Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2023 року

м. Київ

справа №127/18026/20

провадження № 51-3653ск22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:

головуюча ОСОБА_1 ,

судді: ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

секретар судового засідання ОСОБА_4 ,

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_5 ,

засуджений ОСОБА_6 ,

захисник ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції),

захисник ОСОБА_8 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_6 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 01 червня 2022 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 29 вересня 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020020020000466, стосовно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Волноваха Донецької області та проживає в АДРЕСА_1 , засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

Вимоги касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали

У касаційних скаргах захисникОСОБА_9 та захисник ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_6 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, виклали вимогу до суду касаційної інстанції (далі - Суд) про скасування судових рішень і закриття провадження у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_6 складу злочину, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України.

Вважають, що суди першої та апеляційної інстанцій застосували закон України про кримінальну відповідальність, який не підлягав застосуванню, а саме ч.4 ст. 296 КК України, оскільки в діях засудженого відсутній склад злочину, передбачений цією статтею, а вина засудженого не доведена поза розумним сумнівом.

Вказують, що суд першої інстанції не дослідив та не врахував природу взаємовідносин між засудженим, потерпілим та свідками, не врахував причини виникнення діяння, місце вчинення протиправних дій, обставини, характер дій засудженого, потерпілого та свідків. На думку захисників показання свідків та потерпілого були суперечливими. Крім того, зазначають про неправильну кваліфікацію дій засудженого.

Вважають, що оскаржувані судові рішення не містять доказів порушення громадського порядку засудженим, вказують, що у діях останнього відсутній мотив явної неповаги до суспільства, а потерпілому не завдано матеріальної шкоди і його здоров`ю нічого не загрожувало.

Також, звертають увагу на відсутність доказів того, що засудженим використовувався заздалегідь заготовлений предмет для нанесення тілесних ушкоджень та здійснювалися постріли.

Вважають більшість доказів у кримінальному провадженні неналежними та недопустимими. Крім того, вказують, що суди залишили поза увагою те, що засуджений був змушений захищатись, а демонстрація зброї була виключно для самозахисту.

Захисник ОСОБА_9 у своїй касаційній скарзі зазначає про пошкодження аудіозапису судового засідання від 20 травня 2021 року, вказує, що відсутній аудіозапис із показаннями свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , що на її думку є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та не дозволило судам ухвалити законні та обґрунтовані судові рішення.

Зміст судових рішень, у тому числі оскарженого, і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 01 червня 2022 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком тривалістю три роки та покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.

За ухвалою Вінницького апеляційного суду від 29 вересня 2022 рокуприйнято заяву прокурора про відмову від апеляційної скарги, апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора закрито.

Взадоволенні апеляційної скарги захисника відмовлено.

Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 01 червня 2022 року стосовно ОСОБА_6 залишено без зміни.

Як установлено судами,05 березня 2020 року близько 09:00 ОСОБА_6 , перебуваючи на території ринку «Папаніна», неподалік будинку № 34 по вул. Є. Пікуса в м. Вінниці, виражаючи свою неповагу до оточуючих, у присутності сторонніх осіб, вчинив словесну сварку з ОСОБА_12 , при цьому ображав останнього нецензурними словами. Після чого, ОСОБА_6 , грубо порушуючи громадський порядок, діючи умисно, з мотивів явної неповаги до суспільства, виражаючи свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, прагнучи самоствердитися за рахунок приниження іншої особи, безпідставно, дістав із внутрішньої кишені куртки, у яку був одягнутий, заздалегідь заготовлений для нанесення тілесних ушкоджень предмет, зовні схожий на пістолет, та здійснив з цього предмета один постріл у бік ОСОБА_12 , однак не влучив, оскільки ОСОБА_12 почав утікати. Після цього ОСОБА_6 сів до свого автомобіля та з місця вчинення кримінального правопорушення зник.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні засуджений та його захисники підтримали касаційні скарги, прокурор просила судові рішення залишити без зміни, а касаційні скарги захисників - без задоволення.

Мотиви Суду

Згідно з вимогами ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) Судперевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

З урахуванням меж перегляду судових рішень та підстав для їх скасування або зміни, визначених у ч. 1 ст. 438 КПК України, Суд виходить із фактичних обставин кримінального провадження, установлених судами, та не втручається у правильність проведеної оцінки доказів, зібраних у цьому провадженні. Касаційний перегляд здійснено в частині перевірки доводів, викладених у касаційних скаргах, щодо посилань на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Доводи касаційних скарг захисників про застосування судами першої та апеляційної інстанцій закону України про кримінальну відповідальність, який не підлягав застосуванню, а саме ч.4 ст. 296 КК України, оскільки в діях засудженого відсутній склад цього злочину, а його винуватість не доведена поза розумним сумнівом та про необхідність закриття провадження, є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження.

