Постанова

Іменем України

15 лютого 2018 р.

м. Київ

Справа № 664/2078/16-к

Провадження № 51 - 795 км 18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Наставного В.В.,

суддів Марчука О.П., Могильного О.П.,

за участю

секретаря судового засідання Бражника М.В.,

прокурора Вергізової Л.А.,

засудженого ОСОБА_1 в режимі відеоконференції,

розглянув в судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12014230240003021 від 11 грудня 2014 року щодо

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Подо-Калинівка Цюрупинського району Херсонськоїобласті, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2

за ст. 185 ч. 3 КК України,

за касаційною скаргою прокурора, яка брала участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, - Безушко Т.Г. на ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 16 березня 2017 року щодо ОСОБА_1

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини

Вироком Цюрупинського районного суду Херсонської області від 26 жовтня 2016 року ОСОБА_1 засуджено за ст. 185 ч. 3 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

До набрання вироком законної сили ОСОБА_1 залишено раніше обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 вказано рахувати з 12 вересня 2016 року.

На підставі ст. 72 ч. 5 КК України зараховано ОСОБА_1 у строк відбуття покарання період його перебування під вартою з 12 вересня 2016 року по 26 жовтня 2016 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Прийнято рішення щодо речових доказів.

Вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено те, що він 09 грудня 2014 року близько 19 години в с. Подо-Калинівка Цюрупинського (на даний час Олешківського) району Херсонської області в стані алкогольного сп'яніння повторно, з корисливих мотивів, шляхом пошкодження навісного замка проник до приміщення сараю, розташованого на території домоволодіння АДРЕСА_3, звідки викрав велосипед «Україна» вартістю 500 гривень та алюмінієві каструлі вартістю 50 гривень, чим спричинив потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 550 гривень.

Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 16 березня 2017 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 за апеляційною скаргою засудженого залишено без зміни.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор просить ухвалу щодо ОСОБА_1 скасувати та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Вважає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК України, оскільки апеляційний суд не дав оцінки доповненням до апеляційної скарги ОСОБА_1 та не перевірив дотримання судом першої інстанції вимог ст. 349 ч. 3 КПК України.

Позиції учасників судового провадження

В судовому засіданні прокурор вважав касаційну скаргу необґрунтованою і просив залишити її без задоволення.

Засуджений в судовому засіданні вважав касаційну скаргу прокурора обґрунтованою.

Мотиви Суду

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

З положень ст.ст. 418 ч. 2, 419 КПК України вбачається, що судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу. Ухвала суду апеляційної інстанції, окрім іншого, має містити короткий зміст доводів особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, викладаються докази, що спростовують її доводи. При цьому, якщо особа, яка подала апеляційну скаргу, звернулася із доповненнями до неї в порядку ст. 403 ч. 3 КПК України, відповідна оцінка має бути дана і доводам зазначеним у таких доповненнях.

В порушення таких вимог процесуального закону суд апеляційної інстанції, переглядаючи вирок суду щодо ОСОБА_1, усіх доводів його апеляційної скарги з урахуванням доповнень до неї належним чином не перевірив, та обґрунтування підстав, з яких частину з них залишив без задоволення, у своїй ухвалі не навів.

Так, засуджений ОСОБА_1 у доповненнях до своєї апеляційної скарги просив перекваліфікувати його дії з частини 3 на частину 2 статті 185 КК України, оскільки у його діях не було проникнення до приміщення сараю у зв'язку із тим, що він мав вільний доступ до домоволодіння потерпілої.

Вказаних обставин апеляційним судом перевірено не було та обґрунтованих відповідей на такі доводи доповнень до апеляційної скарги засудженого в ухвалі не зазначено.

При цьому апеляційний суд зазначив, що відповідно до частини 2 статті 394 КПК України колегія суддів залишає вказані доповнення без розгляду з підстави заперечення ОСОБА_1 обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини 3 статті 349 КПК України.

Разом із тим, такий висновок апеляційного суду є передчасним і не може вважатися правильним без перевірки дотримання судом першої інстанції порядку дослідження доказів, передбаченого ст. 349 ч. 3 КПК України. Крім того, в доповненнях до апеляційної скарги ОСОБА_1 ставив питання про правильність кваліфікації його дій, на що мав таке передбачене законом право.

Отже, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції допущено порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, що у відповідності з вимогами ст. 438 ч. 1 п. 1 КПК України є підставою для скасування такого рішення.

За таких обставин, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню, а касаційна скарга прокурора - задоволенню.

Крім того, відповідно до ст. 433 ч. 2 КПК України суд касаційної інстанції вправі вийти за межі касаційних вимог, якщо цим не погіршується становище засудженого.

Відповідно до ст. 349 ч. 3 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Повне визнання вини, не заперечення фактичних обставин кримінального провадження та кваліфікації своїх дій, правильне розуміння та усвідомлення змісту обставин злочину, в якому обвинувачується, правові наслідки розгляду за спрощеною процедурою, а також відсутність сумнівів у добровільності позиції щодо усвідомлення обвинуваченим цих обставин є обов'язковими передумовами можливості здійснення розгляду провадження в порядку ст. 349 ч. 3 КПК України.

Із оригінального примірника технічного носія інформації судового засідання суду першої інстанції вбачається, що головуюча, хоч і зазначила про можливість здійснити розгляд в порядку ст. 349 ч. 3 КПК України, наголосивши про неможливість оскарження відповідних обставин в апеляційному порядку, проте, вже під час допиту в суді першої інстанції, після того як ОСОБА_1 не підтвердив усіх обставин вчинення ним інкримінованого йому злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України, а саме: зазначив, що двері до приміщення сараю були відкриті, відповідних заходів не вжила, повторно не з'ясувала позиції ОСОБА_1 щодо можливості такого розгляду, чи правильно розуміє він зміст цих обставин, продовживши розгляд провадження в спрощеному порядку.

Вказане порушення вимог кримінального процесуального закону є істотним, що відповідно до ст. 438 ч. 1 п. 1 КПК України є підставою для скасування вироку щодо ОСОБА_1 в порядку ст. 433 ч. 2 КПК України, оскільки цим не погіршується його становище.

За таких обставин, вирок та ухвала щодо ОСОБА_1 підлягають скасуванню, а у кримінальному провадженні необхідно призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

При новому розгляді суду необхідно врахувати наведене, справу розглянути відповідно до вимог КПК України та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

До постановлення вироку судом першої інстанції ОСОБА_1 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а тому запобіжний захід у вигляді тримання його під вартою слід вважати продовженим на строк не більше як на 60 днів.

Керуючись ст.ст. 436, 438 КПК України, п. 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу прокурора, яка брала участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, - Безушко Т.Г. задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 16 березня 2017 року та в порядку ст. 433 ч. 2 КПК України вирок Цюрупинського районного суду Херсонської області від 26 жовтня 2016 року щодо ОСОБА_1 скасувати.

Призначити новий розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_1 в суді першої інстанції.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою вважати продовженим на 60 днів.

Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

НаставнийВ. В. Марчук О. П. Могильний О. П.