконно зробив висновок про пропуск ним строків звернення до суду з цим позовом, оскільки ОСОБА_1 було відмовлено у задоволенні позову з підстав його недоведеності, а не у зв'язку із пропуском строків звернення до суду з цим позовом.

Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, а спрямовані виключно на доведення необхідності переоцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків судів, Верховний Суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів перевірила доводи касаційної скарги на предмет законності судового рішення виключно в межах заявлених в суді першої інстанції вимог та які безпосередньо стосуються правильності застосування судом норм матеріального і дотримання норм процесуального права, у зв'язку із чим, не вдається до аналізу і перевірки інших доводів, які за своїм змістом зводяться до необхідності переоцінки доказів та встановлення обставин, що за приписами статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації") повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного суду від 19 вересня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:І. В. Литвиненко В. С. Висоцька І. М. Фаловська
logo

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст

Приймаємо до оплати