Історія справи

Постанова

Іменем України

05 червня 2019 р.

м. Київ

Справа № 193/218/18

Провадження № 51-7584км18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Мазура М. В.,

суддів Матієк Т. В., Могильного О. П.,

за участю:

секретаря судового засідання Замкового І. А.

прокурора Пантєлєєвої А. С.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 червня 2018 року в кримінальному провадженні № 12013040580000079 по обвинуваченню

ОСОБА_2 , громадянина України, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у см. Софіївка Софіївського району Дніпропетровської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України.

Рух справи, зміст судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 23 березня 2018 року відмовлено в задоволенні клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.296 КК України та закриття кримінального провадження, у зв`язку із закінченням строків давності, на підставі ст.49 КК України, та клопотання повернуто прокурору для здійснення кримінального продовження в загальному порядку.

Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що в матеріалах кримінального провадження виявлені процесуальні порушення пов`язані з процесуальною бездіяльністю щодо дотримання та продовження строків досудового розслідування у зв`язку з чим суд об`єктивно позбавлений можливості прийняти по справі законне рішення. Так, суд першої інстанції зазначив, що клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_2 за підозрою у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.296 ч.1 КК України та закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності на підставі ст. 49 КК України задоволенню не підлягає, у зв`язку з невідповідністю клопотання вимогам КПК України та намаганням перекласти на суд усунення недоліків, які були допущені під час проведення досудового розслідування в частині безпідставного не продовження строків проведення досудового розслідування.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 червня 2018 року зазначена ухвала суду першої інстанції скасована, постановлено нову ухвалу, якою клопотання прокурора задоволено. На підставі ст.49 КК України звільнено ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.296 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження - закрито на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.

Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_1 , вказуючи на незаконність ухвали, просить ухвалу апеляційного суду скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції порушено право потерпілого на участь в апеляційному розгляді, що дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 1 ст. 296 КК України неправильно, що не притягнуто до кримінальної відповідальності співучасника злочину, порушено порядок закриття кримінального провадження.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор заперечувала проти задоволення касаційної скарги потерпілого.

Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, заперечень або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.

Мотиви Суду

У відповідності з вимогами ст. 433 КПК, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Положеннями ст. 438 КПК визначено, що підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції керується статтями 412-414 КПК.

Обґрунтовуючи істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, потерпілий у касаційній скарзі зазначає, що апеляційний розгляд був призначений на 10 год. 30 хв., проте, коли його представник прийшов у судове засідання на вказаний час, головуючий вже оголошував резолютивну частину ухвали.

Перевіривши вказані доводи касаційної скарги, Верховний Суд встановив наступне. Як вбачається з матеріалів провадження, апеляційне провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та прокурора у зв`язку з неявкою обвинуваченого було відкладено на 13 червня 2018 року на 10 год. 30 хв. і всі учасники провадження були викликані саме на цей час. Проте згідно із журналом судового засідання апеляційний розгляд фактично розпочався о 10 год. 18 хв. і о 10 год. 28 хв. головуючий суддя вже оголошував резолютивну частину ухвали.

За таких обставин, апеляційним судом було порушено право потерпілого/його представника на участь у розгляді, а тому наведені потерпілим в касаційній скарзі доводи в цій частині є обґрунтованими.

За таких обставин, керуючись статтями 433, 434, 436-438, 441, 442 КПК, Верховний Суд вважає, що ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню.

З цих підставСуд постановив:

Касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 червня 2018 року відносно ОСОБА_2 - скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді:

Мазур М. В. Матієк Т. В. Могильний О. П.