Стандарт доведення винуватості поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, установлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як ті, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і ті, що визначають його суб`єктивну сторону.

Суд першої інстанції, перевіривши та оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, визначивши зміст і спрямованість протиправного діяння, що має істотне значення для правової оцінки дій, виходячи з часу, місця, обстановки і інших обставин його вчинення, характеру дій винного, поведінки потерпілого, стосунків, які склалися між ними, вважав доведеною вину обвинуваченого в хуліганстві, тобто у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинене із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень і дійшов правильного висновку щодо доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України.

Зокрема, суд зазначив, що винуватість засудженого підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження доказами, в тому числі:

показаннями обвинуваченого ОСОБА_6 , який не заперечував, що між ним та потерпілим ОСОБА_12 виник конфлікт. При цьому наполягав на тому, що , коли потерпілий ОСОБА_12 відмовився вибачатися перед ним за свою протиправну поведінку, то він дістав свій пістолет для відстрілу гумовими кулями, перезарядив та направив його вгору;

показаннями потерпілого ОСОБА_12 , які узгоджуються з показаннями свідків, який зазначив, що між ним та ОСОБА_6 виникла суперечка, а потім конфлікт з нецензурною лайкою. Він замахнувся на ОСОБА_6 правою рукою і хотів ударити його по обличчю, однак ОСОБА_6 ухилився. Після цього він повернувся на склад. Під час розмови з його директором ОСОБА_13 , ОСОБА_6 вимагав вибачень. Він відмовився вибачатися, після чого ОСОБА_6 дістав з кишені пістолет та навів на нього. Побачивши це, він почав утікати. ОСОБА_6 погнався за ним та вистрілив, однак не влучив;

показаннями свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_15 , які в судовому засіданні підтвердили, що 05 березня 2020 року близько 09:00 між потерпілим ОСОБА_12 та обвинуваченим ОСОБА_6 була сварка, під час якої вони розмовляли на підвищених тонах, вказували, що бачили, як ОСОБА_12 тікав від ОСОБА_6 , а останній біг за ним, чули звук, схожий на хлопок, з того боку, куди побігли ОСОБА_12 та ОСОБА_6 . Крім того, свідок ОСОБА_15 зазначив, що по звуку пострілу він може сказати, що стріляли з пістолету для відстрілу гумовими кулями Корд, або восьмизарядним пістолетом з кулями калібру 6 мм;

протоколом про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 07 березня 2020 року (а.с. 109, том 1);

протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 24 березня 2020 року та 25.03.2020 року (а.с. 110-129, том 1);

протоколами проведення слідчих експериментів від 16 червня 2020 року (а.с. 90-104, том 1);

протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 26 травня 2020 року, згідно якого слідчий отримав доступ до відеозаписів з камер відеонагляду, відеозапису з камер відеонагляду (а.с. 140-142, том 1);

висновком експерта №212 від 22.06.20020 року про належність вилученого пістолета «ФОРТ-9Р» № НОМЕР_1 , калібру 9 мм Р.А. до гладкоствольної вогнепальної зброї, який придатний до стрільби, та висновком експерта № 139 від 24.07.2020 року про наявність слідів нітрит- та нітрат-іонів та дистиляційної нафтової оливи в нашаруванні речовини на поверхні марлевого тампону.

Суд апеляційної інстанції ретельно проаналізував доводи апеляційної скарги сторони захисту, які аналогічні доводам, наведеним у касаційних скаргах, у тому числі щодо недоведеності винуватості ОСОБА_6 та суперечливості доказів, і надав їм належну оцінку, навівши в ухвалі докладні мотиви прийнятого рішення та підстави, на яких апеляційна скарга захисника залишена без задоволення.

Перевіривши доводи касаційних скарг в межах повноважень, визначених кримінальним процесуальним законом, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів про доведеність винуватості ОСОБА_6 у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчиненому із застосуванням вогнепальної зброї, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, який ґрунтується на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, оціненими за критеріями, визначеними ч. 1 ст. 94 КПК України.

Щодо правильності кваліфікації дій

Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок. Проявами особливої зухвалості під час цих дій є нахабне поводження, буйство, бешкетування, поєднане з насильством, знищення або пошкодження майна, тривале порушення спокою громадян, зрив масового заходу, тимчасове порушення нормальної діяльності установи, підприємства, організації або громадського транспорту тощо.

Протиправні діяння вчиняються за відсутності зовнішнього приводу або з незначного приводу і зазвичай спрямовані на випадкові об`єкти. Якщо хуліганству передує конфлікт винного з потерпілим (потерпілими), такий конфлікт провокується самим винним як зухвалий виклик соціальному оточенню, і реакція інших на провокуючі дії, в тому числі спроба їх припинити, стають приводом для подальшого насильства.

