Історія справи

Постанова

Іменем України

25 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 310/6757/17

провадження № 51-9113км18

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Маринича В. К.,

суддів Лагнюка М. М., Огурецького В. П.,

за участю:

секретаря судового

засідання Кононської І.Є.,

прокурора Дронової І. С.,

захисника ЛебєдєваО.В. (у режимі відеоконференції),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, та потерпілої ОСОБА_3 на ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 02 липня 2018 року у кримінальному провадженні № 12017080130002978 щодо

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м.Краснопілля Могильовської області Республіки Білорусь, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 07 лютого 2018 року ОСОБА_4 визнано винуватим і засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.

За вироком місцевого суду ОСОБА_4 визнано винуватим у тому, що він 21 липня 2017 року близько 17:30 біля магазину «Лавина» на перехресті вулиць Привокзальної та Шевченка у м. Бердянську Запорізької області, скориставшись тим, що ОСОБА_5 не спостерігає за своєю сумкою, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, таємно викрав належну ОСОБА_5 сумку з наявним у ній майном, заподіявши потерпілій ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 3150 грн.

Апеляційний суд Запорізької області ухвалою від 2 липня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнив частково, апеляційну скаргу адвоката Лебєдєва О.В. задовольнив. Вирок місцевого суду щодо ОСОБА_4 скасував, постановив закрити кримінальне провадження щодо ОСОБА_4, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з невстановленням у суді достатніх доказів для доведення винуватості ОСОБА_4 і вичерпанням можливостей для їх отримання.

Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали

У касаційних скаргах прокурор та потерпіла, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, порушують питання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції. Зазначають, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК України, суд апеляційної інстанції усупереч вимогам ст. 22 цього Кодексу безпосередньо доказів не дослідив і прийняв передчасне рішення, залишив поза увагою те, що ОСОБА_4 під час досудового слідства та судового розгляду надавав непослідовні свідчення.

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор Дронова І. С. касаційні скарги підтримала.

Захисник Лебєдєв О.В. заперечував проти задоволення касаційних скарг.

Мотиви Суду

Відповідно до вимог ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Згідно з положеннями ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

При цьому ст. 412 КПК України передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Статтею 370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Апеляційний суд під час перегляду обвинувального вироку місцевого суду щодо ОСОБА_4 не дотримався цих вимог кримінального процесуального закону.

Як видно з матеріалів кримінального провадження, обвинувачений та його захисник, не погоджуючись із ухваленим вироком, звернулися з апеляційними скаргами на вирок місцевого суду щодо ОСОБА_4

Під час апеляційного перегляду зазначеного вироку апеляційний суд дійшов висновку про невстановлення у суді достатніх доказів для доведення винуватості ОСОБА_4 в суді і вичерпанням можливостей для їх отримання, скасував вирок місцевого суду та закрив кримінальне провадження.

При цьому ухвалу суду апеляційної інстанції обґрунтовано, зокрема, показаннями потерпілої ОСОБА_3, свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_6, протоколом про визнання і приєднання до справи речових доказів від 11 вересня 2017 року, однак в ухвалі апеляційного суду не проаналізовано доказів та не спростовано встановлених за їх допомогою фактичних обставин, не досліджено їх і безпосередньо в суді апеляційної інстанції.

Таким чином, суд апеляційної інстанції обґрунтував свій висновок про невстановлення достатніх доказів для доведення в суді винуватості ОСОБА_4 і вичерпання можливостей для їх отримання доказами, які були взяті за основу обвинувального вироку місцевого суду, без їх безпосереднього дослідження під час апеляційного розгляду зазначеного кримінального правопорушення, надавши їм іншу оцінку, ніж суд першої інстанції.

Виходячи з такої засади кримінального провадження як безпосередність дослідження доказів судом (п. 16 ч. 1 ст. 7, ст. 23 КПК України), апеляційний суд не вправі дати їм іншу оцінку, ніж ту, яку дав суд першої інстанції, якщо доказів, наданих сторонами обвинувачення й захисту, не було безпосередньо досліджено під час апеляційного перегляду судового рішення суду першої інстанції.

Зазначені вище істотні порушення закону могли вплинути на остаточні висновки суду апеляційної інстанції при перегляді обвинувального вироку щодо ОСОБА_4

Таким чином, на думку колегії суддів, висновок апеляційного суду про невстановлення в суді достатніх доказів для доведення винуватості ОСОБА_4 і вичерпання можливостей для їх отримання є передчасним, оскільки ухвалу суду апеляційної інстанції про скасування вироку місцевого суду від 07 лютого 2018 року щодо ОСОБА_4 та закриття кримінального провадження постановлено з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, що могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

З урахуванням викладеного касаційні скарги прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, та потерпілої ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню, ухвала апеляційного суду - скасуванню, кримінальне провадження необхідно призначити до нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду апеляційному суду належить урахувати вказівки суду касаційної інстанції, ретельно перевірити доводи, викладені в апеляційних скаргах, безпосередньо дослідити необхідні докази за наявності для цього підстав, у сукупності проаналізувавши їх, і, дотримуючись процесуальних прав сторін, постановити законне, обґрунтоване та справедливе рішення, навівши докладні мотиви його ухвалення.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, Суд

ухвалив:

Касаційні скарги прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, та потерпілої ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 02 липня 2018 року щодо ОСОБА_4 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

В. К. Маринич М.М. Лагнюк В.П. Огурецький