Постанова

Іменем України

11 червня 2020 року

м. Київ

справа № 740/1273/20

провадження № 51-1978 км 20

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Остапука В. І.,

суддів Кравченка С. І., Білик Н. В.,

за участю:

секретаря судового засідання Миколаєнко О. О.,

прокурора Матюшевої О. В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні № 12020270180000190 на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 01 квітня 2020 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою слідчого судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 24 березня 2020 року повернуто клопотання слідчого Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області Ярмоленка Я.М. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Не погодившись з вказаною ухвалою, прокурор у кримінальному провадженні Сірик І.В . подав апеляційну скаргу.

Ухвалою судді Чернігівського апеляційного суду від 01 квітня 2020 року відмовлено у відкритті провадження за зазначеною апеляційною скаргою.

Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у вказаному суді з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону. Вважає, що апеляційний суд, прийнявши рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді про повернення клопотання про застосування запобіжного заходу позбавив права на доступ до правосуддя та порушив загальні принципи кримінального судочинства, а також гарантовані Конституцією України права. Вказує на залишення поза увагою цим судом правозастосовної практики Верховного Суду, викладеної у його постановах, зміст яких відображено в касаційній скарзі.

Під час касаційного розгляду прокурор підтримала касаційну скаргу та просила її задовольнити.

Мотиви Суду

Як убачається з матеріалів провадження, ухвалою слідчого судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 24 березня 2020 року повернуто клопотання слідчого Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області Ярмоленка Я.М. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Апеляційний суд, керуючись положеннями ст. 309 КПК України, якими передбачено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування, дійшов висновку, що вказаної ухвали слідчого судді в цьому переліку немає, а тому відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою прокурора.

При цьому, приймаючи таке рішення, суддя апеляційного суду виходив також з того, що посилання прокурора на ст. 2 КПК України та на висновки Великої палати Верховного Суду, викладені в постанові від 23.05.2018 року та постанові Верховного Суду України від 12.10.2017 року, як на підставу для прийняття апеляційної скарги до розгляду, не змінюють процесуальну норму, оскільки рішення слідчого судді не обмежує прав та інтересів особи і не перешкоджає повторному зверненню з таким клопотанням стороні обвинувачення, не потребує нових обставин, якими обумовлюється подання повторних клопотань.

Враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_1 на судовий виклик не прибув, сторона обвинувачення не надала доказів його неявки до суду без поважних причин, клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу, яке розглядається слідчим суддею негайно після його подання, одночасно з клопотанням про обрання запобіжного заходу не подала, а вручення підозри і клопотання про обрання запобіжного заходу здійснювалося одним днем, а тому слідчий суддя цілком правомірно повернув клопотання слідчому, який не забезпечив явку підозрюваного та не повідомив причин його неприбуття.

Однак, з наведеними висновками судді апеляційного суду колегія суддів погодиться не може.

Дійсно, положеннями ч. 4 ст. 399 КПК України визначено підстави відмови у відкритті провадження, зокрема, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями статті 394 цього Кодексу.

Статтею 309 КПК України визначено перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, який є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає. При цьому, ч. 3 ст. 309 КПК України прямо передбачено, що скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Проте, відповідно до ст. 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.

Положеннями ст. 194 КПК України визначено порядок вирішення та розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. При цьому, за змістом зазначеної статті, за результатом розгляду такого клопотання слідчий суддя може постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, зобов`язати підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею або постановити ухвалу про застосування запобіжного заходу, у тому числі більш м`якого ніж той, який зазначений у клопотанні.

Тобто, повноваженнями на прийняття рішення про повернення клопотання про застосування запобіжного заходу зазначена норма кримінального процесуального закону слідчого суддю не наділяє.

Згідно з викладеною в постанові Великої палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду № 13-19 кс 18 від 23.05.2018 року позицією суду касаційної інстанції, коли слідчий суддя приймає рішення, яке не передбачено КПК України, суду апеляційної при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження слід виходити з приписів ст. 9 КПК України, яка розкриває принцип законності кримінального провадження та в ч. 6 установлює, що коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу. Однією з таких засад є забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності (п. 17 ч. 1 ст. 7 КПК України), а її зміст розкрито у ст. 24 КПК України, згідно з ч. 1 якої кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності, зокрема, суду, слідчого судді в порядку, передбаченому КПК України.

Тому, апеляційний суд, прийнявши рішення про відмову у відкритті провадження за апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді про повернення клопотання про застосування запобіжного заходу, тобто на судове рішення, прийняття якого взагалі не передбачено чинним Кримінальним процесуальним кодексом України, так як апеляційне оскарження такого судового рішення не передбачено положеннями ст. 309 КПК України, істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону, в зв`язку з чим ухвала цього суду підлягає скасуванню, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України, а провадження - новому розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого суду слід врахувати наведене в постанові та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні № 12020270180000190 задовольнити.

Ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 01 квітня 2020 року про відмову у відкритті апеляційного провадження скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

В. І. Остапук С. І. Кравченко Н. В. Білик