Як хуліганство зазначені дії кваліфікують лише у тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

Суб'єктивна сторона хуліганства характеризується умисною виною і мотивом явної неповаги до суспільства. Неповага до суспільства - це прагнення показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Указана неповага має бути явною та очевидною як для винної особи, так і для очевидців його дій.

Тобто, для правильної кваліфікації злочинних дій особи необхідно ретельно проаналізувати склад вчиненого злочину і виявити його елементи та всі обставини кримінального провадження.

Зазначені вимоги суд першої інстанції врахував та виконав у повному обсязі при оцінці дій обвинуваченого ОСОБА_6 та визначенні їх правової кваліфікації.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, фактичною підставою кваліфікації кримінального правопорушення ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 296 КК України стали об`єктивні дані (обставини), досліджені в судовому засіданні й зазначені у вироку. Під час правової оцінки цих даних були з`ясовані характер взаємин, які склалися між засудженим та потерпілим, місце та причина виникнення й вчинення протиправних дій, обстановка та обставини, за яких вони відбувалися, властивості використаного знаряддя посягання, наслідки та причинний зв`язок між ними і діями засудженого.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що ОСОБА_6 , вчинив саме хуліганські дії, що супроводжувалися грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.

На думку колегії суддів апеляційного суду обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони хуліганства, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України, об`єктом є також здоров`я потерпілого, яке зазнає шкоди або ставиться в небезпеку заподіяння шкоди в усіх випадках застосування винуватою особою зброї чи іншого предмета спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень. Дії ОСОБА_6 , який дістав пістолет, перезарядив його, направив на потерпілого та здійснив постріл вказують на те, що він ставив в небезпеку здоров`я потерпілого, з чим погоджується й суд касаційної інстанції.

Щодо подій, які передували діям, вчиненим стосовно потерпілого ОСОБА_12 , то апеляційний суд також надав їм оцінку, зазначивши, що такі не виправдовують хуліганських дій ОСОБА_6 , який намагався використати пістолет, створюючи реальну загрозу здоров`ю потерпілого.

За обставин справи, установлених судами попередніх інстанцій, зміст дій ОСОБА_6 свідчить про спрямованість умислу обвинуваченого на вчинення саме хуліганських дій з застосуванням пістолета для відстрілу гумовими кулями з метою заподіяння потерпілому ОСОБА_12 тілесних ушкоджень.

Зазначене свідчить про те, що засуджений своїми умисними діями грубо порушив громадський порядок, його поведінка в громадському місці не є нормальною в цивілізованому суспільстві та є посяганням на його нормальне функціонування.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 323/3000/18 у касаційному провадженні № 51-3426км19 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/92662722).

Враховуючи вищезазначене доводи захисників про те, що оскаржувані судові рішення не містять доводів порушення громадського порядку засудженим, а також те, що у діях останнього відсутній мотив явної неповаги до суспільства є неспроможними.

Доводи касаційної скарги захисників ОСОБА_9 та з ОСОБА_8 про те, що засуджений намагався захистити себе від застосування сили та погроз кількох осіб виключно шляхом демонстрації пістолета, не підтверджені зібраними та дослідженими судами доказами.

Відхиляючи аналогічні доводи апеляційної скарги сторони захисту, суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив, що дії ОСОБА_6 під час конфлікту, зокрема те, що останній дістав пістолет, перезарядив його, направив на потерпілого, побіг за ним та здійснив постріл, свідчать про намагання ОСОБА_6 використати пістолет саме для заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_12 ,що було підтверджено в судовому засіданні показаннями потерпілого, свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_15 .

Крім того, безпідставними є доводи захисника ОСОБА_9 про пошкодження аудіозапису судового засідання від 20 травня 2021 року, яка вказує, що відсутній аудіозапис із показаннями свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , оскільки перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що у матеріалах провадження наявний технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції від 20 травня 2021 рокуіз показаннями свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

Отже, на думку колегії суддів, суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального і процесуального права, судовий розгляд стосовно ОСОБА_6 проведено повно та об`єктивно.

Згідно із ч. 1 ст. 412 КПК Україниістотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Даних, які б свідчили, що судами допущено такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення, або неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність, Суд не встановив.

Судові рішення відповідають вимогам статей 370 419 КПК України.

Таким чином, підстав для скасування судових рішень і закриття провадження із мотивів, викладених у касаційних скаргах, немає.

Керуючись статтями 433 434 436 441 442 КПК України, Суд

ухвалив:

Касаційні скарги захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 01 червня 2022 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 29 вересня 2022 року стосовно ОСОБА_6 залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3